Анотація до роботи:

Лісняк І.О. Неоваскуляризація і пухлинний ріст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню зв'язку неоваскуляризації і пухлинного (зокрема, метастатичного) процесу, з'ясуванню на цій основі значимості показників рівня циркулюючого фактору росту ендотеліальних клітин (VEGF) в сироватці крові для оцінки розповсюдженості злоякісного процесу, ефективності лікування онкологічних хворих, прогнозу подальшого перебігу хвороби та можливостей впливу на неоангіогенез пухлин як одного із шляхів патогенетичної терапії раку.

В роботі проведені експериментальні дослідження неоваскуляризації злоякісних пухлин як патогенетичної ланки їх прогресії та метастазування: доведена лінійна залежність між зростанням рівня VEGF в сироватці крові тварин в процесі пухлинної прогресії та зв'язок VEGF з фенотиповими особливостями пухлинних клітин і їх гістологічним походженням.

Показана можливість пригнічення пухлинного процесу шляхом модифікації неоангіогенезу антиангіогенними засобами.

Проведені експериментальні дослідження та клініко-лабораторні спостереження обгрутовують доцільність пригнічення неоангіогенезу в комплексній патогенетичній терапії раку та свідчать про можливість використання показника рівня VEGF в сироватці крові для оцінки розповсюдженості пухлинного процесу, ефективності лікування та прогнозу перебігу захворювання.

1. Експериментальними та клініко-лабораторними дослідженнями доведена важлива роль неоваскуляризації в прогресії та метастазуванні злоякісних пухлин, та науково обгрунтована можливість використання показника рівня фактору росту ендотеліальних клітин в сироватці крові для оцінки розповсюдженості пухлинного процесу, ефективності лікування та прогнозу перебігу захворювання.

2. Виявлена залежність рівня секреції ангіогенного фактору від гістогенезу трансформованих клітин та їх здатності до метастазування: більш високий рівень продукції фактору спостерігається в культурах пухлин епітеліального походження (LL) і клітин з високим метастатичним потенціалом (LLE6/86) порівняно з культурами лімфоїдних клітин (К- 562, Rаji) або клітин з низьким метастатичним потенціалом (LLD2/86).

3. Встановлено лінійну закономірність зростання рівня фактору росту ендотеліальних клітин в сироватці крові тварин в процесі пухлинної прогресії і метастазування.

4. Експериментально доведена можливість пригнічення пухлинного росту, метастазування та неоваскуляризації за допомогою комплексів неспецифічних інгібіторів ангіогенезу: гідрокортизон + фраксипарин + мелатонін та гідрокортизон + індометацин + протамінсульфат: середній об'єм пухлин зменшився на 17%, кількість тварин з метастазами – на 39% і середній об'єм метастазів – на 84%.

5. Експериментально доведена можливість цілеспрямованого пригнічення метастазування шляхом блокади активності ендогенного ангіогенного фактору (VEGF) антитілами, індукованими імунізацією тварин синтезованим кон'югатом VEGF з внутрішньомолекулярним імуноад'ювантом: кількість тварин з метастазами знизилась при цьому на 43%.

6. Встановлено, що природній інгібітор, виділений із безсудинної тканини - скловидного тіла ока великої рогатої худоби, пригнічує пухлинний процес шляхом модифікації неоангіогенезу: кількість тварин без метастазів за цих обставин становила 46%, в контролі -10%.

7. Доведено, що у хворих на рак тіла матки рівень циркулюючого фактору росту ендотеліальних клітин в сироватці крові знаходиться в прямій залежності від розповсюдженості пухлинного процесу і не залежить від типу оперативного лікування.

8. Показано, що різниця між вмістом фактору росту ендотеліальних клітин в сироватці крові хворих до початку лікування та по його закінченні корелює з тривалістю ремісії у хворих з нерезектабельними рецидивами раку прямої кишки.

9. Встановлено зв'язок між неоваскуляризацією і пухлинним (зокрема, метастатичним) процесом, доведено значимість показника вмісту циркулюючого фактору росту ендотеліальних клітин в сироватці крові для оцінки розповсюдженості процесу, ефективності лікування хворих і прогнозу перебігу хвороби та доведено доцільність використання модифікуючого впливу на неоангіогенез пухлин як одного із шляхів патогенетичної терапії онкологічних хворих.

Публікації автора:

1. Лисняк И.А. Ангиогенный фактор из метастазирующей карциномы Lewis //Укр. биохим. журнал–1986–№6.–С.58-61.

2. Лисняк И.А. Ангиогенный фактор с низкой молекулярной массой, выделенный из карциномы Льюис //Эксперим. онкология.–1987.–№4.–С. 70-73.

3. Лисняк И.А. Выделение и характеристика ингибитора неоваскуляризации из стекловидного тела //Вопр.мед.химии.–1988.–№2.–С.16-18.

4. Лисняк И.А. Природа ангиогенных факторов //Вопр. мед. химии.–1990.–№1.–С.2-7.

5. Лисняк И.А., Балицкий К.П., Сопоцинская Е.Б. Влияние воздействий ингибирующих неоваскуляризацию, на метастазирование карциномы легких Льюис //Эксперим.онкология.–І985.–№5.–С.68-70. (Автором проведені експерименти, проаналізовані результати роботи).

6. Сопоцинская Е.Б., Лисняк И.А., Балицкий К.П. Метастазирование опухолей в условиях уменьшения суточного рациона //Вопр.онкол.–1986– №11.–С.91-95. (Автором проведені експерименти та статистична обробка результатів роботи).

7. Сопоцинская Е.Б., Лисняк И.А., Балицкий К.П. Влияние препаратов из стекловидного тела глаза, обладающих антиангиогенным свойством, на метастазирование карциномы легких Льюис //Эксперим.онкология.–1987.–№2.–С.55-57. (Автором одержані із скловидного тіла ока антиангіогенні інгібітори, проведений експеримент та обробка результатів роботи).

8. Сопоцинская Е.Б., Лисняк И.А., Уманский В.Ю. Влияние ограниченного пищевого рациона на функциональную активность макрофагов и ангиогенез у мишей с метастазирующими опухолями //Вопр. питання.–1988.–№6.–С.48-50. (Автором сформульована мета експерименту, проведено експеримент та проаналізовано одержані результати).

9. Сопоцинская Е.Б., Лисняк И.А. Опухолевый некротический фактор как ингибитор ангиогенеза //Пат.физиол. и экспер.терапия.–1988.–№4.–С.62- 65. (Автором проведені дослідження з питань антиангіогенної дії фактору некрозу пухлин на ангіогенез, сформульовані висновки роботи).

10. Коваленко С.П., Лисняк И.А., Мертвецов Н.П. Экспрессия синтетического гена ангиогенина человека в составе слитого белка - галактозидаза-ангиогенин //Биоорганич. химия. –1989.–№4.–С. 55-58. (Автором проведена оцінка ангіогенної активності одержаного ангіогеніну, проаналізовані отримані результати).

11. Лисняк И.А., Сопоцинская Е.Б., Кудрявец Ю.И. Модифицирующее действие фактора некроза опухолей на ангиогенез //Эксперим. онкология.-1989.-№3.-С.50-52. (Автором проведені експерименти, дана оцінка дії фактору некрозу пухлин на неоваскуляризацію, сформульовані висновки роботи).

12. Лисняк И.А., Сопоцинская Е.Б. Содержание опухолевого ангиогенного фактора в сыворотке крови мышей линии С57В/6 при росте и метастазировании перевивных опухолей //Эксперим. онкология.–1989.– №4.–С.76-78. (Автором проведено обгрунтування мети експерименту, аналіз результатів експерименту, визначення рівня ангіогенного фактору при розвитку пухлин).

13. Лисняк И.А., Сопоцинская Е.Б., Сыромятников А.В. Особенности выделения в сыворотку крови мышей линии С57В/6 ангиогенного фактора клетками карциномы Льюис //Эксперим. онкология.–1991.–№6.–С.41-43. (Автором сформульовані експериментальні задачі, обгрунтовано проведення експерименту).

14. Яценко С.М. Лісняк І.О. Рівень фактору росту ендотеліальних клітин у крові мишей за розвитку метастазуючої карциноми Л'юїс (3LL) //Збірник наукових праць співроб. КМАПО.–2001.–вип.10, кн.3.–С.465-467. (Автором сформульована мета роботи та постановка досліду, формулювання висновків роботи).

15. Яценко С.М., Лісняк І.О. Вплив гепарину на рівень метастазування та фактору росту ендотеліальних клітин за умови розвитку легеневої карциноми Л'юїс в експерименті //Збірник наук. праць співробітників КМАПО.–2001.–вип.10, кн.4.–С.1211-1213. (Автором сформульована мета роботи, визначено рівень фактору росту, проведено аналіз одержаних даних, сформульовані висновки роботи).

16. Алистратов А.В., Лисняк И.А., Яценко С.М., Винницкий В.Б. Зависимость уровня фактора роста эндотелиальных клеток от характеристики роста карциномы (3LL) у мышей линии С57В/6 //Эксперим. онкология.–2002.–Т.24, №1.–С.64-68. (Автором проведені дослідження рівня фактору росту ендотеліальних клітин, сформульовані висновки роботи).

17. Лісняк І.О., Алістратов О.В., Вінницька А.Б., Неспрядько С.В. Зв'язок рівня фактору росту ендотеліальних клітин з поширеністю пухлинного процесу у хворих на рак тіла та шийки матки //Онкологія.–2002.–Т.4, №3.–С.188-190. (Автором сформульована мета роботи, проведений вимір вмісту фактору росту ендотеліальних клітин).

18. Гуніна Л.М., Сорокін Б.В., Лісняк І.О. Деякі прогностичні фактори ефективності неоад'ювантної поліхіміотерапії у хворих з нерезектабельними рецидивами раку прямої кишки //Доп. НАН України.–2002.–№12.–С.151-156. (Автором проведений вимір вмісту фактору росту ендотеліальних клітин, сформульована мета роботи та її висновки).

19. Яценко С.М., Лисняк И.А., Семеняка В.И., Кошель К.В., Бурнашева С.В., Мезенцев С.П. Уровень агрегации тромбоцитов в индуцированной арахидоновой кислотой и показатели метастазирования у мышей с карциномой 3LL //Эксперим. онкология.–2002.–Т.24, №3–С.184-187. (Автором проведено визначення рівня фактору росту ендотеліальних клітин, сформульована мета експерименту та висновки роботи).

20. Новак О.Є., Лісняк І.О., Чехун В.Ф. Ангіогенез у розвитку злоякісних пухлин: теоретичні і практичні аспекти //Онкологія.–2002.–Т.4,№4-С.244- 251. (Автором проведений аналіз літератури з питань антиангіогенезу при пухлинному рості).

21. Сорокін Б.В., Лісняк І.О., Гуніна Л.М., Кікоть В.О. Чорний В.О., Коробко В.Б. Рівень в крові фактору росту ендотелію судин під час хіміопроменевої терапії хворих з нерезектабельними рецидивами раку прямої кишки //Онкологія.–2003.–Т.5, №1.–С.14-17. (Автором проведені виміри вмісту фактору росту ендотеліальних клітин, сформульовані висновки роботи).

22. Рішення про видачу патенту на винахід. Спосіб прогнозування тривалості
    ремісії при лікуванні хворих з нерезектабельними рецидивами раку прямої кишки //Шалімов С.О., Чехун В.Ф., Сорокін Б.В., Лісняк І.О., Кікоть В.О., Чорний В.О., Югринов О.Г., Гуніна Л.М., Усіков Ю.І., Данцкер Г.Б. (Україна);-2003032704; Заявл. 28.03.2003; Дата прийняття рішення 15.10.2003.

23. Сопоцинская Е.Б. Лисняк И.А. Метастазирование опухолей в условиях ингибирования ангиогенеза //Матер. IV Всес. съезда онкологов.–Ленинград, 1986.–С.560.

24. Сопоцинская Е.Б., Лисняк И.А. Воздействие на неоваскуляризацию с целью подавления метастазирования //Всес. симп. "Метастазирование злокачественных опухолей: новые подходы".–Киев, 1987.–С.121.

25. Лисняк И.А. Ангиогенный фактор из карциномы Льюис и экскреция его в кровь при развитии опухолевого процесса //Матер.IV Всес. Сьезда патофизиологов. –Кишинев, 1989.–С.150.

26. Лисняк И.А., Федорова И.П., Юдин В.М., Петровская З.М., Сопоцинская Е.Б. Особенности метастазирования в условиях подавления активности опухолевого ангиогенного фактора //Химиотерапия опухолей в СССР.–1989–№3.–С.25-27.

27. Lisnjak I.A., Sopotsinskaya E.B. Angiogenesis factor as a marker of tumor process //J. Tumor Marker Oncology.–1990.–№5.–C.259.

28. Лисняк И.А. Ангиогенный фактор как маркер опухолевого процесса //Матер.2-го Всес.симп. "Метастазирование злокачественных опухолей: новые подходы".–Киев, 1991.–С.69-70.

29. Лисняк И.А. Уровень ангиогенных факторов в плазме крови у мышей С57В/6 при развитии карциноми Льюис //Онкология 2000. Тезисы II съезда онкологов стран СНГ. Эксперим. онкология. –2000.–Т.22, Suppl. 1.-С.144.

30. Гуніна Л.М., Сорокін Б.В., Лісняк І.О. Прогностичне значення дослідження антиоксидантної активності в мембранах еритроцитів і вмісту фактору росту ендотелію судин при хіміотерапії хворих з нерезектабельними метастазами раку прямої кишки //Тез. IX Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. –Луганськ, 2002.– С.399.