Анотація до роботи:

Зубач О.А. Національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Донецький національний університет, Донецьк, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню національно-культурної своєрідності семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові.

У дослідженні здійснено структурно-семантичний аналіз фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові. З’ясовано функцію кольоронайменувань у німецькомовній колористичній картині світу. Розкрито механізми формування національно-культурної семантики фразеологізмів, що вивчаються, при первинному та вторинному фразотворчих процесах. Виявлено продуктивні кольороназви у складі фразеологічних одиниць з національно-культурною семантикою у сучасній німецькій мові. Встановлено питому вагу національно-культурного компонента у семантичній структурі досліджуваних одиниць. Визначено роль позамовних чинників при формуванні національно-культурної семантики фразеологізмів із колористичним компонентом та виявлено особливості функціонування запозичених фразеологізмів у сучасній німецькій мові.

1. У створенні національно орієнтованої мовної картини світу важливе місце займає кольоронайменування. Національно-культурна своєрідність семантики ФОКК є результатом лінгвокультурної інтерпретації колірного простору внаслідок архивування історично-культурного досвіду німецького соціуму, що простежується у таких сферах, як політика, історія, економіка, релігія, духовність, побут.

2. Відображення національно-культурної своєрідності колористичних компонентів актуалізується в асоціативних зв’язках, які виникають із певним найменуванням кольору і закріплюється за ним традицією вживання. Характер асоціювання (за схожістю, контрастом, суміжністю та причинно-наслідковим зв’язком) має національно-культурне забарвлення.

3. Актуалізація НКС у ФОКК фіксується за такими параметрами. Домінуючою складовою мовної форми ФОКК є КК, який експліцитно виконує функцію звукосимволу. Семантика КК актуалізується як у колірній, так і неколірній номінаціях. Значення прототипу ФОКК є сигналізатором особливого сприйняття світу носієм німецької мови. Денотативно-сигніфікативне, конотативне та граматичне значення ФОКК висвітлюють “генетичну” структурацію пізнання німецьким народом всесвіту.

4. Культурологічний компонент семантики ФОККНКС сучасної німецької мови відбивається у таких ономасіологічних категоріях: “СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ”, “СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ”, “СВІТ+СТАВЛЕННЯ”, “СВІТ+УСВІДОМЛЕННЯ”. Найбільш продуктивними є категорії “СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ” та “СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ” (див. табл. 3).

5. У фразеологічному фонді сучасної німецької мови виявлено 910 ФОККНКС, до складу яких входять 11 кольоронайменувань (blau, braun, gelb, golden/goldig, grau, grьn, rosa/rosig, rot, schwarz, silbern, weiЯ) із 1500. Найбільш продуктивними є ФОНКС з КК schwarz та КК blau, а найменш – з КК braun, silbern, rosa/rosig.

6. Формування НКС зворотів із КК є результатом пізнання навколишнього світу та зосередженням фонових знань (загальнолюдських, регіональних, країнознавчих). ФОККНКС розмежовуються на безеквівалентні за суттю фразеологізми-реалії з КК; стійкі мікротексти з КК з інтеркультурними елементами плану змісту та специфічним планом вираження.

7. Антропоцентричний характер ФОККНКС простежується через модально-оцінні ідеографічні категорії: “зовнішні та внутрішні відчуття”, “зорове та слухове сприйняття”, “мовленнєву діяльність”, “психічний стан”, “фізичний стан”.

8. Продуктивність механізмів первинного фразотворчого процесу значно відрізняється від механізмів вторинного фразотворчого процесу при формуванні НКС ФОКК. Механізми первинного та вторинного фразотворчих процесів поділяються на семантичні та структурно-семантичні шляхи формування НКС. Кількість утворених ФОККНКС при первинному фразотворчому процесі перевершують відсоткову кількість ФОККНКС, які виникли при вторинному фразотворенні. При первинному фразотворчому процесі домінуючими є семантичні шляхи формування НКС, при вторинному – структурно-семантичні (див. табл. 1 та 4).

9. Дослідження має перспективи розвитку. Перспективним вбачається вивчення засобів перекладу ФОКК зі збереженням їх національно-культурного компонента та особливостей функціонування ФОККНКС в контексті міжкультурної комунікації та дослідження національно-культурної семантики при номінації кольоронайменувань у зіставному аспекті.

Публікації автора:

1. Зубач О.А. Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць німецької мови з колористичним компонентом // Філологічні студії. – Луцьк: Волинський Академічний Дім, 2003. – № 2 (22). – С. 5057.

2. Зубач О.А. Колористичний компонент фразеологічних одиниць як складова частина універсуму (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник ВДУ. Сер. Романо-германська філологія. – Луцьк: Вежа, 2004. – Вип. 3. – С. 111115.

3. Зубач О.А. Лінгво-культурна асиміляція запозичених фразеологічних одиниць з колористичним компонентом (на матеріалі німецької мови) // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – Харків: Константа, 2004. – № 636. – С. 198200.

4. Зубач О.А. Семантичні шляхи формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом при первинному фразотворчому процесі (на матеріалі німецької мови) // Слов’янський вісник: Сер. “Філологічні науки”: Зб. наук. пр. – Рівне: Рівненський ін-т слов’янознавства Київського славістичного ун-ту. – 2004. – Вип. 5. – С. 100107.

5. Зубач О.А. Віддзеркалення взаємозв’язку мови та культури у фразеологічних одиницях з колористичним компонентом (на матеріалі німецької мови) // Мова і культура. – К.: Видавничий Дім Д. Бураго, 2004. – Вип. VII. – Т. 6. Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. – С. 105111.

6. Зубач О.А. Висвітлення властивостей субституції колористичної фразеології (на матеріалі німецької мови) // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Сер. “Германська філологія”: Зб. наук. пр. – Чернівці: Рута, 2005. – Вип. 232. – С. 2733.

7. Зубач О.А. Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць із колористичним компонентом сучасної німецької мови в екстралінгвальному ракурсі // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. Сер. Філологічні науки. – Луцьк: Вежа, 2007. – № 3. – С. 371374.

8. Зубач О.А. Семантичні шляхи формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом при вторинному фразотворчому процесі в сучасній німецькій мові // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – Вип.15. – С. 145154.

9. Зубач О.А. Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) // Культура народов Причорномор’я: Научный журнал. – Межвузовский центр “Крым”, 2007. – № 110.– Т. 1. – С. 208210.

10. Зубач О.А. “Колоритні” властивості національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом (ФОКК) сучасної німецької мови у процесі мовної комунікації // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ‘2004” (10-25 лютого). Том 23. Синтаксис: структура, семантика, функція. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 2325.

11. Зубач О.А. Вторинна фразотворча номінація у колористичному висвітленні // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ‘2004” (21-30 червня). Том 20. Синтаксис: структура, семантика, функція. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 1617.

12. Зубач О.А. Прагматичні аспекти дослідження національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом (на матеріалі німецької мови)// Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали V Міжвузівської конференції молодих учених (29-31 січня 2007 р.). – Донецьк: ДонНУ, 2007. – С. 7980.