1. Аналіз глобалізаційних процесів сучасного суспільства підтверджує актуальність обраної теми. Середовище функціонування НБ породжує новий якісний стан її функціонування і впливає на стан всієї національної бібліотечної системи. Електронні засоби створення, зберігання, обробки, передачі документів та інформації стали головними факторами розвитку і набуття НБ нових рис у технічному, економічному, соціальному, функціональному та іншому сенсі. Відставання у цьому процесі веде до утворення і проявів цифрової нерівності, яка має інформаційно-технологічну природу і в умовах інформаційного суспільства поглиблює наукову, освітню, економічну нерівність країн світу. Перехід до інформаційного суспільства усіх розвинених країнах демонструє необхідність цілеспрямованих дій по створенню потужної техніко-технологічної бази інформаційної інфраструктури суспільства для подолання цифрової нерівності, яка створює загрозу наукового, освітнього, соціально-економічного розвитку країн в умовах глобального інформаційного простору. 2. Спостерігається закономірний рух бібліотек в інформаційному просторі, що полягає у послідовному переході від техносфери бібліотек до інфопростору суспільства, і передбачає вільний обмін інформацією і знаннями. Показники збалансованого стану розвитку інформаційного середовища НБС є такі: технологічне оснащення інформаційно-комунікаційної взаємодії, доступ до електронних інформаційних ресурсів, обсяги, якість електронних інформаційних ресурсів. 3. В процесі дослідження виявлено прямий зв’язок діяльності НБ із процесами формування нового соціально інформаційного простору, де головною ознакою є наявність певним чином організованих інформаційних ресурсів бібліотек. Обгрунтовується становлення систем інтеграційної функції НБ в процесах створення НЕБІР як відображення нового рівня функціонування бібліотечної системи країни. Реалізація цієї функції вимагає нового організаційно-управлінчого і системно-функціонального устрою національних бібліотечних систем. Змістом діяльності НБ з реалізації інтеграційної функції є створення рівних можливостей доступу населення країни до інформації і знань з використанням потенціалу всіх бібліотек в межах єдиної інформаційної-комунікаційної системи (ІКС) – організації мережевого типу. 4. Ключовим об’єктом побудови сучасної інформаційно-комунікаційної системи НБС обрана НБ, якій в на наш час притаманні у єдності всі соціально-комунікаційні функції в найбільш розгорнутому вигляді. Аналіз ситуації функціонування НБ, стану та перспектив її розвитку є важливим завданням, тому що від цього залежить якість та розвиток бібліотечного соціального інституту країн. Виконання завдань роботи дозволило доповнити існуючі уявлення про НБ, потенціал її впливу на НБС, акумулювати знання в межах соціально-комунікаційної теорії діяльності бібліотек з урахуванням положень міждисциплінарного комплексу наукових підходів: системного, інформаційного, соціокультурного, діяльнісного. 5. Системоутворюючі ознаки НБ в цифровому оточені пов’язані із високо організованими інформаційно-комунікаційними технологіями та бібліотечно-інформаційними структурами мережевого типу. Національна бібліотека постає інтегратором СК функцій бібліотек країни. Системно-інтеграційна функція НБ полягає у реалізації завдань входження НБС до інформаційного простору сучасності. НБ займає ключову позицію у схемі керування БСІ країни. На першому рівні національної парадигми документально-інформаційного сектору функціонують первісні бібліотечні установи, на другому рівні – функціонують їх об’єднання (галузеві, адміністративні, технологічні, тематичні та інші), на третьому – центральні спеціалізовані і національна(ні) бібліотеки. 6. Характеристика НБ за рівнем інтегрованості до інформаційного середовища дозволила встановити, що при наявності загальних тенденцій в цьому плані в кожній країні складаються певні особливості реалізації програм і проектів, що впливають на ефективність їхньої реалізації. Рішення зі створення ІКС можуть прийматися лише на міжвідомчому рівні галузей культури, науки, освіти та інформаційних технологій, особливо при здійсненні великих національних проектів. 7. Управління розвитком НБ на відміну від управління їх функціонуванням, передбачає використання інших критеріїв оцінки діяльності та інституалізацію інших складових діяльності. До перших ми відносимо структурну перебудову НБ як системного інтегратора інформаційно-комунікаційної діяльності в бібліотечно-інформаційній сфері; сучасні методи управління; нові продукти та послуги на національному та міжнародному інформаційному ринку; лідерство у формуванні та реалізації державної інформаційної політики. Об’єктами управління розвитком стають: структурна організація НБС, засоби розподілу функцій у виконанні внутрішніх процесів в НБ і в цілому в бібліотечній системі країни, тип інтеграції до інформаційного простору. 8. Стратегія подолання цифрової нерівності пов’язана з досягненням системного рівня організації НЕБІР. Доводиться, що структурування і зміст стратегічних завдань створення електронних бібліотечних інформаційних ресурсів є необхідним і своєчасним завданням бібліотечної науки. Його вирішення має передувати розробці організаційно-управлінчих процедур і рішень у вигляді поетапних дій щодо інноваційного розвитку НБ як головного системоутворюючого елементу НБ НЕБІР. 9. ЕБІР постають результатом вирішення завдань інформатизації НБС і створення умов безперешкодного доступу до інформації та її використання у житті населення. Підтверджено, що НЕБІР є відображенням нового стану технологій соціально-комунікаційної взаємодії з використанням ІКТ. Вони поєднують традиційні форми представлення інформації в друкованій формі і електронні технології їх збереження, презентації, доступу і отримання користувачами в умовах мережевих засобів СК. Їх створення передбачає появу техносфери бібліотек, що відповідає технологічному базису соціальних комунікацій інформаційного суспільства. 10. Фактично підтверджена гіпотеза про стратегічне бачення ІКС бібліотек як можливості зайняти відповідне місце в соціально-інформаційній інфраструктурі суспільства і виконання завдань не тільки зібрання, збереження, культурного надбання людства, але й його актуалізації у соціокультурних підсистемах. Без виконання завдань першого рівня неможливо перейти на інший рівень функціонування і розвитку бібліотечних систем, тому що кожний рівень утворює певні діяльнісні середовища, які мають свої ознаки, правила, матеріальну і змістовну частину, завдання. Вони стають конкурентними параметрами завдань НБ з формування збалансованого ІКС, що дозволяє сконцентрувати увагу як на зовнішніх структурах діяльності, так і на внутрішніх особливостях функціонування НБ і НБС країни. 11. Нові технології управління в НБ мають отримати статус державного фінансування національних проектів і стати рівноправними партнерами держави по вирівнюванню ситуацій цифрової нерівності в країні. Зберігаючи позиції і темпи розвитку, НБ має не тільки нарощувати свій потенціал, але і не допускати утрати пріоритетів у розбудові національної бібліотечної системи та її розвитку в напрямі завершення інформатизації. Визначення завдань реалізації проектів по завершенню формування інфотехносфери НБС, схеми їх реалізації і відповідальності учасників є необхідною умовою досягнення очікуваного результату. Останній ми бачимо як ініціювання або завершення вже розпочатих робіт із створення інноваційного, інфотехнологічного базису розвитку бібліотек країни, якими в першу чергу опікується НБ. Проведене дослідження є перспективним для поглиблення концептуального знання у контексті вирішення проблем системних трансформацій у бібліотечній галузі, зокрема: встановлення впливу внутрішньо-системного переформатування функцій бібліотек, у тому числі НБ, на вдосконалення нормативно-правової бази НБС із урахуванням її інфраструктурного значення у процесах інформатизації суспільства; визначення напрямів моніторингу реалізації програм і проектів, спрямованих на досягнення інформаційної рівноваги у суспільстві. |
