Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Соціальна медицина


Хунов Юрій Айдамирович. Наукове обгрунтування стратегічних напрямів реформ охорони здоров'я на регіональному рівні: дисертація д-ра мед. наук: 14.02.03 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Хунов Ю.А. Наукове обгрунтування стратегічних напрямів реформ охорони здоров’я на регіональному рівні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена обгрунтуванню програм розвитку охорони здоров’я на регіональному рівні.

Виявлено особливості та тенденції медико-демографічної ситуації, стану здоров’я різних груп населення регіону, визначено його залежність від впливу комплексу екологічних, професійних, медичних та поведінкових чинників, визначено прогноз медико-демографічних показників на перспективу.

Досліджено обсяг і характер лікувально-профілактичної допомоги населенню регіону на різних рівнях управління, її якість і доступність, показники, що їх формують. Доведено ефективність функціонування прогресивних форм організації медичного обслуговування, зокрема первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, стаціонарозамінних форм, виїзних лікувально-діагностичних бригад.

Розраховано прогнозну потребу в кадровому забезпеченні регіональної системи охорони здоров’я та накреслено заходи щодо його поліпшення.

Визначено резерви підвищення ефективності управління регіональною системою охорони здоров’я та поліпшення фінансування медичної сфери шляхом запровадження багатоканальності фінансування.

Науково обгрунтовані концептуальні підходи до формування регіональної політики у сфері охорони здоров’я, опрацьовано та впроваджено принципи стратегічного та програмно-цільового планування, доведено їх високу медичну, економічну та соціальну ефективність.

Розроблено регіональну комплексну програму розвитку охорони здоров’я, яка базується на широкому партнерстві та міжсекторальній взаємодії.

  1. Встановлено, що стан здоров’я населення великого промислового регіону є незадовільним та продовжує погіршуватися, ефективність галузі охорони здоров’я – низькою, що вимагає наукового обгрунтування і реалізації комплексу заходів, спрямованих на створення регіональної системи охорони здоров’я з урахуванням багатофакторних її особливостей.

  2. Обгрунтовано методологію стратегічного та програмно-цільового планування розвитку охорони здоров’я на регіональному рівні. Науково обгрунтовано, розроблено, апробовано і впроваджено принципово нову комплексну міжгалузеву регіональну програму розвитку охорони здоров’я шахтарського регіону, яка грунтується на основних напрямах соціальної політики держави, регіональних особливостях стану здоров’я та організації медичної допомоги населенню, стратегіях Європейської політики “Здоров’я для всіх у ХХІ столітті”, і реалізується з залученням інших галузей та 15-и регіональних цільових комплексних програм, спрямованих на вирішення найбільш пріоритетних проблем охорони здоров’я.

  3. Встановлено, що значно обмежена тривалість життя та низька якість здоров’я населення великого промислового регіону, обумовлені високою смертністю (17,2), низькою народжуваністю (6,6), природним убутком населення (-11,4), значною поширеністю хронічних неінфекційних та соціально небезпечних хвороб, зокрема, хвороб системи кровообігу (51198,0 на 100 тис. дорослого населення), онкологічних (1418,0), наркологічних захворювань (1776,0), розладів психіки і поведінки (5212,0) з негативною їх динамікою, а також несприятливими тенденціями в стані здоров’я дитячого населення. Розраховані прогнозні показники стали підгрунтям для визначення основних напрямів боротьби з найбільш поширеними та соціально значущими захворюваннями на основі програмно-цільового планування.

  4. Доведено вплив на стан здоров’я населення екологічних, виробничих та поведінкових чинників. Виявлено кореляційний зв’язок між рівнем забруднення навколишнього середовища промислового регіону та захворюваністю на хронічні обструктивні хвороби органів дихання (r=0,85), алергічні прояви (r=0,70), онкологічну (r=0,66) та ендокринну патології (r=0,58). Високі рівні професійної захворюваності (21 на 10 тис. робітників шахт), виробничого травматизму (68,9 на 10 тис.), захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (123,3 випадку на 100 працюючих) тісно корелюють з умовами праці робітників провідних галузей регіону (вугледобувна, металургійна, хімічна), що дозволило обгрунтувати основні шляхи збереження і зміцнення здоров’я.

  5. Виявлені резерви підвищення ефективності функціонування мережі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я області. Основними напрямами вдосконалення медичного обслуговування населення визначено пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, реструктуризацію галузі, впровадження перспективних організаційних форм медичного обслуговування.

Доведено високу ефективність стаціонарозамінних форм медичної допомоги, що дозволило знизити рівень госпіталізації на 23,1%; виїзних консультативно-діагностичних бригад, що сприяло скороченню звертань з консультативною метою у поліклініки центральних районних та обласної лікарень на 14,6%; нової форми проведення профілактичних оглядів населення із застосуванням скринінгових програм, що дозволило підвищити виявлення захворювань на ранніх стадіях на 19,3%.

6. На доступність медичної допомоги суттєво впливають географічні особливості території та віддаленість лікувально-профілактичних закладів. Виявлена достовірна різниця (t>2) в показниках відвідувань лікарів населенням, яке проживає в центральних (9,2 на 1 жителя в рік) і віддалених (4,9) районах області, у міській (11,1) і сільській (6,9) місцевостях. Причинами незвертань населення за медичною допомогою, у разі потреби, є територіальна віддаленість поліклініки (8,9%), погане транспортне сполучення і значні транспортні витрати (28,6%). Обгрунтовано заходи щодо підвищення доступності медичної допомоги, які полягають у пріоритетному розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, стаціонарозамінних форм медичного обслуговування, впровадженні виїзної форми лікувально-діагностичного обслуговування населення.

  1. Визначено ступінь задоволеності населенням та медичними працівниками організацією та якістю роботи лікувально-профілактичних закладів. Встановлено високий рівень задоволеності населення діяльністю амбулаторно-поліклінічних закладів (39,4% – цілком, 41,0% – певною мірою), а також причин незадоволеності (несвоєчасне і неповне обстеження – 45,0±6,4%; незабезпечення консультаціями профільних спеціалістів – 20,0±5,1%; недостатня увага з боку лікарів – 8,3±3,5% і молодших спеціалістів – 6,7±3,2%). Роботою стаціонару задоволено 56,2% населення, умови перебування у ньому задовільними вважають 37,9%, поганими – 3,4%, дуже поганими – 2,2%.

Визначено оцінку медичними працівниками лікувально-профілактичних закладів різних рівнів умов праці, матеріально-технічного забезпечення, психологічного мікроклімату в колективах.

  1. Виявлено ставлення населення та медичних працівників до реформ, що відбуваються в охороні здоров’я та думки щодо подальшого їх розвитку. Встановлено, що підтримують впровадження медичного соціального страхування 73,9% медичних працівників сімейної медицини – 44,4%-77,8% працівників різних лікувально-профілактичних закладів, багатоукладності охорони здоров’я – 34,4%-59,7%. Методом експертної оцінки виявлено пріоритетні напрями розвитку охорони здоров’я на регіональному рівні.

  2. Розраховано прогнозну потребу в забезпеченні регіональної системи охорони здоров’я лікарями та молодшими спеціалістами з медичною освітою на середньоблизьку та віддалену перспективу на основі методики, рекомендованої Всесвітньою організацією охорони здоров’я, та накреслено заходи щодо поліпшення кадрового забезпечення.

  3. В умовах обмеженого бюджетного фінансування галузі підтверджено ефективність залучення позабюджетних коштів на фінансування охорони здоров’я шляхом створення лікарняних кас та розвитку добровільного медичного соціального страхування. Розроблено пропозиції до правового врегулювання питань фінансування охорони здоров’я на районному рівні.

  4. Розроблено заходи з оптимізації управління регіональною системою охорони здоров’я шляхом переходу до стратегічного та програмно-цільового планування розвитку на основі міжсекторальної взаємодії, удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення процесу управління, запровадження рейтингової оцінки діяльності охорони здоров’я міст і районів області, впровадження стандартів надання медичної допомоги населенню в лікувально-профілактичних закладах області.

  5. Доведено високу медичну, соціальну і економічну ефективність впровадження програмно-цільового методу та міжсекторального підходу в регіональну систему охорони здоров’я. Впровадження Комплексних заходів щодо поліпшення медичного обслуговування сільського населення Луганської області на 2002-2005 рр. дозволило попередити економічні збитки на 6,7 млн грн; реалізація заходів Програми розвитку державної служби медицини катастроф забезпечила їх попередження на 208,6 млн грн.

Публікації автора:

Монографії:

  1. Ціборовський О.М., Хунов Ю.А. Первинна медико-санітарна допомога і сімейна медицина // Охорона здоров’я України: результати діяльності (Щорічна доповідь. 1999 рік). – К., 2000. – С. 335-341. Дисертантом самостійно здійснено аналіз статистичної інформації про динаміку розвитку первинної медико-санітарної допомоги і сімейної медицини в Україні, сформовано висновки.

  2. Ціборовський О.М., Хунов Ю.А. Первинна медико-санітарна допомога. Впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я // Стан здоров’я населення України та результати діяльності закладів охорони здоров’я (Щорічна доповідь. 2000 рік). – К., 2001. – С. 188-194. Дисертантом самостійно проаналізовано тенденції впровадження сімейної медицини в Україні за п’ятирічний період.

  3. Пономаренко В.М., Чепелевська Л.А., Хунов Ю.А. Атлас медико-демографічних картограм території України за медико-демографічними показниками. – К., 2001. – 42 с. Дисертантом самостійно здійснено збір медико-демографічних показників та їх аналіз.

  4. Реорганізація первинної медико-санітарної допомоги населенню на засадах загальної лікарської практики/сімейної медицини / Пономаренко В.М., Ціборовський О.М., Галієнко Л.І., Гуменний В.С., Дудіна О.О., Курчатов Г.В., Парамонов З.М., Польченко В.І., Ханенко С.М., Хунов Ю.А., Швецов В.С. / За заг. ред. В.М. Пономаренка – К., 2001. – 181 с. Дисертантом самостійно розроблено рекомендації щодо оплати праці лікаря загальної практики/сімейного лікаря, положення про ліцензування лікаря загальної практики/сімейного лікаря.

  5. Галієнко Л.І., Хунов Ю.А. Динаміка розвитку стаціонарозамінних форм медичної допомоги // Стан здоров’я населення України та діяльність медичної галузі (2001 р.). – К., 2002. – С. 240-247. Дисертантом самостійно зібрано та проаналізовано матеріал про розвиток стаціонарозамінних форм у сільській місцевості.

  6. Організація медичної допомоги дорослому населенню /Гойда Н.Г., Картиш А.П., Жданова М.П., Михальчук В.М., Ціборовський О.М., Хунов Ю.А., Галієнко Л.І. // Основні підсумки роботи галузі охорони здоров’я за 2001 рік. – К., 2002. – С. 25-36. Дисертантом самостійно проаналізовано стан організації медичної допомоги дорослому населенню, визначено перспективи її розвитку.

  7. Вибіркове комплексне вивчення стану здоров’я населення, приурочене до Всеукраїнського перепису 2001 року: методологія та організація /В.М. Пономаренко, Т.С. Грузєва, Ю.А. Хунов, Т.К. Кульчицька. – Київ–Луганськ, 2003. – 206 с. Дисертантом самостійно розроблена методика персонального обліку вибіркових контингентів населення, інструкція про порядок заповнення карт медичного огляду, кодифікатори до анкет з вивчення соціально-гігієнічних умов життя.

  8. Організація роботи денних стаціонарів загального профілю в умовах переходу до сімейної медицини /Пономаренко В.М., Ціборовський О.М., Галієнко Л.І., Хунов Ю.А. – Київ–Луганськ, 2003. – 235 с. Дисертантом самостійно розроблено карту експертної оцінки якості медичної допомоги населенню в денних стаціонарах загального профілю.

  9. Організаційно-методичні аспекти перерозподілу обсягів медичної допомоги між лікарями первинного, вторинного та третинного рівнів в умовах переходу до сімейної медицини /Пономаренко В.М., Ціборовський О.М., Хунов Ю.А., Галієнко Л.І., Гуменний В.С. – Київ–Луганськ, 2003. – 81 с. Дисертантом самостійно обгрунтовано і визначено розподіл обсягів медичної допомоги між лікарями загальної практики/сімейними лікарями та лікарями спеціалізованих медичних закладів вторинного і третинного рівнів.

  10. Пономаренко В.М., Грузєва Т.С., Хунов Ю.А., Кульчицька Н.О. Комплексне програмно-цільове планування в охороні здоров’я на державному та регіональному рівнях на прикладі Луганської області – К., 2003. – 241 с. Дисертантом самостійно зібрано матеріал та проаналізовано ефективність реалізації комплексних цільових програм на регіональному рівні.

  11. Жданова М.П., Хунов Ю.А. Стаціонарна медична допомога // Панорама охорони здоров’я населення України /За заг. ред. Возіанова О.Ф., Підаєва А.В., Москаленка В.Ф. – К.:Здоров’я, 2003. – С. 182-185. Дисертантом самостійно здійснено збір, аналіз, узагальнення матеріалів.

У періодичних виданнях, затверджених ВАК України:

  1. Пономаренко В.М., Польченко В.І., Хунов Ю.А. Системно-ситуаційний підхід до обгрунтування концепції управління розвитком охорони здоров’я // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2000. – № 4. – С. 92-93. Дисертантом самостійно проведено аналіз і узагальнення матеріалів, написання висновків.

  2. Хунов Ю.А. Деякі управлінські аспекти підвищення якості діяльності служби невідкладної медичної допомоги // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2001. – № 3. – С. 75-79.

  3. Хунов Ю.А. Механізми державного регулювання в період реорганізації охорони здоров’я // Вісник наукових досліджень. – 2001. – № 3. – С. 103-105.

  4. Ковешніков В.Г., Хунов Ю.А., Бесполудіна Г.В. Демографічна ситуація та стан здоров’я населення Луганської області на початку 3-го тисячоліття // Український медичний альманах. – 2001. – № 2. – С. 152-154. Дисертантом самостійно здійснено збір, аналіз, узагальнення медико-демографічної ситуації в області.

  5. Пономаренко В.М., Хунов Ю.А. Актуальні питання стану здоров’я населення, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС // Український медичний альманах. – 2001. – Т.4, № 5. – С. 7-9. Дисертантом самостійно проведено аналіз статистичних матеріалів, визначено проблемні ситуації та шляхи їх вирішення.

  6. Хунов Ю.А., Медведовська Н.В. Стан здоров’я населення Луганської області та шляхи його покращення // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2001. – Т. 2, № 4. – С. 18-20. Дисертантом самостійно розроблено програму дослідження, здійснено збір та статистичну обробку матеріалів, їх аналіз, обгрунтовано висновки та пропозиції.

  7. Хунов Ю.А., Перепелицин Ю.И., Померанцев В.И. К вопросу об организации службы медицины катастроф территориального уровня // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2001. – Т. 2, № 2. – С. 25-27. Дисертантом самостійно здійснено збір та статистичну обробку матеріалів, їх аналіз.

  8. Хунов Ю.А. Медико-демографічна ситуація та стан здоров’я населення Луганської області наприкінці 2-го тисячоліття // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2001. – № 4. – С. 70-72.

  9. Оленін М.В., Хунов Ю.А. Інформаційні технології в охороні здоров’я, стан, проблеми // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2002. – № 1. – С. 43-47. Дисертантом самостійно проаналізовано сучасний стан розвитку інформаційних технологій в охороні здоров’я, обгрунтовано шляхи оптимізації.

  10. Хунов Ю.А. Психіатрична служба Луганської області: проблеми, задачі і перспективи // Пробл. екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – Випуск 6 (38). – С. 31-36.

  11. Пономаренко В.М., Хунов Ю.А. Здоровий спосіб життя – шлях до підвищення рівня здоров’я населення // Український медичний альманах. – 2002. – Т.5, № 5. – С. 9-14. Дисертантом самостійно проаналізовано матеріали про спосіб життя населення, поширеність шкідливих звичок, обгрунтовано профілактичні заходи.

  12. Хунов Ю.А. Реалізація стратегічного напряму охорони здоров’я щодо підвищення доступності медичної допомоги на регіональному рівні // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2002. – № 4. – С. 13-19.

  13. Хунов Ю.А. Перший досвід впровадження сімейної медицини в охороні здоров’я України // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2002. – № 3. – С. 27-31.

  14. Пономаренко В.М., Хунов Ю.А. Вивчення стану здоров’я дітей – складова частина формування програми розвитку охорони здоров’я // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2002. – № 2. – С. 5-10. Дисертантом самостійно зібрано та проаналізовано багатоаспектну інформацію про стан здоров’я дитячого населення області, результати якого використані при обгрунтуванні розвитку регіональної системи охорони здоров’я.

  15. Пономаренко В.М., Грузєва Т.С., Хунов Ю.А. Доступність медичної допомоги як основний критерій покращання охорони здоров’я населення // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2003. – Т. 4., № 1. – С. 5-11. Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури, збір та статистичне опрацювання матеріалів про доступність амбулаторно-поліклінічної та швидкої медичної допомоги населенню.

  1. Хунов Ю.А. Актуальні проблеми вдосконалення медичного обслуговування сільських жителів // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2003. – № 1. – С. 17-21.

  2. Хунов Ю.А., Москаленко В.Ф. Стан здоров’я працюючого населення промислового регіону та обгрунтування заходів щодо його поліпшення // Укр. медичний альманах. – 2003. – Т. 6, № 3. – С. 172-177. Дисертантом самостійно розроблено методологію, зібрано в проаналізовано статистичні матеріали.

  3. Медведовська Н.В., Хунов Ю.А. Основні тенденції кадрового забезпечення та визначення його прогнозних потреб в регіональній системі охорони здоров’я // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2003. – № 2. – С. 60-65. Дисертантом самостійно розроблено методологію, здійснено збір, аналіз, узагальнення матеріалів, написання висновків.

  4. Пономаренко В.М., Грузєва Т.С., Хунов Ю.А. Цільові програми як механізм реалізації державної політики в охорону здоров’я // Український медичний альманах. – 2003. – Т. 6, № 1. – С. 93-99. Дисертантом самостійно проведено збір матеріалів та аналіз ефективності 3 державних програм.

  5. Хунов Ю.А. Здоров’я і навколишнє середовище: оцінка впливу і обгрунтування управлінських рішень // Український медичний альманах. – 2003. – Т. 6, № 4 – С. 167-170.

В інших виданнях:

  1. Хунов Ю.А. Формування регіональної програми розвитку охорони здоров’я // Тез. доп. на ІХ Конгресі світової федерації українських лікарських товариств, присвяченому 15-річчю СФУЛТ. – Луганськ, 2002. – С. 107-108.

  2. Пономаренко В.М., Грузєва Т.С., Хунов Ю.А., Шелепов В.Г., Іншакова Г.В., Кульчицька Н.О. Методика обробки матеріалів вивчення стану здоров’я населення на основі сучасних комп’ютерних технологій: метод. рекомендації. – Київ – Луганськ, 2003 р. – 13 с.

  3. Пономаренко В.М., Грузєва Т.С., Хунов Ю.А. Здоров’я населення промислового регіону та вплив на нього забруднення навколишнього середовища // Матеріали наук.-практ. конф. “Медичні проблеми великого міста”. – Київ, 2003. – С. 6-8.

  4. Пономаренко В.М., Грузєва Т.С., Хунов Ю.А., Євсєєв В.І., Шевченко М.В. Науково-методичні підходи до формування гарантованого рівня надання безоплатної медичної допомоги: метод. рекомендації. – Київ – Луганськ, 2003. –25 с.

  5. Хунов Ю.А. Комплексний підхід до вирішення проблем охорони здоров’я населення південно-східного регіону // Матеріали наук.-практ. конференції “Регіональна політика в галузі охорони здоров’я. Шляхи формування та реалізації”. – Одеса, 2003 р. – С. 299-311.