Андрієвський Іван Юрійович. Наукове обгрунтування методичних підходів до оптимізації медичної допомоги сільському населенню з хворобами системи кровообігу. : Дис... канд. наук: 14.02.03 - 2007.
Анотація до роботи:
Андрієвський І.Ю. Медико-соціальна характеристика формування хвороб системи кровообігу у сільського населення та удосконалення надання йому медичної допомоги. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2007.
В дисертаційній роботі здійснено поглиблене вивчення захворюваності і смертності населення України від хвороб системи кровообігу, проведений аналіз особливостей цих показників для сільського населення на прикладі Вінницької області.
Здійснено вивчення медико-соціальних чинники виникнення хвороб системи кровообігу у сільського населення, визначені показники вірогідності захворюваності сільського населення на ХСК (за допомогою прогностичних коефіцієнтів і таблиць), що дає можливість формувати соціальні групи згідно факторів ризику ХСК у сільського населення. Виявлення груп ризику на захворювання ХСК дозволяє вчасно взяти їх на спеціальний облік і встановити постійне динамічне спостереження, що можна здійснювати під час звернень населення за медичною допомогою або при медичних оглядах чи подворових обходах дільничним лікарем.
Дисертаційна робота присвячена і питанню удосконалення надання медичної допомоги сільським жителям з хворобами системи кровообігу на основі визначення потреби у медичній допомозі сільському населенню з ХСК на первинному і вторинному рівнях надання та вартості лікування. Встановлена потреба хворих на ХСК сільських жителів в амбулаторно-поліклінічній допомозі (на засадах лікаря загальної практики/сімейного лікаря - 85,0%) становить – 5,6 відвідувань на одного пацієнта, в стаціонарній допомозі -31,9 ліжок на 1000 населення.
Ключові слова:. захворюваність сільського населення, медико-соціальні чинники виникнення хвороб, групи ризику, удосконалення медичної допомоги сільським жителям, потреба в медичній допомозі, вартість медичної допомоги.
Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлені зростання показників поширеності і захворюваності на хвороби системи кровообігу у сільського населення України, неадекватність існуючої системи надання медичної допомоги сільським жителем з ХСК на первинному і вторинному рівнях, що потребувало поглибленого вивчення медико-соціальних чинників їх виникнення з послідуючою розробкою прогностичних таблиць для виявлення груп ризику ХСК у сільських жителів, покладених в основу обґрунтування і визначення потреб сільського населення України з ХСК в медичній допомозі та розрахунків їх вартості спрямованих на удосконалення організаційних засад надання медичної допомоги.
Аналіз основних епідеміологічних закономірностей хвороб системи кровообігу в Україні за 2005 рік свідчить про постійне зростання показників як їх поширеності до 50268,6 на 100 тис. нас., посідає перше рангове місце - 29,1 % від усіх хвороб, так і захворюваності населення до 5159,6 на 100 тис. нас., посідає друге місце - 7,4 % відповідно.
У Вінницькій області в 2005 р. захворюваність ХСК була вищою порівняно з усією Україною: поширеність – на 12,3 % (56447,3 хвороби на 100 тис. нас.), захворюваність – на 28,0 % (6602,5 відповідно). Серед дорослого населення поширеність відповідно на 14,0 % (70199,3 хвороби на 100 тис. нас); захворюваність на 31,0 % (8094,9 захворювання на 100 тис. нас.).
Встановлений взаємозв’язок середньої сили (r = 0,45) між рівнями поширеності та захворюваності на ХСК і часткою сільського населення при відсутності зв’язку між захворюваністю і забезпеченістю лікарями первинної і вторинної ланки надання медичної допомоги та зворотньому зв’язку смертності від ХСК і рівнем госпіталізації (r = -0,47).
Розроблені за результатами дослідження прогностичні таблиці ймовірності захворюваності сільського населення ХСК дозволили встановити, що найбільший вплив на ризик виникнення основних груп ХСК мають - вік, сімейний стан, матеріальний статок, професія, в тому числі наявність чи відсутність професійних шкідливостей, меншою мірою - житло, режим і характер харчування, шкідливі звички, наявність чи відсутність психічних травм, зокрема ризик виникнення гіпертонічної хвороби формують переважно вік (ваговий індекс 23,53), сімейний стан (55,79), матеріальний статок (6,83) та професія (4,36).
Запропонований науково-обгрунтований підхід до прогнозування ризику виникнення ХСК у сільських жителів з використанням методики ймовірнісного аналізу дозволяє сформувати групи ризику основних патологічних станів ХСК шляхом сумування прогностичних коефіцієнтів, зведених у діагностичні таблиці та їх оцінки, а також виокремлювати групи високого ризику з встановленням за ними постійного динамічного спостереження, в тому числі під час звернень населення за медичною допомогою, при медичних оглядах чи подворових обходах.
Доведено, що третина населення з високим ризиком розвитку хвороб системи кровообігу зосереджує майже чотири п’ятих зареєстрованих ХСК. В групу високого ризику формування гіпертонічної хвороби можна віднести 33,5% всього сільського населення, судинних уражень - 34,8 %, а ішемічної хвороби серця відповідно – 36,9% населення.
Використання методу експертної оцінки дозволило встановити, що потреба хворих на ХСК сільських жителів в амбулаторно-поліклінічній допомозі у 85% випадків може задовольнятися на рівні первинної медико-санітарної допомоги, в тому числі в амбулаторно-поліклінічній допомозі при 5,6 відвідуваннях на одного пацієнта (проти 4,1 фактичних), в стаціонарній допомозі -31,9 ліжок на 1000 населення (проти 22,8 на 1000 нас.,), однак не за рахунок збільшення кількості ліжок, а шляхом оптимізації їх діяльності, оскільки терміни госпіталізації хворих з ХСК завищені в середньому на 17,3%.
7. Отримані результати дозволяють послідовно удосконалювати організаційні засади надання медичної допомоги населенню будь-якої сільської місцевості України.
Публікації автора:
Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:
1. Андрієвський І.Ю. Вплив системи медичної допомоги на захворюваність і смертність від хвороб системи кровообігу // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2004. - №4. – с. 40-42.
2. Андрієвський І.Ю. Соціальні чинники хвороб системи кровообігу в сільській місцевості // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2005. - №3. – С. 41-46.
3. Андрієвський І.Ю. Вартість лікування сільських жителів хворих серцево-судинною патологією // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2005. - №4. – С. 71-76.
4. Андрієвський І.Ю. Потреба сільських жителів, хворих серцево-судинною патологією, в медичній допомозі // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2006. - №1. – С. 56-59.
У інших наукових виданнях:
5. Реформа охорони здоров’я в Україні /Г.С. Стеценко, А.І. Побережний, В.А, Сміянов, І.Ю. Андрієвський, О.Ф. Гаврилюк. –Тернопіль: Лілея, 2006. – 159 с. (автором визначений план дослідження, написання глав стосовно оптимізації надання медичної допомоги та медико-статистичних критеріїв здоров’я населення).
6. Андрієвський І.Ю. Хвороби системи кровообігу як соціально-гігієнічна проблема сімейної лікарської дільниці на селі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Становлення сімейної медицини в Україні”. – Тернопіль:Укрмедкнига. – 2006. – С. 5-8.
7.Андрієвський І.Ю. Фактори серцево-судинної патології на селі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Довкілля і здоров’я”. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2006. – С. 3-4.
