Анотація до роботи:

Сталінська Г.О. Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ – 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних і практичних аспектів організації та функціонування транснаціональних корпоративних систем в контексті підвищення виграшу української економіки.

Розглядаються теоретичні засади функціонування ТНК. Розкрито роль національних фірм як структурних елементів транснаціональних корпоративних систем для розвитку і ефективного функціонування самої корпорації та для економічного зростання приймаючої країни. Визначено сутність, детермінанти та показники ефективності діяльності ТНК, на основі чого національну фірму ідентифіковано як інструмент реалізації цільової функції ТНКС. Оцінено значення організаційних форм національних фірм у реалізації цільової функції ТНКС. На основі досвіду діяльності ТНК, що має практичне значення для України у плані оптимізації отримання виграшу від діяльності ТНК, а також підвищення ефективності діяльності українських підприємств та створення власних ТНК, здійснено комплексне дослідження механізму реалізації цільової функції ТНКС як на світових ринках так і в Україні.

Розроблено модель інтеграції українських фірм до транснаціональних корпоративних систем, яка демонструє шлях оптимізації співпраці українських бізнес-одиниць з ТНКС. Робляться конкретні пропозиції щодо підвищення виграшу української економіки від діяльності ТНК через інтеграцію українських фірм до ТНКС.

1. Транснаціональні корпоративні системи за час свого еволюційного розвитку пройшли сутнісну трансформацію і нині являють собою систему структурних елементів, що взаємопов’язані відносинами власності або контрактами, взаємодіють між собою за певним механізмом з метою реалізації цільової функції, діяльність якої носить міжнародний характер. Національні фірми виступають структурними елементами корпоративних систем, що діють переважно в економічному просторі приймаючих країн.

2. У процесі еволюції транснаціональних корпоративних систем їх внутрікорпоративні зв’язки змінюються від ієрархічних, заснованих на відносинах власності, до горизонтальних, що мають в основі контракти співробітництва. Це продиктовано зміною умов ведення міжнародного бізнесу та розвитком міжнародних економічних відносин, що призвело до зміни пріоритетних цілей ТНК. На основі виявлення якісних розбіжностей в ТНК, що діяли на початковому етапі транснаціоналізації, порівняно з сучасними транснаціональними корпоративними системами, їх класифіковано на класичні індустріальні ТНК та новітні адаптивні корпоративні системи.

3. Удосконалення внутрікорпоративних зв’язків супроводжується модифікацією організаційних структур ТНК та зміною значення національної фірми в них. З еволюцією ТНК національна фірма набуває все більшого стратегічного значення, оскільки на неї делегується відповідальність за здійснення визначених видів діяльності. Національні фірми стають “центрами прибутків” ТНКС.

4. Господарська діяльність транснаціональних корпоративних систем базується на механізмі взаємодії національних фірм, в основі якого лежить створення внутрікорпоративних зв’язків. Ефективність діяльності корпоративної системи залежить від економічних та неекономічних чинників реалізації цільової функції ТНКС, носіями яких виступають національні фірми. Як носії економічних та неекономічних чинників реалізації цільової функції ТНКС національні фірми виступають інструментом її максимізації.

5. Світовий досвід засвідчує еволюційну трансформацію корпоративних систем та способів їх організації. Практика діяльності ТНК на світових ринках та в Україні свідчить про те, що неекономічні чинники реалізації цільової функції ТНКС мультиплікативно впливають на ефективність діяльності всієї корпоративної системи, тобто вони мають більш вагоме значення в реалізації цільової функції, ніж економічні.

6. Комплексна оцінка важливості кожної з організаційних форм національних фірм в реалізації стратегічних цілей ТНКС та в функціонуванні всієї корпоративної системи, що була здійснена автором на основі порівняльного аналізу організаційних форм національних фірм та результатів емпіричного авторського дослідження, свідчить про те, що найбільш ефективними організаційними формами національних фірм в реалізації цільової функції ТНКС виступають спільні підприємства та контрактні форми співробітництва ТНКС з місцевими фірмами.

7. Теоретичний та емпіричний аналіз економічної суті транснаціональних корпоративних систем та національної фірми як їх складової визначає роль національної фірми як структурного елементу ТНКС, яка полягає в наданні компанії конкурентних переваг, що дозволяє підвищувати ефективність роботи корпорації та досягати визначених стратегічних цілей. Роль національної фірми як структурного елементу ТНКС, що діє на території приймаючої країни, полягає в отриманні приймаючою економікою певних вигод, що проявляються як на макро-, так і на мікрорівні. Позитивні наслідки діяльності ТНК через національні фірми для приймаючої країни макрорівня полягають у наступному: зростання вітчизняного виробництва і зайнятості; вливання фінансових ресурсів; перелив матеріальних та нематеріальних активів до національної економіки; перелив відчутних і невловимих активів в інші частини національної економіки та сприяння розвитку підприємницького сектора; розвиток ресурсномісткого експорту; розвиток експорту завдяки внутрікорпоративним постачанням вузлів та компонентів; нові можливості для налагодження техноємної та орієнтованої на експорт діяльності завдяки підрозділам ТНК; переорієнтація номенклатури експорту: із нединамічних на динамічні види продукції, із низько технологічних на середньо- і високотехнологічні види діяльності; поліпшення стану платіжного балансу; позитивний вплив на споживачів кінцевих послуг і виробників, що використовують проміжні послуги, у вигляді поліпшення якості обслуговування; позитивний вплив на пропозицію, вартість, якість та асортимент товарів та послуг; передача технологій як матеріально-технологічної складової так і “м’які” технології (знання, інформація, досвід, організаційні, управлінські, збутові навички); підвищення ефективності промислового виробництва; підвищення конкурентноздатності секторів економіки та розвиток нових форм бізнесу; приріст ринкової частки країни у структурі світової торгівлі. Позитивними наслідками мікрорівня діяльності ТНК через національні фірми для приймаючої країни визначено наступні: модернізація вітчизняних підприємств; обмін знаннями та навичками між фірмами, що співпрацюють; перелив відчутних і невловимих активів до вітчизняних підприємств; залучення коштів та ресурсів ТНК, доступ до наукових розробок та нових технологій міжнародного рівня; налагодження нових економічних зв’язків з іншими структурними елементами корпоративних систем за кордоном; перейняття досвіду ведення міжнародного бізнесу та досвіду управління; використання технічної та інформаційної бази ТНК; підвищення конкурентноздатності вітчизняних фірм; розширення масштабів діяльності вітчизняних фірм завдяки ресурсам ТНК; покращення умов праці на вітчизняних підприємствах, що співпрацюють з ТНК; навчання міжнародним стандартам та правилам бізнес-поведінки; підвищення кваліфікації персоналу вітчизняних фірм.

8. Аналіз кількісних та якісних показників діяльності ТНК в Україні свідчить про те, що Україна, як приймаюча країна, може отримувати більше вигод від діяльності ТНК на її території через національні фірми, ніж сьогодні. Цьому сприяє наявність привабливих економічних та неекономічних чинників реалізації цільової функції ТНКС, носіями яких є українські підприємства. Але на заваді цього стоять фактори, що гальмують процес розвитку діяльності ТНК в Україні та їх співпраці з українськими фірмами, до яких належать: нормативно-правовий та політично-адміністративний фактори, а також фактор персоналу.

9. Для підвищення виграшу української економіки від діяльності ТНК та їх співпраці з українськими фірмами необхідно стимулювати інтеграцію українських фірм до ТНКС. Для ефективної інтеграції українські фірми мають володіти певними факторами, що сприяють ефективній співпраці з ТНКС. Модель інтеграції українських фірм до транснаціональних корпоративних систем, розроблена автором на основі результатів емпіричного дослідження, демонструє значення кожного з визначених факторів, що впливають на ефективність співпраці українських фірм з ТНКС та доводить, що неекономічні фактори є визначальними в ефективності співпраці українських фірм з ТНКС. Тому модель є обґрунтуванням механізму інтеграції українських фірм до ТНКС та шляхом підвищення виграшу української економіки від діяльності ТНК. Відповідно розрахункам моделі, для успішної співпраці з ТНКС на українських фірмах необхідно здійснити певні перетворення, що стосуються вдосконалення таких неекономічних чинників, як якість менеджменту підприємств, організаційний фактор, корпоративна культура, якості персоналу фірми, фінансовий фактор. Успіх інтеграції українських фірм до ТНКС залежить не тільки від вдосконалення економічних та неекономічних чинників підприємств, але й умов їх діяльності, що в основному формуються законодавством. Відповідно, слід створити сприятливі умови не тільки для розвитку співпраці українських бізнес-одиниць із ТНКС, а в першу чергу – умови ефективної діяльності українських підприємств. Це передбачає узгодження законодавчих актів, що регулюють господарську діяльність як резидентів так і нерезидентів, створення бази пільгового оподаткування, спрощення бюрократизованих процедур, удосконалення кредитування підприємств.

Публікації автора:

У провідних наукових фахових виданнях:

1. Сталінська Г.О. До питання про привабливість українського економічного простору для іноземних інвесторів // Зб. наук. праць. Вип. 34. – К.: ІСЕМВ НАНУ, 2002. – С. 193–200.

2. Сталінська Г.О. Інвестиційні потоки в Україну: порівняльна характеристика // Зб. наук. праць Інституту економіки та права КРОК, “Вчені записки”. Вип. 8. – К., 2003. – С. 175–184.

3. Сталінська Г.О. Транснаціональні компанії як рушійна сила розвитку інтеграційних процесів // Зб. наук. праць Харківського державного економічного університету. – Харків, 2003. – №2. – С. 157–158.

4. Сталінська Г.О. Корпоратизація як основна форма прояву транснаціоналізації // Зб. наук. праць. Вип. 38. – К.: ІСЕМВ НАНУ, 2003. – С. 185–193.

5. Сталінська Г.О. Досвід діяльності транснаціональних корпорацій на світових ринках та в Україні // Зб. наук. праць Університету економіки та права КРОК “Вчені записки”. Вип. 11. – К, 2004. – С. 303–311.

6. Сталінська Г.О. Форми організації бізнесу транснаціональних корпорацій в Україні // Проблеми науки: Міжгалузевий науково-технічний журнал. – К., 2004. – №9. – С. 43–47.

7. Сталінська Г.О. Особливості організації мережевих та віртуальних компаній порівняно з традиційними транснаціональними корпораціями // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2004. – №72. – С. 36–41.

В інших виданнях:

8. Сталінська Г.О. Модель адаптації український фірм до корпоративних систем ТНК // Синергія: Аналітичний журнал з менеджменту. – К., 2004. – №1(8). – С. 25–30.

9. Сталінська Г.О. Модель адаптації український фірм до корпоративних систем ТНК // Щорічник досліджень Консорціуму із удосконалення менеджмент-освіти в Україні “Український бізнес ХХІ століття: реалії, проблеми, перспективи”. – К.: Навчально-методичний центр “Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні”. – 2004. – С. 9–62.

10. Сталінська Г.О., Financial and non-financial factors of MNC’s efficiency // Compendium of Scientific Works of the Wyzsza Szkola Bankowosci i Finansow, Bielsku-Biala, Poland, 2005.