Анотація до роботи:

Чайка О.В. Національна характерність як семантична властивість виконавської інтерпретації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за фахом 17.00.03 – Музичне мистецтво. – Одеська державна музична академія ім. А.В.Нежданової, Одеса, 2006. – Рукопис.

Дисертація присвячена усвідомленню закономірностей творчого виявлення національної характерності виконавської гри і співу, які, згідно підходу Л. Гумільова, складають невідривну якість художнього виявлення суб’єкту, демонструючи особливого роду ритмізацію психічних реакцій, що мають ритмо-темпове, динаміко-агогічне і т.д. вираження. Виходячи із прийнятого у музикознавстві підходу національного проявлення авторської композиції, причому, далеко не завжди тут дійовим виступає спирання на фольклор, виходимо на тезу про втілення національних рис мислення на рівні «пізнання».

Зроблені в дисертації аналізи демонструють зв’язаність художньо досконалого виконання і вираженістю національного принципу його подання.

Матеріалами аналізів стали: Скрипковий концерт Я.Сибеліуса у відмінностях національних підходів В. Третьякова, Г. Шеринга, Д. Ойстраха, Б. Которовича та ін., а також Концерт для бандонеона А.П’яццолли у виконанні В. Мурзи, М. Вайринена, Р. Карасанова, твори С. Рахманінова, Й.Мерца в уявленні їх артистами різних країн, а також виконавські підходи різних національних шкіл в поданні «Тригрошової опери» Б. Брехта – К. Вайля.