1. У дисертаційній роботі викладено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі виявлення особливостей формування та клініки невротичних розладів у членів локомотивних бригад та розробки комплекса заходів для профілактики та психотерапії вказаних розладів. 2. Невротичні розлади у ЧЛБ характеризуються переважанням тимчасових, нестабільних, фрагментарних реакцій з критичним становленням до них, та можливістю швидкої та повної корекції під впливом ситуації, яка сприятливо змінилась. Серед них переважають астено-вегетативні реакції (40%), тривожно-фобічні (31%), обсесивно-фобічні (16%), іпохондричні (8%), істеричні (5%). Ці прояви є реакціями доклінічного рівня. 3. Невротичні реакції у ЧЛБ є клінічно своєрідними. Так, астенічні прояви у 97,3% випадків поєднувались з вегетативними, а саме, поколюванням у ділянці серця (93,7%), дифузним головним болем стискаючого характеру (84,3%), коливанням артеріального тиску переважно пресорного варіанта (56,2%). Тривожно-фобічні реакції проявлялись епізодичним відчуттям задухи (85,7%), форсованим диханням (83,7%), стертими кардіофобіями (77,5%), тривогою субклінічного рівня (93,9%). При іпохондричних реакціях обстежені виявляли у себе неіснуючі ознаки передінфарктного стану (46,2%), передінсультного стану (30,7%), вібраційної хвороби (23,1%). Структура іпохондрії включала емоційну та інтелектуальну переоцінку стану свого здоровя. Обсесивно-фобічні реакції були представлені нав’язливими сумнівами, пов’язаними зі службовою діяльністю (100%), внутрішньою напругою (84,0%) та захисними нескладними ритуалами (32,0%). Істеричні реакції проявлялись дисгармонічним емоційним (87,5%) і вегетативним (75,0%) реагуванням з переважно психо-соматичним варіантом «відповіді» на емоційні подразники. 4. Предиспозиційними факторами розвитку невротичних реакцій у ЧЛБ був преморбідно скопрометований грунт у вигляді схильності до вегетативних дисфункцій (r 0,727), загострення особистісних особливостей (r 0,705), невропатичної конституції ( r 0,644), перинатальної патології (r 0,641), хронічної соматичної патології (r 0,627), підліткових девіацій поведінки (r 0,622). 5. До факторів формування невротичних розладів слід віднести загальні психогенні фактори, а саме, тяжкі хвороби членів родини (r 0,735), загрозу матеріальному благополуччю (r 0,714), розлучення (r 0,705), конфлікт в родині (r 0,704) та специфічні психогенні фактори, які включають психічний травматизм внаслідок професійної психо-емоційної перенапруги (r 0,758), фактор психічної взаємодії поміж членами локомотивних бригад (r 0,711). 6. Співвідношення результатів психодіагностичних тестів з клінічною картиною невротичних розладів показало, що невротичні реакції вірогідно частіше (p < 0,005) виникали у ЧЛБ, які відрізнялись інтравертованістю (31%), нестандартністю мислення (34%), емоційною дезорганізацією (38%), підвищенним рівнем тривожності (28%), нерішучістю (28%), образливістю (15%), ригідністю (29%), впертістю (31%). 7. Розроблена система терапії та профілактики невротичних реакцій у ЧЛБ, які включають проведення методів психокорекції у вигляді тренінгів, в тому числі «Тренінга вміння» та «Тренінга спілкування», які поєднуються із вправами на розвиток пам’яті, уваги та вмінь, і застосуванням аутогенного тренування, систематичної десенсибілізації а також раціональної психотерапії. Розроблена психокорекційна система призвела до одужання у 64,8% випадків, відносному поліпшенню в 23,2%, відсутності динаміки у 12,0%. 8. За даними психодіагностичних методів дослідження встановлено, що оптимальна взаємодія в локомотивних бригадах досягається при укомплектуванні їх особами гармонійного профілю. При цьому при комплектації локомотивної бригади доцільно віддавати перевагу машиністам із стенічним типом реагування на перешкоди, високою пошуковою активністю, швидкою спонтанною реакцією, добре розвинутою інтуїцією, яка доповнює досвід. Ідеальними характерологічними рисами помічників машиністів є стриманість, прагнення до точності, акуратность, практичність, неконфліктность, поступливість. |