Результати дослідження, присвяченого комплексному аналізу німецьких фразеологічних одиниць з компонентом на позначення фізичного стану людини, підтверджують положення, які виносяться на захист, і дозволяють дійти таких загальних висновків: 1. Системний підхід до досліджуваної проблематики, комплексний аналіз конкретної фразеотематичної групи, об’єднаної спільним тематичним індикатором, дав можливість установити, що вона є адаптивною фразеогрупою, яка не втрачає своєї комунікативної цінності, здатності до саморегуляції та пристосування до умов функціонування, які можуть змінюватися і розвиватися під впливом як мовних, так і позамовних чинників. 2. Складність семантики ФО та специфіка фразеологічного значення пов'язані через значення вже існуючих у мові фразеологічних одиниць і своєрідний характер позначення дійсності, який полягає в тому, що ФО передає те чи інше поняття через конкретний образ за допомогою семантичних механізмів переосмислення, через метафору, метонімію та порівняння тощо. Серед компонентів з прямою позамовною співвіднесеністю у досліджуваному корпусі ФО нами зафіксовано мовні одиниці інших концептосфер, які виконують роль домінуючого компонента й актуалізуються внаслідок семантичних зрушень і втрати своєї співвіднесеності з основною предметною сферою, формуючи фразеологічне значення, співвіднесене зі значенням "фізичний стан людини": соматизми: der Arm, die Hand, der Hals тощо; анімалізми: der Br, das Кalb тощо; фітоніми: der Baum, das Gras, die Eiche та ін.; метали: das Eisen, der Stahl, das Blei та ін.; артифакти національної культури: die Folterbank, das Lot, die Latsche, der Balg та ін.; назви абстрактних понять: der Verstand, die Zeit, der Geist, die Seele, das Elend та ін.; міфічні істоти: der Engel, die Hlle, der Teufel, der Gott та ін.; власні імена: Matthi, Christi, Neptun, Basel та ін.; діалектизми та слова повсякденного вжитку: die Plauze, die Puste, der Yapser, der Mumm, die Pantine та ін.; назви конкретних предметів: das Rad, der Lffel, der Kuffer, die Kugel, der Haufen, das Haus, das Zimmer, die Schraube, das Bett та ін. 3. Співвіднесеність, яка існує між загальним значенням ФО і тематичним індикатором, а також базуючись на тому, що модифіковане слово є головним семантичним центром у складі досліджуваних одиниць, дозволило нам виявити такі розряди: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення та фразеологічні вирази, елементи яких ієрархічно пов’язані між собою, і перебувають у синонімічних і антонімічних стосунках. Певні закономірності системних відношень спостерігаються також у внутрішніх зв’язках між значеннями полісемантичних мовних одиниць. 4. Функціонально-стилістична специфіка досліджуваних мовних знаків полягає у наявності трьох груп ФО: розмовні, книжні та міжстильові, комунікативна функція яких перебуває у прямій залежності від характеру експресивної функції, від емоційної спрямованості, співвіднесення яких у різних фразеологізмів різне. 5. Враховуючи відомий постулат сучасної лінгвістики про те, що в основі всіх видів номінацій знаходиться асоціативний характер людського мислення, а також визнання того, що конотативні ознаки супроводжують імена непредметних сутностей, які називають константи психіки та їх прояви, елементи сфери мислення, абстрактні поняття тощо, доведено асоціативну природу конотативних ознак та їх роль у формуванні фразеологічного значення, що дало нам можливість констатувати участь асоціацій у формуванні фразеологічного значення, а отже, формування нових смислів, нових концептів. 6. Сутність образності досліджуваних ФО зумовлюється їх структурно-семантичною двоплановістю, яка виникає внаслідок об’єктивного бачення двох картин світу і породжує яскравий та експресивний образ, що відтворює картину світу, збагачену новими почуттями суб’єкта, його ставленням до навколишньої дійсності і підвищує семантичну інформативність і функціональну активність досліджуваних мовних знаків. Отже, носій мови співвідносить власне емоційно-оцінне ставлення та цілісне значення зі змістом мовної одиниці, а образний зміст ФО – з еталоном і стереотипами культурно-національного світобачення та світосприйняття. 7. Вивчення семантичної сутності домінуючого компонента і різних форм його семантичних зрушень засвідчує такі основні форми семантичного переосмислення: а) метафоричне переосмислення найменування, яке сприяє семантичному оновленню компонентного складу ФО і появі нового знання про світ та “зумовлення” його значення; б) метонімічне переосмислення, яке здійснюється на основі логічних стосунків: причинно-наслідкових, просторових, локальних та інших; в) порівняння як показник фразеологічності, суть якого полягає у зіставленні предметів, явищ з метою виявлення рис подібності або розбіжності між ними. 8. Аналіз функціональних властивостей досліджуваних ФО виявляє специфіку їх мовленнєвої поведінки, а також розмаїття структурно-семантичних і семантичних складників. Отже, досліджувані німецькі фразеологізми з компонентом на позначення фізичного стану людини як номінативні одиниці мови є продуктом культурно-гноселогічної здатності німецького етносу, які фіксують стереотипне власне антропометричне ставлення до мовної картини світу, яке представлене в його культурі, традиціях, звичаях і вербалізованій фразеосистемі. |
