Анотація до роботи:

Пішак О.В. Обгрунтування і оцінка ефективності протизапальної та імуномодулюючої дії системної ензимотерапії у хворих на остеоартроз і ревматоїдний артрит. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.12 - ревматологія. - Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності лікування хворих на остеоартроз і ревматоїдний артрит шляхом застосування системної ензимотерапії. Науково обгрунтована, експериментально і клінічно доведена можливість та висока ефективність включення поліензимних препаратів у комплексне двокурсове лікування хворих на остеоартроз (флогензим) і довготривалої системної ензимотерапії (вобензим) у хворих на ревматоїдний артрит.

Встановлено, що флогензим і вобензим, локальні механізми протизапальної та імуномодулюючої дії яких вперше встановлені на експериментальних моделях остеоартрозу і ревматоїдного артриту, можуть застосовуватися з лікувальною метою, оскільки володіють здатністю створювати протизапальний імунорегуляторний потенціал, реалізація якого призводить до зниження плазмової протеолітичної активності, вмісту в крові пероксидно модифікованих білків, продуктів ліпопероксидації й молекул середньої маси з нормалізацією імунологічної реактивності та метаболізму вуглеводно-білкових компонентів сполучної тканини, що забезпечує стійку ремісію захворювання.

Метод лікування хворих на остеоартроз і ревматоїдний артрит поліензимними препаратами флогензим і вобензим впроваджено в практичну охорону здоров’я.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення результатів вивчення механізмів протизапального та імуномодулюючого впливу курсової і довготривалої СЕТ та нове вирішення науково-практичної проблеми, що виявляється в обгрунтуванні ефективності СЕТ у хворих на ОА і РА на підставі розробки концепції створення флоголітичного модуля цитокінової регуляції імунологічної реактивності, основне положення якої полягає в тому, що поліензимні препарати забезпечують протеолітичну активацію процесів утворення імуносупресивного ТФР-b₁, який пригнічує системну і локальну генерацію прозапальних ІЛ-1b та ФНПa.

2. Експериментально встановлено, що в ранньому періоді ОА в тканинах СХК відбувається різке збільшення вмісту ІЛ-1b, що супроводжується підвищенням генерації активних форм кисню, депресією ферментативного протирадикального захисту, інтенсифікацією процесів ліпопероксидації, пероксидної модифікації білків, протеолізу і колагенолізу за значного пригнічення ферментативного фібринолізу та порушення ультраструктури синовіоцитів і хондроцитів.

3. За експериментального ОА СЕТ (флогензим) значно збільшує внутрішньосуглобовий тканинний рівень ТФР-b₁ та інтенсивність ензиматичного лізису фібрину, зменшує утворення кисневих радикалів, знижує вміст у тканинах СХК ІЛ-1b, ФНПa і продуктів ліпопероксидації, нормалізує колагеноліз та активність ферментів протирадикального захисту, суттєво зменшує протеолітичну деградацію низько- і високомолекулярних білків та знижує ступінь ультраструктурних змін у суглобових тканинах.

4. Експериментальними дослідженнями доведено, що у щурів з ад’ювантним артритом у тканинах СХК відбувається переважне збільшення вмісту ФНПa, а СЕТ з використанням вобензиму знижує тканинний вміст ІЛ-1b та ФНПa, що виявляє зворотний кореляційний зв’язок із різким підвищенням рівня ТФР-b₁. У синовії і хрящі уражених суглобів відбувається активація систем генерації кисневих радикалів, що супроводжується збільшенням інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів і білків. Вобензим сприяє пригніченню процесів утворення активних форм кисню, ліпо- і протеїнопероксидації.

5. У ранньому періоді ад’ювантного артриту в тканинах суглобів активуються процеси протеолітичної деградації високомолекулярних білків і знижується інтенсивність колагенолізу, а під впливом вобензиму відбувається значне збільшення лізису низькомолекулярних білків за нормалізації протеолізу високомолекулярних пептидів, колагенолітичної активності і тканинного вмісту білка.

6. У хворих на ОА вміст ІЛ-1b та ФНПa в сироватці крові значно перевищує контрольні показники, а застосування СЕТ з використанням флогензиму в комплексному лікуванні призводить до збільшення рівня в крові ТФР-b₁, який у період клінічного покращання перебігу захворювання негативно корелює із сироватковими концентраціями ІЛ-1b та ФНПa, що асоціюється зі зниженням здатності моноцитів до генерації ІЛ-1b у відповідь на стимуляцію ендотоксином та інтерлейкіном-1b.

7. У хворих на РА вміст у сироватці крові ІЛ-1b та ФНПa значно перевищує контроль і зростає у динаміці СТ за наявності прямої дуже сильної ко-реляції між сироватковими рівнями ІЛ-1b та ФНПa при відсутності будь-якого регресійного зв’язку останніх із концентрацією в крові ТФР-b₁. Під впливом СЕТ динаміка змін вмісту в крові ІЛ-1b та ФНПa у хворих на РА має синусоїдальний характер з двома піковими рівнями - через 1,5 та 4,5 міс. лікування, що відповідає періодам загострення клінічного перебігу захворювання, тоді як період стабільної ремісії характеризується прогресивним підвищенням сироваткового рівня ТФР-b₁ з появою негативних кореляцій між вмістом у крові останнього і прозапальних цитокінів.

8. При ОА та РА препарати СЕТ сприяють протеолітичному зруйнуванню ІЛ-1b та ФНПa, викликають шединг їх рецепторів, підвищують інтенсивність утворення імуносупресивного ТФР-b₁ із вторинним пригніченням синтезу прозапальних цитокінів та нормалізують фібронектин-опосередковану неспецифічну імунологічну реактивність. У хворих на ОА курсова СЕТ підвищує функціональну активність фагоцитуючих клітин крові, що супроводжується зниженням сироваткового вмісту IgА, ЦІК та b₂-мікроглобуліну за нормалізації ШОЕ. У хворих на РА довготривале використання вобензиму нормалізує фагоцитарну активність нейтрофілів, вміст у крові IgM, G, A та активність системи комплементу, знижує рівень у сироватці крові ЦІК, b₂-мікроглобуліну та автоагресивного IgE.

9. Застосування СЕТ у хворих на ОА з остеопенічними змінами запобігає втраті мінеральної маси кісткової тканини, а у хворих на РА з остеопенією призначення вобензиму стримує демінералізацію кісток і зменшує дефіцит мінеральної маси кісткової тканини. Використання фосамаксу у хворих на ОА з ОП за СЕТ стабілізує кальційзалежні процеси ремодуляції кісткової тканини і зменшує дефіцит її мінеральної щільності, а комплексне застосування фосамаксу і вобензиму у хворих на РА з ОП підвищує інтенсивність ремінералізації кісток.

10. У хворих на ОА після другого курсу СЕТ з використанням флогензиму відбувається значне зниження плазмової протеолітичної активності, вмісту в крові пероксидно модифікованих білків, молекул середньої маси за нормалізації рівня церулоплазміну та метаболізму обміну вуглеводно-білкових компонентів сполучної тканини. Довготривала СЕТ у хворих на РА знижує інтенсивність окиснювальної модифікації білків за одночасного пригнічення протеолітичної активності крові, зменшення деструкції вуглеводно-білкових структур позаклітинного матриксу та стимуляції репарації сполучної тканини – підвищення рівня білковозв’язаного оксипроліну розпочинається вже в періоди загострення клінічного перебігу захворювання і асоціюється з подальшим зниженням вмісту в крові гексозамінів, гексуронових та сіалових кислот.

11. За довготривалої СЕТ з використанням вобензиму в хворих на РА у клінічному перебігу захворювання чітко виявляються чотири періоди – первинного загострення, нестабільної ремісії, вторинного загострення і тривалої ремісії, а в разі застосування СЕТ у хворих на остеоартроз клінічний перебіг захворювання характеризується короткочасним загостренням після першого курсу двокурсового лікування з використанням флогензиму, що змінюється періодом стійкої ремісії.

Публікації автора:

1. Дзяк Г.В., Викторов А.П., Пишак О.В. Глюкокортикоиды в ревматологии. Черновцы: Медакадемия, 2001. - 132 с. (Провела огляд літературних джерел, узагальнила отримані результати, підготувала книгу до друку).

2. Лазери в біології і медицині / Ушенко О.Г., Пішак В.П., Ангельський О.В., Єрмоленко С.Б., Пішак О.В., Ушенко С.А. Чернівці: Медакадемія, 2000. - 277 с. (Особисто написала розділ, брала участь у підготовці посібника до друку).

3. Пішак В.П., Захарчук О.І., Пішак О.В. Шишкоподібне тіло і хроноритми імунної системи. Чернівці: Прут, 1997. - 270 с. (Особисто написала розділ, брала участь у підготовці посібника до друку).

4. Пішак В.П., Ушенко О.Г., Ангельський О.В., Єрмоленко С.Б., Пішак О.В., Григоришин П.Н. Лазерна поляриметрична діагностика в біології і медицині / за ред.: В.П.Пішака та О.Г.Ушенко. Чернівці: Медакадемія, 2000. - 302 с. (Особисто написала розділ, брала участь у підготовці посібника до друку).

5. Пішак О.В. Ревматична нозологія в невідкладній кардіології / У кн.: Медичні та біологічні проблеми невідкладної кардіології / Під ред.: В.К.Тащука, В.П.Пішака. Чернівці: Прут, 2000. - розд. 8. - С. 268-302 с.

6. Полянська О.С., Пішак О.В., Тащук В.К. Рання діагностика та лікування ревматоїдного артртиту. Чернівці: Прут, 1998. - 40 с. (Особисто написала три розділа, підготувала посібник до друку).

7. Пішак О.В. Алохтонні і факультативні мікроорганізми товстої кишки – тригерні фактори загострення ревматоїдного артриту // Інфекц. хвороби. - 1999. - № 3. - С. 35-38.

8. Пішак О.В. Біохімічні критерії базисної терапії у хворих на ревматоїдний артрит // Мед. хімія. - 2001. - Т. 3, № 2. - С. 21-25.

9. Пішак О.В. Вплив ензимотерапії на протеолітичну активність плазми крові у хворих на остеоартроз // Одеськ. мед. ж. - 2001. - № 1(63). - С. 67-69.

10. Пішак О.В. Вплив індометацину на стан тканинного фібринолізу в печінці та нирках щурів з ад’ювантним артритом Пірсона // Бук. мед. вісник. - 1998. - Т. 2, № 4. - С. 162-165.

11. Пішак О.В. Вплив комплексного лікування з використанням флогензиму на біохімічні показники крові у хворих на остеоартроз // Бук. мед. вісник. - 2001. - Т.5, №3. - С.222-225.

12. Пішак О.В. Вплив флогензиму на А- і Т-клітинну імунологічну реактивність у хворих на остеоартроз // Укр. ревматол. ж. - 2000. - № 2. - С. 38-42.

13. Пішак О.В. Вплив флогензиму на цитокінову регуляцію В-клітинної імунологічної реактивності у хворих на остеоартроз // Бук. мед. вісник. - 2000. - № 4. - С. 85-91.

14. Пішак О.В. Колонізаційна резистентність слизової оболонки товстої кишки у хворих на ревматоїдний артрит у період загострення // Мікробіол. ж. - 1999. - Т. 61, № 5. - С. 41-47.

15. Пішак О.В. Корекція видового складу та популяційного рівня мікрофлори товстої кишки у хворих на ревматоїдний артрит // Бук. мед. вісник. - 1999. - Т. 3, № 2. - С. 88-95.

16. Пішак О.В. Вплив базисної терапії на вміст цитокінів у сироватці крові хворих на ревматоїдний артрит // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. - 2001. - №4. - С. 53-58.

17. Пішак О.В. Корекція порушень обміну вуглеводно-білкових компонентів позаклітинного матриксу у хворих на ревматоїдний артрит // Збір. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2001. - Вип. 10, кн. 3. - С. 973-978.

18. Пішак О.В. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит і остеоартроз при комплексному лікуванні // Проблеми остеології. - 2001. - Т.4, №1-2. - С. 118-120.

19. Пішак О.В. Аналіз впливу системної ензимотерапії на показники гемограми у хворих на остеоартроз // Одес. мед. ж. - 2002. - №1. - С. 103-106.

20. Пішак О.В. Вплив лікувальних програм на клінічну ефективність у хворих на остеоартроз // Бук. мед. вісник. - 2002. - Т.6, №1. - С. 97-102.

21. Пішак О.В. Характеристика змін імунологічної реактивності у хворих на ревматоїдний артрит під впливом комплексного лікування // Укр. мед. часопис. - 2002. - №1(27). - С.144-147.

22. Пішак О.В., Кухарчук О.Л. Вплив системної ензимотерапії на основні механізми запального процесу у суглобах при експериментальному остеоартрозі // Бук. мед. вісник. - 2001. - №3-4. - С. 187-194. (Особисто провела експериментальне дослідження, узагальнила отримані результати, підводила наукові висновки та підготувала статтю до друку)

23. Пішак О.В., Кухарчук О.Л. Механізми ензимотерапії при ревматоїдному артриті: вплив на рецептори лейкоцитів // Ж. Академії медичних наук. - 2000. - Т. 6, № 4. - С. 815-823. (Здобувач особисто провела огляд літератури, провела клінічні обстеження хворих на РА, забір матеріалу для лабораторних досліджень, підготувала результати до друку).

24. Ангельский О., Ушенко А., Пишак В., Пишак О. Лазерная поляриметрия биотканей // Укр. ж. мед. техніки і технології. - 1999. - №1. - С. 111-116. (Здобувач особисто провела експеримент на статевозрілих щурах, забір матеріалу, підготувала статтю до друку).

25. Ангельский О.В., Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б., Бурковец Д.Н., Пишак В.П., Ушенко Ю.А., Пишак О.В. Поляризационно-фазовая визуализация и обработка когерентных изображений фрактальных структур биотканей // Ж. прикладной спектроскопии. - 2000. - Т. 67, № 5. - С. 665-668. (Здобувач провела огляд літератури, брала участь у дослідженнях, підготовила матеріали до друку).

26. Пішак В.П., Ушенко О.Г., Пішак О.В. Дослідження динаміки патологічних змін дисперсії та контрасту когерентних зображень кісткової тканини // Укр. мед. альманах. - 2000. - Т. 3, № 4. - С. 170-173. (Пошукувач провела огляд літератури, брала участь у дослідженнях, підготовці матеріалів до друку).

27. Пішак В.П., Ушенко О.Г., Пішак О.В. Дослідження мікроструктури кісткової тканини у поляризованому лазерному світлі // Мед. перспективи. - 2000. - Т. 5, № 4. - С. 3-7. (Здобувач особисто провела експеримент у щурів і забір матеріалу, брала участь у підготовці до друку).

28. Пішак В.П., Ушенко О.Г., Пішак О.В., Єрмоленко С.Б., Ванчуляк О.Я., Бурковець Д.М., Ушенко Ю.О. Лазерна поляриметрія кісткової тканини // Бук. мед. вісник. - 1999. - Т. 3, №1. - С. 173-182. (Здобувач провела огляд літератури, провела забір матеріалу для експериментального дослідження, брала участь у підготовці матеріалів до друку).

29. Пішак В.П., Ушенко О.Г., Пішак О.В. Інформативні можливості кореляційної обробки лазерних зображень кісткової тканини // Мед. перспективи. - 2000. - Т. 5, № 2. - С. 3-7. (Пошукувач провела огляд літератури, брала участь у дослідженнях, підготовці матеріалів до друку).

30. Пішак В.П., Ушенко О.Г., Пішак О.В. Лазерна діагностика архітектонічної структури патологічних змін кісткової тканини // Гал. лікар. вісник. - 2001. Т. 8, №3. С. 84-86. (Дисертант разом із співавторами брала участь у проведені експерименту, підводила наукові висновки, підготовила статтю до друку).

31. Пишак В.П., Ушенко А.Г., Пишак О.В. Лазерная диагностика архитектонической структуры костной ткани // Таврич. медико-биол. вестник. - 2000. - Т.3, № 1-2. - С. 95-99. (Дисертантом особисто проведені дослідження на статевозрілих щурах з моделлю експериментального остеоартроза та ад’ювантного артриту Пірсона).

32. Пішак В.П., Ушенко О.Г., Пішак О.В. Поляризаційно-фазова візуалізація і обробка когерентних зображень архітектонічної структури кісткової тканини // Одеськ. мед. ж. - 2000. - № 3. - С. 6-7. (Автор особисто виконала експеримент, підвела наукові висновки).

33. Пишак О.В., Сидорчук И.Й. Коррекция полостной и мукозной микрофлоры у больных ревматоидным артритом // Internat. J. Immunorehabilitation. - 1999. - №12. - P. 80. (Пошукувач провела огляд літературних джерел, обстежила практично здорових осіб і хворих на РА, збір клінічного матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготувала статтю до друку).

34. Ushenko A.G., Burkovets D.M., Jermolenko S.B., Arkhelyuk A.D., Pishak V.P., Pishak O.V., Wanchuliak O.Y., Bachinsky V.T., Grigorishin P.M., Zimnyakov D.A. Invastigated of polarized radiation diffraction on the systems of oriented biofractal fibers // Proc. SPJE. - 1999. - Vol. 3904. - P. 553-556. (Автором особисто проведено експериментальні дослідження, брала участь у підготовці матеріалів до друку).

35. Ushenko A.G., Burkovets D.M., Jermolenko S.B., Arkhelyuk A.D., Pishak V.P., Pishak O.V., Wanchuliak O.Y., Bachinsky V.T., Grigorishin P.M. Laser Polarymetry of the orientational structure of bone tissue osteons // Proc. SPJE. - 1999. - Vol. 3904. - P. 557-561. (Дисертантом особисто проводилася статистична обробка і аналіз отриманих результатів та підготовка матеріалу до друку).

36. Патент на винахід № 30727А. Спосіб визначення тканинної фібринолітичної активності / Боднар Б.М., Кухарчук О.Л., Магаляс В.М., Пенішкевич Я.І., Пішак О.В., Роговий Ю.Є., Сливка В.І., Шаповалов В.П. (Україна) // Бюл. ПВ. - №7-ІІ. - 2000. (Дисертантом здійснювалися дослідження, оформила матеріали на патент).

37. Патент на винахід України № 28511 А Спосіб детоксикації організму / Боднар Б.М., Боднар О.Б., Крівченя Д.Ю., Пішак О.В., Шевчук І.І. // Бюл. ПВ №8. №7-ІІ. - 1999. (Дисертантом здійснювалися дослідження, оформила матеріали на патент).

38. Патент на винахід України № 31173 А Спосіб індивідуального дозування низькоінтенсивного внутрішньовенного лазерного опромінення крові / Боднар Б.М., Горячев В.В., Магаляс В.М., Міхєєв А.О., Пішак О.В. // Бюл. №7-ІІ. - 2000. (Дисертантом здійснювалися дослідження, оформила матеріали на патент).

39. Патент на винахід України №44173 Спосіб ранньої діагностики реактивного синовіту у хворих на остеоартроз / Пішак О.В.

40. Пішак О.В. Вплив базисної терапії на вміст цитокінів у сироватці крові хворих на ревматоїдний артрит // Праці наук.-практ. конф. “Актуальні питання ревматоїдного артртиту”. Київ-Черкаси, 2001. - С.27.

41. Пішак О.В. Концепція загальнопатологічних механізмів при системних захворюваннях сполучної тканини // Праці наук.-практ. конф. “Актуальні питання сучасної медицини”. - Чернівці. - 1998. - С. 33-34.

42. Пішак О.В. Мікроекологія порожнини товстої кишки у здорових і хворих ревматоїдним артритом людей похилого віку // Праці ІІ нац. конгр. геронтологів і геріатрів України. – Дніпропетровськ, 1995. - С. 120.

43. Пішак О.В. Мікроекологія порожнини товстої кишки у хворих ревматоїдним артритом в період загострення // Праці ювілейної конф. “Молоді науковці охороні здоров’я”. - Чернівці. - 1994. - С. 93.

44. Пішак О.В. Мікрофлора порожнини товстої кишки у хворих ревматоїдним артритом в період загострення та її чутливість до етонію та антибіотиків // Праці симпоз. “Синтез, експерим. вивчення та клінічне застосування четвертинних амонієвих сполук”. - Чернівці. - 1995. - С. 57-58.

45. Пішак О.В. Особливості терапевтичної дії вобензима і флогензима при ревматичних захворюваннях суглобів // Матер. конф. з міжнар. участю “Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів”. - Чернівці, 1999. - С. 172.

46. Pishak O. Phagocytie activity of neurocytes and microflora of a pharinx Rheumatoid Arthritis // Proc. Actual. Problems of Modern Medical Care. Chernovtsy-Engelholm. 1996. P. 178-179.

47. Pishak O.V. Pathogenic changes of dispersion and contrast of coherent images of biotissues // Session 5 new applications of correlation optics in biology and medicine. USA. - 2001. - P. 439.

48. Пішак О.В., Волошин О.І., Сук Т.І., Христофорова Г.Л., Гавриш Л.О., Летюченко В.Д. Вплив комплексного лікування на клініко-лабораторні показники хворих на ревматоїдний артрит і остеоартроз // Укр. ревматол. ж. - 2001. № 3-4 (додаток). - С. 31. (Пошукувач особисто обстежила хворих на РА та ОА, узагальнила результати, підготувала тези до друку).

49. Пішак О.В., Волошин О.І., Христофорова Г.Л., Летюченко В.Д. Особливості перебігу та лікування хворих на деформуючий остеоартроз і ревматоїдний артрит в старшому віці // Праці наук.-практ. конфер. “Реабілітація хворих старшого віку з захворюваннями серцево-судинної системи, нервової системи та опорно-рухового апарату”. - Київ, 1993. - С. 22. (Здобувачем проведено збір клінічного матеріалу, аналіз літератури, підготовку матеріалів до друку).

50. Пішак О.В., Кухарчук О.Л. Особливості внутрішньосуглобового запалення при експериментальному остеоартрозі та артриті Пірсона: вплив системної ензимотерапії // Укр. ревматол. ж. - 2001. №3-4 (додаток). - С. 31. (Пошукувач особисто провела експериментальне дослідження на щурах, провела забір матеріалу, статистично обробила та узагальнила отримані результати, підготувала тези до друку).

51. Пішак О.В., Сидорчук І.Й., Волошин О.І. Мікроекологія зіва та товстої кишки у хворих ревматоїдним артритом в період загострення // Праці міжнарод. Симпозіуму “Медико-еколог. проблеми охорони здоров’я України”. – Чернівці. - 1994. - С. 49. (Здобувачем проведено обстеження хворих на ревматоїдний артрит, забір матеріалу, статистична обробка отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку).

52. Пішак О.В., Сидорчук І.Й. Контамінація та колонізація товстої кишки патогенними ешерихіями – причина загострення ревматоїдного артриту // Праці симп. “Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих”. - Чернівці. - 1996. - С. 256. (Дисертантом особисто проведено збір клінічного матеріалу, аналіз літератури, підготовка матеріалів до друку).

53. Пішак О.В., Сидорчук І.Й., Кшемінська М.В. Серопатогенні ешерихії та загострення ревматоїдного артриту // Праці VI конгресу світової федерації Українських лікарських товариств. - Одеса. 1996. - С. 178-179. (Дисертантом особисто обстежені хворі на ревматоїдний артрит та донори, проводилася статистична обробка всіх отриманих результатів та підготовка матеріалу до друку).

54. Pishak V., Ushenko A., Gryhoryshyn P., Yermolenko S., Rudeychuk V., Pishak O. Study of polarization structure of biospeckle fields in crosslinked tissues of human organism. 2. Crystal optic properties of the transverse and longetudinal sections of the bone // Proc. International Conferens on Correlation Optics. - 1997. - Vol. 3317. - P. 425-433. (Здобувач особисто проведела аналіз отриманих матеріалів, брала участь у підготовці до друку).

55. Pishak V., Ushenko A., Gryhoryshyn P., Yermolenko S., Rudeychuk V., Pishak O. Study of polarization structure of biospeckle fields in crosslinked tissues of human organism. 1. Vector structure of skin biospecles. // Proc. International Conferens on Correlation Optics. - 1997. - Vol. 3317. - P. 418-424. (Здобувач особисто проведела огляд літератури, аналіз отриманих матеріалів, брала участь у підготовці до друку).