Анотація до роботи:

Степанова М.Г. Гігієнічна оцінка забруднення навколишнього середовища важкими металами і його впливу на здоров'я населення Донецької області. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 14.02.01 – гігієна. – Інститут гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена питанням вивчення гігієнічної оцінки вмісту важких металів у навколишньому середовищі та їх впливу на здоров'я населення промислового регіону. У роботі досліджується залежність між захворюваністю населення екологічно несприятливого регіону і вмістом важких металів у навколишньому середовищі та організмі жителів. Встановлені найбільш значущі для Донецького регіону важкі метали – марганець, хром, свинець і кадмій, частка яких перевищує 75% від загального відсотка забруднення всіма металами. Ці метали, при їх комплексному надходженні з повітря, води і продуктів харчування, здатні накопичуватися в організмі і виявлятися у збільшенні кількості і ускладненнях соматичної патології, перш за все кістково-м'язової системи, органів травлення, злоякісних новоутворень і вроджених вад розвитку. Розроблені загальні принципи моніторингу і профілактики шкідливого впливу важких металів на здоров'я населення екологічно несприятливого регіону.

1. Проведене гігієнічне обгрунтування і одержане нове вирішення наукової задачі встановлення закономірностей розподілу ВМ у навколишньому середовищі та організмі жителів Донецького регіону, впливу на захворюваність населення, що дозволило розробити принципи і заходи моніторингу цих речовин, а також профілактики їх шкідливого впливу на здоров'я.

2. У повітряному басейні більшості міст і деяких сільських районів Донецької області присутні свинець, марганець, хром, ртуть, мідь, нікель, цинк і кадмій. Пріоритетними металами - забруднювачами атмосферного повітря є марганець (0,87 – 5,1 мкг/м³; 0,87 – 5,1 ГДК), свинець (0,34 – 0,58 мкг/м³; 1,12 – 1,93 ГДК) і хром (1,20 – 3,50 мкг/м³; 0,79 – 2,34 ГДК) відповідно до класу небезпеки (I – II класи), перевищення нормативів і найбільшої питомої ваги проб повітря з відхиленням від ГДК (18,2 – 40,1%). До міст, повітряний басейн яких найбільше забруднений цими металами, належать Маріуполь, Костянтинівка, Донецьк, Єнакієве, Макіївка, а до сільських районів – Першотравневий, Володарський і Волноваський.

3. У воді вододжерел і питній воді населених пунктів Донецького регіону концентрації свинцю, нікелю, хрому, марганцю і кадмію перевищують гігієнічний регламент від 1,20 до 4,87 рази, тоді як вміст ртуті, міді і цинку в цілому відповідає нормативним величинам (0,31 – 0,92 ГДК). Серед важких металів – забруднювачів питної води пріоритетне значення належить марганцю (0,17 – 0,49 мг/л; 1,71 – 4,9 ГДК), хрому (0,63 – 0,79 мг/л; 1,26 – 1,59 ГДК) і свинцю (0,04 – 0,05 мг/л; 1,40 – 1,73 ГДК). До найбільш забруднених міст і сільських районів за цим показником належать Костянтинівка, Дружківка, Першотравневий, Володарський і Мар’їнський сільські райони.

4. Грунти населених пунктів Донецької області забруднені свинцем, цинком, нікелем, марганцем, хромом і кадмієм у концентраціях, що істотно перевищують їх гігієнічні регламенти і середньофонове значення (від 1,1 до 4,8 рази). При цьому серед металів пріоритетними забруднювачами грунту Донецького регіону є свинець (35,4 – 96,8 мг/кг; 1,1 – 3,0 ГДК), цинк (60,8 – 159,1 мг/кг; 1,9 – 4,3 ГДК), хром (198,5 – 266,1 мг/кг; 2,0 – 2,8 Сф) і кадмій (0,43 – 2,38 мг/кг; 0,8 – 4,8 ГДК). Найбільш забруднені цими металами грунти міст Костянтинівки, Дружківки, Маріуполя, а також Володарського, Першотравневого і Волноваського сільських районів.

5. У харчових продуктах, вироблених з місцевої сировини, у концентраціях, що достовірно (p<0,05) перевищують гігієнічні нормативи, визначаються: свинець (0,06 мг/кг – 1,2 ГДК; 0,68 мг/кг – 1,4 ГДК), цинк (12,58 – 18,75 мг/кг; 1,3 – 1,9 ГДК), марганець (38,22 – 65,12 мг/кг; 3,8 – 6,5 ГДК), хром (0,24 – 0,55 мг/кг; 1,2 – 2,8 ГДК) і кадмій (0,04 – 0,29 мг/кг; 1,2 – 9,9 ГДК). При цьому встановлено, що свинець накопичується переважно у продуктах тваринного походження, тоді як інші метали – у продуктах рослинного походження. Найбільше контаміновані важкими металами такі продукти харчування як хлібобулочні вироби
   (0,4 – 3,8 ГДК), овочі (0,1 – 9,9 ГДК) та фрукти (0,2 – 1,4 ГДК). З овочевих культур найбільше забрудненими цими ксенобіотиками є картопля (0,2 – 8,1 ГДК) і буряк (0,2 – 9,9 ГДК).

6. Сумарне середньодобове надходження важких металів в організм жителів Донецької області відповідає (цинк, мідь, ртуть, нікель), або дещо перевищує (свинець – в 1,4 – 2,6 рази, кадмій – у 1,5 – 2,1 рази) показники, рекомендовані ВООЗ і ФАО як оптимальні. Марганець і хром надходять в організм дорослих і дітей у надмірних кількостях (22,02 – 33,37 мг/доб і 0,83 – 1,53 мг/доб), які не тільки не відповідають показникам ВООЗ і ФАО, але й перевищують максимально допустимі рівні (марганець – у 6,4 – 9,2 і 2,2 – 2,3 рази, хром – у 4,14 – 7,76 і в 1,1 – 1,2 рази відповідно для дорослих та дітей).

7. Сумарне середньодобове навантаження на організм жителів Донецької області таких металів як марганець (0,68 – 1,03 мг/доб) і хром (0,02 – 0,26 мг/доб) перевищує максимально допустимий рівень відповідно у 2,2 і 1,3 рази і детермінує їх підвищений вміст у біологічних середовищах організму (марганець 1,6 – 32,7 ДР, хром 0,9 – 94,0 ДР).

8. Встановлений достовірний позитивний кореляційний зв'язок між добовим навантаженням ВМ і частотою виникнення патології: у дорослих – кістково-м'язової системи (1-е місце), органів травлення (2-е місце), злоякісними новоутвореннями (3-є місце), у дітей – кістково-м'язової системи (1-е місце), вроджених вад розвитку новонароджених (2-е місце) і хвороб органів травлення (3-є місце). При цьому провідна роль у детермінації патології населення належить чотирьом металам: марганцю (r=+0,43 – 0,7), хрому (r=+0,53 – 0,72), кадмію
   (r=+0,46 – 0,8) і свинцю (r=+0,34 – 0,69).

9. Провідною сучасною закономірністю територіального розподілу патології серед населення Донецької області є її максимальний рівень у популяціях міст (Донецьк, Макіївка, Костянтинівка, Маріуполь, Горлівка, Єнакієве, Дружківка, Краматорськ, Дзержинськ) і сільських районів (Володарський, Першотравневий), що зазнають негативного впливу антропогенних викидів підприємств металургійної, хімічної, коксохімічної промисловості та енергетики, які містять наднормативні кількості ВМ, а мінімальний – у жителів периферійних сільських районів (Краснолиманський і Олександрівський), що не мають значних джерел забруднення навколишнього середовища цими речовинами.

10. Результати проведених досліджень дозволили науково обгрунтувати, що ефективне попередження виникнення захворювань у населення, яке проживає в умовах інтенсивного забруднення навколишнього середовища ВМ, досягається за рахунок створення системи моніторингу цих речовин у біосфері і профілактики їх шкідливого впливу на здоров'я людини.

Публікації автора:

1. Грищенко С.В., Степанова М.Г. Нозогеография злокачественных опухолей в Донецкой области // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 1999. – Т.3, №2. (Приложение) – С. 23-24. Автором виявлені територіальні закономірності розповсюдження злоякісних пухлин у Донбасі.

2. Грищенко С.В., Степанова М.Г. Роль экологических факторов в формировании онкологической патологии костей, соединительной и других мягких тканей // Український медичний альманах. – 2000. – Т.3, №6. – с. 65-68. Автором проведений кореляційний аналіз між показниками вмісту важких металів у грунті та частотою виникнення онкопатології кісток та м’яких тканин.

3. Гринь Н.В., Грищенко С.В., Коваль Е.Н., Михайличенко Т.Е.,
Головня О.П., Степанова М.Г. Роль экологического прессинга в формировании патологии эндокринной системы у населения Донецкой области // Довкілля та здоров‘я. – 2001. – №3 (18). – С. 38 – 41. Автором вивчена розповсюдженість ендокринних хвороб серед населення міст та сільських районів Донецької області.

4. Грищенко С.В., Степанова М.Г., Ганенко О.Н., Брагин Ш.Б. Гигиеническая оценка влияния загрязнения окружающей среды и продуктов питання агрохимическими ксенобиотиками на частоту возникновения мочекаменной болезни среди населения Донецкой области // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т.6, №2. – С. 157 - 160. Автором вивчений характер забруднення харчових продуктів важкими металами.

5. Грищенко С.В., Степанова М.Г., Брагін Ш.Б. Закономірності виникнення злоякісних пухлин шкіри і губи серед різних груп населення Донецької області // Медичні перспективи. – 2002. – Т.VII, №1.- С. 155 – 157. Автором вивчалися закономірності формування онкопатології шкіри і губи.

6. Грищенко С.В., Степанова М.Г. Гігієнічна оцінка впливу забруднення навколишнього середовища важкими металами на онкологічну захворюваність населення Донецької області // Гигиена населенных мест. – Київ – 2002. – Вип. 40. – С. 135 – 139. Автором проведений кореляційний аналіз між показниками онкологічної захворюваності і концентрацією важких металів у навколишньому середовищі та організмі людини.

7. Грищенко С.В., Джоджуа А.Г., Степанова М.Г. Накопичення важких металів у навколишньому середовищі та організмі людини як фактор ризику цереброваскулярних захворювань // Медичні перспективи. – 2003. – Т.VIII, №2. –
С. 129 – 132. Автором встановлений взаємозв’язок між концентраціями важких металів в екологічному середовищі та їх вмістом у біологічних середовищах людини.

8. Степанова М.Г. Сравнительный анализ заболеваемости населения, проживающего в районах с различным уровнем загрязнения окружающей среды тяжелыми металлами // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2003. – Т.7, №2. – С. 153 - 159.

9. Грищенко С.В., Гринь Н.В., Степанова М.Г., Коваль Е.Н., Шамрай В.А. Гигиеническая оценка приоритетности различных путей поступления тяжелых металлов в организм жителей экокризисного региона // Довкілля та здоров‘я. – 2004. – №1 (28). – С. 6 – 9. Автором проведено аналіз шляхів надходження важких металів з різних об’єктів навколишнього середовища до організму жителів Донбасу.

10. Принципы и меры по организации мониторинга тяжелых металлов и профилактике их вредного воздействия на здоровье населения экокризисного региона: Методические рекомендации / ДонГМУ; Составили: Грищенко С.В., Агарков В.И., Степанова М.Г., Черенков В.М. – Донецк, 2003. – 30 с. Автором розроблені принципи моніторингу важких металів у навколишньому середовищі.

11. Грищенко С.В., Агарков В.И., Степанова М.Г. Тяжелые металлы в биосфере Донецкой области. Атлас-справочник. – Донецк: ДонГМУ, 2003. – 144 с. Автором розроблені карти вмісту важких металів в атмосферному повітрі, воді міст та сільських районів Донецького регіону.