У результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовані висновки і обґрунтовані пропозиції: 1. У наслідок розгортання інтеграційних процесів податки стали одним із засобів формування єдиного економічного простору для держав, пов’язаних регіональними, господарськими та політичними інтересами. За таких умов спостерігається прояв функції оподаткування, яка спрямована на регулювання зовнішньоторговельних та зовнішньоекономічних відносин. Таку функцію запропоновано трактувати як інтегруючу. В рамках державного регулювання ринкової економіки дана функція в процесі розробки національної податкової політики зумовлює врахування таких зовнішніх факторів, як стан податкового клімату в інших країнах, податкові ставки, що застосовуються державами партнерами по зовнішньоекономічним зв’язкам, а також досвід та перспективні напрямки податкових реформ за кордоном. Непрямі податки набувають великого значення в умовах входження держави до світового ринку. Оподаткування ПДВ та акцизним податком міжнародної торгівлі та зовнішніх операцій є необхідною умовою, оскільки встановлення високих тарифних бар’єрів може перешкоджати ефективній інтеграції. Крім того ПДВ та акцизний податок, що справляються на кордоні, забезпечують високий рівень захисту національних виробників від іноземної конкуренції. 2. Визначено, що податкова гармонізація – це координація національних податкових політик, яка полягає в наближенні рівня оподаткування, уніфікації бази оподаткування, встановленні основних податків та податкових пільг. Встановлено принципи податкової гармонізації: приведення у відповідність одна одній структури податкових систем, порядку стягнення основних видів податків у всіх країнах співтовариства, а не повна уніфікація; забезпечення нейтральності податків з точки зору умов конкуренції на єдиному ринку; усунення податкового (митного) контролю на внутрішніх кордонах співтовариства; виключення можливості подвійного оподаткування прибутку компаній, які здійснюють діяльність у двох або більше країнах ЄС; виключення можливості ухилення від сплати податків; існування гарантії надходження відповідних доходів до бюджетів країн-учасниць. Доведено, що гармонізація законодавства щодо непрямого оподаткування має відбуватись тою мірою, в якій це буде сприяти створенню і функціонуванню єдиного внутрішнього ринку. Обґрунтовано необхідність введення не ідеальної податкової системи, а необхідного мінімуму умов, який ліквідує податкові бар'єри. 3. Формування економічних основ для інтеграції в Європейський Союз – одне з головних завданнь для України. Напрямок на перебудову зовнішньоекономічних зв’язків і реалізація політики України на активне включення держави у міжнародний поділ праці поставили питання подальшого вдосконалення податкової системи України, зокрема непрямого оподаткування, оскільки вона суттєво впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності та участі держави в міжнародному поділі праці. З урахуванням того, що країни-учасниці ЄС є і в довгостроковій перспективі залишатимуться значними торговими партнерами України вдосконалення непрямого оподаткування повинно відбуватися у напрямку наближення до умов оподаткування в країнах ЄС. 4. Вдосконалення податку на додану вартість і його наближення до вимог ЄС передбачає наступне: скорочення переліку пільгових операцій; поступовий перехід до диференційованої шкали ставок, керуючись принципом: товари першої необхідності – знижена ставка, усі інші товари – стандартна ставка. З метою наближення норм податкового законодавства України з питань податку на додану вартість до відповідних положень ЄС запропоновано встановити стандартну ставку ПДВ на рівні 15% і понижену – на рівні 0%; вдосконалення справляння податку на додану вартість з імпорту послуг. 5. З метою створення ефективного механізму оподаткування акцизним податком, забезпечення стабільності надходжень від цього непрямого податку до бюджету, а також його ефективності і простого адміністрування та мінімізацію ухилень від оподаткування, обґрунтовано запровадження виробництва підакцизних товарів на території України тільки на податкових складах, для відкриття яких необхідно мати дозвіл органу державної податкової служби, а також проводити перевезення підакцизних товарів з наданням фінансової гарантії органу державної податкової служби. 6. Запровадження змішаної системи акцизного оподаткування сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання ринків підакцизних товарів, а також дасть змогу: досягти вищого рівня соціальної справедливості завдяки введенню адвалерної складової акцизного збору, яка з дорожчої продукції буде вищою, а з дешевої – нижчою; збільшити державні доходи, оскільки при встановленні специфічної складової змішаного акцизу на рівні наявних ставок та введенні додаткової адвалерної, специфічний компонент гарантує державі аналогічний наявному рівень доходів, а адвалерний – дає додатковий дохід за рахунок заможніших споживачів; гармонізувати українське оподаткування з практикою країн-членів ЄС, де здебільшого уже давно успішно використовується змішана система акцизного оподаткування. 7. Інтеграція України в ЄС передбачає проведення диференційованої політики відкриття українського ринку для іноземних товарів і послуг на засадах домовленостей ГАТТ/СОТ. Тому підвищуватиметься актуальність поступового зміщення акцентів реформування митно – тарифної політики України відповідно до норм і принципів ЄС та умов ГАТТ/СОТ. | 