У висновках містяться основні результати дослідження, сформульовано рекомендації та пропозиції щодо їх наукового та практичного використання, зокрема: в структурі насильницької злочинності питома вага осіб з психічними аномаліями складає 36,9%; встановлено, що співвідношення понять осудність, обмежена осудність та неосудність проявляється в тому, що особи, які мають психічні аномалії за результатами судово-психіатричних, судово-психологічних і наркологічних експертиз, що призначаються в процесі провадження досудового слідства або під час розгляду справи в суді, майже у 100% випадків визнаються осудними. Обмежено осудними такі особи майже не визнаються; визначено головні ознаки насильницького злочину і на їх підставі сформульовано власне поняття насильницького злочину та насильницької злочинності; сформульовано власне поняття особи злочинця з психічними аномаліями; доведено, що психічні аномалії впливають на механізм вчинення насильницького злочину і проявляються через емоційно-вольові порушення, своєрідність мислення, зниження критичної здатності та контролю над собою, а також дратівливість та конфліктність; запропоновано нову редакцію ч. 2 ст. 20 КК України: “Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання як обставина, що пом’якшує відповідальність і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру”; запропоновано доповнити ст. 66 КК України п. 10 в редакції: “Вчинення злочину в стані обмеженої осудності або за наявності психічних аномалій непсихотичного рівня”; запропоновано доповнити ст. 76 КПК України п. 3-1 у наступній редакції: “3-1) визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого, який вчинив умисне вбивство, умисне вбивство з обтяжуючими обставинами, спричинення тяжких тілесних ушкоджень”; запропоновано п. 2 ст. 433 КПК України викласти в новій редакції і доповнити статтю п. 7 та п. 8 у такій редакції: “2) стан здоров'я та загального розвитку неповнолітнього. При наявності у неповнолітнього психічних аномалій, що не виключають осудності, повинно бути також з’ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними під час вчинення злочину; обставини, що сприяли вчиненню злочину; вплив психічних аномалій неповнолітнього обвинувачуваного на прийняття ним рішення про вчинення злочину, на вибір варіанта поведінки і його реалізацію (вплив психічних аномалій на сам факт і процес вчинення злочину); взаємозв'язок психічних аномалій неповнолітнього з небезпекою для нього чи інших осіб або можливістю заподіяння їм іншої істотної шкоди (ця вимога стосується особливостей обставин, що підлягають встановленню по справах осіб, щодо яких застосовуються примусові заходи медичного характеру);
запропоновано ч. 1. ст. 12. Закону України “Про попередження насильства в сім’ї” викласти у такій редакції: “Взяття на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї: 1. Членів сім’ї, яким було винесено офіційне застереження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, служба дільничних інспекторів міліції чи кримінальна міліція у справах неповнолітніх беруть на профілактичний облік. В разі виявлення у членів сім’ї, яким було винесено офіційне застереження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, ознак психічних аномалій, служба дільничних інспекторів міліції чи кримінальна міліція у справах неповнолітніх направляють таких членів сім’ї на примусове психіатричне обстеження. |