У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання – формування нових механізмів державного управління у сфері послуг на основі управління якістю, які забезпечують реалізацію науково-прикладних положень для практичного використання одержаних результатів. Основні наукові і практичні результати роботи сформульовані у таких висновках: 1. Соціальні особливості сфери послуг потребують розробки та запровадження такого механізму управління, який був би функціонально різним для різних рівнів галузевого управління та забезпечував стимулюючі умови зростання якості надання послуг. 2. Проаналізовано та обґрунтовано рівні управління сферою послуг. У зв’язку з цим, зроблено висновок, що централізоване керівництво покликане брати участь у формуванні систем управління для ефективного функціонування основної ланки сфери послуг - підприємства, об'єднання, фірми - через управління інтересами. Це відкриває шлях до формування цілісних, гнучких, ефективних систем управління, здатних забезпечувати гармонізацію інтересів суспільства, колективів і кожного працівника. 3. Відповідно до прийнятої ієрархії і типу організаційних структур запропоновано розподіляти процес управління по їх рівнях, ступенях і ланках, не тільки впливаючи на окремі частини керованої системи (і об'єкт управління в цілому), але і забезпечуючи взаємодію ланок керуючої системи. Це визначає специфічний зміст процесу управління і умови його здійснення в просторі (рівнів і ланок управління) і в часі. 4. Сформульовано основну роль держави щодо соціальної політики, яка полягає у взаємодії із сферою послуг і виробленні справедливої соціальної політики. 5. Визначено, що формування науково обґрунтованої соціальної політики з подальшим втіленням її в програми і плани являє собою надто складний процес творчих пошуків: від пізнання сутності, змісту, структури, динаміки і меж конкретно-історичних вимог об'єктивних законів - до вироблення науково обґрунтованої політики, що втілює в собі цілі і задачі суспільства, і від неї до конкретних програм і планів Кабінету міністрів, міністерств і державних комітетів, обласних державних адміністрацій. У зв’язку з цим, запропоновано схему чинників дії держави на сферу послуг. 6. Доведено, що в умовах переходу до ринкової економіки, однією з важливих задач перебудови організаційних структур управління є пошук оптимального співвідношення державних і недержавних структур як у всьому народному господарстві в цілому, так і в окремих галузях. Організаційна структура апарату управління галуззю сфери послуг в ідеалі повинна представляти процес управління в цілому, пронизувати своїм "промінням" (контрольними і іншими функціями) всі основні компоненти управління: цілі, методи, функції, етапи, стадії, рівні, технологію ухвалення і реалізації рішення. 7. Запропоновано напрямки адаптивної інвестиційної політики країни в умовах здійснення реформ: переорієнтацію інвестиційних потоків в розвиток наукомістких галузей, при одночасному створенні сприятливого інноваційного клімату, зосередження інноваційної діяльності на підприємствах, в асоціаціях, технопарках; використання біржового механізму для прискореного розвитку інвестиційних процесів з створенням необхідної інфраструктури, інституціонально-правового і економічного середовища для самостійної інноваційної діяльності суб’єктів господарювання. Такий підхід дозволив би здійснити технологічну переструктуризацію виробництва послуг, націленого на досягнення конкурентних переваг вітчизняної сфери послуг на світовому ринку. Це важливо не тільки з позицій розвитку експортного потенціалу, а і для стабілізації внутрішнього ринку. 8. Аналіз особливостей управління організацією в сфері послуг, заснований на розгляді відмінних характеристик послуги як товару і поточної економічної ситуації в сфері послуг в Україні показав, що: через те, що суть виробництва і реалізації послуги виявляється в здійсненні складових її процесів, то найбільш органічним для сфери послуг є застосування моделі управління, заснованої на процесному підході. Серед проаналізованих сучасних моделей управління найбільше підхожими для сфери послуг є моделі управління якістю в ідеалі - TQM. 9. Встановлено, що застосування системи управління якістю як базової моделі оперативного управління підприємствами сфери послуг дозволить вирішити такі проблеми, як: низька якість послуг і висока ціна на них; недостатнє фахове підготування персоналу для роботи в сфері послуг і відсутність маркетингової орієнтації підприємств сфери послуг. 10. Розглянуто процесно-технологічні і структурні аспекти сучасних моделей управління якістю для сфери послуг, у зв’язку з чим у процесі впровадження системи управління якістю для підприємств сфери послуг були побудовані модель сучасна і стратегічна. Стратегічна модель є універсальною і може бути застосована для всіх підприємств сфери послуг, де творча складова діяльності є домінуючою. |