1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми – розробки науково-практичних підходів до управління інноваційними проектами в умовах фармацевтичного виробництва відповідно до вимог міжнародних стандартів якості, що, з одного боку, необхідно для побудови на ФП сучасної системи управління якістю, а з іншого – обумовлено необхідністю оптимізації витрат і часу на розробку і реалізацію інноваційних проектів, пов'язаних з виробництвом і реалізацією нових ЛЗ. 2. Проведене дослідження теоретичних аспектів концепції управління проектами дозволило виявити розбіжності у поняттях функцій, підсистем та процесів проектного менеджменту та необхідність їх упорядкування з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі. Аналіз існуючих підходів до визначення привабливості та ефективності проектів дозволив зробити висновок, що в умовах фармацевтичного виробництва постає важливе питання про створення єдиної методологічної системи оцінки інноваційних проектів, яка враховувала б специфічні особливості галузі. Інноваційні проекти в умовах фармацевтичного виробництва повинні оцінюватися не лише з огляду на економічну ефективність, але й враховувати аспекти соціальної, екологічної та інших видів привабливості, що дозволяє зробити більш об'єктивні висновки щодо доцільності їх реалізації. 3. На підставі аналітичного розгляду теоретичних аспектів проектного менеджменту запропонована концепція управління інноваційними проектами в умовах переходу ФП на міжнародні стандарти якості, яка являє собою сукупність таких підсистем: управління обсягом; управління витратами; управління часом; управління якістю; управління ресурсами; управління кадрами; управління комунікаціями; управління постачанням; управління ризиками; управління проектною інтеграцією. Вперше запропоновано для управління проектами у фармацевтичном виробництві використовувати процесний підхід; виділено основні види процесів. 4. З метою мінімізації ризиків, пов'язаних з реалізацією інноваційних проектів, визначений алгоритм комплексної оцінки інвестиційної привабливості інноваційних проектів у фармацевтичній галузі. Згідно із запропонованою методикою обгрунтовані формули для розрахунку комплексних показників за кожним з видів привабливості інноваційних проектів, а також для розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості проектів, пов'язаних з розробкою і впровадженням у виробництво нових ЛЗ. 5. Проведені дослідження виявили відсутність на ФП комплексної системи управління проектами та невідповідність процесів реалізації інноваційних проектів сучасним вимогам загального менеджменту та менеджменту якості. Вперше запропонована структура проектних робіт у фармацевтичному виробництві відповідно до вимог міжнародних стандартів якості, що дозволяє підвищити комплексність проектних рішень, сприяє збільшенню оперативності управління проектами, скороченню терміну проектування й реалізації проектних рішень, економії ресурсів завдяки прозорості формування витрат і їх контрольованості. Обгрунтовано базову матрицю відповідальності, яка сприяє більшій оперативності реалізації проектних робіт, чіткішому визначенню функціональних обов’язків окремих структурних підрозділів фармацевтичних підприємств, дозволяє підвищити відповідальність за якість проектних рішень. Усі ці заходи в кінцевому підсумку сприяють підвищенню якості та доступності нових ЛЗ вітчизняного виробництва. 6. Для інтеграції запропонованої системи управління проектами в систему менеджменту якості ФП вперше розроблено механізм забезпечення якості управління проектами, який опрацьований і впроваджений на ВАТ «Фармак». Обгрунтована структура стандарту управління інноваційними проектами на ФП. 7. Для підвищення рівня управління проектами на ФП і ефективності використання проектних ресурсів доведено актуальність створення проектного офісу і обґрунтована його організаційна структура. Визначений характер взаємодії проектного офісу і відділу управління якістю. Відповідно до вимог міжнародних стандартів якості щодо впровадження процесного підходу до управління розроблений шаблон стандарту робочого місця учасника проекту. 8. З метою опрацювання запропонованих підходів, на засадах проектного менеджменту і менеджменту якості розроблено і реалізовано інноваційний проект створення інтерферону -2b («Назоферон») у формі крапель та спрею. Обгрунтовано стабільний кількісний та якісний склад розчину інтерферону -2b у формі крапель та спрею. Розроблена промислова технологія виробництва готових лікарських форм – крапель та спрею на основі інтерферону -2b. Отримано патент України на винахід № 80373 «Розчин інтерферону для назального та очного застосування». 9. Розроблена система моніторингу реалізації інноваційних проектів у фармацевтичній галузі. Визначена послідовність проведення моніторингу реалізації інноваційних проектів та характеристика етапів моніторингу. З метою підвищення результативності системи моніторингу інноваційних проектів у фармацевтичному виробництві опрацьовані такі інструменти, як діаграма Ганта, графіки передування, календарні плани та ін. Доведено, що впровадження запропонованої системи моніторингу на ФП в умовах менеджменту якості дозволить своєчасно виявляти помилки в ході реалізації проектів і не припускати їх подорожчання, пов'язаного з прорахунками в плануванні витрат, строків виконання проектних робіт та ін. Економічний ефект від упровадження запропонованої системи моніторингу інноваційних проектів на ВАТ «Фармак» складає понад 90000 євро. 10. За результатами проведених досліджень одержаний патент України на винахід № 80373 «Розчин інтерферону для назального та очного застосування»; розроблені та впроваджені в практичну діяльність фармацевтичних підприємств України, в навчальний процес фармацевтичних і медичних ВНЗ дві методичні рекомендації, затверджені ПК «Фармація» МОЗ та АМН України. | 