745. Теслюк Віра Богданівна. Обгрунтування диференційованої корекції вегетативних дисфункцій у дітей: дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Львів, 2004. - 20 с.
Анотація до роботи:
Теслюк В.Б. Обгрунтування диференційованої корекції вегетативних дисфункцій у дітей. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ України, Львів, 2004.
Дисертація присвячена проблемі удосконалення діагностики вегетативних дисфункцій у дітей на підставі комплексного клініко-біохімічного, імунологічного, інструментального дослідження та оптимізації лікування шляхом диференційованого підходу до корекції виявлених порушень.
Встановлено, що для більшості дітей з вегетативними дисфункціями вихідний вегетативний тонус характеризується симпатикотонією. У дітей з вегето-судинною та нейроциркуляторною дисфункціями вегетативне забезпечення є нижчим, ніж у дітей з вегето-вісцеральною дисфункцією. Вперше доведено, що інтенсифікація процесів ПОЛ, зниження резервів антиоксидантної системи і порушення системного імунітету найбільше виражені у дітей з вегето-вісцеральною дисфункцією.
На підставі даних ультразвукової транскраніальної допплерографії (УЗДГ) з’ясовано, що для більшості дітей з вегетативною дисфункцією характерним є спастичний тип гемодинаміки головного мозку та судинна дистонія. Частота вираженого вазоспазму, венозного перевантаження лівої гемісфери, спазму судин каротидного басейну у дітей з нейроциркуляторною дисфункцією достовірно вища, ніж у дітей з вегето-вісцеральною та вегето-судинною дисфункціями.
Автором теоретично обгрунтований і впроваджений диференційований підхід до корекції вегетативного гомеостазу в залежності від виявлених порушень шляхом застосування препаратів метаболічної, антиоксидантної, імуномодулюючої, седативної та ноотропної дії. Під впливом запропонованого лікувального комплексу в поєднанні з патогенетичною базисною терапією зменшується частота цефалгічного, цереброастенічного, абдомінального синдромів, покращуються показники вегетативного гомеостазу, знижується частота порушень мозкового кровообігу за даними УЗДГ та метаболічних порушень в міокарді, спостерігається тенденція до нормалізації показників ПОЛ і системного імунітету та активності антиоксидантних ферментів.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі сучасної педіатрії, яка полягає в удосконаленні діагностики та підвищенні ефективності лікування вегетативної дисфункції у дітей шляхом комплексного клініко-біохімічного, імунологічного, інструментального дослідження та диференційованої корекції виявлених порушень.
У третини дітей з вегетативною дисфункцією обтяжений спадковий анамнез. Частота ВД у батьків дітей з нейроциркуляторною дисфункцією у 2,8 рази вища, ніж у батьків дітей з вегето-вісцеральною дисфункцією, і у 2 рази – в порівнянні з батьками дітей з вегето-судинною дисфункцією. Хвороби шлунково-кишкового тракту у батьків дітей з ВВД спостерігались у 2,2 рази частіше, ніж у батьків дітей з НЦД, і у 1,9 рази частіше, ніж у батьків дітей з ВСД.
Розвитку нейроциркуляторної дисфункції сприяє перинатальна гіпоксія. У дітей з НЦД частота асфіксії новонародженого в анамнезі була вищою в порівняні з дітьми з ВСД і ВВД (відповідно – у 2,1 і 2,4 рази). Частота постгіпоксичної перинатальної енцефалопатії у дітей з НЦД була у 4 рази вищою, ніж у дітей з ВВД, і у 3,4 рази вищою - в порівнянні з дітьми з ВСД. Дефіцитна анемія під час вагітності була встановлена у 67,1 ± 7,3 % матерів дітей з НЦД і лише у 28,0 ± 6,3 % матерів дітей з ВСД та у 34,6±6,6 % матерів дітей з ВВД .
У 106 дітей (81,5%) з ознаками абдомінального синдрому вегетативна дисфункція поєднувалась з ХГДЗ та функціональними розладами верхнього відділу травного тракту. Серед захворювань ШКТ у дітей цієї групи найчастіше зустрічались ДЖВШ – у 54,7 % дітей, дуодено-гастральний рефлюкс - у 38,7%, хронічний гастродуоденіт - у 53, 8%. У 19,8 % дітей діагностовано холецистит та холецистохолангіт. ДГР частіше поєднувався з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони, ДЖВШ діагностувались з однаковою частотою при різних клінічних проявах ВД.
Встановлено, що характерними ознаками мозкового кровообігу у дітей з ВД є судинна дистонія і спастичний тип гемодинаміки, який найбільше виражений у дітей з НЦД. Ознаки мозкового ангіоспазму встановлені у 90,5±6,7% дітей з НЦД, у 60,0±4,7 % - з ВВД і у 70,8±5,4 % - з ВСД. Максимальна систолічна частота кровотоку в середній мозковій артерії виявилась найнижчою при НЦД (127,3±8,2 см/сек) в порівнянні з показниками при ВВД (154,3± 5,6 см/сек) і ВСД (132,2±9,2 см/сек). Середня частота кровотоку за цикл в середньомозковій артерії у дітей з НЦД (74,7±4,6 см/сек) була достовірно нижчою, ніж у дітей з ВВД (94,3±4,9 см/сек,) і достовірно не відрізнялась від показників у дітей з ВСД. Венозне перевантаження лівої гемісфери, спазм судин каротидного басейну у дітей з НЦД також візуалізувались достовірно частіше, ніж у дітей з ВВД і ВСД.
Надмірна активація процесів ПОЛ і виснаження антиоксидантного захисту в тій чи іншій мірі спостерігаються при всіх клінічних проявах ВД. У дітей з ВВД встановлено достовірне підвищення індукованої хемілюмінесценції (65,25±3,38 ум. од.), в порівнянні з показниками у дітей з ВСД і НЦД (відповідно: 51,34±2,71 ум. од. і 52,42±3,32 ум. од), підвищення рівня малонового альдегіду та зниження активності каталази. Зниження насиченості залізом трансферину і підвищення рівня дієнових кон’югат є характерним для всіх клінічних варіантів ВД.
Порушення показників гуморального імунітету встановлені тільки у дітей з ВВД і дітей, які часто хворіли на ГРЗ. Особливістю гуморального імунітету при ВВД є дизімуноглобулінемія: зниження рівня сироваткових IgG і IgА (відповідно: 7,62±0,38 г/л і 1,12±0,06 г/л) та підвищення загального IgЕ до 112, 52±8,42 МО/ml. Число Т-лімфоцитів (CD3+) було зниженим при всіх клінічних проявах ВД і становило у дітей з ВВД - 48,52±3,54 %, з ВСД - 51,25±3,28 % і з НЦД - 54,23±4,71 %. Зниження субпопуляцій Т-лімфоцитів CD4+ і CD8+ відбувалось рівномірно і тому імунорегуляторний коефіцієнт (CD4+ / CD8+) у дітей з ВД не відрізнявся від показника у здорових дітей.
Під впливом обґрунтованого і розробленого лікувального комплексу, який включає препарати метаболічної, антиоксидантної, імуномодулюючої та седативної дії зменшується частота цереброастенічного синдрому з 91,5 % до 10,4 % та кардіального синдрому з 60,8 % до 13,4 %, спостерігається нормалізація вегетативного статусу у 66,3 % дітей, покращуються показники мозкового кровотоку за даними УЗДГ у 73,5 % дітей. Встановлена тенденція до нормалізації показників ПОЛ, системного імунітету та активності антиоксидантних ферментів. Відмічається зменшення ситуативної тривожності за бальною оцінкою у дітей з НЦД до 28,4±2,5 балів, з ВВД – до 25,6±1,9, з ВСД – до 21,4±2,4 балів та особистісної тривожності у дітей з НЦД до 32,5±2,8 балів, з ВВД – до 24,4±2,7, з ВСД – до 26,4±2,4 балів.
Публікації автора:
Стан мозкового кровообігу при вегетативній дисфункції у дітей та корекція його порушень // Буковинський медичний вісник.- 2002.- № 4.- С. 60-62
Клініко-патогенетичне обгрунтування вегетативних дисфункцій при захворюваннях гастродуоденальної зони у дітей // Галицький лікарський вісник.- 2002.- №4.- С.57-59.
Порушення системного імунітету та стану ПОЛ у дітей з вегетативною дисфункцією та їх корекція // Архів експериментальної та клінічної медицини.- 2003. - №2(3). – С. 40-43 (співавт.: Юрцева А.П., Павликівська Б.М.). Автор самостійно провела аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, статистичну обробку отриманих даних підготовила статтю до друку.
Спосіб комплексного застосування препаратів „АТФ-лонг” і „Седасен-форте” для лікування вегетативної дисфункції у дітей” // Інформаційний лист. – Київ, 2003. - № 260. – 2 с. (співавт. Юрцева А.П.). Автором самостійно зібрано клінічний матеріал, проведена порівняльна оцінка ефективності лікування, підготовлено інформаційний лист до друку.
Сфінктерні розлади за типом дуоденогастрального рефлюксу при патології верхнього відділу травного тракту у дітей шкільного віку // Здоров’я школярів на межі тисячоліть.- Харків.- 2000.- С. 124-125 (співавт.: Юрцева А.П., Недоступ І.С., Костишин Н.С., Ткач Б.Н.). Автором зібрано клінічний матеріал, проведено аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку.
Особливості вегетативного статусу у новонароджених, що перенесли гіпоксію // 9 конгрес присвячений 25-річчю СФУЛТ.- Луганськ.- 2002.- С.174 (співавт.: Юрцева А.П., Павликівська Б.М.). Автором проведено дослідження вегетативного статусу і аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку.
Порушення мозкового кровообігу та серцево-судинної системи при вегето-судинній формі вегетативних дисфункцій // Матеріали конгресу педіатрів України “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі”.-Київ, 2003.- С. 178-180 (співавт.: Юрцева А.П.). Автор самостійно провела клінічне обстеження хворих, забезпечила виконання інструментальних досліджень, провела статистичну обробку даних, підготовила статтю до друку.
Особливості діагностики та лікування вегетативної дисфункції при захворюваннях гастродуоденальної зони у дітей // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання патології органів травлення у дітей”. - 2004. - С. 161-164 (співавт.: Юрцева А.П.). Автором зібрано клінічний матеріал, проаналізовано результати досліджень, проведено статистичну обробку даних, підготовлено статтю до друку.
