Анотація до роботи:

Свиріпа В.М. Нові перетворення 2-арил-4-дихлорометилен-5(4Н)-окса- золонів та їх аналогів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеці- альністю 02.00.03 – органічна хімія. Інститут органічної хімії Національної Акаде- мії Наук України, Київ, 2007.

Дисертація присв’ячена дослідженню реакційної здатності 2-арил(гетерил)-4-дихлорометилен-5(4Н)-оксазолонів (хлоровмісних азлактонів), що привело до розробки препаративних синтезів нових похідних оксазолу, імідазолу, піримідину, оксазоло[4,5-d]піримідину, піримідо[1,2-a]бензімідазолу та інших гетероциклічних систем. Так, встановлено, що послідовна обробка хлоровмісних азлактонів тіофе- нолами, амінами та карбонатом срібла є зручним способом синтезу N-заміщених амідів 2-арил(гетерил)-5-арилтіо-1,3-оксазол-4-карбонових кислот. До того ж пока- зано, що на основі продуктів циклоконденсації хлоровмісних азлактонів з о-аміно- тіофенолом можна одержати ряд 5-алкілтіо-2-арил-4-бензотіазол-2-іл-1,3-оксазолів. Вияснено також, що при взаємодії хлоровмісних азлактонів з гідрохлоридом бенз- амідину, ізотіуронієвими солями та гідрохлоридом гуанідину в присутності три- етиламіну відбувається спочатку розщеплення азлактонного кільця, а потім внут- рішньомолекулярна циклізація, котра приводить до заміщених імідазолінонів. При нагріванні їх в піридині проходить оригінальна рециклізація з утворенням ключових похідних маловідомої системи оксазоло[4,5-d]піримідину. Розгляд при- чин, котрі обумовлюють своєрідну реакційну здатність хлоровмісних азлактонів свідчить про важливу роль їх “м’яких” та “жорстких” електрофільних центрів, а також наявність в них двох рухливих атомів хлору, що забезпечує перебіг таких процесів, які не характерні для звичайних азлактонів Ерленмейєра.

1. Узагальнення досліджених у цій роботі перетворень 2-арил(гетерил)-4-дихлорометилен-5(4Н)-оксазолонів (І) свідчить про значну їх цінність для препара- тивних синтезів нових похідних оксазолу, імідазолу, піримідину, оксазоло[4,5-d]- піримідину, піримідо[1,2-a]бензімідазолу та інших гетероциклічних систем, що відкриває широкі можливості для пошуку серед них біорегуляторів різної дії.

2. Показано, що послідовна обробка хлоровмісних азлактонів (І) тіофено- лами, амінами та карбонатом срібла – зручний спосіб одержання N-заміщених амідів 2-арил(гетерил)-5-арилтіо-1,3-оксазол-4-карбонових кислот. На першій ста- дії цього процесу проходить заміщення в реагентах (І) рухливих атомів хлору на арилтіогрупи при збереженні азлактонного кільця, яке розщеплюється амінами на другій стадії, а на третій – відбувається цілком спрямоване утворення оксазольного кільця завдяки специфічній дії карбонату срібла.

3. Знайдено, що реагенти (І) взаємодіють в м’яких умовах з о-амінотіофено- лом і дають продукти циклоконденсації (ІІ), які відіграють важливу роль у загаль- ному підході до синтезу 5-алкілтіо-2-арил-4-(бензотіазол-2-іл)-1,3-оксазолів за схе- мою:

4. Вияснено, що при взаємодії азлактонів (І) з гідрохлоридом бензамідину, ізотіуронієвими солями та гідрохлоридом гуанідину в присутності триетиламіну відбувається спочатку розщеплення азлактонного кільця, а потім внутрішньомоле- кулярна циклізація, котра приводить до заміщених імідазолінонів (V). При нагрі- ванні їх в піридині проходить оригінальна рециклізація з утворенням ключових похідних маловідомої системи оксазоло[4,5-d]піримідину (VI):

Будова кінцевих продуктів цього складного процесу надійно встановлена за допомогою комплексних хімічних, спектральних та рентгеноструктурних дослід- жень.

5. Показано, що реактанти (V) по-різному рециклізуються при нагріванні в піридині та морфоліні. В останньому випадку утворюються не конденсовані сполу- ки, а похідні 5-аміно-6-морфоліно-4-піримідону. Імовірно, що в обох випадках по- чаткові стадії рециклізації подібні, але наявність рухливого атома водню в морфо- ліні спричиняє такі перетворення, котрі неможливі при проведенні процесу в піридині.

6. Знайдено, що хлоровмісні азлактони (І) спрямовано взаємодіють в при- сутності триетиламіну з 2-амінобензімідазолом, що використано для отримання нових похідних піримідо[1,2-a]бензімідазолу (VІI), які виявились придатними для ряду цікавих перетворень, наприклад:

7. Розгляд причин, котрі обумовлюють своєрідну реакційну здатність хлоро- вмісних азлактонів (І), свідчить про те, що електрофільні центри дихлорометиле- нової групи та зв’язку С=О цілком регіоселективно взаємодіють з “м’якими” та “жорсткими” нуклеофілами. При цьому утворюються такі продукти, які здатні нерідко до подальших перетворень завдяки їх поліцентровій природі, наявності рухливих атомів водню чи хлору, а також генерації специфічних інтермедіатів. Всі ці фактори сприяють утворенню не тільки неординарних структур (ІІ - VІІI), але й багатьох інших, що вказує на широкі межі застосування доступних реагентів (І) в тонкому органічному синтезі.

Публікації автора:

1. Свирипа В.Н., Броварец В.С., Драч Б.С. Взаимодействие 4-дихлорметилен-2-n-толил-1,3-оксазол-5(4Н)-она с о-аминотиофенолом //Журн. общ. хим. – 2004. – 74, №4. – С. 699-700. (Здобувачем проведені експериментальні дослідження).

2. Свирипа В.Н., Прокопенко В.М., Броварец В.С., Драч Б.С. Превращения 2-арил-4-дихлорметилен-5(4Н)-оксазолонов в арилтиопроизводные замещенных 1,3-ок- сазолов и пиперазин-2,5-дионов //Журн. орган. та фарм. хім. – 2004. – 2, №4. – С. 43-47. (Здобувачем проведені синтетичні дослідження, здійснено аналіз спектральних даних і встановлена будова отриманих сполук).

3. Свиріпа В.М., Броварець В.С., Чернега О.М., Ховард Дж.А.К., Драч Б.С. Новий підхід до синтезу похідних 1,3-оксазоло[5,4-d]-піримідину //Доповіді НАН України. – 2005. - №5. – С. 144-149. (Здобувачем проведено аналіз літературних джерел та експериментальні дослідження).

4. Свирипа В.Н., Броварец В.С., Драч Б.С. Удобный подход к синтезу функцио- нальных производных пирроло[2,1-b][1,3]бензотиазола // Журн. общ. хим. – 2006. – 76, №2. – С. 349-350. (Здобувачем виконані комплексні синтетичні та спектральні дослідження).

5. Sviripa V.M., Gakh A.A., Brovarets V.S., Gutov A.V., Drach B.S. Original Approach to New Derivatives of [1,3]Oxazolo[4,5-d]pyrimidine //Synthesis. – 2006. - №20. – Р. 3462-3466. (Здобувачем проведено аналіз літературних джерел, експеримен- тальні дослідження, здійснено доказ будови отриманих сполук).

6. Свиріпа В.М., Прокопенко В.М., Броварець В.С., Драч Б.С. Нові перетворення ненасичених азлактонів з дихлорметиленовою групою //Тези доповідей XX Української конференції з органічної хімії. – Одеса. – 2004. – 2. – С. 568.

7. Драч Б.С., Свирипа В.Н., Пильо С.Г., Попильниченко С.В., Головченко А.В., Броварец В.С. Синтезы производных конденсированных гетероциклов на основе 2-ациламино-3,3-дихлороакрилонитрилов //Труды III Международной конференции “Химия и биологическая активность синтетических и природных соединений”. – Москва. – 2006. – 1. – С. 293-295.

8. Drach B.S., Popil’nichenko S.V., Sviripa V.M., Demydchuk B.A., Brovarets V.S. Syntheses of derivatives of fused nitrogen containing heterocycles based on the “chloralamides” // International Conference Chemistry of Nitrogen Containing Heterocycles, Book of Abstracts. – Kharkiv. – 2006. – Р. 10.

9. Sviripa V.N., Prokopenko V.M., Brovarets V.S., Drach B.S. Original Approach to New Derivatives of 1,3-Oxazolo[4,5-d]pyrimidines //International Conference Chemistry of Nitrogen Containing Heterocycles, Book of Abstracts. – Kharkiv. – 2006. – Р. 130.