Анотація до роботи:

Васильєв О.О. Обґрунтування вибору способу і об'єму оперативного втручання у хворих на гострий холецистит в залежності від ступеня операційного ризику. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03 – хірургія. Інститут невідкладної і відновної хірургії АМН України, Донецьк, 2003 р.

Дослідження ґрунтується на результатах обстеження і хірургічного лікування 747 хворих на гострий холецистит.

Розроблено систему бальної оцінки ступеня операційного ризику.

Доведено ефективність і доцільність застосування у хворих групи високого операційного ризику на першому етапі хірургічного лікування паліативної операції, спрямованої на декомпресію збудженого жовчного міхура і його санацію, що визначає порятунок життя хворого. Операцією вибору в таких пацієнтів з'явилася черезшкірна черезпечінкова мікрохолецистостомія. Установлено, що у низки хворих із високим ступенем операційного ризику після паліативної операції вірогідно знижується ризик радикального оперативного втручання. Таким хворим другим етапом виконується холецистектомія. В радикальному хірургічному лікуванні гострого холециститу операцією вибору з'явилася лапароскопічна холецистектомія.

Застосування удосконаленої хірургічної тактики дозволило знизити число ранніх післяопераційних ускладнень з 6,9% до 2,1%, а летальність з 2,2 % до 0,8%.

Дисертаційна робота вирішує актуальну для невідкладної хірургії наукову задачу – вибір способу й об’єму хірургічного втручання в залежності від ступеня операційного ризику.

1. Вивчено причини несприятливого результату хірургічного лікування хворих на гострий холецистит. Установлено, що найбільш частою причиною летального результату (40,6% від загального числа померлих) є гостра серцево-судинна недостатність, що свідчить про нестерпність низкою хворих досить травматичних радикальних хірургічних утручань, особливо виконуваних у найближчі кілька діб з моменту надходження пацієнта в стаціонар.

2. Вперше за допомогою багатофакторного статістичного прогноза були виявлени фактори операційного ризику, їх вплив на результат хірургічного лікування. Була створена уніфикована система оцінки стану хворого, що дозволило усіх хворих на гострий холецистит розділити на дві групи: низького (сума балів не перевищує 12) і високого (сума балів перевищує 12) ступеня операційного ризику.

3. У хворих на гострий холецистит з низьким ступенем операційного ризику можливе виконання радикальної операції, при цьому частота виникнення ранніх післяопераційних ускладнень і летального результату складає відповідно 2,6% і 0,3%. Операцією вибору в даної групи хворих варто вважати лапароскопічну холецистектомію.

4. У хворих на гострий холецистит із високим ступенем операційного ризику на першому етапі доцільно виконати мінімальне хірургічне втручання, спрямоване на порятунок життя хворого шляхом декомпресії жовчного міхура. Перевагу варто віддавати черезшкірної черезпечінкової мікрохолецистостомії під ультразвуковим наведенням.

5. Показаннями до виконання лапароскопічної холецистостомії є: місцевий перитоніт, “висячий жовчний міхур”, недостатня візуалізація органа -“мішені”, інфільтрат кам'янистої щільності навколо жовчного міхура, неможливість виконати ЧЧМХС під контролем ультразвуку, а до відкритої холецистостомії з холецистолітоекстракцією – розлитий чи тотальний перитоніт, жовчний міхур, заповнений на об’єму і більш конкрементами, неможливість виконати ЧЧМХС і ЛХС.

6. Встановлено, що оптимальними термінами виконання другого етапу - радикальної операції є 7-9 доба після декомпресії жовчного міхура, за умовою зниження ступеня операційного ризику.

7. Зменшенню числа післяопераційних ускладнень сприяє комплекс заходів, спрямованих на профілактику гнійних і тромбоемболічних ускладнень, ушкоджень позапечінкових жовчних проток і зовнішнього жовчовитікання. Зменшенню частоти переходу з лапароскопічної на відкриту холецистектомію сприяє передопераційна сонографічна діагностика форми гострого холециститу і його ускладнень, застосування двохетапного хірургічного лікування, а також використання аргоно-плазмової коагуляції ложа жовчного міхура.

8. Застосування лікувальної тактики, в основу якої покладені клінічні, сонографічні показання до операції і терміни її виконання, визначення ступеня операційного ризику, диференційований підхід до вибору способу й обcягу хірургічного втручання, а також заходів, спрямованих на профілактику ряду післяопераційних ускладнень дозволило знизити число ранніх післяопераційних ускладнень з 6,9% до 2,1%, а летальність з 2,2 % до 0,8%.

Публікації автора:

1. Кондратенко П.Г., Горохов Ю.А., Элин А.Ф., Васильев А.А. Осложнения лапароскопической холецистэктомии // Клінічна хірургія. – 1998.- № 9-10.- С.91. Здобувач виконав статистичний аналіз 804 ЛХЕ при гострому холециститі, довів економічну доцільність ЛХЕ перед ВХЕ.

2. Кондратенко П.Г., Горохов Ю.А., Элин А.Ф., Конькова М.В., Васильев А.А. Хирургическое лечение острого холецистита у больных пожилого и старческого возраста // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1997.- Т.6.- № 4.- С. 8-10. Здобувач визначив віддалені результати лапароскопічної холецистєктомії у хворих на гострий холецистит и довів доцільність цієї операції у хворих старечого віку.

3. Кондратенко П.Г., Раденко Е.Е., Стукало А.А., Элин А.Ф., Конькова М. В., Васильев А.А., Горохов Ю.А. Малоинвазивные вмешательства в хирургическом лечении больных с осложненными формами желчнокаменной болезни // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1998.- Т.7.- № 2.- С. 16-17. Здобувач довів доцільність лапароскопічної холецистектомії при гострому і хронічному ускладненому холециститі.

4. Васильєв О.О. Профілактика ускладнень лапароскопічної холецистектомії у хворих на гострий холецистит // Шпитальна хірургія.- 2001.- № 2.- С. 22-24.

5. Васильев А.А. Профилактика осложнений лапароскопической холецистэктомии у больных острым холециститом // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Щупика.- 2001.- Вип.10, книга 4.- С.456-461.

6. Кондратенко П.Г., Васильев А.А., Конькова М.В., Элин А.Ф. Лапароскопическая холецистэктомия у больных острым холециститом: осложнения и летальность. Анналы хирургической гепатологии 1999.-Т.4.- № 2. – С. 227. Здобувач довів доцільність ЛХЕ у хворих на ГХ літнього и похилого віку.

7. Кондратенко П.Г., Васильєв О.О., Елін А.Ф., Конькова М.В. Роль і місце малоінвазивних втручань у хірургічному лікуванні гострого холециститу // Практична медицина.- 2002.- Т.VIII.- № 1.- С. 61-64. Здобувач довів, що частота укладнень при ЛХЕ на деструктивний холецистит значно більш, чим на катаральний і хронічний. Довів єфективність сонографічного прогнозування форми запалення жовчного міхура.

8. Кондратенко П.Г., Элин А.Ф., Горохов Ю.А., Васильев А.А. Пути уменьшения числа ранних осложнений после лапароскопической холецистєктомии при остром холецистите. Тез. докл. украинско-американского конгресса по эндоскопической хирургии.- Одесса, 1997.- С. 7-8. Автор показав шляхи профілактики післяопераційних ускладнень при ЛХЕ на гострий холецистит.

9. Кондратенко П.Г., Васильєв О.О., Елін А.Ф., Конькова М.В. Вибір хірургічного втручання у хворих на гострий холецистит залежно від ступеня операційного ризику // Матеріали XX з’їзду хірургів України.- Тернопіль, 2002. Том 2. -С.167-169. Здобувач довів вибір способу і об’єму хірургічного втручання в залежності від ступеня операційного ризику.

10. Кондратенко П.Г., Элин А.Ф., Конькова М .В., Васильев А.А. Лапароскопическая холецистэктомия при остром холецистите: первые итоги и перспективы // II конгресс хірургів України: Зб. наук. робіт.- Київ; Донецьк: Клінічна хірургія, 1998.- С. 289-290. Здобувач виконав статистичний аналіз 414 ЛХЕ на гострий холецистит, визначив протипоказання до ЛХЕ на гострий холецистит.

11. Кондратенко П.Г., Васильев А.А., Конькова М.В., Элин А.Ф. Лапароскопическая холецистэктомия у больных с острым холециститом // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії.- 1999.- V.3 – 3.- С.51. Здобувач удосконалює лікувальну тактику на ГХ залежно від сонографічної характеристики запалення жовчного міхура.

12. Васильев А.А. Оценка эффективности применения малоинвазивных способов хирургического лечения больных острым холециститом // Эндоскопическая хирургия.- 2000. – № 2.- С. 16-17.

13. Kondratenko P., Vasiliev A., Konkova M., Elin A. Ultrasound-guided percutaneus cholecystostomy for patient with acute cholecystitis // Abstracts of 8^th international Congress European Assosiation for Endoscopic Surgery.- Nice, 2000.- P.16. Здобувач довів ефективність ЧЧМХС у хворих на ГХ із високим ступенем операційного ризику.

14. Kondratenko P., Vasiliev A., Konkova M., Elin A. Selective use of percutaneous cholecystustomy with interval laparoscopic cholecystectomy in acute cholecystitis (an analysis of 121 patients) // Abstracts of 9-th International Congress of The European Assosiation for Endoscopic Surgery.- Maastricht, 2001.-P.201. Здобувач показав можливість мініінвазивного радикального втручання після паліативної сонографічної операції.

15. Vasiliev A.A. Percutaneus cholecystostomy and interval laparoscopic cholecystectomy for high-risk patients with acute cholecystitis. Abstracts of International surgical week. - Brussels, Belgium.

16. Кондратенко П.Г., Васильев А.А., Конькова М.В., Элин А.Ф. Лапароскопическая холецистэктомия при остром холецистите у больных пожилого и старческого возраста // Тез. док. 3-го Московского междунар. конгресса по эндоскопической хирургии.- Москва, 1999.-С. 143-144. Здобувач зробив статистичний аналіз 223 ЛХЕ у хворих літнього віку, довів її переваги над ВХЕ.

17. Кондратенко П.Г., Васильев А.А., Элин А.Ф., Конькова М.В. Лапароскопическая холецистэктомия при остром холецистите // Российский журнал Гастроэнтерологии, Гепатологии, Колопроктологии.- 1999.- Том IX, № 5.- С. 108. Здобувач показує доцільність мікрохолецистостомії на першому етапі двохетапного хірургічного лікування хворих старечого віку на деструктивний холецистит.

18. Кондратенко П.Г., Васильев А.А., Конькова М.В., Элин А.Ф. Двухэтапный способ хирургического лечения больных острым холециститом с высокой степенью операционного риска // Тез. док. III Всероссийского съезда по эндоскопической хирургии. Эндоскопическая хирургия.- 2000. - № 2.- С. 33. Здобувач доводить ефективність двохетапного хірургічного лікування хворих із високим ступенем операційного ризику на підставі мініінвазивних хирургічних утручань.

19. Васильев А.А. Двухэтапное хирургическое лечение больных группы риска как профилактика интраоперационных осложнений при лапароскопической холецистэктомии // Тез. док. IV Всероссийского съезда по эндоскопической хирургии. Эндоскопическая хирургия, - 2001.- № 2.- С. 12.

20. Васильев А.А. Пути профилактики осложнений лапароскопической холецистэктомии у больных с острым холециститом // Тез. док. 4-го Московского международного конгресса по эндоскопической хирургии. - Москва, 2001.- С. 41-42.

21. Васильев А.А. Малоинвазивные хирургические вмешательства в двухэтапном хирургическом лечении больных острым холециститом // Материалы третьего конгресса ассоциации хирургов им. Н.И.Пирогова.- Москва.- 2001.- С. 82-83.

22. Васильев А.А. Опасности и осложнения лапароскопической холецистэктомии при остром холецистите // Российский журнал Гастроэнтерологии, Гепатологии, Колопроктологии.- Москва, 2001.- Том XI.- № 5.- С. 90.