1. Здійснений історіографічний аналіз дозволяє стверджувати, що професійна та наукова діяльність О. Я. Мацюка досі не була предметом спеціального комплексного дослідження. Актуалізована джерельна база дисертації дозволила якнайповніше реконструювати життєвий та творчий шлях вченого. 2. Світоглядна позиція О. Я. Мацюка, його суспільно-політичні погляди сформувались безпосередньо під впливом родинного середовища, заангажованого в громадсько-просвітницькій сфері; суспільно-політичних змін в Україні. Наукові погляди, теоретико-методологічні підходи до осмислення історичних фактів, методика історичного дослідження зазнали впливу академіка І. Крип’якевича, під керівництвом якого з 1961 р. в ЦДІА УРСР у Львові був організований науково-теоретичний семінар з архівознавства та спеціальних історичних дисциплін. Дослідження наукової біографії О. Я. Мацюка дозволило визначити пріоритетні напрями його творчості та простежити еволюцію тематичних уподобань дослідника. Якщо упродовж 1960—1970-х рр. основною темою студій О. Я. Мацюка була українська філігранологія, то від 1980-х рр. він зосереджував увагу переважно на питанні наукової каталогізації фортифікаційних споруд України. 3. Паралельно з науковими дослідженнями та професійною діяльністю О. Я. Мацюк був активним у громадському житті. Дослідник співпрацював та був членом низки громадських і наукових організацій та товариств — “Знання”, УТОПІК, Товариство прихильників фортець та палаців, очолював експертну комісію з найменувань та перейменувань вулиць і площ при міській адміністрації Львова та Товариство “Україна—Польща” (Львів). 4. Значну частину архівної діяльності О. Я. Мацюка в ЦДІАУЛ України у Львові займала організація та використання архівних документів: участь в упорядкуванні фондів архіву, створенні та удосконаленні науково-довідкового апарату, археографічній роботі. На адміністративній посаді директора архіву О. Я. Мацюк проявив себе талановитим організатором науки та добрим господарником. Його зусиллями були проведені ремонти частини архівних приміщень, оновлена і поповнена технічна база архіву. О. Я. Мацюк домігся стажування та навчання співробітників на архівних курсах та програмах за кордоном, сприяв у відкритті навчальної спеціальності “Архівознавство” на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Директор ЦДІАУЛ сприяв поверненню до найдавнішого архівосховища України документів, переміщених у 1940—1970-х рр. У засобах масової інформації О. Я. Мацюк популяризував роль і місце Архіву в справі збереження національної та світової культури. Завдяки йому було налагоджено тісні зв’язки з архівами, музеями та науковими установами багатьох країн світу. 5. О. Я. Мацюк розпочав дослідження в галузі української філігранології під наставництвом І. Крип’якевича. Опираючись на позитивістські засади, дослідник великої уваги надавав пошуку та збиранню джерельного матеріалу дослідження — філіграней, фіксуючи паралельно архівні та опубліковані матеріали, які свідчили про історію виготовлення, торгівлю папером тощо. Накопичував матеріал О. Я. Мацюк в численних архівосховищах України, Росії та Польщі. У процесі пошуків дослідник розробив власну методику копіювання філіграней, яка є зручнішою та економнішою від традиційних. Комплексний підхід до виявлених джерел дозволив О. Я. Мацюку здійснити систематизацію зібраних водяних знаків з українського паперу та паперу, що був поширений на українській території, та видати два альбоми-каталоги, які мають практичне застосування при роботі з архівним документом, рукописною чи друкованою книгою. Спираючись на надбання кращих європейських фахівців, О. Я. Мацюк своїми дослідженнями значно розширив об’єкт української філігранології, хронологічні межі застосування аналізу, джерельну базу (яку поруч з філігранями і текстологічними матеріалами почали складати герби, топоніми, пам’ятки паперового виробництва, усні свідчення) та збагатив її методологію. О. Я. Мацюк здійснив ряд термінологічних уточнень, відновив використання забутих термінів та увів до вжитку адаптовані до української мови нові, запровадив нову назву на позначення модернізованої ним дисципліни — “історія паперу”. Серед новаторств О. Я. Мацюка слід також виділити польове обстеження місцевостей, в яких були за архівними матеріалами та переказами папірні, збір старого їх устаткування та введення в науковий обіг усних свідчень місцевих мешканців. Підсумком багаторічних студій О. Я. Мацюка в ділянці української філігранології став ґрунтовний нарис з історії паперу на Україні. Ідею заснування Музею Паперу дослідник частково реалізував у створенні кабінету філігранології ЦДІАУЛ. Окреме місце в доробку О. Я. Мацюка займає історія слов’янського книгодрукування, зацікавлення якою з’явилось під час філігранологічного аналізу перших слов’янських стародруків. Дослідження різних проблем історії книгодрукування через використання методології спеціальної історичної дисципліни було особливістю наукового доробку О. Я. Мацюка. Висновки, зроблені під час студій над папером стародруків разом з введенням до наукового обігу виявлених О. Я. Мацюком документів, дозволили йому не лише уточнити багато деталей життя перших слов’янських друкарів Ф. Скорини, І. Федорова, С. Соболя, функціонування перших українських друкарень, а й дали нові аргументи для відновлення дискусії навколо питання “дофедорівського книгодрукування” у Львові. Сучасні дослідження підтверджують, що розробки О. Я. Мацюка не втратили своєї актуальності. 6. О. Я. Мацюк був активним учасником краєзнавчого руху України як радянського періоду, так і періоду становлення її незалежності. До основних напрямів науково-дослідницької діяльності в означеній галузі відносяться дослідження історії населених пунктів західноукраїнського регіону та розробки питань українського пам’яткознавства. Дослідник брав участь у підготовці статей до двох томів багатотомного видання “Історія міст і сіл УРСР”, був співавтором першого бібліографічного видання та нарису, присвячених м. Трускавцю. О. Я. Мацюк був членом правління львівської філії УТОПІК, де на громадських засадах очолював відділ пам’яток науки і техніки. У межах пам’яткоохоронної діяльності Товариства О. Я. Мацюк ініціював і очолював багаторічні проекти: “По Дністру”, “Замки і фортеці України”. Великої уваги О. Я. Мацюк надавав вивченню пам’яток оборонної архітектури в Україні. Дослідник розробив принципи наукової каталогізації та класифікацію цих пам’яток і облікував бл. 5 тис. об'єктів як збережених, так і відомих лише з архівних документів, опублікованих матеріалів, переказів, мікротопонімів. З часом на базі цих досліджень О. Я. Мацюк розробив низку туристичних маршрутів, які знаходять широку апробацію досі, видав монографію “Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні”(1997). Громадсько-організаційна діяльність О. Я. Мацюка в галузі історичного краєзнавства була зосереджена навколо питань збереження історичної спадщини України, створення експозицій краєзнавчих музеїв, популяризації краєзнавчих досліджень. У зв’язку з цим О. Я. Мацюк був організатором і учасником низки регіональних краєзнавчих конференцій, науково-дослідних краєзнавчих проектів, публікував матеріали методично-консультативного характеру. 7. Аналіз багатогранного наукового доробку О. Я. Мацюка засвідчив широту наукових інтересів дослідника, наукову ерудицію, яку він демонстрував у різних галузях історичної науки, виявляв високий рівень знання архівних документів, джерелознавчий універсалізм, притаманний школі І. Крип’якевича. Відтак слід відзначити, що О. Я. Мацюк цілком заслужено був визнаний як у державі, так і далеко поза її межами, як гідний репрезентант архівної системи незалежної України, дослідник історії паперу, краєзнавець. |
