Анотація до роботи:

П’ятикоп В.О. Нейрохірургічна корекція рухових порушень при паркінсонізмі (експериментальне та клінічне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальності 14.01.05 – нейрохірургія. – ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2009.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності лікування рухових розладів у хворих на паркінсонізм шляхом виконання різного виду стереотаксичних втручань з введенням нейроіндукованих стромальних стовбурових аутоклітин, а також порівняльному аналізу ефективності введених ембріональних нервових клітин (ЕНК) і клітин строми кісткового мозку (КСКМ) на експериментальних моделях паркінсоноподібного синдрому (ПС) і кріогенної травми мозку (КТМ).

На підставі аналізу даних експериментальних досліджень було встановлено наступне: моделювання КТМ у щурів і кролів досягається шляхом дозованого кріовпливу на моторну зону кори тварини, а експериментальна модель ПС з характерними руховими порушеннями, морфологічними змінами та зниженням рівня дофаміну (ДА) розвивається внаслідок двобічного анодного електролізу сірої речовини. Показано, що стереотаксичне введення ЕНК при ПС призводить до нормалізації рівня ДА в структурах мозку експериментальних тварин, чим можна пояснити у них регрес рухових розладів. КСКМ, індуковані за нейрональним шляхом, розподіляються в зоні електролізу і кріодеструкції як при ПС, так і при КТМ, що сприяє відновленню зони ушкодження і регресу рухових порушень.

На основі аналізу результатів лікування 93 хворих на паркінсонізм, у яких було виконано різні види стереотаксичних втручань, розроблено методи диференційованого лікування в залежності від форми захворювання.

Використання інтраопераційної комп’ютерної томографії під час проведення стереотаксичних втручань дозволило покращити результати оперативного лікування на 30%.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми застосування нейротрансплантації аутологічних стромальних стовбурових клітин з метою корекції рухових розладів при паркінсонізмі, які базуються на результатах клінічних та експериментальних досліджень.

2. Розроблено програму заморожування ЕНК експериментальних тварин з використанням кріопротектора 1,2-пропандіолу в концентрації 15% і двоетапного режиму: I – зі швидкістю 15С/хв до -80С; II – занурення в рідкий азот, та програму заморожування КСКМ з використанням 10% розчину ДМСО і також двоетапним режимом кріоконсервування. Такі режими дозволяють зберегти до 72-75% життєздатних клітин.

3. Оптимальною експериментальною моделлю паркінсоноподібного симптомокомплексу у щурів з розвитком характерних рухових порушень, зміною вмісту ДА у структурах головного мозку і морфологічними особливостями є двобічна електролітична деструкція сірої речовини.

4. Відпрацьовано модель кріогенної травми головного мозку шляхом дозованого кріовпливу на моторну зону кори у щурів і кролів, верифіковану за допомогою СКТ, МРТ і морфологічних досліджень.

5. Механізм корегуючого впливу введених ЕНК на рухові порушення вірогідно пов’язаний з нормалізацією рівня ДА у структурах головного мозку.

6. Істотною перевагою введених КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, порівняно з ЕНК на моделі ПС є відсутність реактивної гіперплазії глії навколо зони введення, що сприяє більш швидкому та ефективному усуненню рухових розладів у експериментальних тварин.

7. У експериментальних тварин з моделями ПС і КТМ оптимальним методом імплантації КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, є їх стереотаксичне введення, що доведено вивченням морфологічних змін у зоні імплантації клітин, мічених флуоресцентним барвником.

8. Найбільш ефективними методами лікування хворих з тремтливо-ригідною та ригідно-тремтливою формами паркінсонізму є кріоталамотомія та поєднання стереотаксичної кріоталамотомії з введенням у субталамічну ділянку КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом.

9. Комбіноване лікування хворих з тремтливо-ригідною та ригідно-тремтливою формами паркінсонізму характеризується наростанням позитивного ефекту у віддаленому періоді, що свідчить про потенційні властивості введених КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом.

10. Введення в субталамічну зону ізольованих КСКМ, індукованих за нейрональним шляхом, є ефективним у хворих з акінетико-ригідною формою паркінсонізму та менш ефективним – у пацієнтів з тремтливо-ригідною та ригідно-тремтливою формами захворювання.

11. Використання розробленою нами розрахунково-графічного програмного забезпечення дозволяє проводити візуалізацію зони оперативного втручання та визначати параметри стереотаксичного наведення хірургічного інструменту, що забезпечує підвищення ефективності подібного втручання на 30%.

Публікації автора:

1. Пятикоп В.А. Динамика изменений уровня дофамина в головном мозге и крови крыс с моделью паркинсонизма после трансплантации клеток стромы костного мозга, индуцированных в нейробласты /
   В.А. Пятикоп, Е.А. Щегельская, Т.В Горбач, Ю.Е Микулинский,
   В.В. Кирошка // Проблемы криобиологии. – 2005. – Т.15, №3.
   – С. 452-454.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні експериментальних стереотаксичних оперативних втручань, аналізі результатів гістологічних досліджень).

2. Сипитый В.И. Опыт проведения стереотаксических расчетов с использованием интраоперационной компьютерной томографии / Сипитый В.И., Пятикоп В.А., Кутовой И.А., Аврунин О.Г. // Укр. нейрохірург. журн. – 2006. – №3. – С. 58-62.

(Особистий внесок дисертанта полягає у виконанні оперативних втручань, аналізі результатів лікування з використанням інтраопераційної комп’ютерної томографії).

3. Щегельская Е.А. Индукция стромальных клеток костного мозга в нейробласты и их использование в лечении пациентов с болезнью Паркинсона / Щегельская Е.А., Пятикоп В.А., Микулинский Ю.Е., Денисенко Т.В. // Трансплантологія. – 2004. – Т.7, №3. – С. 381-384.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні клінічного обстеження хворих, виконанні оперативних стереотаксичних втручань, аналізі результатів лікування).

4. Пятикоп В.А. Восстановление структурно-функциональных параметров у крыс с криогенной травмой головного после трансплантации клеток стромы костного мозга, индуцированных в нейробласты / В.А Пятикоп, Е.А. Щегельская, Ю.Е. Микулинский,
   В.М. Шеверева, В.К. Дворцевой // Проблемы криобиологии. – 2005.
   – Т.15, №3. – С. 449-451.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні експериментальних стереотаксичних оперативних втручань, аналізі результатів гістологічних досліджень).

5. Пятикоп В.А. Гистологический анализ изменений тканей головного мозга крыс с экспериментальным паркинсонизмом до и после трансплантации криоконсервированных эмбриональных нервных клеток / В.А. Пятикоп, В.Д. Карамышев, В.М. Шеверева, В.К Дворцевой // Проблемы криобиологии. – 2006. – Т.16, №2. – С. 211-216.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні експериментальних стереотаксичних оперативних втручань, аналізі результаті гістологічних досліджень).

6. Пятикоп В.А. Морфологические изменения нейробластов, индуцированных из клеток стромы костного мозга, после их трансплантации в мозг крыс с экспериментальным паркинсонизмом / В.А. Пятикоп, Е.А. Щегельская., Ю.Е. Микулинский и др. // Врачебная практика. – 2006. – №1. – С. 62-64.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні стереотаксичної електролітичної деструкції чорної субстанції у експериментальних тварин, аналізу результатів морфологічного дослідження).

7. Пятикоп В.А. Эффективность трансплантации клеток стромы костного мозга, индуцированных в нейробласты, в зависимости от путей их введения при криогенной травме головного мозга в эксперименте / В.А. Пятикоп, С.Ю. Масловский, Е.А. Щегельская и др. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2006. – Т.142, Ч.1. – С. 63-68.

(Особистий внесок дисертанта полягає в експериментальному моделюванні кріогенної травми мозку у кролів, проведенні стереотаксичних втручань по введенню суспензій стромальних клітин, індукованих за нейрональним шляхом).

8. Гольцев А.Н. Изучение функционального потенциала эмбриональных нервных клеток крыс до и после криоконсервирования (в ранние сроки культивирования) / А.Н. Гольцев, Н.Н. Бабенко,
   В.А. Пятикоп // Укр. мед. альманах. – 2007. – Т.10, №1. – С. 48-50.

(Особистий внесок дисертанта полягає у виділенні ембріональних нервових клітин, постановці експерименту з кріоконсервування клітин, аналізі отриманих результатів).

9. Пятикоп В.А. Результаты изучения функционального потенциала эмбриональных нервных клеток до и после криоконсервирования (в поздние сроки культивирования) / В.А. Пятикоп,
   А.Н. Гольцев, Н.Н. Бабенко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 2007. – Вип. 3-4 (78-79). – С. 5-14.

(Особистий внесок дисертанта полягає у виділенні ембріональних нервових клітин, постановці експерименту з кріоконсервування клітин, аналізі отриманих результатів).

10. Аврунин О.Г. Этапы развития стереотаксического метода / О.Г. Аврунин, С.Ю. Масловский, В.А. Пятикоп, В.В. Семенец // Експериментальна і клінічна медицина. – 2001. – №.1 – С. 125-127.

(Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні клінічного матеріалу та даних літератури, вивченні залежності результатів нейрохірургічного лікування хворих на паркінсонізм від використання різних методів стереотаксичних розрахунків).

11. Пятикоп В.А. Сравнительная оценка эффективности стереотаксической криодеструкции подкорковых структур и применения нейродифференцированных стромальных аутоклеток у больных паркинсонизмом / В.А. Пятикоп, А.В. Генкин // Медицина сегодня и завтра. – 2006. – №3-4. – С. 129-132.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні оперативних втручань та аналізі порівняльних результатів використання різних методів хірургічного лікування).

12. Сипитый В.И. Клинико-нейрофизиологические корреляции при стереотаксическом введении нейроиндуцированных стромальных аутологичных клеток в лечении больных паркинсонизмом /
    В.И. Сипитый, В.А. Пятикоп, И.А. Григорова и др. // Врачебная практика. – 2006. – №.6. – С. 49-52.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні клініко-нейрофізіологічного обстеження хворих на паркінсонізм, проведенні стереотаксичних втручань у хворих на паркінсонізм, аналізі результатів операцій).

13. Пятикоп В.А. Сравнительная характеристика динамики двигательных нарушений и их сопоставления с морфофункциональными особенностями при экспериментальном паркинсонизме после введения криоконсервированных эмбриональных нервных клеток и нейроиндуцированных in vitro стромальных клеток / В.А. Пятикоп, И.А. Григорова // Укр. вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, Вип. 1. – С. 51-53.

(Особистий внесок дисертанта полягає в моделюванні експериментального паркінсоноподібного синдрому, стереотаксичному введенні ембріональних нервових та нейроіндукованих in vitro стромальних клітин, аналізі отриманих результатів).

14. Пятикоп В.А. Миграция нейроиндуцированных стромальных клеток при экспериментальном паркинсонизме в зависимости от способа их введения / В.А. Пятикоп // Експериментальна та клінічна медицина.
    – 2008. – №1. – С. 21-24.

15. Сукач А.Н. Культивирование криоконсервированных под защитой ДМСО нервных клеток плодов человека / А.Н. Сукач,
    В.А. Пятикоп // Світ медицини та біології. – 2007. – №1. – С. 73-75.

(Особистий внесок дисертанта полягає у виділенні нервових клітин, проведенні їх кріоконсервування та аналізі отриманих результатів).

16. Пятикоп В.А. Динамика содержания дофамина при экспериментальном паркинсонизме до и после введения криоконсервированных эмбриональных нервных и нейроиндуцированных стромальных клеток / В.А. Пятикоп // Медицина сегодня и завтра. – 2007. - №2. – С. 17-22.

17. Сипитый В.И., Пятикоп В.А., Кутовой И.А. и др. Особенности стереотаксических вмешательств в лечении больных паркинсонизмом, страдающих гипертонической болезнью // Укр. вісник психоневрології.
    – 2002. – Т.10, №2 (31). – С. 231-232.

(Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні клінічного матеріалу та даних літератури, виявленні залежності результатів нейрохірургічного лікування хворих на паркінсонізм від використання медикаментів, нормалізуючих артеріальний тиск у хворих на паркінсонізм, аналізі отриманих результатів).

18. Пятикоп В.А. Морфофункциональные сопоставления при введении нейроиндуцированных стромальных клеток кроликам с моделью криогенной травмы мозга // Лікарська практика. – 2008. – №1.
    – С. 96-100.

19. Пятикоп В.А. Отдаленные результаты лечения больных паркинсонизмом с помощью аутологичных нейродифференцированных стромальных клеток / В.А. Пятикоп // Укр. нейрохірург. журн. – 2008.
    – №4. – С. 56-62.

20. Пятикоп В.А. Эффективность применения нейроиндуцированных стромальных стволовых аутоклеток у больных с апаллическим синдромом различного происхождения / В.А. Пятикоп // Експериментальна і клінічна медицина. – 2008. – №2. – С. 48-52.

21. Пятикоп В.А. Применение аутологичных клеток стромы костного мозга в лечении больных с последствиями черепно-мозговой травмы // В.А. Пятикоп, И.А. Григорова, А.В. Генкин // Медицина сегодня и завтра. – 2007. – №1. – С. 121-125.

(Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні клінічного матеріалу та даних літератури, аналізі результатів нейрохірургічного лікування хворих).

22. Пат. №13724 Україна, МПК C12N 5/08. Спосіб одержання суправітально забарвлених клітин різних типів біологічних тканин / Малюкін Ю.В., П’ятикоп ВО., Семиноженко В.П. та ін.; заявник та патентовласник Інститут сцинтиляційних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» НАН України – №200509752 заявл. від 17.04.06; опубл. 17.04.2006, Бюл. №4.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, участі у формуванні формули винаходу).

23. Пат. №31571 А Україна, МПК А61В19/00. Спосіб визначення зони нейрохірургічного втручання при захворюваннях екстрапірамідної системи / Семенець В.В. Аврунін О.Г., П’ятикоп В.О., Кутовий І.О., Гунько Б.В. заявник та патентовласник Харківський націон. університет радіоелектроніки. – №98095110; заявл. 29.09.98; опубл. 15.12.00,
    Бюл. №7-II.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).

24. Пат. №34855 А, Україна, МПК А61В19/00. Апарат для стереотаксичних операцій на глибинних структурах головного мозку / Семенець В.В., Аврунін О.Г., Масловський С.Ю., П’ятикоп В.О. та ін.; заявник та патентовласник Харківський націон. університет радіоелектроніки. – №99074008; заявл. 13.07.99; опубл. 15.03. 2001, Бюл. №2.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).

25. Пат. № 37930 А, Україна, МПК А 61В17/00. Стереотаксичний апарат / Сіпітий В.І., П’ятикоп В.О., Кутовий І.О. та ін. заявник
    та патентовласник Харківський націон. ун-т радіоелектроніки.
    – №2000052554; заявл.04.05.00; опубл. 15.05.01, Бюл. №4.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).

26. Пат. №40336 А, Україна МПК А61В19/00. Спосіб хірургічного лікування екстрапірамідних гіперкінезів у хворих із церебросудинною патологією / Сіпітий В.І., П’ятикоп В.О., Кутовий І.О. та ін.; заявник та патентовласник Харківський держ. мед. ун-т. – №20000127175; заявл. 13.12.00; опубл. 16.07.01, Бюл. №6.

27. Пат. №39324А Україна, МПК7 А 61 В 17/00. Спосіб лікування хворих на паркінсонізм / Сіпітий В.І., П’ятикоп В.О., Кутовий І.О.; заявник і патентовласник Харк. держ. мед. ун-т. – № 200031587; заявл. 21.03.00; опубл. 15.06.01, Бюл. №5.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).

28. Пат. №39424 А, Україна, МПК А61В19/00 від 15.06.2001. Стереотаксична система дистанційного електромагнітного управління хірургічним інструментом / Аврунін О.Г., Семенець В.В.,
    Масловський С.Ю., П’ятикоп В.О.; заявник та патентовласник Харківський державний технічний університет радіоелектроніки.
    – №2000074394; заявл. 20.07.2000; опубл. 15.06.2001, Бюл. №15.

(Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні патентного пошуку, написанні патенту, участі у формуванні формули винаходу).

29. Пятикоп В.А. Хирургическая коррекция дисфункции дофаминэргических структур у больных болезнью Паркинсона // Материалы. III съезда нейрохирургов России, 4-8 июн. – Санкт-Петербург, 2002. – С. 476-477.