Анотація до роботи:

Корж О.М. Нейрогуморальні механізми вазорегуляції в реалізації ефективності лікування хронічної серцевої недостатності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню ролі нейрогуморальних механізмів регуляції судинного тонусу в розвитку хронічної серцевої недостатності та механізмі дії медикаментозних засобів.

В результаті проведеного дослідження визначено кількісний дисбаланс нейрогуморальних механізмів регуляції судинного тонусу при хронічної серцевої недостатності у виді виснаження і недостатньої активності вазодилатуючих факторів на фоні гіперактивності вазоконстрикторів.

Показано особливості та визначена кількісна ієрархічна оцінка впливу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністів рецепторів ангіотензину II, бета-адреноблокаторів та комбінації інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту з антагоністами рецепторів ангіотензину II і бета-адреноблокаторами на клінічну симптоматику, гемодинамічні показники та активність нейрогуморальних механізмів у хворих. Для кожного виду фармакотерапії встановлена специфіка динаміки функціональної активності та структурної перебудови архітектоніки системи вазорегуляції у хворих з хронічної серцевої недостатності.

За допомогою математичного аналізу розроблема система прогностичних алгоритмів, що дозволяє проводити індивідуально спрямовану фармакотерапію у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

1. В дисертації зроблено теоретичне узагальнення й вирішена наукова проблема, пов’язана з удосконаленням медикаментозного лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН). На основі клініко-функціонального обстеження хворих із ХСН з урахуванням вивчення нейрогуморальних механізмів регуляції судинного тонусу, одержані нові дані о патогенезі ХСН та механізмах дії лікарських засобів, які дозволять запропонувати алгоритми для диференційованої медикаментозної терапії ХСН.

2. Ведучим фактором патогенезу ХСН є порушення нейрогуморальних механізмів вазорегуляції у вигляді недостатньої активності вазодилатуючих систем (ендотеліальних вазодилататорів, передсерднього натрійуретичного фактору, калікреїн-кінінової системи) на фоні гіперактивності вазоконстрикторних (ендотелін-1, вазопресин, ренін-ангіотензинова, симпатико-адреналовая) систем регуляції.

3. Реалізація терапевтичного ефекту лікування ХСН при застосуванні різних груп лікарських засобів залежить від принципово різних співвідношень показників активності нейрогуморальних систем регуляції судинного тонусу, що дає теоретичне обгрунтування можливості прогнозування ефективності лікування ХСН.

4. Клінічна ефективність інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту визначається комплексним впливом на активність ренін-ангіотензинової, калікреїн-кінінової та симпатико-адреналової систем, а також функціональний стан ендотелію. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту викликають суттєве зменшення дисбалансу між вмістом вазоконстрикторних і вазодилатуючих факторів регуляції судинного тонуса, що сприяє послабленню патологічного процесу.

5. Під дією антагоністів рецепторів ангіотензину II відбувається якісна перебудова функціональної системи вазорегуляції, в системогенезі якої ведучу роль грають вазодилататори (ПНУФ, інсулін, простациклін). Однак, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ не мають значного впливу на патогенетичну структуру вазоконстрикторів, що свідчить про необхідність комбінованої терапії ХСН з використанням антагоністу рецепторів ангіотензину ІІ та засобів, які зменшують вміст норадреналіну, ендотеліну-1 та вазопресину.

6. Комбінована терапія інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту і антагоністами рецепторів ангиотензину II приводить до більш значного, чим при терапії кожною з цих груп лікарських препаратів, поліпшення клініко-гемодинамічних показників. Проведене дослідження свідчить про переваги спільного застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту і антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ у хворих з ХСН, що дозволяє як забезпечити антагонізм АТ₁-рецепторів для попередження несприятливого впливу ангіотензину ІІ на судинну стінку і міокард за допомогою антагоніста рецепторів ангіотензину ІІ, так і сприяє досягненню опосередкованого брадикініном та оксидом азоту вазодилатуючого ефекту в результаті дії інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту.

7. Застосування бета-адреноблокаторів супроводжується домінуванням ступеня динаміки вмісту вазоконстрикторів (норадреналіну, адреналіну, ангіотензину ІІ) в порівнянні з вазодилататорами, що приводить до значного зменшення дисбалансу між ними і посиленню компенсаторних можливостей нейрогуморальних систем організму хворих з ХСН.

8. Найбільш інформативними та чутливими до проводимої терапії показниками виявлені концентрації в крові ПНУФ, ендотеліну-1 і норадреналіну, які можуть бути використані для оцінки ефективності лікування ХСН.

9. Найкращий ефект лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту спостерігається при вираженому вихідному порушенні вазорегуляторних механізмів: гіперактивації вазоконстрикторних та депресії вазодилатуючих систем. Особливістю хворих з відсутністю клініко-функціонального покращення прі лікуванні інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту хворих з ХСН є недостатній вплив цих лікарських засобів на нормалізацію вазоконстрикторів з переважно місцевою дією (ендотелін-1, тромбоксан В₂, ангіотензин ІІ).

10. У хворих без клініко-функціонального покращення при терапії антагоністами рецепторів ангіотензину II виявлена відсутність істотної динаміки вазоконстрикторів з переважно системною (адреналін, норадреналін, вазопресин) та вазодилататорів з переважно місцевою дією (ендотеліальний фактор релаксації, простациклін, брадикінін).

11. За відсутності клкініко-функціонального поліпшення при комбінованої терапії інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту з антагоністами рецепторів ангіотензину II та бета-адреноблокаторами виявляється торпідність динаміки всього спектру вазорегуляторів, незалежно від їх специфіки.

12. Розроблена за допомогою математичного аналізу система прогностичних алгоритмів дозволяє проводити індивідуально спрямовану фармакотерапію у хворих з ХСН.

Публікації автора:

1. Малая Л.Т., Корж А.Н., Балковая Л.Б. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы. – Харьков: Торсинг, 2000.– 432 с.

Автор забезпечував відбір й аналіз літературних джерел та написання глав присвячених ролі ендотеліальної дисфункції в розвитку ХСН, впровадження в клінічні дослідження та практику нових засобів діагностики та лікування, що дозволяють вивчати різноманітні ланки патогенезу ХСН та прогнозувати ефективність лікарських засобів.

2. Корж А.Н., Лурьє С.З. Особенности влияния ингибитора ангиотензинпревращающего фермента берлиприла на нейрогуморальные механизмы при хронической недостаточности кровообращения // Вісник проблем біології і медицини.–1998.– №17.– С.37-39.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку даних та їх порівняльний аналіз, літературне оформлення статті.

3. Лурьє С.З., Корж А.Н., Николенко Е.Я. Изменения уровня предсердного натрийуретического фактора под влиянием эналаприла у больных с хронической сердечной недостаточностью // Український кардіологічний журнал.–1998.– №7-8.– С.65-67.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів та літературне оформлення статті.

4. Корж А.Н., Лурьє С.З. Влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента на нейрогуморальные механизмы при хронической сердечной недостаточности // Український кардіологічний журнал.–1998.– №9.– С.63-64.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів. Літературно оформив роботу.

5. Корж А.Н. Роль гиперинсулинемии в патогенезе ишемической болезни сердца // Український кардіологічний журнал.–1998.– №10.– С.16-18.

6. Малая Л.Т., Корж А.Н. Возможности медикаментозной коррекции эндотелиальной дисфункции при ишемической болезни сердца // Експериментальна і клінічна медицина.–1998.– №1.– С.19-26.

Автор забезпечував підбір й аналіз літературних джерел та власних досліджень з проблеми ендотеліальної дисфункції при ішемічній хворобі серця, а також можливостей її медикаментозної корекції. Літературно оформив статтю.

7. Малая Л.Т., Корж А.Н. Эндотелийзависимые механизмы в обосновании комбинированной терапии стенокардии ингибиторами ангиотензин-превращающего фермента и нитратами // Журнал Академії медичних наук України.–1998.– Т.4, №4.– С.621-629.

Автор забезпечував підбірку й аналіз літературних джерел та результатів власних спостережень з проблеми ендотеліальних механізмів вазорегуляції в реалізації ефектів інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та нітратів. Літературно оформив статтю.

8. Корж А.Н. Эндотелий как мишень для медикаментозной коррекции сердечно-сосудистых заболеваний // Международный медицинский журнал.–1999.– Т.5, №1.– С.147-151.

9. Корж А.Н., Евлахова А.И. Нарушение функционального состояния эндотелия при ишемической болезни сердца: пути фармакологической коррекции // Український кардіологічний журнал.–1999.– №2.– С.11-14.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів та літературне оформлення статті.

10. Малая Л.Т., Корж А.Н. Новые горизонты в фармакотерапии хронической сердечной недостаточности // Клінічна фармація.–1999.– Т.3, №2.– С.12-17.

Автор забезпечував підбірку й аналіз літературних джерел з проблеми сучасних підходів до лікування ХСН. Літературно оформив статтю.

11. Корж А.Н. Особенности механизмов резистентности к антагонистам рецепторов ангиотензина II при хронической сердечной недостаточности // Медицина сегодня и завтра.–1999.– №3-4.– С.45-47.

12. Корж А.Н., Лурье С.З. Оценка эффективности применения метопролола (корвитола) у больных с хронической сердечной недостаточностью // Український кардіологічний журнал.–2000.– №1-2.– С.59-61.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів та літературне оформлення статті.

13. Корж А.Н. Взаимоотношения факторов вазорегуляции в динамике лечения ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента больных с хронической сердечной недостаточностью // Експериментальна і клінічна медицина.–2000.– №1.– С.82-84.

14. Корж А.Н. Критерии прогнозирования эффективности лечения бета-блокаторами больных с хронической сердечной недостаточностью // Медицина сегодня и завтра.–2000.– №1.– С.30-32.

15. Малая Л.Т., Балковая Л.Б., Корж А.Н. Роль эндотелина-1 в патогенезе ИБС и хронической недостаточности кровообращения: специфика фармакотерапии (обзор литературы и собственных исследований) // Журнал Академії медичних наук України.–2000.– Т.6, №1.– С.39-53.

Автор забезпечував підбірку й аналіз літературних джерел з проблеми ролі ендотеліальної дисфункції при ішемічній хворобі серця та ХСН, а також можливостей її медикаментозної корекції. Літературно оформивши статтю.

16. Корж А.Н., Балковая Л.Б., Бондаренко Т.И. Влияние антагонистов рецепторов ангиотензина II на механизмы вазоконстрикции при хронической сердечной недостаточности // Врачебное дело.–2000.– №3-4.– С.34-37.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів та літературне оформлення статті.

17. Корж О.М. Фармакотерапевтична корекція дисфункції ендотелію при хронічній серцевій недостатності: порівняльна ефективність інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністів рецепторів ангіотензину II // Клінічна фармація.–2000.– Т.4, №3.– С.6-9.

18. Корж О.М. Застосування комбінованої терапії інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів ангіотензину II при хронічній серцевій недостатності // Галицький лікарський вісник.–2000.– №3.– С.59-62.

19. Корж О.М. Клінічна ефективність і нейрогуморальні ефекти антагоністів рецепторів ангіотензину II у хворих із хронічною серцевою недостатністю // Одеський медичний журнал.–2000.– №5.– С.61-63.

20. Корж О.М. Вплив антагоністів рецепторів ангіотензину II на ендотеліальні фактори регуляції судинного тонусу в хворих із хронічною серцевою недостатністю // Медичні перспективи.–2000.– Т.V, №3.– С.22-25.

21. Корж О.М., Жмуро О.В., Зосимов А.М. Нейрогуморальні ефекти комбінованої терапії інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту і бета-блокаторами при хронічній серцевій недостатності // Одеський медичний журнал.–2000.– №6.– С.43-45.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів. Літературно оформивши роботу.

22. Корж О.М., Бондаренко Т.І., Райніна І.В. Динаміка показників вазорегуляції під впливом комбінованої терапії інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів ангіотензину II у хворих із хронічною серцевою недостатністю // Медичні перспективи.–2000.– Т.V, №4.– С.44-47.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів та літературне оформлення статті.

23. Корж А.Н. Системный анализ эффективности бета-блокаторов в лечении больных с хронической сердечной недостаточностью // Медицина сегодня и завтра.–2000.– №4.– С.47-49.

24. Корж А.Н. Влияние эналаприла (ренитека) на функцию эндотелия у больных с хронической сердечной недостаточностью // Український кардіологічний журнал.–2001.– №1.– С.54-56.

25. Корж А.Н., Бондаренко Т.И., Райнина И.В. Влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента в сочетании с антагонистами рецепторов ангиотензина II на функциональное состояние эндотелия у больных с хронической сердечной недостаточностью // Лікарська справа.–2001.– №2.– С.33-36.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів та літературне оформлення статті.

26. Корж О.М. Застосування бета-адреноблокаторів для лікування хворих з хронічною серцевою недостатністю // Клінічна фармація.–2001.– Т.5, №2.– С.21-24.

27. Зупанець І.А., Корж О.М. Сучасні патогенетичні та терапевтичні проблеми хронічної серцевої недостатності // Клінічна фармація.–2001.– Т.5, №4.-С.16-20.

Автор забезпечував підбірку й аналіз літературних джерел та результатів власних спостережень з проблеми лікування хронічної серцевої недостатності.

28. Зупанець І.А., Корж О.М. Раціональна фармакотерапія хронічної серцевої недостатності // Клінічна фармація. –2002. – Т.6, №1. – С.38-42.

Автор забезпечував підбірку й аналіз літературних джерел та результатів власних спостережень для вироблення рекомендацій по лікуванню хронічної серцевої недостатності. Літературно оформив статтю.

29. Пат. 24152 А, МКИ G 01 N 33/49, A 61 B 19/00. Спосіб диференційованого лікування хронічної недостатності кровообігу / Балкова Л.Б., Корж О.М., Жмуро О.В., Заїка Є.Е., Ченчик Т.О.; Інститут терапії АМН України (Україна).– №96051920; Заявл.16.05.96; Опубл.07.07.98; Бюл.№ 1.– 3 с.

Автор забеспечував добір хворих, їх клінічне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів.

30. Пат. 39480 А, МКИ G01N33/49, A61B10/00. Спосіб прогнозування та контролю ефективності лікування хронічної серцевої недостатності / Корж О.М., Бондаренко Т.І., Жмуро О.В.; Інститут терапії АМН України (Україна).– №2000095162; Заявл.05.09.2000; Опубл.15.06.2001; Бюл.№ 5.– 3 с.

Автор забеспечував добір хворих, їх клінічне та біохімічне обстеження, запропонував спосіб прогнозування та контролю ефективності лікування хронічної серцевої недостатності.

31. Бондаренко Т.И., Корж А.Н. Влияние комбинированной терапии ИАПФ и АРА II на нейрогуморальные механизмы регуляции сосудистого тонуса у больных ХСН // Клінічна фармація.–2000.– Т.4, №4.– С.62.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів.

32. Корж А.Н., Бондаренко Т.И., Балковая Л.Б. Влияние лозартана на нейрогуморальную регуляцию сосудистого тонуса у больных хронической сердечной недостаточностью // Матеріали V Національного з’їзду фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”.– Харків, 1999.– С.677-678.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів та літературне оформлення тез.

33. Корж А.Н. Фармакотерапевтическая коррекция дисфункции эндотелия при хронической сердечной недостаточности // Матеріали VI Конгресу кардіологів України.– Київ, 2000.– С.107-108.

34. Корж А.Н. Эндотелиальная дисфункция у больных ишемической болезнью сердца пожилого возраста // Тези доповідей III Національного конгресу геронтологів і геріатрів України.– Київ, 2000.– С.64.

35. Малая Л.Т., Корж А.Н. Роль эндотелиальной дисфункции у больных с хронической сердечной недостаточностью // Тезисы докладов Российского национального конгресса кардиологов “Кардиология, основанная на доказательствах”.– Москва, 2000.– С.186.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів та літературне оформлення тез.

36. Малая Л.Т., Корж А.Н. Подходы к медикаментозной коррекции эндотелиальной дисфункции у больных с хронической сердечной недостаточностью // Первая ежегодная конференция общества специалистов по сердечной недостаточности “Актуальные вопросы сердечной недостаточности”.– Москва, 2000.– С.11.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів.

37. Корж А.Н. Особенности применения нейрогормональных модуляторов у больных хронической сердечной недостаточностью пожилого возраста // Матеріали II Української конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса.– Київ, 2001.– С.53-54.

38. Malaya L., Balkovaya L., Korzh A., Lozik T., Zhmuro A. ACE inhibitors, hyperinsulinaemia and plasma endothelin-1 in patients with congestive heart failure // European Heart Journal.–1997.– Vol.18.– P.290.

Автор забеспечував добір хворих, їх клінічне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів.

39. Malaya L., Korzh A., Balkovaya L., Lourye S., Zhmuro A. The effect of ACE inhibition on endothelin-1 and insulin in patients with angina pectoris // European Heart Journal.–1998.– Vol.19.– P.301.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів.

40. Korzh A., Lurye S., Balkovaya L., Zhmuro A. Influence of ACE inhibition on endothelin-1 and insulin in patients with congestive heart failure // European Journal of Heart Failure.–1999.– Vol.1, suppl.1.– P.53.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне, функціональне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів та літературне оформлення тез.

41. Korzh O., Raynina I., Bondarenko T. The influence of the angiotensin II antagonist irbesartan on endothelial and platelet functions in chronic heart failure // Pharmacology & Toxicology.–2001.– Vol.89, Supplement I.– P.118.

Автор забезпечував добір хворих, їх клінічне та біохімічне обстеження, проводив статистичну обробку одержаних результатів.