Дисертаційна робота спрямована на вирішення важливої для економіки України проблеми – розроблення науково-методичних основ прогнозування ВВП з урахуванням впливу податково-бюджетного регулювання. Вона узагальнює і розкриває науково-методичні підходи до здійснення прогнозування ВВП з урахуванням змін у зовнішньоекономічній кон’юнктурі та податково-бюджетній політиці Уряду України. Проведене автором дослідження дає змогу зробити наступні висновки. 1. Прогнозування – це один з основних інструментів державного регулювання економіки. За своєю економічною суттю прогнозування представляє собою процес формування прогнозів на основі аналізу тенденцій і закономірностей розвитку об’єкта, що має ґрунтуватись на принципах системності, наукової обґрунтованості, альтернативності, адекватності та цілеспрямованості. 2. У формуванні сучасної системи планування та прогнозування в Україні виокремлено три основні етапи. Початковий етап характеризувався відмовою держави від централізованого управління економікою та лібералізацією господарської діяльності; етап нормативного закріплення системи планування та прогнозування передбачав створення цілісної системи прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку; етап удосконалення системи прогнозування та планування, який триває й досі, характеризується систематизацією основних елементів взаємодії органів державної влади при розробленні прогнозу соціально-економічного розвитку України. 3. Моделювання можна розглядати в двох напрямах. Моделювання як процес формалізації сукупності економічних явищ і тенденцій пропонується розглядати з урахуванням впливу факторного, лагового і структурного аспектів збалансованості економіки та їх синтезу за принципом оптимальності. Моделювання як інструмент управління економікою дозволяє врахувати вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на економічну систему, а також обґрунтувати відповідні управлінські рішення. 4. В Україні відбувся суттєвий прогрес в розвитку моделювання. Зокрема, було розроблено значну кількість економіко-математичних моделей прогнозування макроекономічних показників, що враховують різні фактори впливу на економіку. Загальними характеристиками більшості макроекономічних моделей економіки України є блочна структура та принцип роботи моделі на основі взаємопов’язаних балансів. 5. Аналіз сучасних моделей прогнозування макроекономічних показників показав, що в Україні не існує макроекономічної моделі, яка б ґрунтувалась на безпосередньому врахуванні впливу податково-бюджетного регулювання на динаміку та структуру ВВП. Зазвичай, вищезгадані моделі поєднують інструменти податково-бюджетного регулювання з грошово-кредитною політикою НБУ, що не дає змогу безпосередньо визначити вплив податкової політики уряду та політики видатків бюджету на ВВП. 6. Аналіз стану статистичних показників, що розробляються в Україні, виявив основні проблеми побудови порівняних динамічних рядів – неспівставність статистичної інформації різних органів державної влади та зміни в класифікації окремих показників СНР. Перерахунок показників міжгалузевого балансу за допомогою перехідних таблиць, та розрахунок за показниками рахунків утворення доходу й розподілу та використання доходу, показників доходів і витрат домогосподарств дав змогу побудувати співставні динамічні ряди з метою розробки рівнянь, що характеризують виробництво ВВП, та рівнянь, які відображають взаємозалежності в секторі домогосподарств. 7. На основі вивчення різних моделей прогнозування макроекономічних показників у роботі обґрунтовано необхідність розроблення авторської моделі прогнозування ВВП, призначеної для аналізу впливу податково-бюджетної політики уряду та змін у зовнішньоекономічній кон’юнктурі на розвиток економіки України. Вищезазначена модель прогнозування ВВП має принципові відмінності від уже існуючих моделей прогнозування макроекономічних показників, що зумовлені більш деталізованим врахування в моделі факторів впливу податково-бюджетної політики на інституційну перебудову економіки і як наслідок, на динаміку та структуру ВВП. В основі моделі лежить концепція, що економічна система прямує до рівноваги. 8. В моделі прогнозування ВВП вплив податково-бюджетної політики враховано через перерозподіл фінансових ресурсів між інституційними секторами економіки. Зокрема, рівняння податку на прибуток підприємств відображає перерозподіл доходів між сектором нефінансових корпорацій та сектором загальнодержавного управління, а рівняння податку з доходів фізичних
осіб – перерозподіл доходів між секторами домогосподарств та загальнодержавного управління. 9. У розробленій моделі прогнозування ВВП для моделювання динаміки цін продукції різних видів діяльності реалізовано підхід, який дозволяє врахувати вплив на формування цін, з одного боку, загальних факторів (монетарна політика та рівень інфляції за попередній період), а, з іншого боку, індивідуальних факторів, що визначаються структурою виробничих витрат видів діяльності та зміною їх вартості під впливом зміни обмінного курсу, світових цін на неенергетичну продукцію, світових цін на енергоносії та ставок основних непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору, податку на міжнародну торгівлю). 10. Розрахунки автора щодо економічного розвитку України в 2006–2009 роках, свідчать, що зменшення ставок оподаткування та орієнтація політики видатків бюджету на підтримку економічного розвитку позитивно вплинуть на соціально-економічний розвиток України та забезпечать високі темпи економічного зростання. При цьому, перерозподіл фінансових ресурсів між секторами загальнодержавного управління та секторами нефінансових корпорацій і домогосподарств зумовить високі темпи зростання споживання населення та інвестицій, що дасть змогу здійснити структурну перебудову економіки вже в середньостроковій перспективі. Проведення бюджетної політики, зорієнтованої лише на збільшення доходів населення в умовах незмінного податкового законодавства, зумовить випереджаючі темпи зростання доходів домогосподарств відносно темпів зростання виробництва споживчих товарів та спричинить значні інфляційні процеси в економіці. 11. За результатами прогнозу передбачається перевищення темпів зростання імпорту товарів та послуг над експортом за всіма сценаріями. При цьому більші темпи зростання імпорту товарів і послуг порівняно з експортом пояснюватимуться збільшенням обсягів інвестиційного імпорту в умовах переходу економіки України на інвестиційно-інноваційну модель розвитку, що передбачено за реалістичним та оптимістичним сценаріями прогнозу розвитку економіки України. Водночас більші темпи зростання імпорту порівняно з експортом товарів і послуг за песимістичним сценарієм пояснюється зростанням споживчого імпорту з метою задоволення зростаючого попиту населення через розбалансованість попиту та пропозиції на ринку, що виникла внаслідок економічно необґрунтованого підвищення соціальних виплат без достатньої підтримки розвитку виробничого сектора. | 