Застосування структурно-функціонального підходу в поєднанні з теорією граматикалізації, теорією валентності й семантичних відмінків та теорії дискурсу дозволило виявити особливості процесу граматикалізації ПА, установити його типологізацію, з’ясувати когнітивно-семантичний потенціал і дискурсивну специфіку вживання цієї відносно нової конструкції німецької мови. Граматикалізація ПА зумовлена загальними тенденціями розвитку природної мови, граматична та лексична субсистеми якої, відповідаючи диференціації потреб homo loquens у сучасному суспільстві, стають дедалі складнішими. Установлено, що ПА, який виник як засіб розширення парадигми в процесі граматикалізації, є інтегральною частиною процесуально-статичної парадигми пасивного стану сучасної німецької мови. Ця парадигма передбачає чіткий розподіл функцій між її чотирма елементами з урахуванням двох бінарних опозицій: семантичної „статика динаміка“ та комунікативної „тема рема“. Зазначені опозиції надають чотири комбінаторні можливості реалізації пасивних змістів і когнітивно значущій інформації: статична рематизація семантеми „адресат“ (пасив стану з допоміжним дієсловом sein), динамічна рематизація семантеми „адресат“ (пасив процесу з допоміжним дієсловом werden), статична тематизація семантеми „адресат“ (пасив стану з допоміжним дієсловом haben), динамічна тематизація семантеми „адресат“ (пасив адресата з допоміжними дієсловами bekommen / kriegen / erhalten). Стилістична варіативність ПА, яка проявляється – залежно від типу тексту і комунікативної ситуації – у можливості вибору стилістично адекватного допоміжного дієслова (bekommen, erhalten або kriegen), дозволяє конструкції проникнути в різні типи дискурсу, що прискорює процес її граматикалізації. Що більш офіційним є тип дискурсу, то частіше в ПА вживається erhalten і тим рідше kriegen. Домінуюче в усіх типах дискурсу (за винятком формалізованого юридичного) допоміжне дієслово bekommen утворює ядро конструкції, а erhalten і kriegen, відповідно, її стилістичну периферію. Розвиток ПА відбувається стадіально, як з точки зору допоміжних дієслів, так і структурно-семантичних типів конструкції. ПА характеризується варіюванням і в історичному аспекті. У контексті допоміжних дієслів першим у ПА граматикалізується kriegen, з поступовою пейоризацією якого через узуальну інфляцію та під тиском стилістичних чинників, конструкція набуває нових допоміжних дієслів, якими спочатку стає bekommen, а потім erhalten. В основі ПА лежить семантико-синтаксична контамінація аргументної семантеми „адресат“ та її різновидів „бенефактив“ і „малефактив“, чим забезпечується можливість вживання конструкції як в адресато-бенефактивних, так і адресато-малефактивних ситуаціях. Базовими для використання ПА виступають три денотативні ситуації: мовномисленнєва діяльність, прямий та непрямий вплив на адресата, придбання й відчуження власності. У кожній з цих ситуацій визначено типові субситуації адресато-бенефактивного й адресато-малефактивного характеру. Залучення контекстуального аналізу та синтаксичних трансформацій дозволило відокремити ПА від двох омонімічних граматичних конструкцій сучасної німецької мови, у яких у якості службових вживаються дієслова bekommen і kriegen: результативної з модальним компонентом і предикативної конструкції. Результати дослідження є перспективними для подальшого вивчення процесів граматикалізації в галузі синтаксису та морфології німецької мови, взаємодії граматикалізації та лексикалізації, а також створюють підґрунтя для подальших розвідок парадигми пасивного стану в діахронній перспективі. Основні положення роботи відбито у таких публікаціях автора: 1. Процессы грамматикализации в современном немецком языке на примере пассива адресата / Д. А. Данильченко // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2004. – № 636. – С. 193–195. 2. Разграничение пассива адресата от других конструкций со вспомогательным глаголом bekommen / Д. А. Данильченко // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2005. – № 649. – С. 119–121. 3. Синхронный и диахронный аспект грамматикализации и ее этапы / В. П. Кривенко, Д. А. Данильченко // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2005. – № 667. – С. 140–143. 4. Пассив адресата в парадигме страдательного залога современного немецкого языка / Д. А. Данильченко // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2007. – № 782. – С. 125–129. 5. Структурно-семантические особенности конструкций с пассивом адресата в немецком языке / Д. А. Данильченко // Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя : ЗНУ, 2008. – № 32. – С. 72–77. 6. Особливості вживання пасиву адресата у віртуальному дискурсі / Д. О. Данильченко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Зб. наук. праць. – Київ : КНЛУ, 2008. – № 13. – С. 119–125. 7. Пасив адресата та особливості його вживання в окремих дискурсах / Д. О. Данильченко // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2008. – № 811. – С. 113–118. 8. Kognitive Prozesse bei der Grammatikalisierung / Д. А. Данильченко // Матеріали IV науково-практичної конференції „Людина. Мова. Комунікація“. – Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2004. – С.78–80. 9. Paradigma der deutschen passiven Diathese aus diachroner Sicht / Д. А. Данильченко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів 25-26 листопада 2004 р. – Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2004. – С. 44–47. 10. Пассив адресата и его место в парадигме страдательного залога / Д. А. Данильченко // Матеріали V науково-практичної конференції „Людина. Мова. Комунікація“. – Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2005. – С. 55–56. 11. Парадигма страдательного залога немецкого языка / Д. А. Данильченко // Матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції „Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація“. – Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – С. 86–87. |