У дисертаційній роботі наведені теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі щодо підвищення ефективності лікувальних заходів при загрозі передчасних пологів, що проявляється в удосконаленні методу лікування із застосуванням синглетно–кисневої терапії та коензиму композитуму з метою зниження частоти передчасних пологів та акушерських і перинатальних ускладнень. 1. Маткова активність при загрозі передчасних пологів в порівнянні з фізіологічною вагітністю, характеризується зменшенням частоти низько амплітудних й зростанням частоти і тривалості високо амплітудних маткових скорочень та виникненням у 52,0% аномальних маткових циклів (ДМС і/або КДС) на тлі підвищеного базального тонусу матки. 2. У вагітних із загрозою передчасних пологів на тлі патологічно вираженої активності матки спостерігається відхилення показників фетального розвитку в порівнянні з фізіологічною вагітністю. Відхилення I ступеня діагностовано у 89,6%, другого- у 7,5% і третього – у 3,7%. 3. Загроза передчасних пологів супроводжується активацією реактивної ланки ПОЛ, що проявляється зростанням показника МА (р<0,01), рівня світло суми спонтанного світіння на 48,4% (р<0,0001), амплітуди швидкого спалаху на 64,0% (р<0,001), та пригніченням АОСЗ. Про що свідчить зниження активності каталази в 2,7, співвідношення ЦП / ТФ у 2,1 рази. 4. При ускладненні вагітності загрозою передчасних пологів в сироватці крові знижується концентрація цинку на 48,3%, марганцю на 63,1%, міді на 46,7%, заліза на 63,4% і є свідченням глибокого дисбалансу мікроелементного складу в організмі вагітних жінок. 5. Маніфестними ознаками загрози передчасних пологів у ІІ-ІІІ триместрах вагітності є розлади локального захисного бар’єру слизових оболонок урогенітального тракту, що проявляються достовірним дефіцитом секреторного імуноглобуліну А (до 2,56±0,27, p<0,02), на тлі підвищення вмісту IgМ (в 1,72 рази, p<0,05), IgG (в 1,35 рази, p<0,05) та ІЛ-6 (в 2,84 рази, p<0,05) в цервікальному слизі, порівняно із значеннями у практично здорових вагітних., за наявності загрози передчасних пологів у крові вагітних жінок відмічається виражений дисбаланс цитокінів у бік збільшення концентрації прозапальних ІЛ - 1в, ІЛ - 8 та зменшення титрів протизапального ІЛ - 10. В той самий час, моноцити/макрофаги перебувають у стані хронічної активації, про що свідчить факт надмірної продукції вказаними клітинами ІЛ-1в, ІЛ - 8 та дефіцит синтезу ІЛ-10. Діагностика загрози передчасних пологів у ІІ-ІІІ триместрах вагітності, порівняно із перебігом вагітності у практично здорових жінок, супроводжується дисфункцією імунної відповіді, що проявляється депресією рівнів Т-лімфоцитів хелперів (в 1,73 рази, р<0,05), активованих Т- (в 1,38 рази, р<0,02) і В-лімфоцитів (на 1,42 рази, р<0,02), на тлі підвищення Т-супресорів (в 1,23 рази, р<0,05) та наростанням в 2,48 раза (р<0,05) рівнів CD95+(Fas/APO-I) до (5,38±0,43), як маркера активізації механізмів апоптозу лімфоцитів периферійної крові; зменшенням рівнів ІЛ-4 (в 2,04 рази, р<0,05), при збільшенні показників IFN-г (в 9,75 рази, р<0,05), ІЛ-1в (в 2,84 рази, р<0,05), TNF-б (в 4,12 рази, р<0,05) та ІЛ-6 (в 5,45 рази, р<0,05); наростанням титрів імуноглобулінів класів М (в 1,84 рази, р<0,05), G (в 1,53 рази, р<0,05) та IgА (в 1,49 рази, р<0,05) в сироватці крові. 6. Гемодинамічні розлади, що виникають у плаценті на тлі деструктивних змін у термінальних і стовбурових ворсинах та у зв’язку з порушенням трансформації вузьких капілярів ворсин плаценти у широкі та клубні сприяють розвитку дистрес–синдрому у плода та виникнення ФПН. 7. Включення в базовий лікувальний комплекс загрози передчасних пологів синглетно–кисневої терапії і коензим композитуму дозволило забезпечити ефективне пролонгування вагітності у 82,2% вагітних жінок та знизити показник ФПН У 1,7 рази. |
