Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Жабіцька Леся Анатоліївна. Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2007. — 169арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 143-169.



Анотація до роботи:

Жабіцька Л.А. Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, 2006.

На підставі комплексних досліджень поглиблені уявлення про патогенез невиношування вагітності (НВ) в терміни 22-28 тижнів. Встановлено, що в основі розвитку НВ в ці терміни лежить дисбаланс механізмів, що підтримають стан маткового спокою, де NO відіграє вирішальну роль. Спільним показником для вагітних з невиношуванням є достовірне зниження рівня NO у сироватці крові незалежно від того, які з відомих на сьогодні чинників розвитку НВ спостерігаються в анамнезі: порушення функції репродуктивної системи, екстрагенітальна патологія, запальні захворювання гені талій або ін.

Доведено, що зниження оксиду азоту в сироватці крові вагітних нижче критичного рівня закономірно супроводжується виникненням невиношування вагітності.

Запропоновано новий спосіб прогнозування невиношування вагітності, який базується на оцінці зниження оксиду азоту у сироватці крові вагітних відносно вихідного рівня, що дозволяє вчасно провести коригуючи заходи з метою профілактики невиношування вагітності.

Розроблено комплексний, патогенетично обґрунтований спосіб лікування невиношування вагітності, який базується на застосуванні трансдермальної форми донаторів NO під контролем рівня NO у сироватці крові вагітних.

Порівняння запропонованого комплексного способу лікування НВ зі способами, які традиційно використовуються при лікуванні даної патології, показало, що він є ефективним, безпечним і зручним, добре переноситься вагітними. Запропонований спосіб забезпечує зростання відсотку термінових пологів в середньому на 10% у порівнянні з традиційними схемами, що перевершує відповідний показник навіть у практично здорових вагітних (контрольна група) та приводить до покращення неонатального виходу. У новонароджених не було випадків респіраторного дистрес-синдрому, гіпоксичного ураження центральної нервової системи, спостерігались значно вищі оцінки за шкалою Апгар.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання - зниження частоти невиношування вагітності шляхом удосконалення способів прогнозування, лікування та профілактики НВ на підставі вивчення етіопатогенетичних механізмів розвитку НВ, зокрема ролі оксиду азоту як гладеньком’язового релаксанту.

  1. Висока частота невиношування вагітності пов’язана з повільним прогресом у профілактиці та лікуванні НВ, з не до кінця з’ясованими патогенетичними аспектами розвитку даної патології, зокрема такими, як біохімічні механізми, що регулюють скоротливу діяльність матки.

  2. У зв’язку з особливостями етіопатогенезу, акушерської тактики та несприятливими наслідками для плода через надзвичайно високі перинатальну смертність та захворюваність, в окрему групу слід виділяти вагітних з передчасними пологами в терміни 22-28 тижнів, які за номенклатурою ВООЗ відносять до дуже ранніх передчасних пологів. Ключовою ланкою у генезі НВ в 22-28 тижнів є передчасне підвищення маткової активності внаслідок порушення балансу інгібуючих та стимулюючих чинників, який підтримує стан «маткового спокою», де провідну роль відіграє NO.

  3. Дослідження рівня оксиду азоту у сироватці крові жінок у різні терміни вагітності, яка має фізіологічний перебіг, а також безпосередньо у пологах доводять, що оксид азоту, як модулятор маткових скорочень, має вирішальне значення у пролонгації гестації. Незважаючи на коливання в широких межах значень NO3 як кінцевого продукту метаболізму NO, в разі фізіологічної вагітності має місце достовірне поступове підвищення NO3 зі збільшенням терміну гестації. При цьому середня величина підвищення, що спостерігалась у нашому дослідженні, становила 32,1±2,9%. В пологах, коли маткова активність є максимальною, спостерігається зниження концентрації NO3. Середня величина зниження рівня NO3 у нашому дослідженні склала 41,7±4,5%.

  4. Спільним показником для вагітних з невиношуванням є достовірне зниження рівня оксиду азоту у сироватці крові незалежно від того, які з відомих на сьогодні чинників розвитку НВ спостерігаються в анамнезі: порушення функції репродуктивної системи, екстрагенітальна патологія, запальні захворювання геніталій або ін. У 86,7% вагітних із загрозою передчасних пологів відмічалось передчасне зниження вмісту NO3 у сироватці крові, при середній величині зниження 51,3±3,8%, тоді як у здорових вагітних негативної динаміки рівня NO3 не спостерігалось. Важливим є те, що жінкам з передчасними пологами притаманні найвища частота та максимальна вираженість зниження NO3. Так, зниження NO3 було виявлено у 100% жінок з передчасними пологами, а середня величина зниження рівня NO3 становила 62,63±4,1% і була нижчою навіть у порівнянні з відповідним показником при термінових пологах (41,7±4,5%).

  5. NO є універсальним регулятором маткової активності, рівень якого змінюється під впливом гормональних, інфекційних, імунологічних та інших факторів розвитку невиношування вагітності. Значне зниження його рівня, як показали наші дослідження, закономірно супроводжується НВ, що підтверджує його виключно важливу роль у розвитку даної патології.

  6. Запропонований спосіб прогнозування невиношування вагітності, який базується на оцінці зниження оксиду азоту у сироватці крові вагітних відносно вихідного рівня, дозволяє вчасно провести коригуючі заходи з метою профілактики невиношування вагітності. Доведено, що критичний для розвитку НВ рівень зниження NO3 складає 64,82±5,44% відносно вихідного рівня, що відповідає інтервалу від 53,94 до 75,70%. Зниження рівня NO3 на 53,94% та більше вимагає призначення терапії ще до появи клінічних проявів невиношування вагітності для своєчасної профілактики даної патології. Таким чином, рівень оксиду азоту у сироватці крові вагітних є універсальним маркером розвитку НВ, а зниження цього показника до зазначеного критичного рівня може слугувати надійним критерієм для прогнозування даної патології.

  7. Відмінною особливістю розробленого способу комплексного лікування НВ є використання для нормалізації маткового тонусу трансдермального донатору оксиду азоту під контролем концентрації оксиду азоту в крові. Порівняння запропонованого комплексного способу лікування НВ зі способами, які традиційно використовуються при лікуванні даної патології, показало, що він є ефективним, безпечним і зручним, добре переноситься вагітними. Запропонований спосіб забезпечує зростання відсотку термінових пологів в середньому на 10% у порівнянні з традиційними схемами, що навіть перевершує відповідний показник у практично здорових вагітних (контрольна група) та приводить до покращення неонатального виходу. У новонароджених не було випадків респіраторного дистрес-синдрому, гіпоксичного ураження центральної нервової системи, спостерігались значно вищі оцінки за шкалою Апгар, не було новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар нижче 7 балів. Середня вага новонароджених достовірно не відрізнялась від контрольної групи і складала 3350±250 г проти 3300±290 г і була вище за ІІ та ІІІ групи - 2850±215 г та 3000±230г, відповідно.

  8. Висока клінічна ефективність запропонованого удосконаленого способу комплексного лікування обумовлена патогенетично обґрунтованим застосуванням донаторів NO, що підтверджує вирішальну роль дефіциту оксиду азоту у розвитку НВ. Враховуючи той факт, що трансдермальне застосування донаторів NО обумовлює потрапляння активної речовини безпосередньо у системний кровообіг, виключена можливість впливу донатору NO на біотрансформацію в печінці інших лікарських засобів, що входять до запропонованого комплексу лікування. Таким чином, сприятлива взаємодія донаторів NO з іншими токолітичними засобами, які застосовуються у комплексі, не тільки не погіршує їх профіль безпеки, а навпаки потенціює терапевтичний ефект. Можливість потенціювання дії лікарських препаратів у запропонованому способі лікування обумовлена різними механізмами їх впливу на тонус матки.

Публікації автора:

  1. Роль оксиду азоту у патогенезі та лікуванні недоношування вагітності // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Під ред. Б.М. Венцківського. – К., 2001.– С.50-53. (спіавт. Бандик В.П., Гужевська І.В.) - особисто проведено клінічне обстеження жінок, статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів.

  2. Особливості патогенезу невиношування вагітності в терміні 22-28 тижнів // Вісник наукових досліджень. – 2006. - №2. – С. 41. (співавт. Венцківський Б.М.) - постановка завдання, планування досліджень, клінічні спостереження, інтерпретація результатів та формулювання висновків.

  3. Сучасні підходи до застосування донаторів оксиду азоту у терапії невиношування вагітності // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. - №1(25). – С. 83-85. (співавт. Венцківський Б.М.) - участь у постановці завдань, клінічні спостереження, обговорення отриманих результатів.

  4. Нові підходи до профілактики невиношування вагітності у жінок з урогенітальною інфекцією // Здоровье женщины. – 2005. - №3(23). – С. 55-58. (співавт. Венцківська І.Б.) - особисто забезпечено виконання клінічної частини роботи, проведено аналіз отриманих результатів.

  5. Нові аспекти патогенезу, лікування та профілактики невиношування вагітності // Здоровье женщины. – 2005. - №2(22). – С. 10-13. (співавт. Венцківський Б.М.) - формулювання завдань, виконання клінічної частини роботи, узагальнення отриманих результатів.

  6. Досвід лікування урогенітальних інфекцій нижнього відділу жіночих статевих органів у вагітних із групи ризику невиношування вагітності // Лікарська справа. – 2006. - №3. – С. 49-50.

  7. Пат. №5056 Україна, МКИ 7 А 61 К 31/21. Спосіб профілактики невиношування вагітності: Пат. №5056 Україна, МКИ 7 А 61K31/21 - №20040605033; Заяв. 25.06.2004; Опубл. 15.02.2005, Бюл. №2 – 8с. (співавт. Венцківський Б.М.) -формулювання завдань, інформаційний пошук, клінічні спостереження, обробка та інтерпретація даних, складання формули корисної моделі.

  8. Пат. №4620 Україна, МКИ G 01 N 33/49. Спосіб прогнозування невиношування вагітності: Пат. №4620 Україна, МКИ G 01 N 33/49 - №20040605175; Заяв. 30.06.2004; Опубл. 17.01.2005, Бюл. №1 – 8с. (співавт. Венцківський Б.М.) - особисто запропонована ідея, визначені прототипи, проведена клінічна апробація запропонованого способу.

  9. Пат. №16103 Україна, МКИ G 01 N 33/49. Спосіб прогнозування невиношування вагітності: Пат. №16103 Україна, МКИ G 01 N 33/49 - № u 200601962; Заяв. 23.02.2006; Опубл. 17.07.2006, Бюл. №7 – 8с. (співавт. Венцківський Б.М.) - постановка завдання, клінічні спостереження, математична обробка результатів, складанні формули корисної моделі.

  10. Терапія невиношування вагітності у сучасних умовах // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Материалы научно-практической конференции (11-12 мая 2006 г.). – Судак: Крымский гос. мед. ун-т, 2006. – Т.142, Ч ІІ. - С. 19-23. (співавт. Венцківський Б.М., Гужевська І.В.) - особисто забезпечено виконання клінічної частини роботи, проведено аналіз отриманих результатів.

  11. Основні патогенетичні механізми розвитку невиношування вагітності // Актуальні проблеми в клінічній медицині: Матеріали науково-практичної конференції (6 квітня 2006 р.). – Київ: Національний мед. ун-т ім. О.О. Богомольця, 2006. - С. 29-31. (співавт. Венцківський Б.М) - визначення завдань, виконання клінічної частини роботи, узагальнення отриманих результатів).

  12. Роль L-аргінін-NO – системи у розвитку невиношування вагітності // Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (19-21 квітня 2006р.). – Суми: Сумський держ. ун-т, 2006. - С. 11-13.