Аналіз джерел та літератури дозволив підтвердити, що вже під час життя в Празі В.В. Хвойка мав змогу познайомитись з дослідниками старожитностей. Витоки слов‘янського патріотизму вченого, який відбився на всій його подальшій роботі, також походять з Чехії – батьківщині славістики. Початок роботи дослідника в галузі археології припадає на кінець 80-х р. XIX ст. Доведено сталі та плідні контакти В.В. Хвойки з В.Б. Антоновичем та значний вплив останнього на діяльність В.В. Хвойки та формування його наукової концепції. За період з кінця 80-х років XIX ст. до 1914 року В.В. Хвойка встиг дослідити археологічні об‘єкти, що належали до широкого хронологічного спектру, – від доби кам‘яного віку до давньоруського часу, відкрити кілька яскравих археологічних культур. Цими дослідженнями визначається його видатна заслуга у створенні джерелознавчої бази вітчизняної археологічної науки. Досліджуючи археологічні пам‘ятки різних періодів, В.В. Хвойка намагався впорядкувати знайдений ним матеріал, чітко його структурувати. Результатом цього стала розроблена В.В. Хвойкою класифікація археологічних культур Середнього Придніпров‘я. Ця культурна стратиграфія, практично безперервна від кам‘яного віку до давньоруської епохи, стала важливим досягненням вітчизняної археології й в головних моментах зберегла свою вагу до сьогодні. Побудована на принципах цієї теорії праця В.В. Хвойки „Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена” стала першим в російській археології історичним нарисом, що базувався на археологічному матеріалі, та був присвячений стародавній історії Середнього Придніпров‘я. Поява такої роботи знаменувала собою перетворення археології від науки про старожитності до історичної науки. Слабким місцем побудов В.В. Хвойки була прямолінійна етнічна інтерпретація археологічних культур. Культурно-просвітницька діяльність В.В. Хвойки можна вважати кінцевим результатом усієї його роботи, і археологічної, і музейної. Оцінюючи доробок В.В. Хвойки на ниві музейництва та просвітництва, окреслюються два головні аспекти його діяльності. По-перше, науковий, оскільки дослідником була проведена робота з опрацювання величезного масиву первинного матеріалу, археологічних артефактів, котрі він упорядкував, описав, паспортизував, частково ввів до наукового обігу, завдяки чому вони зберігають актуальність дотепер. По-друге, аспект освітній та просвітницький, оскільки головним сенсом масового впливу екскурсій та експозиції археологічного відділу на відвідувачів було формування поваги до пам’яток старовини, пробудження потягу та бажання до пізнання історії рідного краю. Доробок В.В. Хвойки в галузі науково-просвітницької діяльності слугує для сучасних науковців-археологів прикладом поєднання дослідницької та просвітницької діяльності, За темою дисертації опубліковані такі роботи: 1. Колеснікова В.А. В.В.Хвойка та заснування археологічного відділу Київського міського Музею // Історичний журнал. – 2004. – № 10-11. – С. 49-56. 2. Колеснікова В.А. Його називали археологом-революціонером. Українознавство-2005. // Календар-щорічник. – К., 2004. – С. 167-169. 3. Колеснікова В.А. До історії досліджень В.В.Хвойки у садибі М. Петровського в Києві. // Наукові записки з української історії. – Вип.16. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – С. 258-266. 4. Колеснікова В.А. Вікентій В‘ячеславович Хвойка. Сторінки біографії. // Наукові записки з української історії. – Вип.17. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – С. 25-31. 5. Колеснікова В.А. Листування В. В. Хвойки з Е. Міннзом як джерело для створення наукової біографії В. В. Хвойки. // Археологія . – 2006. – № 1. – С. 48 – 59. | 