Анотація до роботи:

Матвієнко А.П. Наукове обгрунтування та розробка засобів профілактики йоддефіцитних захворювань у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено науковому обгрунтуванню необхідності розробки нових засобів профілактики йоддефіцитних захворювань, вивченню доцільності використання спеціальних харчових продуктів та БАД з морськими водоростями для попередження йоддефіцитних станів та захворювань у дітей, які зазнали впливу радіаційного та ендемічного чинників. На основі вивчення мінерального складу основних овочів і добових раціонів харчування жителів, у т.ч. дітей, радіаційно забруднених та ендемічних по зобу регіонів України та дошкільних навчальних закладів м.Києва виявлено нестачу в харчуванні калію, кальцію, йоду, селену, заліза, кобальту, міді. Встановлено низький рівень йоду в сечі дітей, що засвідчує середню та тяжку ступінь йоддефіциту. Розроблені харчові продукти та БАД з морськими водоростями в клінічних спостереженнях на дітях підтвердили високу ефективність у подоланні йоддефіцитних станів, а тому рекомендуються в харчування в якості профілактичних засобів збереження та зміцнення здоров’я людей, які зазнали і тепер зазнають впливу радіаційного та поліендемічного факторів. За результатами досліджень підготовлена та затверджена відомча інструкція “Використання морських водоростей для зменшення доз внутрішнього опромінення та профілактики йоддефіцитних захворювань”.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нові практичні рішення щодо гігієнічної оцінки вмісту макро- та мікроелементів в раціонах харчування та основних овочах, стану йодного дефіциту у дітей, які піддаються дії радіаційного та ендемічного факторів та розробки засобів корекції полімікроелементозних станів. На підставі наукових досліджень обгрунтовано доцільність розробки та впровадження в харчування населення, у т.ч. дитячого, харчових раціонів, продуктів та БАД з використанням морських водоростей як високоефективних засобів нормалізації мікроелементного статусу організму та попередження виникнення патології тиреоїдної системи, зміцнення здоров’я населення.

1. Аналіз стану харчування населення, у т.ч. дитячого, Житомирської та Рівненської областей показав, що вміст макро- та мікроелементів в раціонах харчування та деяких, найбільш вживаних населенням, овочах не задовольняє фізіологічних потреб людей. Особливо низький вміст мікроелементів йоду, селену, міді, кобальту, хрому (в 2 – 5 разів менший в порівнянні з даними таблиць хімічного складу).

2. Стан харчування дітей в дошкільних навчальних закладах м.Києва за вмістом білків, жирів та вуглеводів, набір харчових продуктів та страв відповідає нормативним документам. Але за вмістом вітамінів, макро- та мікроелементів цей набір не забезпечує необхідної кількості їх.

3. При співставленні значень мікроелементного складу харчових продуктів, отриманого лабораторним шляхом, з показниками “Таблиць хімічного складу” виявлено значну різницю. Так, за вмістом йоду реальна величина менша табличної в 5 – 10 разів, заліза – в 1,5 – 2 рази, міді – в 1,3 - 4 рази, цинку - в 1,2 - 2,3 рази. Такі ж розбіжності отримані вченими Японії, які досліджували хімічний склад харчових продуктів, відібраних у жителів Житомирської та Рівненської областей.

4. Дослідженням мікроелементного складу добових раціонів харчування ДНЗ м.Києва, проведеним за меню-розкладками, з одного боку, та за даними лабораторних хімічних аналізів, з другого боку, підтверджені ті ж розбіжності, що виявлені для окремих харчових продуктів. Так, вміст заліза в раціоні, визначений лабораторними дослідженнями, в 1,4 - 1,8 разів, міді – в 1,5 - 1,7 разів, цинку в 2,8 - 4,1 менший, ніж розрахований за “Таблицями хімічного складу”. Це потребує як повторних, більш широких досліджень раціонів харчування, так і нагальну потребу перегляду довідкових таблиць кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів в харчових продуктах.

5. При вивченні стану забезпеченості дітей йодом методом аналізу його в добовій сечі дітей Рівненської області встановлено, що в тяжкому дефіциті йоду (виведення з сечею менше 20 мкгдобу^-1) знаходиться 29% дітей, в середньому (до 50 мкгдобу^-1) – 47%, легкому (до 100 мкгдобу^-1) - 19% і лише 4% дітей забезпечені йодом. Такий низький рівень забезпеченості дітей йодом є основною причиною високої розповсюдженості йоддефіцитних захворювань у дітей цих регіонів.

6. Виявлено значний дефіцит заліза, селену, міді, цинку як в раціонах харчування сільських дітей Житомирської та Рівненської областей, так і у дітей м.Києва. Це може бути однією з причин розповсюдженості ЙДЗ, анемій і інших захворювань.

7. Клінічні спостереження на дітях, в раціон харчування яких були включені булочки з водоростями чи БАД “Барба-йод”, в жодному випадку не виявили негативного впливу цих продуктів на стан здоров’я школярів: не відмічено індивідуальної непереносимості, погіршення загального стану здоров’я, розладу функцій шлунково-кишкового тракту, нирок, стану периферійної крові. Нормалізувався обмін йоду, достовірно збільшився вміст гемоглобіну та число еритроцитів у крові, знизилась концентрація холестерину (р<0,05). Встановлено зменшення в сироватці крові тиреотропного гормону і підвищення загального та вільного тироксину. Прискорилось виведення цезію-137 із організму на 33% у порівнянні з контрольною групою (р<0,05).

Рекомендації з використання БАД “Барба-йод” та харчових продуктів з водоростями.

Харчові продукти з водоростями рекомендується вживати населенню усіх вікових груп, особливо дітям, з розрахунку 0,5-1,0 г (на суху речовину) водоростей в добовому раціоні як джерело цінних нутрієнтів – полісахаридів (альгінатів, фукоїдинів, зостерину), що прискорюють виведення радіонуклідів, та мікроелементів (йоду, селену, міді, цинку, кобальту тощо), необхідних для профілактики йоддефіцитних станів та забезпечення нормальної функції щитоподібної залози. Продукти з водоростями особливо бажано вживати населенню, яке проживає в радіоактивно забруднених та ендемічних за зобом регіонах, для яких є ризик розвитку тиреоїдної патології, та з захворюваннями, спричиненими йоддефіцитом: гіпотиреозом, дифузним та вузловим зобом; латентним дефіцитом заліза, селену, аліментарними залізодефіцитними анеміями, порушенням обміну речовин тощо.

Виходячи з того, що одна таблетка БАД “Барба-йод” містить 90 мкг йоду, для добового забезпечення йодом дітей достатньо вживати 1 пігулку в день, дорослим, особливо вагітним та матерям-годувальницям, бажано вживати 2 таблетки “Барба-йоду”, запиваючи водою.

Вживання продуктів з водоростями не відміняє використання йодованої солі, може проводитись як на фоні прийому солі, так і самостійно.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях, затверджені ВАК України:

1. Корзун В.Н., Матвієнко А.П., Парац А.М., Писаренко Ю.М. Гігієнічні проблеми профілактики йоддефіцитних захворювань // Довкілля та здоров’я. – 2004. - № 3. – С.60-65.

Здобувачем проведені клінічні спостереження, статистичне оброблення отриманих результатів.

2. Корзун В.Н., Парац А.Н., Матвиенко А.П. Перспективы использования морских водорослей в питании населения // Гігієна населених місць. – К., 2006. – Вип.47. – С. 320-323.

Здобувачем проведені клінічні спостереження, відбір біопроб, статоброблення результатів.

3. Корзун В.Н., Матвієнко А.П., Коваленко Т.В., Парац А.М. Гігієнічна оцінка стану харчування дітей в дошкільних дитячих закладах м.Києва // Гігієна населених місць. – К., 2006.- Вип.48. – С.355 -362.

Здобувачем відібрані та підготовлені проби раціонів харчування дітей дитячих дошкільних закладів м.Києва, проведений аналіз результатів.

4. Корзун В.Н., Парац А.М., Матвієнко А.П. Проблеми і перспективи профілактики йододефіцитних захворювань у населення України // Ендокринологія. – 2006. - Т.11,- № 2. – С.187-193.

Здобувачем відібрані та підготовлені проби овочів та раціонів харчування жителів Полісся, проведені клінічні спостереження.

Публікації в інших наукових виданнях:

5. Корзун В.Н., Матвієнко А.П., Парац А.М., Цибенко Т.О. Біоетичні підходи у вирішенні проблеми ліквідації йоддефіцитних захворювань //Мат. Другого Національного конгресу з біоетики з міжнародною участю, Київ, 2004. - С.244.

Здобувачем проведено аналіз джерел літератури, статоброблення отриманих результатів.

6. Корзун В.Н., Матвієнко А.П. Актуальні проблеми патології щитовидної залози за сумісної дії радіації та ендемії і шляхи її подолання // НРБУ-97. Відповіді на запитання практики. Тлумачний та методичний посібник під ред. А.М.Сердюка. – Київ: Деркул, 2004. – С.38-46.

Здобувачем проведені клінічні спостереження, статоброблення отриманих результаті, їх аналіз.

7. Корзун В.Н., Парац А.М., Матвієнко А.П., Шевчик О.Є., Петренко О.Д. Сучасні підходи до профілактики та лікування йоддефіцитних захворювань // Мат. наук.-практ.конф. з міжн. участю “Особливості ендокринної патології в різних вікових періодах: проблеми та шляхи вирішення”, Харків, 2005. - С.53-55.

Здобувачем проведений підбір контингенту для клінічних спостережень, визначення виведення йоду та цезію-137 у дітей, аналіз результатів.

8. Корзун В.Н., Цибенко Т.О., Парац А.М., Умрихіна Л.М., Нечаєв С.Ю., Матвієнко А.П. Використання морських водоростей для зменшення доз внутрішнього опромінення населення та профілактики йоддефіцитних захворювань: Відомча інструкція // ІГМЕ АМНУ, НЦРМ АМНУ, Дніпровська СЕС м.Києва. – Київ, 2006. – 8 с.

Здобувачем проведені клінічні спостереження, збір матеріалів та аналіз результатів.