Анотація до роботи:

Могілевкіна І.О Непланована вагітність (особливості перебігу вагітності та пологів, удосконалення надання допомоги в перинатальному періоді). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004.

На підставі епідеміологічного дослідження встановлено високу частоту непланованих вагітностей (79,6%) та суттєвий вклад їх в структуру перинатальної захворюваності та смертності. Наукова робота присвячена розробці нового напрямку акушерської науки і практики, а саме: поліпшенню наслідків непланованої вагітності для матері та немовляти шляхом вивчення особливостей психологічної, гормональної та біохімічної адаптації організму вагітної, стану плода та новонародженого та розробки науково-обґрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів для жінок, що виношують неплановану вагітність. Впровадження запропонованої технології надання допомоги в перинатальному періоді дозволило суттєво знизити ускладнення в перебігу вагітності та пологів, поліпшити наслідки непланованої вагітності для матері та новонародженого та підвищити задовільнення жінок наданою допомогою.

У дисертації наведено теоретичні основи та обґрунтовано новий напрямок наукових досліджень щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які виношують неплановану вагітність, шляхом вивчення у них психоемоційного стану, гормонів стресу, показників гомеостазу, розробки та впровадження поетапної системи лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику акушерських та перинатальних ускладнень.

1. Встановлено, що 79,6% вагітностей, які закінчились народженням дитини, були непланованими та частіше ускладнювались загрозою переривання, передчасними пологами, затримкою внутрішньоутробного розвитку плода, народженням малюків з меншою масою тіла та з нижчою оцінкою за шкалою Апгар. На відсутність застосування будь-яких засобів запобігання даної вагітності вказували 87% жінок.

2. Знайдено, що 36,8% жінок з антенатальною загибеллю плода в зв’язку із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода після 28 тиж. вагітності, 35,4% з неонатальною втратою плода до 28 тиж. вагітності та 26,6% з народженням малюка в стані асфіксії в 28-33 тиж. вагітності не перебували під наглядом у жіночій консультації, що характеризує вклад непланованих вагітностей в структуру перинатальних втрат.

3. Показано, що непланована вагітність супроводжувалась підвищенням частоти багаторазової загрози переривання (22,4% проти 6,7%), передчасних пологів (13,8% проти 3,3%), затримки внутрішньоутробного розвитку плода (5,3% проти 0), зниженням оцінки стану плода за шкалою Фішера (6,0 проти 7,5 балу), народженням малюків з меншою масою тіла (3111,2 ± 38,7 проти 3386,0 ± 71,3 г), нижчою оцінкою за шкалою Апгар (6,16 ± 0,09 проти 6,55 ± 0,1 балу), частішою відсутністю грудного вигодовування (15,04% проти 1,7%), підвищенням перинатальної смертності (36,5% проти 0).

4. Знайдено виразну соціальну дезадаптацію з інтрапсихічною спрямованістю (27,3%), підвищення оцінки стресорів (55,4 ± 2,1 проти 46,4 ± 3,4 балу), збільшення сумарної оцінки дискомфортів в I триместрі (69,7 ± 2,8 балу проти 53,9 ± 1,3), частішу симпатикотонію (в 1,6 разу), підвищення рівня тривожності (25,7 проти 12 балів), підвищення виразності депресивних порушень (36,5 ± 0,6 проти 34,3 ± 0,6 балу за шкалою Зунге), частоти ознак депресивного стану (29,1% при оцінці за Единбурзькою шкалою депресії) у жінок з непланованою вагітністю. Встановлено позитивну асоціацію оцінки за шкалою Тейлора з рівнем кортизолу сироватки крові матері (r=0,71).

5. Знайдено, що неускладнений перебіг непланованої вагітності характеризується біохімічною “нормою”, що формується переважно під впливом парасимпатичної нервової системи. Ускладнений перебіг непланованої вагітності характеризується змінами біохімічного гомеостазу, обумовленими симпатикотонією.

6. Встановлено достовірне зниження оцінки КТГ плода за шкалою Фішера (6,43 проти 7,35 балу), позитивну кореляцію відношення -ендорфін/АКТГ з рівнем систоло-діастолічного відношення в артерії пуповини плода напередодні пологів (r=0,59), негативну кореляцію рівнів АКТГ та -ендорфіну з оцінкою КТГ плода за шкалою Фішера (r=-0,53 та r=-0,54 відповідно) при непланованій вагітності.

7. Показано, що індивідуальні психологічні особливості жінок з непланованою вагітністю обумовлюють швидку психологічну дезадаптацію з підвищенням рівня стресу та тривоги, який корелює зі зростанням рівня гормонів стресу, наступною за цим біохімічною дезадаптацією, з одного боку, та розвитком депресивних порушень настрою, з іншого боку, що призводить до зростання ускладнень в перебігу вагітності та пологів.

8. Знайдено, що дискримінантні функції показників біохімічного гомеостазу дозволяють прогнозувати: загрозу переривання вагітності зі специфічністю 93,8%; загрозу передчасних пологів зі специфічністю 96%; ускладнений перебіг пологів з чутливістю 85,7%, специфічністю – 95,2%; інтранатальну гіпоксію плода зі специфічністю 93,3%; перинатальні втрати з чутливістю 85,8%, специфічністю 80,0%.

9. Розроблено номограму висоти дна матки, яка дозволяє в 87,8% випадків виявляти вагітних без затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Математичні моделі прогнозу маси новонародженого, що включають дані про термін вагітності, паритет, зріст матері, стать плода та показники висоти дна матки в 21, 25, 31 та 33 тижні вагітності в 75,5% випадків дозволяють передбачити затримку розвитку плода та виявити вагітних, які потребують динамічного ультразвукового дослідження..

10. На підставі багатофакторного аналізу встановлено, що при застосуванні автодонорства крові для профілактики післяопераційної анемії треба враховувати: початковий рівень гемоглобіну, тромбоцитів, величину крововтрати та об’єм ексфузованого середовища; при застосуванні автодонорства плазми: початковий рівень тромбоцитів та динаміку показника рівня гемоглобіну під час ексфузії середовища. Скорочення тривалості операційного втручання (22,8 ± 2,4 проти
    61,8 ± 2,4 хв.) та зменшення величини крововтрати (450,0 ± 12,1 проти 522,4 ± 10,3 мл) може бути досягнуто за рахунок впровадження кесаревого розтину за методикою Misgav Ladach.

11. Доведено, що застосування дворазової аускультації при веденні пологів за партограмою може використовуватись як скринінг-метод для вчасної діагностики уповільнення ЧСС плода. Збільшення тривалості зниженої сатурації плода (30% або нижче) за даними фетальної пульсоксиметрії корелювало з підвищенням ацидозу (r=-0,59), останній – з народженням немовлят з нижчою оцінкою за шкалою Апгар (r=0,72) та підвищенням ступеня енцефалопатії за шкалою Сарнат (r=-0,81). Зниження сатурації плода нижче 30%, що триває три або більше хвилин, потребує негайної допомоги плоду.

12. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику акушерських та перинатальних ускладнень при непланованій вагітності, який включає заохочення родини до надання допомоги в перинатальному періоді, проведення раціональної психотерапії, корекцію біохімічного стану за допомогою дієти, збагаченої білками та вітамінами, прийом комплексу вітамінів та мікроелементів, спіруліни, хофітолу та магне В₆ під контролем показників гомеостазу, заохочення психолога, психотерапевта або спеціально підготовленого медичного працівника при необхідності, вчасну діагностику затримки внутрішньоутробного плода, забезпечення доброзичливого, привітного ставлення медичного персоналу до породіллі та подружжя, проведення пологів з обов’язковим використанням партограми, застосування дворазової аускультації як скринінг-методу та моніторного спостереження в разі підвищеного ризику інтранатальної гіпоксії плода, застосування дрібних оральних доз простагландину Е₁ при необхідності родозбудження, автодонорства та удосконаленої методики кесаревого розтину при необхідності оперативного втручання.

13. Впровадження запропонованої технології надання допомоги в перинатальному періоді при непланованій вагітності супроводжувалось поліпшенням психоемоційного стану жінок, нормалізацією гомеостазу та функції фетоплацентарної системи за рахунок чого зменшувалась частота передчасних пологів в 6,8 разу, патологічних пологів втричі, порушень відокремлення плаценти в 4,3 та застосування ревізії порожнини матки в 4,6 разу; збільшувалась маса немовлят при народженні (3299,6 ± 50,9 г) та кількість немовлят, які прикладались до грудей в пологовій залі (в 1,6 разу) та знаходились на сумісному перебуванні (в 1,3 разу), зменшувалась частота народження дітей в стані асфіксії до 6,3% та показник перинатальної смертності за рахунок антенатальних втрат (0 проти 32,5), підвищувалась інформованість жінок відносно того, що відбувалось у пологах в 1,5 разу, відчуття контролю над ситуацією в 1,2 разу, кількість жінок, які вважали, що все було відмінно у пологовому відділенні в 1,5 разу.

Публікації автора:

1. Шавульская О.М., Могилевкина И.А. Тест Люшера в оценке особенностей психологического состояния в динамике гестационного процесса у женщин с желанной беременностью // Медико-социальные проблемы семьи. – 1997. – Т.2, №2. – С. 131-135. (Обрала напрямок та розробила програму дослідження, підібрала та проаналізувала матеріал, провела статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки).

2. Могилевкина И.А. О некоторых факторах, определяющих высокую частоту обследования полости матки у первородящих в послеродовом периоде // Український медичний альманах. – 1999. – Т.2, №3. – С. 127-130.

3. Могилевкина И.А., Орда А.Н., Чайка В.К., Лангоф-Русс Е., Ларсен С., Линдмарк Г. Перинатальный аудит в Донецком регионе, 1997-1998 г.г. // Медико-социальные проблемы семьи. – 1999. – Т4, №1. – С.8-13. (Обрала напрямок дослідження, підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

4. Чайка В.К., Могилевкина И.А., Перетятько А.А. Социально-демографическая характеристика и особенности течения беременности и родов у женщин с анемией в I триместре беременности // Вісник проблем біології і медицини. – 1999. – №12.–
   С. 21-25. (Підібрала матеріал, провела дискусію, зробила та обґрунтувала висновки).

5. Могілевкіна І.О. Диференційований підхід до оцінки маси новонародженого // Перинатологія та педіатрія. – 2000. – №3. – С.20-23.

6. Могілевкіна І.О. Епідеміологія тазового болю під час вагітності та ультрасонографія в диференціальній діагностиці тазового болю // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т.5, №2-3. – С. 64-67.

7. Могілевкіна І.О., Перетятько Г.А., Лядова Н.В. Застосування оцінки висоти дна матки (ВДМ) для спостереження за станом плода // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2000. – Т.9, №3. – С.452-455. (Обрала напрямок дослідження, провела підбір пацієнток, статистичний аналіз, обґрунтувала висновки).

8. Могилевкина И.А. Значение некоторых биохимических показателей крови для прогноза исхода непланируемой беременности, осложненной угрозой прерывания // Український медичний часопис. – 2000. – № 5 (19). – С. 119-123.

9. Могилевкина И.А., Бабич Т.Ю., Железная А.А. Медико-социальные аспекты «Сосредоточенной на семье помощи в перинатальном периоде» при непланируемой беременности // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т.5, №1. – С. 18-22. (Обрала напрямок дослідження та розробила його програму, провела статистичний аналіз, узагальнення результатів, обґрунтувала висновки).

10. Могілевкіна І.О. Непланована вагітність: частота, особливості перебігу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. – №1. – С. 111-113.

11. Могілевкіна І.О. Можливості передбачення маси плода під час вагітності // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – №2. – С.54-56.

12. Могілевкіна І.О. Непланована вагітність в Україні: епідеміологія // Український медичний часопис. – 2001. – № 4 (24). – С. 28-30.

13. Могілевкіна І.О. Непланована вагітність: особливості перебігу вагітності та пологів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – №2. – С. 86-88.

14. Могілевкіна І.О. Особливості стану немовлят в разі надання спеціалізованої допомоги в перинатальном періоді при непланованій вагітності // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 2-3. – С. 133-134.

15. Могілевкіна І.О. Показники біохімічного гомеостазу в разі неускладненого перебігу непланованої вагітності // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т.6, №3. – С.8-12.

16. Могілевкіна І.О. Дискомфорти, що відчуває жінка протягом непланованої вагітності // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 2 (додаток). – С.237-240.

17. Могілевкіна І.О., Донченко Л.І. Раннє прогнозування інтранатальної гіпоксії плода у разі непланованої вагітності // Одеський медичний журнал. – 2002. – № 2 (70). – С.13-15. (Обрала напрямок дослідження, підібрала та проаналізувала матеріал, провела статистичний аналіз, зробила та обґрунтувала висновки).

18. Могілевкіна І.О. Психологічні особливості відношення до свого стану в разі непланованої вагітності // Проблеми медичної науки та освіти. – 2002. – № 3. – С.51-53.

19. Могілевкіна І.О., Астахов В.М. Клініко-психологічні аспекти непланованої вагітності // Актуальні проблеми психології: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія / С.Д. Максименко, Л.М. Карамушка.– Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002. – Т.1, Ч.5. – С.103-107. (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела статистичну обробку, дискусію, обґрунтувала висновки).

20. Могілевкіна І.О. Оцінка жінками якості зосередженої на родині допомоги в разі непланованої вагітності // Експериментальна і клінічна медицина. – 2003. – №1. – С.161-164.

21. Могилевкина И.А., Шпатусько Н.И., Ханча Ф.А. Кесарево сечение по методике Misgav Ladach для повышения безопасности оперативного родоразрешения // Репродуктивное здоровье женщины. – 2003. – №3 (15). – С. 51-55. (Обрала напрямок дослідження, підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

22. Могилевкина И.А. Аускультограмма при неосложненном течении родов // Здоровье женщины. – 2003. – №3 (15). – С.35-38.

23. Могілевкіна І.О. Клініко-психологічні аспекти перинатальної допомоги в разі непланованої вагітності // Український медичний альманах. – 2003. – Т.6, №5. – С.110-113.

24. Могілевкіна І.О. Підвищення безпеки планованого кесаревого розтину за рахунок впровадження різних варіантів автодонорства // Медико-социальные проблемы семьи. – 2003.- Т.8, №2. – С.33-37.

25. Могілевкіна І.О. Можливості фетальної пульсоксиметрії в діагностиці гострої інтранатальної гіпоксії плода // Перинатологія та педіатрія. – 2003. – №4. – С.16-20.

26. Mogilevkina I., Bdker B., Orda A., Langhoff-Roos J., Lindmark G. Using the Nordic-Baltic perinatal death classification to assess perinatal care in Ukraine // Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. – 2002. – Vol.100, №2. – P.152-157. (Обрала напрямок дослідження, підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

27. Mogilevkina I. Some Reproductive Health Indicators. A Study with Special Emphasis on Factors Behind Induced Abortions and Perinatal Mortality // Acta Universitatis Upsaliensis, Comprehensive Summaries of Uppsala dissertations from the Faculty of Medicine 1215. – Uppsala, 2003. – 50 p.

28. Деклараційний патент на винахід № 44552А України, МПК7: G01N33/53/ Спосіб прогнозування величини індивідуальної маси плода або новонародженого / Чайка В.К., Могілевкіна І.О., Перетятько Г.А., Лядова Н.В. Опубл.: бюл. Промислова власність. – 15.02.2002. – №2. (Співавтор ідеї винаходу, розробила спосіб прогнозування).

29. Деклараційний патент на винахід № 53981А України, МПК7: A61K38/24. Спосіб лікування жінок, що страджають на депресивні стани, спричинені гіпоестрогенемією / Могілевкіна І.О., Короткіх Л.М. Опубл.: бюл. Промислова власність. – 17.02.2003. – №2. (Співавтор ідеї винаходу, розробила методики лікування, обґрунтувала висновки).

30. Mogilevkina I. Unintended pregnancy is the high risk pregnancy. // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics: Book of Abstracts. – Washington, 2000. – P.2.07.10.

31. Chaika V.K., Моgilеvkinа I.А., Zhеlеznаya А.А. Medical-social problems of family centred maternal care (FCMC) in Ukraine // European Journal of Obstetrics and Gynecology and Reproductive Biology, Supplement 15th European Congress of Obstetrics and Gynaecology, 21-24 June 2000, Basel, Switzerland. – Vol. 91. – Suppl. 1. – P. 159. (Обрала напрямок дослідження, провела статистичний аналіз, проаналізувала результати та обґрунтувала висновки).

32. Могилевкина И.А., Политик В.А., Карасева Е.В., Гавриленко Т.А. Биохимические изменения в 1 триместре, определяющие развитие угрозы прерывания беременности во 2 и 3 триместрах у женщин с непланируемой беременностью // Ранние сроки беременности: проблемы, пути решения, преспективы (Материалы 1 международной конференции). – Москва, 2002. – С.381-386. (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела дискусію та обґрунтувала висновки).

33. Mogilevkina I. Intrauterine growth restriction (IUGR): diagnosis and prognosis // The 16th European Congress of Obstetrics and Gynecology (EAGO/EBCOG): Abstract Book. – Malmo / Sweden, 2001. – P. 52.