Підлубна Оксана Василівна. Норма цивільного процесуального права: поняття, межі дії та реалізація в цивільному судочинстві : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці, 2007. — 204арк. — Бібліогр.: арк. 176-204.
Анотація до роботи:
ПІДЛУБНА О.В. Норми цивільного процесуального права: поняття, межі дії та реалізація в цивільному судочинстві. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидати юридичних наук зі спеціальності 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – НДІ приватного права і підприємництва Академії правових наук України. – Київ, 2007.
У дисертації проведено комплексний системний, видовий та структурний аналіз заккріплення та реалізації норм цивільного процесуального права, сформульовано висновки та розроблено пропозиції спрямовані на розвиток теорії цивільного процесуального права тa усунення колізій законодавства з досліджуваних питань для подальшого вдосконалення й підвищення якості системи норм цивільного процесуального права та їх застосування.
Вперше обгрунтовано критерії співвідношення норм цивільного процесуального права і норм матеріальних галузей права, які містять положення, що стосуються особливостей здійснення правосуддя. З огляду на це аргументується необхідність законодавчого закріплення принципу верховенства процесуальних норм, розміщених в ЦПК України, над нормами матеріального права, які стосуються окремих питань цивільного процесу. Доводиться необхідність розмежування об’єктивного (дія в часі) та суб’єктивного (дія в просторі та за колом осіб) критеріїв, головна відмінність між якими виражається ступенем та формою можливого впливу учасника цивільного процесу на реалізацію норми цивільного процесуального права.
Доводиться, що форми реалізації норм цивільного процесуального права, які залежать від мети правозастосування, та способи реалізації норм цивільного процесуального права, зумовлені конкретними діями суду чи учасників цивільного процесу, співвідносяться між собою як загальне і окреме.
Обгрунтовується необхідність доповнення чинного ЦПК України главою І “Основні поняття цивільного процесуального права”.
У висновках сформульовано оновні положення та пропозиції, визначені за результатами дисертаційного дослідження. Головними висновками є такі:
Норми цивільного процесуального права здійснюють регулювання правовідносин, які виникають, змінюються і припиняються при здійсненні правосуддя, а також забезпечують втілення на практиці основоположних засад судочинства, реалізація яких сприяє пануванню законності, підвищує правосвідомість і виховує повагу до вимог законодавства в цілому.
Норма цивільного процесуального права – це встановлені або санкціоновані державою загальнообов’язкові, формальновизначені правила поведінки організаційно-процедурного характеру, які з метою регламентації порядку здійснення правосуддя в цивільних справах, закріплюють права й обов’язки учасників процесу та процедуру вчинення ними процесуальних дій, а також захищені від можливих порушень заходами державного примусу чи іншими процесуальними засобами.
Кожна норма цивільного процесуального права поряд із загальнопоширеними рисами, що притаманні нормам всіх без винятку галузей права, наділена рядом специфічних, властивих лише їй, ознак, серед яких необхідно обов’язково виділити наступні: 1) спрямовані на виконання завдань цивільного судочинства – таких як охорона прав чи законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави або вчинення окремих процесуальних дій; покликані забезпечувати своєчасність, неупередженість і повноту розгляду та вирішення цивільних справ; 2) перебуваючи у тісному взаємозв’язку з іншими галузями права, цивільно-процесуальні норми виступають засобами реалізації на практиці та захисту порушених чи оспорюваних прав суб’єктів матеріально-правових відносин; 3) цивільний процес, що виникає по конкретній справі, обслуговується не окремими нормами – щоразу залучається практично вся галузь цивільно-процесуального права, тобто повністю задіюється складна, внутрішньо узгоджена і цілісно структурована нормативна система; 4) характеризуються організаційно-процедурним характером, викладених у них приписів, які закріплюють детальну регламентацію (спосіб та послідовність вчинення, а також форму вираження результатів) усіх процесуальних дій учасниками судочинства, що розрахована на неодноразове використання в типових, повторюваних ситуаціях; 5) особливим адресатом норм цивільного процесуального права виступає судовий орган, який наділений владними (судовими) повноваженнями в процесі розгляду та вирішення цивільних справ; 6) дотримання норм цивільного процесуального права забезпечується різними правовими заходами (гарантіями), в тому числі цивільними процесуальними засобами захисту і відповідальності.
Проаналізувавши колізійність і невизначеність домінант при співвідношенні норм, що регулюють порядок здійснення правосуддя в цивільних справах, і закріплені в процесуальних або матеріальних нормативно-правових актах, вважаємо, що потрібно законодавчо закріпити принцип верховенства процесуальних норм, розміщених у ЦПК України, над нормами матеріального права, які стосуються окремих питань цивільного процесу, доповнивши статтю 3 ЦПК України положенням наступного змісту: “Норми, які містяться в матеріально-правових актах, і стосуються здійснення правосуддя в цивільних справах, повинні відповідати нормам ЦПК України. У випадку суперечності цих норм положенням цивільного процесуального законодавства повинні застосовуватися норми цього Кодексу.”
Дослідивши існуючі твердження про структурну будову норм цивільного процесуального права, переконані, що вони можуть бути об’єднані в чотири великі групи (класична, дуалістична, комплексна та факультативна течії). Проте в ході дисертаційного дослідження переконливо доведено, що кожна норма цивільного процесуального права складається з трьох обов’язкових структурних елементів: гіпотези, диспозиції та санкції, незалежно від того, чи закріплені вони в тексті однієї статті цивільного процесуального закону.
Обгрунтовано, що поняття “заходи процесуального примусу” ширше від поняття “санкції цивільного процесуального права”. Якщо перші спрямовані, насамперед, на уникнення чи припинення правопорушення, то санкції норми цивільного процесуального права є ніби кінцевою оцінкою, реакцією держави на здійснене порушення правових приписів, що може і не виражатися в примусовості.
Реалізація норм цивільного процесуального права – це законодавчо закріплена, узгоджена, послідовна діяльність суду та учасників цивільного процесу, яка з метою захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод і інтересів, полягає у втіленні приписів норми цивільного процесуального права в цивільних процесуальних правовідносинах і здійснюється за допомогою різних способів і форм.
Способи реалізації норм цивільного процесуального права – це конкретні шляхи такої діяльності, які характеризуються внутрішнім проявом втілення в цивільних процесуальних відносинах приписів норм цієї галузі права у чітко визначений законодавством спосіб – вчиненням активних дій чи у вигляді бездіяльності.
Акт застосування цивільних процесуальних норм – це виданий компетентним органом держави в процесі здійснення правосуддя в цивільних справах, проголошений іменем України і наділений законною силою цивільно-процесуальний акт-документ, що містить державно-владний, індивідуально-конкрентий припис щодо реалізації норм цивільного процесуального права для захисту, відновлення чи визнання прав, свобод чи інтересів та обов’язків суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин.
Доповнено перелік стадій правозастосування контролем за виконанням акта застосування норми цивільного процесуального права, що дозволяє сформулювати послідовні етапи застосування норми цивільного процесуального права так:
1. Встановлення фактичних обставин справи,
2. Вибір і аналіз норм цивільного процесуального права,
3. Постановлення акта застосування норми цивільного процесуального права,
4. Контроль за виконанням приписів правозастосовчого акта.
Публікації автора:
Підлубна О.В. Місце спеціальних норм у цивільному процесуальному праві. - Україна: шляхами віків: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 175-річчю з дня народження Георгія Андрузького [Київ] // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – Ч.1. – 2002. – С. 193 – 196.
Підлубна О.В. Співвідношення норм цивільного процесуального права і цивільного процесуального правовідношення // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права з питань правознавстсва управління та економіки: Науковий часопис. – №2. – 2002. – С. 237-240.
Підлубна О.В. Вплив норм цивільного процесуального права на вдосконалення механізму правового регулювання // Проблеми кодифікації законодавства України. – Матеріали науково-практичної конференції. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 135 – 138.
Підлубна О.В. Деякі аспекти взаємодії норм цивільного процесуального права України і норм міжнародного права // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – С. 192–195.
Підлубна О.В. До питання про структурну будову норми цивільного процесуального права // Тези доповідей Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”. 20 лютого 2003 р., м. Тернопіль. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – С. 50.
Підлубна О.В. Взаємодія цивільно-процесуальних та матеріальних норм // Методологія приватного права: Зб. наук. праць (за матеріалами наук.-теорет. конф., м. Київ, 30 травня 2003 р). – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 216 – 221.
Підлубна О.В. Вдосконалення норм цивільного процесуального права щодо судового представництва малозабезпечених громадян // Тактика, методика, етика захисту та представництва: Наукові доповіді (Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 28 листопада, 2003 р.). – К.: Академія адвокатури України, 2003. – С. 11 – 113.
Підлубна О.В. Дія норм цивільного процесуального права в просторі // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія Правознавство. Збірник наукових праць. Вип.212. – Чернівці: Рута, 2004. – С.66 – 70.
Підлубна О.В. Взаємодія матеріальних та цивільно-процесуальних норм // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу ’ 2004”. Том 50. Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 47 – 49.
Підлубна О.В. До питання вдосконалення норм Цивільного процесуального кодексу України // Бюлетень Міністерства юстиції України. - № 6 (32). – 2004. – С. 110 – 116.
Підлубна О.В. До питання визначення правової природи норм цивільного процесуального права // Підприємництво, господарство і право. - № 6. – 2004. – С. 61 – 64.
Підлубна О.В. Санкція як елемент норми цивільного процесуального права України // Українське право. Науково – практичний часопис. - № 1 (18). – 2005 р. – С. 214 – 223.
Підлубна О.В. Класифікація норм цивільного процесуального права //Матеріали VІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта’ 2005” (7-21 лютого 2005 року). – Том 48. Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 60 – 62.
Підлубна О.В. Дія норм цивільного процесуального права за колом осіб // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія Правознавство. Збірник наукових праць. Вип.273. – Чернівці: Рута, 2005. – С.59 – 62.
Підлубна О.В. Застосування норм цивільного процесуального права в механізмі захисту прав людини // Збірник тез та доповідей за матеріалами І Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених “Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти” (8 – 9 грудня 2006 року). – Суми: УАСБ НБУ, 2006. – С.249 – 251.
Підлубна О.В. Способи реалізації норм цивільного процесуального права // Збірник тез наукових доповідей ІІІ Міжнародної конференції аспірантів, студентів та здобувачів „Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (23 – 24 березня 2007 р.). – Луцьк, 2007. – С. 177 – 178.
