Мойсеєва Тетяна Дмитрівна. Нові підходи до діагностики, прогнозування та корекції клімактеричного синдрому: дисертація канд. мед. наук: 14.01.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2003. , табл.
Анотація до роботи:
Мойсеєва Т.Д. Нові підходи до діагностики, прогнозування та корекції клімактеричного синдрому. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, 2003.
Дисертація присвячена питанню психо-вегетативних порушень при клімактеричному синдромі, їх діагностиці, етіопатогенетичним механізмам виникнення, прогнозуванню та їх лікуванню.
Встановлено, що поява окремих проявів психо-вегетативного синдрому та ступінь їх виразності залежить від концентрації в сироватці крові нейроамінів та нейротрансмітерів, при чому відхилення їх рівня від нормативних показників, у визначеній мірі, є одним із патогенетичних механізмів виникнення психо-вегетативних ускладнень клімактерію.
В роботі вперше доведено, що психо-вегетативні прояви клімактеричного синдрому в переважній більшості випадків виникають і прогресивно розвиваються у жінок з функціональним домінуванням правої півкулі головного мозку, що пов’язано з нерівномірним перерозподілом нейроамінів та біохімічно-активних речовин симпатико-адреналової та серотонінергічної систем в різних півкулях головного мозку.
Науково обґрунтовані принципи індивідуалізованого та диференційованого підходу до вибору методу терапії в жінок із КС у пери- і в постменопаузі в залежності від переваги тих чи інших психо-вегетативних симптомів та стану гормонального і нейротрансміттерного гомеостазу.
Дослідження психо-вегетативних розладів у різні періоди клімактерію у пре- і постменопаузі (тривалістю від 1 до 5років і від 6 до 10 років) показало найбільш широку представленість їх у постменопаузальному періоді тривалістю від 1 року до 5 років. Психо-вегетативні розлади маніфестували вираженими вегетативно-судинними, больовими синдромами, мотиваційними й емоційно-афективними розладами.
Дослідження гормонального профілю вказує на підвищення концентрації гонадотропних гормонів в сироватці крові й зниження рівня стероїдних яєчникових гормонів. У пременопаузальному періоді концентрація ФСГ в сироватці крові становила 26,16±1,17 МО/л, ЛГ - 10,9±1,14 МО/л, естрадіолу - 134,32±34,11 нмоль/л, прогестерону - 5,31±1,46 нмоль/л, пролактину 478,25±12,23 мМО/л; в ранній постменопаузі рівень ФСГ становив 78,42±12,85 МО/л, ЛГ - 29,14±3,45 МО/л, естрадіолу - 165,24±16,32 нмоль/л, прогестерону - 5,21±2,19 нмоль/л, пролактину 635,54±11,19 мМО/л; в пізній постменопаузі концентрація ФСГ в сироватці крові становила 84,12± 14,24 МО/л, ЛГ - 27,28±1,45 МО/л, естрадіолу - 63,14±7,65 нмоль/л, прогестерону - 3,67±1,72 нмоль/л, пролактину 186,47±12,74 мМО/л. Виявлене підвищення концентрацій пролактину у хворих із психо-вегетативними проявами клімактеричного синдрому зворотньо-пропорційно корелює з вмістом дофаміну в сироватці крові, що свідчить про зниження дофамінергічної активності гіпоталамусу при КС.
Стан, що розвивається на фоні вікового зниження і “виключення” функції яєчників, супроводжується розвитком різноманітних нейроендокрин-них порушень, зміною функції гіпоталамічної і лімбічної систем, секреції нейрогормонів та нейротрансміттерів, а саме: зниження рівня серотоніну в пременопаузі до 4,45±0,66 нг/мл, в ранній постменопаузі до 2,89±0,24 нг/мл, в пізній постменопаузі до 3,78±0,41нг/мл, а також дофаміну в пременопаузі до 1,73±0,24 мкг/л, в ранній постменопаузі до 1,68±0,43 мкг/л, в пізній постменопаузі до 2,81±0,35 мкг/л, та підвищення концентрації норадреналіну в плазмі крові в пременопаузі до 6,34±0,24 нмоль/л, в ранній постменопаузі до 9,94±1,11 нмоль/л, в пізній постменопаузі до 8,74±0,43 нмоль/л. На період ранньої постменопаузи (1-5 років менопаузи) припадає пік підвищення концентрації адреналіну до 8,78±0,73 нмоль/л, норадреналіну до 9,94± 1,11 нмоль/л та 11-оксикортикостероїдів до 412,09±27,82 нмоль/л у сироватці крові, що свідчить про високий рівень стресогенності та емоційної напруженості, та призводить до виражених порушень в адаптаційному процесі жінок даної вікової групи.
За даними дослідження функціональної асиметрії півкуль головного мозку серед жінок із психо-вегетативними проявами клімактеричного синдрому, у всіх вікових групах стабільно переважають особи з домінуванням правої півкулі головного мозку, що має суттєве значення для прогнозування виникнення клімактеричного синдрому.
Згідно результатів кореляційного параметричного аналізу у розвитку вегето-судинних та психо-емоційних проявів КС достовірне значення відіграють порушення усіх ланок нейротрансміттерного гомеостазу. У розвитку метаболічно-ендокринних розладів найбільш вірогідну та суттєву роль відіграють зміни дофамінергічного та норадренергічного тонусу. Депресивні прояви та розлади сну, що є частими у жінок із КС, мають пряму патогенетичну залежність від змін рівню серотоніну в сироватці крові.
Різні ефекти застосованих видів терапії є підставою для диференційованого підходу у виборі патогенетичної терапії у різні періоди клімактерію з урахуванням проявів психо-вегетативного синдрому. Терапію психо-вегетативних розладів доцільно починати в пременопаузі. Позитивні клінічні результати поєднаної ЗГТ із препаратом із групи синтетичних аналогів гормону структури головного мозку шишкоподібного тіла, свідчать про найбільший патогенетично обґрунтований ефект даного виду терапії щодо проявів психо-вегетативного синдрому. ЗГТ зменшує вегетативні прояви, переносимість болю, поліпшує характеристики сну, зменшує виразність емоційно-афективних розладів та поліпшує показники якості життя. При наявності протипоказань до призначення ЗГТ, корекцію психо-вегетативних розладів слід проводити синтетичним аналогом гормону структури головного мозку шишкоподібного тіла, а при наявності депресивних розладів - антидепресантами.
Публікації автора:
1. Постоловская Т.Д. (Мойсеєва Т.Д.) Постменопаузальный остеопороз: принципы заместительной гормонотерапии // Проблемы остеологии.- 2000.- Т. 3, №2-3.- С.75. (дисертант виконала збір матеріалу та провела статистичну обробку матеріалу).
2. Жук С.І., Мойсеєва Т.Д. Нові підходи до вирішення проблем клімактерію // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шу-пика.- 2002.- Вип. 11, К. 2.- С. 618-619. (дисертант розробила комплексну методику обстеження жінок із КС, провела клінічні та лабораторні дослідження, статистичну обробку матеріалу).
3. Марцинківська В.В., Жук С.І. Каюк В.Г., Мойсеєва Т.Д. Застосування замісної гормональної терапії у жінок після гістероваріоектомії з приводу доброякісних пухлин матки // Вісник наукових досліджень. – Тернопіль.- 2002.- №3(28).- С. 121-122. (дисертант виконала збір матеріалу, особисто впроваджувала та оцінювала ефективність методів лікування, проводила статистичну обробку матеріалу).
4. Жук С.І., Мойсеєва Т.Д., Марцинковська В.В. Оцінка особливостей психічного статусу жінки у перименопаузі // Вісник наукових досліджень. – Тернопіль.- 2002.- № 3(28). – С. 109. (дисертант виконала збір матеріалу, особисто впроваджувала та оцінювала методи оцінки психо-емоціонального статусу, проводила статистичну обробку матеріалу).
5. Марцинковська В.В., Камінський В.В., Мойсеєва Т.Д Функціональні особливості стану гіпофізарно-яєчникової системи у хворих після гістеректомії з приводу міоми матки // Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2003.- №7 (1/2).- С. 301-302. (дисертант провела комплексне обстеження жінок із врахуванням особливостей гормонального статусу, провела комплексу статистичну обробку матеріалу).
6. Мойсеєва Т.Д. Нові підходи до розробки критеріїв індивідуального прогнозування метаболічного синдрому на фоні патологічного перебігу клімаксу // Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2003.- №7 (1/2).- С. 307-308.
7. Мойсеєва Т.Д., Марцинковська В.В. Вироблення прогностичної моделі патологічного перебігу клімаксу // Тези доповіді науково-практичної кон-ференції “Менопауза: гормони і мозок, психіка і соматіка”. – Івано-Франківськ.- 2003.- С. 10.
