Терещенко Лариса Анатоліївна. Наукове обґрунтування системи медико-соціальної та трудової реабілітації контингентів дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС : Дис... канд. наук: 14.02.03 - 2003.
Анотація до роботи:
Терещенко Л.А. Наукове обґрунтування системи медико-соціальної та трудової реабілітації контингентів дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03.-соціальна медицина; Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2003.
Дисертація присвячена проблемі оптимізації системи медико-соціальної та трудової реабілітації різних контингентів дорослого населення, яке постраждало від аварії на ЧАЕС, і мешкає у теперішній час у промислово навантаженому регіоні. Вивчено стан здоров’я зазначених осіб, динаміку його показників (захворюваність, інвалідність, смертність) за післяаварійний період, а також ефективність медико-соціальної допомоги різним контингентам потерпілих, зокрема непрацюючим особам та тим, що працюють на промислових підприємствах. Досліджені взаємозв’язки системи “спосіб життя – здоров’я” потерпілих осіб і процесів формування стану здоров’я для робітників промислових підприємств, встановлена залежність частості захворювань від регулярності, повноти та якості диспансерізаіції, оздоровлення, реабілітаційних заходів. Запропоновано концептуальні моделі системи медико-соціальної та професійної реабілітації різних контингентів потерпілого населення на основі науково-обгрунтованої концепції поліпшення взаємодії, спадкоємності і наступності у діяльності існуючих медичних установ та немедичних служб. Наведені данні про соціальну та економічну ефективність впровадження.
У дисертації запропоновано нове вирішення однієї з актуальних медико-соціальних задач щодо вдосконалення медичного забезпечення та поліпшення здоров’я осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС, завдяки науковому обґрунтуванню системи медико-соціальної та трудової реабілітації контингентів дорослого населення, що відповідає основним напрямкам державної політики стосовно соціального захисту постраждалих громадян.
1. Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлено, що незважаючи на численні наукові дослідження, державні програми з мінімізації медико-соціальних наслідків аварії, стан здоров’я постраждалого населення має незадовільні показники, у зв’язку з чим, на підставі виявлення закономірностей його змін, розроблено науково обґрунтовану концептуальну модель системи медико-соціальної та професійної реабілітації контингентів дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, яке мешкає і працює в умовах промислово навантаженого регіону.
2. Встановлено, що аварія на Чорнобильській АЕС призвела до значного погіршення стану здоров’я потерпілого населення Дніпропетровської області. Питома вага визнаних здоровими (за результатами диспансеризації) склала у 2001 році лише 5,9% проти 83% у 1987 році. Показник поширеності захворювань потерпілих збільшився з 1992 року по 2001 рік майже у 3 рази і досяг 380360/000. За рівнем захворюваності перші рангові місця займають хвороби органів дихання, системи кровообігу, органів травлення відповідно. Відмічено вірогідний ріст показника первинної інвалідності, який у 1,6 разів перевищує аналогічний показник серед дорослого непотерпілого населення області і становить 78,40/000. Показник смертності збільшився у 2,2 рази і становить 14,60/00. Темпи погіршення вказаних показників здоров’я серед потерпілих вірогідно вищі, ніж серед умовно непотерпілого населення області.
3. Встановлено, що однією з причин низької ефективності проведених медико-соціальних заходів постраждалому населенню є недостатня комплексність у підході до охорони здоров’я вказаного контингенту, відсутність чіткої взаємодії в діяльності різних служб, установ та організацій з проблеми їх медико-соціальної та професійної реабілітації, що підтверджено експертною оцінкою спадкоємності між медико-санітарними частинами, стаціонарами міських лікарень, санаторіями-профілакторіями, іншими оздоровчими об’єктами, котрі функціонують на промислових підприємствах. Недостатній взаємозв’язок існує на рівні цих закладів - між окремими відділеннями та спеціалістами, із спеціалізованим відділенням обласної лікарні.
4. Визначено, що з позицій системного підходу медико-соціальна реабілітація на територіальному рівні повинна здійснюватись поетапно, із залученням наступних установ: обласного реабілітаційного центру для осіб, постраждалих від аварії (спеціалізоване відділення обласної лікарні); профільних відділень НДІ; спеціалізованих профільних центрів; реабілітаційних центрів в містах та сільській місцевості на базі територіальних ЛПЗ; санаторно – курортних об’єктів, в діяльності яких необхідне забезпечення наступності, спадкоємності та послідовності реабілітаційних заходів.
5. Доведено, що медико – соціальна та професійна реабілітація осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС і працюють на промислових підприємствах, повинна забезпечуватись наступними установами: медико-санітарною частиною з її кабінетами та відділенням реабілітації, денним стаціонаром; профільним та відновним відділенням стаціонару МСЧ або лікарні; санаторієм-профілакторієм; санаторно-курортними установами та об’єктами оздоровлення і відпочинку; мережею їдалень громадського (у тому числі дієтичного) харчування; ділянками (цехами) професійної реабілітації підприємства. Необхідне також перебування потерпілого у спеціалізованому відділенні обласної лікарні з метою уточнення діагнозу та розробки більш досконалої індивідуальної програми реабілітації.
6. Запропонована концептуальна модель системи медико – соціальної та професійної реабілітації осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС і працюють на промислових підприємствах, яка суттєво підвищує ефективність діяльності наявних медичних закладів та немедичних служб шляхом їх об’єднання в єдину систему, головною метою якої є збереження та зміцнення здоров’я працівників підприємств, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС. Впровадження моделі на базових підприємствах сприяло комплексному оздоровленню постраждалих осіб, що дало можливість знизити їх захворюваність та ступінь інвалідизації та отримати економічний ефект. Рецидиви основних захворювань зменшились на 11,6 ± 3,2%, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності у випадках на 3,5 ± 0,9%, в днях – 5,4 ± 1,8%, первинної інвалідності –на 17,3%; економічний ефект склав від 15,6 до 27,2 тис. грн. за рік, тобто в середньому 309,0 ±3,4 грн. на одну особу.
7. Розроблено методику визначення інтегрального показника обсягу та повноти медичної реабілітації потерпілих, застосування якої дозволяє завідувачу відділення, головному лікарю чітко визначити недоліки в кожному з етапів реабілітаційного процесу та вплив кожного з них на сумарний результат (інтегральний показник). Методика може бути легко адаптована до визначення інтегрального показника обсягу та повноти медичної реабілітації хворого з будь-яким іншим діагнозом, в іншому відділенні.
Публікації автора:
Єрошкіна Т.В., Сапа Ю.С., Терещенко Л.А. Організація медико - соціального забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС: Навч. посібник. – Д., ДНУ, 2002. – 64 с. Дисертантом проведено аналіз літератури, досліджено стан здоров’я дорослого постраждалого населення Дніпропетровської області.
Терещенко Л.А. Оцінка стану здоров’я осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Мед. перспективи. – 2002. –Т. VІІ, № 1. – С. 158 – 160.
Терещенко Л.А. Динаміка стану здоров’я потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС та основи організації реабілітаційних заходів // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. – 2002. – № 3(31). – С. 42 – 44.
Концепція вдосконалення медико-соціальної та професійної реабілітації потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС/ Т.В. Єрошкіна, Л.А. Терещенко, О.П. Татаровський, С.С. Борисенко // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 2002. – Вип. 10, Т. 1. – С.163 – 168. Дисертантом проведено аналіз показників загальної захворюваності, інвалідності та смертності постраждалих осіб у динаміці, узагальнення даних щодо оздоровлення працюючого контингенту.
Єрошкіна Т.В., Терещенко Л.А. Про стан та перспективи вдосконалення системи медико – соціальної реабілітації осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС – працівників підприємств металургійної і гірничодобувної промисловості: Інф. лист – Дніпропетровськ, 2001. – 2 с. Дисертантом проведено збір матеріалу стосовно оздоровлення постраждалих осіб на підприємствах галузі.
Використання концепції вдосконалення системи медико – соціальної та професійної реабілітації контингентів населення потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС/ Т.В. Єрошкіна, Л.А. Терещенко, Ю.С. Сапа, С.С. Борисенко: Інф. лист /МОЗ України, Укрмедпатентінформ. – К.: 2003. – 2с. Дисертантом зібрані та проаналізовані данні щодо медико-соціальної ефективності впровадження запропонованої концепції.
Терещенко Л.А. Металлургия, горнодобывающая промышленность и экология // IV Міжнар. конф. “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” : Тез. доп. – Дніпропетровськ, 1997.–ч. III.–Т. 2.–С. 36.
Данилова М.В., Терещенко Л.А. Особенности структуры и клиники психоневрологических нарушений у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Сб. научно-практических статей «К 200-летию областной клинической больницы им. И.И.Мечникова». – Днепропетровск, 1998.– С. 318 – 320. Дисертанту належить проведення без посереднього обстеження хворих неврологічної групи та обробка отриманих результатів.
Єрошкіна Т.В., Кононенко Г.О., Терещенко Л.А. Комплексна оцінка стану здоров’я ліквідаторів аварії на ЧАЕС, котрі мешкають у Дніпропетровській області // Вісник Дніпропетровського університету. – 2000. – Вип. 2.– С. 44 – 46. Дисертантом розроблена статистична карта для вивчення стану здоров’я потерпілого від аварії, проведено аналіз основної та супутньої патології серед цього контингенту.
Медико-социальные аспекты заболеваемости лиц чернобыльского контингента Приднепровского региона / Л.А. Терещенко, М.В. Данилова, Л.А. Трунова, В.И. Пашковский // Вісник Дніпропетровського університету. – 2000. – Вип. 2.– С. 127 – 130. Дисертантом проведено аналіз літератури, узагальнення та оформлення даних стосовно неврологічної групи хворих.
Терещенко Л.А. Шляхи вдосконалення системи реабілітації населення, яке постраждало в результаті аварії на ЧАЕС // VІІ Міжнар. конф. „Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”: Тез. доп. – Дніпропетровськ, 2001.– Т. 2. – С. 32 – 33.
Єрошкіна Т.В., Терещенко Л.А., Кононенко Г.О.Про стан здоров’я ліквідаторів аварії на ЧАЕС - мешканців Дніпропетровської області // Українські медичні вісті. VI з’їзд Всеукраїнського лікарського товариства (18 – 19 травня 2001, Чернівці). – К., 2001. – Т. 4, 1(62). - С. 44. Дисертантом проведена систематизація і узагальнення даних Дніпропетровського обласного реєстру стосовно стану здоров’я постраждалих осіб.
Єрошкіна Т.В., Терещенко Л.А., Шаталов В.І. Організація медико-соціального забезпечення осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: теорія та практика // VIII Міжнар. конф. „Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”: Тез. доп. – Дніпропетровськ, 2002.– Т. 2.– С. 26. Дисертантом проаналізована частість використання окремих етапів відновного лікування працівників промислових підприємств, а також обсяг і ефективність проведених їм реабілітаційних заходів.
Результаты изучения состояния медико-социальной помощи студентам, которые пострадали от аварии на ЧАЭС / Л.А. Терещенко, О.Н. Соловьев, Т.В. Линник, В.А. Гуртовый // VIII Міжнар. конф. „Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”: Тез. доп. – Дніпропетровськ, 2002.– Т. 2.– С.57 – 58. Дисертантом проведено узагальнення одержаних результатів, сформульовані висновки.
