Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нервові хвороби


Бистрицька Марина Анатоліївна. Наслідки спінальної травми з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта та методи їх корекції в період реабілітації : дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2007. — 169арк. — Бібліогр.: арк. 149-164.



Анотація до роботи:

Бистрицька М.А. Наслідки спінальної травми з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта та методи їх корекції в період реабілітації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 — нервові хвороби. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України. - Київ, 2007.

Дисертація присвячена покращанню діагностики, лікування та реабілітації хворих зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.

Відповідно до задач дослідження було обстежено 95 пацієнтів, з них 42 хворих з наслідками спінальної травми на рівні поперекового відділу хребта і тривалістю травматичної хвороби спинного мозку не менше 3-х років та 53 хворих з раннім чи проміжним періодом травматичної хвороби спинного мозку.

Встановлено, що при спінальній травмі на рівні поперекового відділу хребта парез м’язів нижніх кінцівок має змішаний характер з різним ступенем денервації в різних групах м’язів, плегія також має змішаний характер з переважанням центрального компоненту, що призводило до формування міогенних контрактур, нейротрофічних змін, розвитку порушень статики і динаміки.

Порушення сечовипускання у хворих з повним ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта було змішаним, порушувалась як евакуаторна, так і накопичувальна функція сечового міхура, а у хворих з частковим ураженням спинного мозку переважали ознаки сегментарного ураження. Біль був представлений комбінацією ноціцептивного і нейропатичного болю.

Застосування комплексної програми реабілітації, що включала вплив на відновні процеси в спинному мозку, відновлення рухової активності, відновлення функції тазових органів, вплив на суб’єктивне ставлення до проблеми, лікування больових відчуттів, корекція емоційного стану, тривоги, депресії статистично достовірно покращило якість життя пацієнтів з різним ступенем ураження спинного мозку.

  1. В дисертації наведене теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукової проблеми травматичної хвороби спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта, що стосувалося неврологічного дефіциту та зміни якості життя у зв’язку зі спінальною травмою, та розроблений комплекс лікувально-реабілітаційних заходів, що призводять до покращання або стабілізації процесу.

  2. Встановлено, що при ушкодженні спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта розвивався змішаний парапарез чи параплегія м’язів нижніх кінцівок з різним ступенем вираженості спастичного компоненту в різних групах м’язів, що призводило до формування міогенних контрактур, нейротрофічних змін, розвитку порушень статики і динаміки. В підгрупі хворих з повним ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта мав місце переважно периферичний парез в м’язах передньої групи стегна (відсутність фарадичної збудливості у 70% хворих) та гомілки (відсутність фарадичної збудливості у 100% хворих), а в підгрупі з неповним ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта були більш виражені явища денервації в сідничних м’язах та м’язах задньої групи стегна (відсутність фарадичної збудливості у 84% хворих).

  3. Порушення сечовипускання при ушкодженні спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта характеризувалися порушенням як евакуаторної, так і накопичувальної функції сечового міхура, що обумовлено комбінованим сакральним та надсакральним пошкодженням спинного мозку, що проявлялось слабкістю скорочення детрузора та зниженням комплаенса сечового міхура. У пацієнтів з частковим пошкодженням спинного мозку переважали ознаки сегментарного ураження сечовипускання.

  4. Алгоритм рухового відновного потенціалу у хворих із спінальною травмою спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта складався з визначення стану рухової сфери, наявності больового синдрому та його характеру, вираженості тривоги та депресії, що обумовлювало якість життя пацієнта і перспективи відновного лікування.

  5. Розроблена індивідуалізована програма реабілітації хворих зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта, яка була ступеневою і направлена на зменшення неврологічного дефіциту, збільшення незалежності хворого від оточуючих відповідно до визначеного відновного потенціалу та включала вплив на відновні процеси в спинному мозку, відновлення рухової активності пацієнта, його мобільності, функції тазових органів, що і зумовлювало покращення якості життя хворого.

  6. Використання запропонованої програми призвело до збільшення сили м’язів в нижніх кінцівках у пацієнтів І підгрупи на 3,9±0,7%, ІІ підгрупи — на 16,4±1,2% (p<0,05), покращення ходи у пацієнтів з частковим порушенням провідності спинного мозку з 3,38±0,14 балів в середньому по підгрупі через 40–50 діб лікування і до 5,00±0,20 балів через 11–12 місяців після травми за індексом ходи Хаузера (р<0,05) та часткового відновлення контролю за сечовипусканням. У всіх пацієнтів вдалось відновити самостійне сечовипускання, зменшити кількість сечовипускань за добу, збільшити порцію сечі. Зменшити інтенсивність больового синдрому від 3,25±0,48 до 1,92±0,39 (p<0,05) в І підгрупі, та від 4,67±0,14 до 2,52±0,31 (p<0,05) — в ІІ підгрупі за ВАШ.

  7. В результаті застосування запропонованої програми реабілітації у 53 хворих зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта з різним ступенем ураження спинного мозку статистично вірогідно покращилась якість життя пацієнтів, про що свідчило зменшення інтегрального показника зміни якості життя у зв’язку з захворюванням у пацієнтів І підгрупи на 7,2±0,92 бали (19%) і у пацієнтів ІІ підгрупи — на 4,98±0,55 бали (16%).

Публікації автора:

1. Быстрицкая М.А. Болевые синдромы у больных с позвоночно-спинномозговой травмой. Подходы к лечению // Журнал практического врача. - 2004. - №3. - С. 19–21.

2. Зозуля І.С., Бистрицька М.А. Оцінка зміни якості життя осіб зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.- К., 2006. - Вип. 15, кн. 1. - С. 512–521.

(Дисертантом самостійно здійснено обстеження хворих, сформовані групи, проведений аналіз літератури по даній проблемі, виконана статистична обробка результатів, сформульовані попередні висновки, оформлення та підготовка статті до друку.)

3. Зозуля І.С., Бистрицька М.А. Клінічні аспекти спінальної травми на рівні поперекового відділу хребта // Український медичний часопис. - 2006. - № 5 (55), ІХ-Х. - С. 94–97.

(Автором самостійно проведено пошук літературних джерел, зроблено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, набір матеріалу, підготовка статті до друку.)

4. Зозуля І.С., Бистрицька М.А. Ефективність лікування больового синдрому у пацієнтів із пошкодженням спинного мозку // Збірник тез: ІІ всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю “Політравма. Сучасна концепція надання медичної допомоги”. - К., 2006. - С. 55.

(Дисертантом самостійно проведено набір матеріалу, клінічні спостереження, статистична обробка, оформлення, написання першого варіанту тезів.)

5. Зозуля І.С., Бистрицька М.А. Комбіноване застосування убретиду та доксазозину для відновлення евакуаторної функції сечового міхура у спінальних хворих з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта // Збірник тез: ІІІ Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес “Ліки та життя”. - К., 2006. - С. 76.

(Автором самостійно здійснено набір матеріалу, клінічні спостереження, статистична обробка, сформульовані висновки, підготовлені тези до друку.)

6. Зозуля І.С., Бистрицька М.А. Застосування гліатиліну як нейропротектора у відновному лікуванні неврологічних хворих // Збірник тез: ІV Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес “Ліки та життя”. - К., 2007. - С. 76.

(Дисертант самостійно провела клініко-неврологічне обстеження хворих, статистичну обробку, сформулювала висновки, підготовила та оформила тези до друку.)

7. Бистрицька М.А. Реабілітація хворих із спінальною травмою з ураженням спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта з вираженими руховими порушеннями // Матеріали симпозіуму “Проблемні питання медицини невідкладних станів” . - К., 2007. - С.11–12.

8. Зозуля І.С., Бистрицька М.А. Аспекти реабілітації спінальних хворих з травматичною хворобою спинного мозку на рівні поперекового відділу хребта: Методичні рекомендації. - К., 2006. - 31 с.

(Автором самостійно здійснено пошук літературних джерел, літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, набір матеріалу, сформульовано висновки, складено текст методичних рекомендацій та підготовлено до друку.)

9. Зозуля І.С., Бистрицька М.А. Відновлення функції тазових органів у пацієнтів зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта // Ліки України. - 2007. - № 111, травень. - С. 74–75.

(Автором самостійно здійснено аналіз сучасних поглядів на проблему, здійснений набір матеріалу, складено текст статті та підготовлено до друку.)

10. Бистрицька М.А. Відновлювальне лікування хворих зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта в період реабілітації // Український вісник психоневрології: Додаток . - Т. 15, вип. 1 (50). - Харків, 2007. - С. 21–22.

11. Зозуля І.С., Бистрицька М.А. Ефективність реабілітації хворих зі спінальною травмою на рівні поперекового відділу хребта // Український медичний часопис. - 2007. - № 3 (59), V-VІ. - С. 92–98.

(Автором самостійно проведено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, набір матеріалу, виконане дослідження, підготовлена стаття до друку.)