Анотація до роботи:

Манько В.О. Неоліт Південно-Східної України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія. – Інститут археології НАН України. – Київ, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню археологічних культур неоліту Південно-Східної України, проблемам їх генези, періодизації, хронології. Аналіз кременевих комплексів неолітичних стоянок дав підстави для виділення донецької (4 етапи, остання третина VII – VI тис. до н.е.) , тубинської (3 етапи, остання третина VII – VI тис. до н.е.) і платовоставської (2 етапи, 2 пол. VII – 1 пол. VI тис. до н.е.) культур. З’ясовані питання місця вказаних культур у неоліті Східної Європи. Донецька і тубинська культури були складовими частинами дніпро-донецької культурно-історичної області, культури якої (керамічний етап кукрецької, яніславицька, києво-черкаська, донецька тубинська, лісогубівська, верхньодніпровська, Струміль та інші) характеризувалася наявністю спільних елементів матеріальної культури в кременевих і керамічних комплексах; платовоставська – частиною нижньоволзької культурно-історичної області, культури якої (сіроглазівська, платовоставська, пам’ятки Чорноморського узбережжя Кавказу) мали спільні елементи виключно у комплексах кременевих знарядь.

Середню течію ріки Сіверський Донець і його притоки в 2 половині VII – 1 половині VI тис. до н.е. займали носії донецької культури. У нижній течії Сіверського Дінця, у балочних системах Донецького Кряжу, а також у Нижньому Подонні в той же час мешкали носії платовоставської неолітичної культури. Як здається, початкові етапи розвитку двох зазначених культур були синхронними останньому етапу розвитку зимівниківської мезолітичної культури, пізні пам’ятки якої продовжують своє існування в першій половині атлантичного етапу.

Близько середини VI тис. до н.е. носії донецької культури були витіснені носіями тубинської культури, платовоставське ж населення поступилося своїм місцем носіям нижньодонської культури.

Донецька і Тубинська культура були складовими частинами дніпро-донецької культурно-історичної області. Носії тубинської культури деякий час співіснували з носіями донецької культури, але поступово витіснили донецьке населення і зайняли його місце у структурі дніпро-донецької області.

Платовоставська культура входила до складу нижньоволзької культурно-історичної області. Розвиток культури припинився ще під час існування цієї області внаслідок того, що платовоставське населення зазнало тиску з боку носіїв нижньодонської культури маріупольської культурно-історичної області.

Публікації автора:

Наукові фахові видання:

1. Манько В.А. Проблемы зимовниковской культуры в Северо-Восточном Приазовье // Древние культуры Восточной Украины. – Луганск: Изд-во ВУГУ, 1996. – С.10-31.

2. Манько В.А. Предварительные итоги исследования неолитической стоянки Туба-2 в среднем Подонечье // Археологічні відкриття в Україні. 1999-2000 рр.– Київ, 2001. – С.161-162.

3. Манько В.А. Керамика неолитической стоянки Старобельск // Археологічні відкриття в Україні. 2000-2001 рр. – К., 2002. – С.47-49.

4. Манько В.О. Старобільська стоянка // Кам’яна доба України.– Вип.1. – Київ: Шлях, 2002. – С.132–153.

5. Манько В.О. Пам’ятки неолітичної донецької культури Зелена Горниця 5 і 6 та проблеми складання дніпро-донецької історико-культурної області // Кам’яна доба України. – Вип. 2. – Київ: Шлях, 2003. – С.150-186.

6. Манько В.А. Мезолитическая подоснова раннего неолита Восточной Украины // Кам’яна доба України.– Вип.5. – Київ: Шлях, 2004. – С.225-235.

Збірки наукових праць:

7. Манько В.А., Гурин Ю.Г. Старобельская стоянка эпохи позднего неолита – раннего энеолита // Древние культуры Подонцовья. – Вып. 1. – Луганск: Издательский отдел облуправления по печати, 1993. – С.35–57.

8. Манько В.А., Телиженко С.А. Ранненеолитический комплекс стоянки Зелена Горница-1 в среднем течении Северского Донца // Древности Северского Донца. – Вып. 3. – Луганск: Шлях, 1999. – С. 24–39.

9. Манько В.А., Телиженко С.А., Журавлев О.П., Ковалюх Н.Н. Предварительные итоги исследований узла неолитических памятников у озера Туба // Древности Северского Донца. – Вып.5.– Луганск: Шлях, 2001. – С. 27-53.

10. Манько В.А. Абсолютное датирование неолитических памятников Среднего Подонечья // Сучасні проблеми археології. – Київ, 2002. – С.139-141.

11. Манько В.А., Телиженко С.А. Проблемы абсолютной хронологии мезолита-энеолита Подонечья // Материалы и исследования по археологии Восточной Украины. – №1. – Луганск: Изд-во ВНУ им. В.Даля, 2003. – С.31-64.

12. Манько В.А. Исследования стоянки Туба 2 в 2002 году // Археологические записки. – Вып. 3. – Ростов-на-Дону: Донское археологическое общество, 2003. – С. 103-104.

Тези доповідей та матеріали конференцій:

13. Манько В.А. Предварительные итоги исследования неолитических памятников у озера Туба // Проблемы истории и археологии Украины. Материалы международной научной конференции (Харьков, 16-18 мая 2001 г.). – Харьков, 2001. – С. 24-25.

14. Манько В.А. Историческое содержание понятия „неоліт” // Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії. Матеріали всеукраїнської наукової конференції. – Луганськ: СНУ, 2001. – С.314-316.