У дисертаційній роботі на основі чітко визначеної мети і програми дослідження викладено теоретичне узагальнення і нове розв’язання важливого для народного господарства наукового завдання – вироблення наукових основ розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва в умовах трансформації економіки з урахуванням екологічних, соціальних та економічних особливостей Тернопільської області. Отримані автором результати є підставою для наступних висновків і пропозицій. 1. Для оцінки характеру та тенденцій розвитку галузей рослинництва й тваринництва необхідна досконаліша система економічних ознак і показників. У роботі дисертант дає конкретні пропозиції, що дозволяють здійснити таку оцінку за критеріями оптимізації пропозиції і попиту на галузевих ринках продовольства та оптимізації темпів розвитку галузей, які виробляють сільськогосподарські ресурси, обмеження продуктивних сил, зокрема: землі, праці, капіталу та інших засобів виробництва. Сучасні тенденції розвитку ринкових відносин виявляються у вдосконаленні та поглибленні, а в окремих випадках у формуванні нової спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Найбільше впливають на ці процеси зовнішня та внутрішня конкуренція, кон’юнктура ринку, що за певних умов прискорюють розвиток одних галузей спеціалізації та гальмують інші. Перехід до нових форм господарювання спричинить формування в регіоні під впливом конкретних природних та економічних чинників певних типів спеціалізованих господарств внаслідок вільного господарювання та вибору власних ринків збуту.
3. Аналіз діяльності господарств, котрі успішно працюють у кризових умовах свідчить, що в них реалізується комплексний підхід до виявлення і використання резервів стабільного й ефективного розвитку, а також повною мірою враховуються особливості сучасного етапу становлення ринкової економіки і реформування аграрного сектора. 4. Сільськогосподарське виробництво регіону функціонує у постійному контакті із зовнішнім середовищем, що суттєво впливає на його діяльність. При формуванні спеціалізації та всієї господарської інфраструктури необхідно прогнозувати вплив усіх чинників на виробництво, як і зворотний антропогенний вплив господарювання на довкілля. Під їхньою дією формується спеціалізація сільського господарства, визначаються основні напрями його діяльності та перспективи, вони зобов’язують враховувати усі позитивні та негативні сторони, адекватно реагувати на них, змінювати стратегію своєї діяльності. Основними чинниками, що впливають на функціонування сільського господарства та формування його спеціалізації, є економічні, природні, екологічні, інформаційні, науково-технічні, політичні, правові, культурні, соціальні та міжнародні. 5. З метою адекватного висвітлення важливих питань конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, розвитку соціально-економічних процесів та обмежень у роботі обґрунтована компонентна структура економічної бази сільського господарства в галузевих комплексах рослинництва і тваринництва. 6. На сучасному етапі розвитку трансформаційних та інтеграційних процесів необхідно запровадити механізми узгодження інтересів товаровиробників як по горизонталі (господарства всіх форм власності), так і по вертикалі, зокрема: сільського господарства, переробної та харчової промисловості, сфери зберігання і торгівлі. Необхідно створювати нові об’єднання та асоціації, спроможні взяти на себе відповідальність за соціально-економічний розвиток природного і сільського середовища тощо. 7. Сучасна стратегія економіко-екологічного розвитку сільськогосподарського виробництва густонаселеного регіону Поділля повинна формуватися з урахуванням процесів поглиблення спеціалізації, зміни концентрації виробництва, інвестиційно-інноваційних пріоритетів, структурної трансформації економіки регіону з визначенням соціальних наслідків їх реалізації. |
