Сленг як лінгвістична формація є невід’ємною частиною соціального виміру мови. Проведене дослідження доводить, що німецький молодіжний сленг як різновид сленгу, є нормативно зниженим, емоційно забарвленим, функціонально обмеженим мовним субкодом соціально – вікової групи молоді, в якому відтворено її світогляд та ціннісні орієнтири, що виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу та відмежування від інших груп. Молодіжний сленг сам по собі є складною структурною організацією, що включає до свого складу ще кілька вужчих підсистем, залежно від приналежності представників молоді до певної соціальної чи соціально - професійної групи, регіону тощо. Типологія молодіжного сленгу враховує віковий та соціальний критерії. Відповідно до цих критеріїв ми розрізняємо молодіжний сленг вікових, соціальних, соціально-професійних, неформальних груп молоді. У дисертації проаналізовано особливості використання німецького молодіжного сленгу у різних типах дискурсу. У рекламному дискурсі, дискурсах друкованих засобів масової інформації, художніх творів, орієнтованих на молоде покоління, насамперед враховуються особливості мовленнєвої поведінки цієї групи, а також вікові, соціальні, психологічні характеристики та ціннісні домінанти молоді. Завдяки врахуванню зазначених особливостей у дискурсі друкованих засобів масової інформації детерміновано тематику і стиль написання статей, побудову аргументації задля досягнення впливу на молодіжну аудиторію. У рекламному дискурсі поєднання молодіжної сленгової лексики, паралінгвістичних засобів, специфічної структури рекламних текстів направлене на підсилення аргументації, на маніпулювання свідомістю потенційних покупців серед представників молоді. У дискурсі художніх творів, для якого є характерною багатозначність тексту, авторське сприйняття світу, використання сленгу допомагає автору наблизити твір до пересічного читача, досягти перлокутивного ефекту та підвищити читабельність твору. Використання сленгу учасниками Інтернет - комунікації сприяє досягненню статусної рівноправності та скороченню дистанції при спілкуванні. У дисертації на матеріалі даних асоціативного експерименту, компонентного аналізу значення сленгової лексики, аналізу корпусу текстів доведено, що у мовній картині світу німецькою молоді відображаються як етнокультурні, так і соціокультурні типи концептів, які виражають специфіку категоризації світу молоддю і мають своє вербальне вираження у сленговій лексиці. Мовна картина світу молоді виявляється також у процесах метафоричного та метонімічного перенесення найменувань, переосмисленні та створенні молоддю фразеологічних конструкцій, збагачується у процесі запозичення лексики. Молодіжний сленг є невід’ємною частиною лексико-семантичної системи мови, втім, має також і власну системну організацію. Особливістю синтагматичних відношень, які реалізуються у лексико – семантичній підсистемі молодіжного сленгу, є змінюваність значення тієї чи іншої лексеми залежно від її лексичної сполучуваності. Завдяки сполучуваності сленгізмів не лише актуалізується значення тієї чи іншої лексичної одиниці, а й виявляються асоціації молоді, пов’язані з її уявленнями про світ, що є також проявом епідигматичних відношень. Переосмислення вже відомих слів, що є однією з найхарактерніших особливостей молодіжного сленгу, є виявом епідигматичних відношень. Сленгові лексеми, в свою чергу, створюють розгалужені тематичні групи, що є виявом парадигматичних відношень. Проте особливістю парадигматичних відношень молодіжного сленгу є міна архісеми, що призводить до включення лексеми до іншого лексико – семантичного поля. У дослідженні визначено особливості використання молодіжного сленгу представниками певних соціальних та соціально – професійних груп. Досліджено склад молодіжного сленгу серед представників найбільших формальних груп молоді – школярів та студентів. Більша частина сленгової лексики у зазначених групах відображає актуальні для даної соціально-вікової групи реалії. З віком мова молодих людей стає більш стандартизованою, на що значною мірою впливає зміна ціннісних орієнтирів. Для комунікативної поведінки представників німецької молоді різних статей в цілому характерні гендерні відмінності. За результатами асоціативного експерименту підтверджена наявність серед респондентів гендерних стереотипів, що вербалізуються засобами сленгової лексики. У ході опитування було встановлено, що юнаки більш активно використовують сленгову лексику, їх сленговий вокабуляр є більш чисельним і різноманітним. Склад сленгової лексики хлопців відрізняється від такої у дівчат, про що, зокрема, свідчить значна кількість лексем зі споживацькою орієнтацією щодо дівчат. Натомість дівчата у більшій мірі ніж хлопці використовують стандартизовану лексику. Рівень знань сленгової лексики серед респондентів обох статей, принаймні на пасивному рівні, суттєво не відрізнявся. У дисертації доведено, що для німецького молодіжного сленгу є характерною регіональна варіативність. У роботі наведені приклади регіональних варіантів сленгової лексики за визначенням самих респондентів, проаналізовано регіонально-зумовлені розширення та звуження значень сленгізмів. Суттєву частку у територіальних варіантах сленгової лексики становлять топонімічні номінації. На сучасному етапі спостерігається тенденція щодо зменшення різниці у територіальних варіантах молодіжного сленгу, чому сприяє насамперед активне використання у молодіжних колах сучасних засобів комунікації. Перспективними у розгляді лінгвістичних субстандартів молоді залишаються комплексні дослідження з урахуванням ситуативного аспекту їх використання, подальші лінгвістичні розробки щодо когнітивних механізмів використання молодіжного сленгу, а також більш детальні дослідження регіональних та гендерних аспектів використання німецького молодіжного сленгу. |
