Анотація до роботи:

Таран О.Г. Наукова спадщина Федора Вовка в галузі антропології: спадкоємність традицій та сучасне бачення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07. – історія науки і техніки. – Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

Дисертацію присвячено аналізу антропологічної спадщини Федора Вовка (1847 – 1918), визначного вітчизняного антрополога, науковий доробок якого впродовж тривалого часу замовчувався або перекручувався істориками науки. Опрацювання різної категорії джерел дало змогу намітити основні віхи антропологічної діяльності Ф.Вовка (виділити “паризький” та “петербурзький” періоди) й оцінити його роль як організатора науки, під керівництвом якого вперше було проведено масштабні антропологічні дослідження людності українських етнічних земель. Прослідковано процес формування антропологічного світогляду українського вченого і роль французької антропологічної школи у цьому процесі. З’ясовано, що основні положення концепції Ф.Вовка, які стосуються фізичних рис, ступеню антропологічної однорідності і напрямків антропологічних зв’язків українців, не втратили свого значення і у наші дні.