Анотація до роботи:

Наливайко Л.І. Нейсеріоз сільськогосподарської птиці (епізоотологічний моніторинг, діагностика та засоби профілактики). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія, Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», Харків, 2006.

Дисертація присвячена вивченню маловідомого інфекційного захворювання сільськогосподарської птиці (індиків, курей, качок). У дисертації наведені дані епізоотологічного моніторингу щодо нейсеріозу у птахівничих господарствах України. Встановлено, що захворювання поширене серед батьківських і промислових стад індиків, курей та качок у східних, північних і центральних регіонах країни і завдає значних економічних збитків за рахунок вимушеної вибраковки дорослого поголів’я, низької заплідненості яєць і виводу молодняку. Від клінічно хворої птиці вперше ізольовано і ідентифіковано збудника, яким є мікроорганізми роду Neisseria. Вивчені його культурально-морфологічні, біохімічні і біологічні властивості, згідно яких ізольовані культури від індиків, курей і качок були об’єднані у 5 штамів, які депоновано до музею ДНКІБШМ (м. Київ).

На основі проведених досліджень розроблено методи лабораторної діагностики захворювання і еритроцитарний діагностикум для РНГА при нейсеріозі птиці, за допомогою якого при даній інфекції встановлено хронічну і латентну персистенцію. Встановлено, що збудник нейсеріозу передається статевим шляхом, через сперму і трансоваріально. Встановлена чутливість культур нейсерій до медикаментозних препаратів. На підставі отриманих результатів підготовлено нормативну документацію на еритроцитарний діагностикум і розроблено лікувально-профілактичні засоби при нейсеріозі, які використовуються в птахогосподарствах України.

1. Вперше в Україні проведено епізоотологічний моніторинг, визначено поширення та етіологічну роль бактерій Neisseria spp. у патології сільськогосподарської птиці, вивчено і описано клініко-епізоотологічні особливості перебігу хвороби та патоморфологічні зміни в органах, культурально-біологічні та антигенні властивості ізольованих штамів збудника. Теоретично і експериментально обґрунтовано, розроблено і впроваджено у виробництво методи лабораторної діагностики нейсеріозу птиці, еритроцитарний діагностикум для виявлення захворювання на ранніх стадіях та систему лікувально-профілактичних заходів при нейсеріозі птиці.

2. Нейсеріоз птиці встановлено в 10 областях України. Хвороба завдає значних економічних збитків птахівництву за рахунок вимушеного вибраковування дорослого поголів’я птиці від 5 % до 100 % у продуктивний період року, характеризується зниженням заплідненості

яєць у водоплавної птиці до 65-72 % і зниженням виводимості яєць на 50 %.

3. На підставі виробничих спостережень і експериментальних досліджень встановлено передачу збудника нейсеріозу статевим і трансоваріальним шляхами. Контамінація яєць і сперми у хворої птиці триває протягом усього продуктивного періоду і сягає відповідно 30-50 % і 100 %, інфікованість добового молодняку – 46-100 %.

4. Із патологічного матеріалу, відібраного від 641 хворого індика, 913 курей, 232 качок та 232 голів їх молодняку, ізольовано і ідентифіковано 1036 культур нейсерій, які є оксидазо- і каталазоактивними, проявляють варіабельність по відношенню до ферментації вуглеводів, токсиноутворення не встанволено.

5. Встановлено, що ізольовані нами: штам № 129 Neisseria spp. turkeys є антигенно спорідненим із збудниками нейсеріозу гусей (Neisseria canis, Neisseria caviae, Neisseria ovis) при індексі спорідненості 1/16-1/32; нейсеріозу курей (Neisseria spp. hens) – 1/64; гонореї (Neisseria gonorrhoeae) – 1/64. Штам № 119 Neisseria spp. ducks антигенно споріднений із збудниками нейсеріозу гусей (Neisseria canis, Neisseria caviae) – 1/2-1/16; нейсеріозу індиків (Neisseria spp. turkeys) – 1/4 та менінгіту (Neisseria meningitidіs) – 1/16. Штам № 118 Neisseria spp. hens антигенно споріднений тільки зі збудником менінгіту – 1/8. Антигенну спорідненість між штамами від курей та качок невиявлено.

6. Ізольовані штами нейсерій (Neisseria spp. turkeys, Neisseria spp. hens, Neisseria spp. ducks) від індиків, курей та качок мають високу антигенну активність і через 7 діб після внутрішньовенного введення 0,5 см³ 5 млрд суміші інактивованої культури кроликам активно індукують специфічні антитіла в титрах 1:2560, на 21 добу імунізації – 1:20480. У експериментально інфікованої птиці через 10 діб після її зараження антитіла виявляються в титрах 1:1280-1:5120 і зберігаються протягом 2,5 місяців, після чого поступово знижуються до 1:40-1:20. Діагностичним титром є розведення сироватки 1:40 (5,322 log₂ ).

7. Виділені штами нейсерій відрізняються за патогенними властивостями: № 129 Neisseria spp. turkeуs викликає 100 % загибель кролів, білих мишей та морських свинок; № 119 Neisseria spp. ducks – 100 % загибель кролів та 50 % білих мишей; № 118 Neisseria spp. hens – 100 % загибель кролів і є апатогенним для білих мишей. Культури нейсерій, які вирощуються на штучних поживних середовищах (МПБ, МПА при 37 єС) протягом місяця, є апатогенними для білих мишей.

8. Добові культури штамів Neisseria spp. turkeys, Neisseria spp. hens і Neisseria spp. ducks викликають загибель 8-добових курячих, 9-добових індичих та 10-добових качиних ембріонів, що зазвичай використовуються в дослідженнях, через 24 години. Високо вірулентним для вивчаємих ембріонів птиці є штам № 129 Neisseria spp. turkeуs (ЕЛД 50/0,2 см³ складає 20-200 м.к.), менш вірулентним – штам № 118 Neisseria spp. hens

(ЕЛД 50/ 0,2 см³ для ембріонів індиків складає 2000-20000 м.к.; для ембріонів курей і качок – 20000-200000 м.к.) (р<0,01).

9. Клінічні ознаки нейсеріозу (гіперемія слизової оболонки клоаки, фібринозно-некротичні утворення на її поверхні, після видалення яких залишаються ерозії і виразки, що кровоточать) відтворено на індиках білої широкогрудої породи віком 270 діб, курях породи білий леггорн і род-айленд віком 150 діб та качках пекінської породи віком 210 діб. Штами, ізольовані від курей, апатогенні для качок. Інкубаційний період при штучному інфікуванні птиці продовжується від 24 годин до 5 діб. Тривалість захворювання в індиків, качок становить 55 діб, курей – 20 діб.

10. Патоморфологічними дослідженнями виявлено: великі ділянки десквамації і ерозії багатошарового щільного епітелію; кальциноз сполучно-тканинної пластинки, некроз гладком’язевих міоцитів у стінці клоаки хворої птиці; морфологічні зміни структурної організації стінки сім’явиносної протоки хворих самців; некроз сперматогоній; осередкові некрози і деструкцію гепатоцитів, а також руйнування стінок кровоносних судин у печинці; контрактурні зміни м’язевих волокон і морфологічні проявлення некрозу в міокарді з наявністю колоній мікроорганізмів.

11. Серологічними дослідженнями за допомогою РНГА з використанням еритроцитарного діагностикуму встановлено вірогідну різницю в титрах антитіл у качок кросу «Темп» (9,322 log₂), «Благоварський» (10,322 log₂) у порівнянні із качками порідної групи українська біла (12,322 log₂ ) (р>0,001); у курей виявлено вірогідно вищу різницю в титрах антитіл у кросів «Ломанн коричневий» (10,322 log₂), «Родоніт» (10,322 log₂), «Хай Лайн» (9,322 log₂), «Декалб» (9,322 log₂), ніж у кроса «Хайсекс коричневий» (7,322 log₂) (р>0,01), що підтверджується клінічними ознаками хвороби і результатами бактеріологічних досліджень.

12. Застосування розробленого і впровадженого в державних лабораторіях ветеринарної медицини еритроцитарного діагностикуму для РНГА (ТУ У 24.4-00497169-625-2001) дає змогу за наявністю антитіл в діагностичних титрах і вище встановити попередній діагноз на нейсеріоз у сільськогосподарської птиці (індиків, курей і качок), визначити ступінь його розповсюдження, а також проведення прижиттєвої діагностики у дорослої птиці. Встановлено, що найбільш чутливими до нейсеріозу є качки породних груп українська біла (100 %), індики кросу «Хідон» (85 %), кури кросів «Ломанн коричневий», «Родоніт» (81 %), «Хай-Лайн білий» (85 %), «Декалб» (82 %). Із використанням еритроцитарного діагностикуму встановлено латентну форму перебігу хвороби, що підтверджено бактеріологічними дослідженнями.

13. Встановлено, що штам № 129 Neisseria spр. turkeys є чутливим до енроксилу, гентаміцину і антибіотиків пеніцилінового ряду (від 0,1 до 10 мкг/см³). Штам № 118 Neisseria sрр. hens – до антибіотиків пеніцилінового ряду (від 5 до 10 мкг/см³); гентаміцину і енроксилу (від 10 до 100 мкг/см³). Обидва штами є резистентними до неоміцину. Штам № 119 Neisseria spp. ducks є чутливим до антибіотиків пеніцилінового ряду (від 0,1 до 1,0 мкг/см³), енроксилу і неоміцину (10 мкг/см³) і резистентним до гентаміцину. Досліджені штами нейсерій виявились резистентними до стрептоміцину, тетрацикліну, трисульфону і сульфадиметоксину.

14. Експериментальними дослідженнями встановлено, що використання 1 % водного розчину димексиду підвищує чутливість нейсерій до антибіотиків пеніцилінового ряду у 10 разів (з 1 мкг/см³ до 0,1мкг/см³), а енроксилу, гентаміцину і неоміцину – у 100 разів (з 10 мкг/см³ до 0,1 мкг/см³).

15. Розроблено і впроваджено схему діагностики та лікувально-профілактичних заходів з нейсеріозу сільськогосподарської птиці, застосування яких у 5-и неблагополучних на нейсеріоз птахогосподарствах забезпечило збереження батьківських і промислових стад птиці на 99-99,9 %, збільшенню несучості – на 2,5-4 %, заплідненості яєць – на 12-14 % і виводу молодняку – до 66-84 %.

Публікації автора:

1. Наливайко Л.І., Безрукавая И.Ю., Чмутов В. Нейссериоз индеек // Актуальные проблемы современного птицеводства: Укр. конф. с междунар. участием, г. Харьков, 4–6 декабря 1991 г. – Х., 1991. – С.92–93.

Дисертантом особисто вивчено епізоотологічну ситуацію в птахогосподарстві і проведені бактеріологічні дослідження щодо ізоляції збудника хвороби.

2. Наливайко Л.І., Солянік Л.Б., Гаплєвський І.М. Клінічні та патоморфологічні зміни при нейсеріозі індичок // Українська конференція молодих вчених та аспірантів з питань птахівництва: Тези доповідей. – Х., 1992. – С.46–47.

Дисертант особисто провела дослідження з відтворення клінічних ознак хвороби в експерименті, відбору проб для проведення гістологічних досліджень

3. Патоморфологічні зміни в органах індиків і курей, інфікованих

мікроорганізмами р. Neisseria / Л.І. Наливайко, Л.Б. Солянік, І.М.

Гаплєвський, Г.Є. Загоруйко // Перша наукова конференція по птахівництву: Тез.доп. – Борки; Сімферопіль, 1993. – С.117–119.

Дисертантом особисто відтворено клінічні ознаки нейсеріозу індиків, курей, качок в експерименті та відібрані внутрішні органи для гістологічних досліджень.

4. Нейссериоз индеек / Л.И. Наливайко, И.Ю. Безрукавая, Л.Б. Соляник, Г.Є. Загоруйко // Ветеринария. – 1994. – № 7. – С.73–75.

Дисертантом вивчена епізоотологічна ситуація щодо захворювання слизової оболонки клоаки індиків.

5. Наливайко Л.И., Безрукавая И.Ю., Неделько Т.В. Инфекционное заболевание клоаки индеек // II конференция Балтийских стран по птицеводству: Тез. докл. – Вильнюс, 1994. – С.78–79.

Дисертантом особисто проведені дослідження щодо ізоляції нейсерій, вивчення їх культурально-морфологічних властивостей.

6. Методические рекомендации по диагностике и мерам борьбы с нейссериозом гусей / Л.И. Наливайко, И.Ю. Безрукавая (УНИИП, Харьков); В.С. Фадин, В.И. Корнеева (СибНИВИ, Россия). – Х., 1994. – 6 с.

Дисертантом розроблено комплекс методів щодо ізоляції і культивування збудника нейсеріозу гусей.

7. Nalivaiko L.I., Bezrukavaya I.J., Zavaly N. General situation of waterfowl diseases in Ukraine, p. 2 // 10-th European Symposium on waterfowl, March 26–31, 1995, Halle (Saale), Germany. – 1995. – P. 192–203.

Дисертантом вивчено епізоотичну ситуацію щодо нейсеріозу водоплавчої птиці в Україні.

8. Наливайко Л.І., Неделько Т.В. РНГА для серологической диагностики нейссериоза индеек // 2-я Украинская конференция по птицеводству, Борки, Украина, 14-16 мая 1996. – Борки, 1996. – С.91–92.

Дисертантом особисто розроблено методику виготовлення еритроцитарного антигену для РНГА при нейсеріозі.

9. Наливайко Л.І. Нейсеріоз птахів (гонорея) // Ветеринарна медицина України. – 1997. – № 11. – С.18–19.

10. Nalivaiko L.I. Poultry Neisseriosis (gonorrhoeae) // Jubilejnu hydinarsku konferencin z prilezitosti 50 Vyrocia zalozenia VUZV Nitra a 45 Vyrocia zalozenia VUCHH v Ivanke pri Dunaji. – 1997. – Р.24–25.

11. Діагностика, профілактика та заходи боротьби з нейсеріозом сільськогосподарських птахів: Методичні рекомендації / Л.І. Наливайко, Б.Т. Стегній, Т.В. Неділько (Інститут птахівництва УААН); В.П. Наливайко (дослідне господарство Борки). – Х., 1998. – 7 с.

Дисертантом особисто розроблені методи бактеріологічної і серологічної діагностики нейсеріозу та заходи профілактики.

12. Наливайко Л. І. Патоморфологічні зміни деяких внутрішніх органів при нейсеріозі сільськогосподарських птахів // Ветеринарна медицина України. – 1999. – № 10. – С.15–17.

13. Nalivaiko L.I. Spread of Neisseria among poultry in the Ukraine // The 7^th Baltic Poultry Conference, Riga. – Riga, 1999. – P.60–62.

14. Наливайко Л. І. Серологічна діагностика нейсеріозу птахів із використанням РНГА // Ветеринарна медицина України. – 2000.– № 3. – С.19–21.

15. Наливайко Л. І. Лабораторна діагностика нейсеріозу // Ветеринарна медицина України. – 2001. – № 1. – С.28–29.

16. Наливайко Л. І. Нейсеріоз і його поширення серед птиці // Ветеринарна медицина України. – 2002. – № 8. – С.44–45.

17. Наливайко Л.І. Профілактика нейсеріозу (гонореї) гусей // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини Зб. наук. праць. ХДЗВА. – Х., 2002. – Вип.10(34). – С.130–132.

18. Наливайко Л.І. Лікувально-профілактичні заходи при нейсеріозі // Ветеринарна медицина України. – 2002. – № 12. – С.13–14.

19. Наливайко Л.І. Вивчення епізоотичного стану щодо нейсеріозу птиці за допомогою РНГА // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. сб. – Х., 2003. –Вип. 82. – С.421–423.

20. Наливайко Л.І., Безрукава І.Ю. Діагностика, профілактика та заходи боротьби з нейсеріозом птиці: Методичні рекомендації. – Бірки, 2003. – 12 с.

Дисертантом особисто розроблено діагностику та профілактику нейсеріозу в птахівничих господарствах.

21. Наливайко Л.І., Безрукава І.Ю. Серологічна діагностика нейсеріозу птиці з використанням еритроцитарного діагностикума в РНГА: Методичні рекомендації. Бірки, 2004. – 9 с.

Дисертантом особисто розроблено серологічну діагностику з використанням еритроцитарного діагностикума в РНГА при нейсеріозі птиці

22. Методы диагностики бактериальных заболеваний / Л.П. Ливощенко, Л.И. Наливайко, Е.М. Ливощенко и др. – Сумы, 2003. – 150 с.

Дисертантом написано розділ «Нейссериоз сельскохозяйственной птицы» (С. 5-11).

23. Інфекційна природа клоацитів птиці / Л.І. Наливайко, І.Ю. Безрукава, Б.Т. Стегній, Г.Е. Миловидова // Сучасне птахівництво. – 2004. – № 8. – С.8.

Дисертантом особисто встановлено етіологію «клоацитів» індиків, курей, та качок.

24. Деклараційний патент на винахід 71175А, МПК⁷ А61К39/00 Еритроцитарний діагностикум для реакції непрямої гемаглютинації при нейсеріозі птиці / Наливайко Л.І.; Ін-т птахівництва. – № 20031110460. –

Заявл. 20.11.2003. – Опубл. 15.11.2004. – Бюл. № 11. – 2 с.

25. Наливайко Л. І. Маловідоме бактеріальне захворювання

сільськогосподарської птиці // Ветеринарная медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Х., 2004. – Вип. 84. – С.513–515.

26. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 12311. Наукова праця Діагностика, профілактика та заходи боротьби з нейсеріозом сільськогосподарських птахів / Стегній Б.Т., Наливайко Л.І. – Дата реєстрації 18.01.2005.

27. Наливайко Л.І., Безрукавая І.Ю., Білецька Г.В. На службі вітчизняного птахівництва // Сучасне птахівництво. – 2005. – № 6. – С.8–10.

Дисертантом особисто вивчені основні властивості збудника нейсеріозу

28. Наливайко Л.І. Нейсеріоз серед сільськогосподарської птиці в різних країнах світу // Ветеринарна медицина України. – 2006. – № 7. – С.10–11.

29. Наливайко Л.І. Імуномоніторинг нейсеріозу птиці // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2006. – Вип. 2. – С.133–136.

30. Наливайко Л.І. Діагностика та профілактика нейсеріозу птиці // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. сб. – Х., 2006. – Вип. 86. – С. 245–250.

31. Наливайко Л.І. Епізоотичне обстеження індичачих господарств щодо нейсеріозу // Ветеринарна медицина України. – 2006. – № 9. – С. 30–31.

32. НаливайкоЛ.І. ^{Етіоологічна роль нейсерій у виникненні захворювання сільськогосподарської птиці // Науковий Вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2006. – Т 8, № 3(30), ч. 1. – С.136–140.}

^33. Наливайко Л.І. Етіологія та профілактика «клоацитів» птиці // Ветеринарна медицина України. – 2006. – № 11. – С. 13–14.

34. ДСТУ Птиця сільськогосподарська. Методи лабораторної діагностики нейсеріозу / Л.І. Наливайко, І.Ю. Безрукава, Д.М. Гриценко, Г.В. Єрмішко, В.Г. Ковач. – К., 2006. – 21 с.

35. Утки в фермерском хозяйстве и на подворье / Ю.О. Рябоконь, В.А. Мельник, И.И. Ивко, Л.И. Наливайко. – Борки, 2006. – 80 с.

Дисертантом особисто написано розділ «Ветеринарно-санитарные требования и экологическая безопасность производства» (С.53-63).

36. Наливайко Л.І. Етіологія, особливості перебігу та діагностика нейсеріозу курей // Ветеринарна медицина України. – 2007. – № 1. – С. 15–17.

37. Наливайко Л.І. Нейсеріоз качок // Ветеринарна медицина України. – 2007. – № 3. – С. 13–15.

38. Наливайко Л.И. Эпизоотологическое обследование птицеводческих хозяйств Украины в отношении «клоацитов» кур // Ветеринарная патология. – 2007. – № 1. – С. .240–243.

39. МПК⁹ А61 К 39/00 Спосіб виготовлення антигену для діагностики нейсеріозу птиці / Наливайко Л.І. – Заявка № 200607626; Заявлено 07.07.2006.; Опубл. 15.02.2007. – 2007. – Бюл. № 2. – 2 с.