Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Педіатрія


278. Закордонець Людмила Владиславівна. Наслідки гнійних менінгітів у дітей: дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Закордонець Л.В. Наслідки гнійних менінгітів у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню наслідків гнійних менінгітів у дітей з дослідженням біоелектричної активності головного мозку, викликаних слухових та зорових потенціалів, мозкової гемодинаміки. На підставі клінічного та інструментального обстеження 127 дітей в віці від 1 місяця до 14 років життя протягом 3 років після перенесеного гнійного менінгіту виявлено, що на наслідки менінгіту впливали перебіг гострого періоду захворювання, зміни мозкового кровотоку, етіологічний чинник, вік дитини, її преморбідний резидуально-органічний фон. Запропонована класифікація наслідків гнійних менінгітів у дітей. Обґрунтовано необхідність нагляду за дітьми, які перенесли гнійний менінгіт, з проведенням дослідження біоелектричної активності головного мозку, викликаних слухових та зорових потенціалів, стану мозкового кровотоку. Доведено, що при використанні у комплексному лікуванні дітей з гнійними менінгітами препарату Інстенон кількості несприятливих наслідків в періоді реконвалесценції зменшується.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання – встановлені фактори ризику виникнення несприятливих наслідків гнійних менінгітів у дітей, удосконалена діагностика та розроблені засоби попередження розвитку несприятливих наслідків на підставі комплексного вивчення їх клінічних особливостей, дослідження біоелектричної активності головного мозку, викликаних слухових та зорових потенціалів, стану церебральної гемодинаміки та застосування вазоактивних препаратів.

1. В періоді реконвалесценції гнійного менінгіту різноманітні порушення з боку нервової системи та психіки виявляються у 53,5% дітей і зберігаються більше 3 років у 25,2% дітей.

2. Існує пряма залежність при гнійних менінгітах у дітей між станом церебральної гемодинаміки та структурою й тяжкістю порушень з боку нервової системи та психіки в періоді реконвалесценції. У дітей з вираженою гіпоперфузією головного мозку достовірно частіше виникають помірні та тяжкі порушення, ЦАС виникає переважно у дітей із вираженою асиметрією кровотоку по САМ.

3. Зміни біоелектричної активності головного мозку реєструються у 60,3% реконвалесцентів гнійного менінгіту, у 19,8% дітей вони зберігаються більше 3 років. Темпи нормалізації функціональної активності головного мозку за даними ЕЕГ затримуються на 3-6 місяців відносно клінічного відновлення в психоневрологічному статусі.

4. Порушення викликаних слухових потенціалів на час виписки із стаціонару виявляються у 36,6% реконвалесцентів, серед яких у 13,3% дітей вони свідчать про нейросенсорну глухоту чи туговухість, а у 23,3% дітей були обумовлені стовбуровими дисфункціями. Сенсоневральне зниження слуху за даними дослідження викликаних слухових потенціалів стійко зберігалося протягом всього терміну дослідження. Стовбурові дисфункції мали мінливий перебіг.

5. Порушення викликаних зорових потенціалів на час виписки із стаціонару виявляються у 30% реконвалесцентів гнійних менінгітів, до кінця терміну спостереження вони зберігаються у 16,7% дітей. Ці порушення, в першу чергу, пов’язані не з ураженням зорового аналізатора, а відображають нейрометаболічні зміни в головному мозку.

6. Застосування препарату інстенон у дітей з гіпоперфузією головного мозку в комплексній терапії гнійного менінгіту, починаючи з гострого періоду захворювання, сприятливо впливає на відновлення функцій головного мозку в гострому періоді захворювання та дозволяє достовірно знизити кількість несприятливих наслідків в періоді реконвалесценції.

16

Публікації автора:

  1. Клініка, діагностика та лікування гнійних менінгітів у дітей // Крамарєв С.О., Литвиненко Н.Г., Закордонець Л.В., Волошина О.О., Євтушенко В.В. - Київ, 2001. - 22 с. (Дисертантом особисто написано розділ “Наслідки гнійних менінгітів у дітей”).

  2. Крамарєв С.О., Закордонець Л.В., Мартинюк В.Ю., Надоненко О.М. Наслідки гнійних менінгітів у дітей в відновному періоді // Дитячі інфекції, Укр. міжвідомча збірка. - 2001. - №28. - С. 146-153. (Особисто проведено аналіз історій хвороб, клінічне обстеження та дослідження біоелектричної активності головного мозку у реконвалесцентів, статистичну обробку результатів, підготовлено роботу до друку).

  3. Крамарєв С.О., Закордонець Л.В., Мартинюк В.Ю., Надоненко О.М. Стан нервової системи у дітей після перенесеного гнійного менінгіту //Пе-

17

ринатологія та педіатрія. - 2002. - №1. - С. 44-46. (Особисто зібрано матеріал, проведено аналіз та статистичну обробку, підготовлено роботу до друку).

4. Крамарєв С.О., Закордонець Л.В., Євтушенко В.В. Інстенон у попередженні несприятливих наслідків гнійних менінгітів у дітей // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №1. - С. 87-89. (Дисертантом особисто зібрано матеріал, проаналізовано вплив інстенону на показники мозкового кровотоку та наслідки гнійного менінгіту).

5. Крамарєв С.О., Закордонець Л.В., Євтушенко В.В., Скородумова Н.П. Деякі патогенетичні аспекти у розвитку неврологічних ускладнень при гнійних менінгітах у дітей // Сучасні інфекції. - 2003. - №2. - С. 44-49. (Особисто проведено аналіз історій хвороб, вивчено вплив порушень мозкового кровотоку на наслідки гнійних менінгітів, підготовлено роботу до друку).

6. Крамарєв С.О., Закордонець Л.В., Євтушенко В.В., Мартинюк В.Ю. Зміни мозкової гемодинаміки у дітей після перенесеного гнійного менінгіту // Сучасні інфекції. - 2003. - №3. - С. 46-51. (Особисто зібрано та оброблено матеріал, підготовлено роботу до друку).

7. Спосіб прогнозування розвитку несприятливих неврологічних наслідків гнійних менінгітів у дітей // Патент України 60850 А від 07.03.2003; Опубл. 15.10.2003. Бюл. “Промислова власність” №10. Співавтори Крамарєв С.О., Євтушенко В.В. (Особисто проведено аналіз даних інструментального дослідження, статистичну обробку, підготовлено роботу до друку).

8. Спосіб прогнозування розвитку церебрастенічного синдрому у дітей після перенесеного гнійного менінгіту. Патент України 62834 А від 26.06.2003; Опубл. 15.12.2003. Бюл. “Промислова власність” №12. Співавтори Крамарєв С.О., Євтушенко В.В. (Дисертантом особисто зібрано матеріал, проведено аналіз та статистичну обробку, підготовлено роботу до друку).

  1. Крамарєв С.О., Закордонець Л.В., Мартинюк В.Ю., Надоненко О.М. Можливі наслідки менінгітів у дітей // Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. 18-19 травня 2000, м. Львів.–Тернопіль, 2000. - С. 175-177. (Особисто забрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку, підготовлено роботу до друку).

10. Мартинюк В.Ю., Надоненко О.М., Крамарєв С.О., Закордонець Л.В. Стан біоелектричної активності головного мозку у дітей, які перехворіли на гострі інфекційні захворювання мозкових оболонок // Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. 26-27 квітня 2001, м. Харків–Тернопіль, 2001.- С. 111-114. (Особисто зібрано матеріал, проведено статистичну обробку матеріалу).

10. Євтушенко В.В., Закордонець Л.В., Чемеркіна Н.В. Вплив інстенону на мозкову гемодинаміку і частоту несприятливих наслідків при

18

гнійних менінгітах у дітей // Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани. 16-17 травня 2002, м. Дніпропетровськ–Тернопіль, 2002. - С.68-69. (Дисертантом особисто зібрано та проаналізовано клінічний матеріал).

12. Крамарєв С.О., Закордонець Л.В., Євтушенко В.В. Застосування інстенону та актовегіну для попередження несприятливих наслідків при нейроінфекціях у дітей // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами. Матеріали VІ з’їзду інфекціоністів України. 25-27 вересня 2002. - Одеса, 2002. - С. 313-314. (Особисто проведено аналіз та статистичну обробку клінічного матеріалу).