Анотація до роботи:

Луценко С.І. Обґрунтування методів діагностики, профілактики та лікування трофічних захворювань кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2004.

На основі аналізу діагностичної цінності доведена доцільність сумісного застосування цитологічного та кольпоскопічного методів мониторінгу стану кукси шийки матки у жінок після субтотальної гістеректомії.

Виявлено, що у 93,04% жінок після субтотальної гістеректомії виникає патологія кукси шийки матки, особливо при проведенні операції до настання менопаузи. Питома вага передраків та раків кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії без придатків (24,05%) майже в 1,5 рази перевищувала відповідний показник в групі пацієнток після субтотальної гістероваріоектомії (15,53%). Ступінь вираженості атрофічних процесів після субтотальної гістеректомії визначалась фактом видалення або залишення яєчників. Гормональні дослідження у жінок після субтотальної гістеректомії не виявило істотних різниць їх показників в залежності від наявності або відсутності фонових та передпухлинних процесів кукси шийки матки, в той час як при проведенні імуногістохімічного аналізу біоптатів були виявлені суттєві відмінності у вираженості експресії рецепторів до статевих стероїдних гормонів у вказаних підгрупах жінок.

Патогенетично обґрунтовані, розроблені та апробовані комплексні методи диференційованої корекції трофічних розладів у жінок після субтотальної гістеректомії, що забезпечують швидкий та стійкий клінічний ефект.

У дисертації вирішено наукове завдання щодо зниження частоти патології кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії шляхом розробки та впровадження принципів раціональної хірургічної тактики ведення післяопераційного періоду на основі вивчення клініко-морфологічних характеристик тканини шийки матки з визначенням рецепторів до статевих стероїдних гормонів та динаміки гормонального гомеостазу.

1. Патологія кукси шийки матки розвивається у 93% жінок вже протягом перших 5 років після субтотальної гістеректомії і визначається не стільки віком жінки, скільки фазою клімактеричного періоду на момент операції: за умов оперативного втручання до настання менопаузи патологічні процеси виявлені у всіх жінок, при цьому загальна частка раку і передпухлинних процесів в цих випадках як при видаленні яєчників (21,49%), так і без видалення (28,3%) перевищує відповідні показники за умов оперативного втручання в постменопаузі (відповідно 8,16% та 15,38%).

2. Найбільш ефективним методом ранньої діагностики фонових та передпухлинних захворювань кукси шийки матки є сумісне застосування кольпоскопічного та цитологічного досліджень, що забезпечує високу як позитивну (74,5%), так і негативну прогностичну цінність (99,2%), тоді як відповідні показники при застосуванні лише кольпоскопії складають 19,7% і 85,6%. При використанні окремо лише цитологічного методу при високій негативній прогностичній цінності (96,1%) показник позитивної прогностичної цінності складає лише 8,7%, що вказує на цитологічну гіпердіагностику.

3. Ступінь вираженості атрофічних процесів після субтотальної гістеректомії визначається фактом видалення яєчників. Після гістероваріоектомії вже в перші 2 роки після операції частка жінок з атрофічним типом мазка (46,9%) перевищувала відповідний показник (15,28%) у пацієнток з залишеними яєчниками. У період від 2 до 5 років після операції трофічні зміни поглиблювались незалежно від обсягу оперативного втручання.

4. Дослідження особливостей мікробіоценозу вагіни та місцевого імунітету вказують на можливу роль мікробних асоціацій у розвитку гіперпроліферативних процесів кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії, а поєднання великої кількості асоціацій із зниженням місцевого секреторного імунітету – в розвитку передпухлинних змін та раку шийки матки.

5. У структурі патології куси шийки матки у пацієнток з видаленими яєчниками переважали дистрофічні процеси, такі як атрофічний кольпіт (35,71%), ендоцервіцит (4,08%), ретенційна кіста (6,12%), в той час як у жінок з залишеними яєчниками – дисплазія тяжкого ступеня, що належить до обліганих передраків (18,99%), а також залозисті поліпи (9,49%) і ендометріоз (6,96%). Загальна частка раку та передраку кукси шийки матки у жінок з залишеними яєчниками (24,05%) майже у 1,5 рази перевищувала відповідний показник в групі пацієнток після гістероваріоектомії (15,53%), при цьому переважна більшість гіперпроліферативних процесів, дисплазій та раку розвивалась в перші 2 роки після операції.

6. Дослідження вмісту статевих стероїдних гормонів у жінок після субтотальної гістеректомії не виявило достовірних відміностей їх показників залежно від наявності або відсутності передпухлинної та злоякісної патології кукси шийки матки. При цьому лише в групі пацієнток після субтотальної гістеректомії без оваріоектомії в перші 2 роки після операції при наявності передпухлинної патології виявлена тенденція (t=1,73) до більш високого вмісту пролактину.

7. У жінок після субтотальної гістеректомії з відсутністю патології на тлі атрофічних процесів слизової оболонки вагіни виявлена виражена експресія рецепторів як до естрадіолу, так і до прогестерону в ядрах клітин строми і багатошарового епітелію кукси шийки матки. Для доброякісних гіперпроліферативних змін характерна наявність експресії рецепторів до естрадіолу на тлі відсутності активності прогестеронових, а для пацієнток з дисплазією, навпаки – наявність експресії прогестеронових на тлі відсутності естрогенових рецепторів. У тканині гістологічно підтвердженого раку кукси шийки матки експресії рецепторів до статевих стероїдних гормонів не виявлено.

8. Запропоновані патогенетично обгрунтовані методи профілактики та диференційованого лікування атрофічних процесів у жінок з гіперпроліферативними та передпухлинними захворюваннями шийки матки забезпечують зменшення ступеня вираженості атрофії, підвищення місцевого імунітету та зменшення ступеня інфікованості асоційованими формами мікроорганізмів, що забезпечує позитивну динаміку клінічної симптоматики та цитологічних і кольпоскопічних показників.

Публікації автора:

1. Комплексные методы лечения псевдозрозий шейки матки // Здоровье женщины.- 2001.- №1.- С.74-77. (співавт.: Татарчук Т.Ф., Косей Н.В.) Луценко С.І. – основна ідея, виконання та оформлення роботи.

2. Особенности трофических изменений слизистой оболочки вагины у женщин после надвлагалищной ампутации матки по поводу лейомиомы матки // Здоровье женщины.- №4(16).- 2003.- С.82-86. (спіавт. Косей Н.В.). Луценко С.І. – виконання та оформлення роботи.

3. Лікування атрофічних урогенітальних розладів у жінок з дисплазією шийки матки після субтотальної гістеректомії з приводу міоми матки // Репродуктивное здоровье женщины.- №1 (17).- 2004.- С.61-66. (співавт.: Татарчук Т.Ф., Косей Н.В.) Луценко С.І. – аналіз даних, підготовка до друку.

4. The experience of usage "Divigel" for prevention and treatment of the syndrome of the surgical menopause (SSM) // Maturitas.- 2000.- Vol.35., Suppl.1.- P.69. (співавт.: Tatarchuk T.F., Kvasha T.I., Solsky J.P., Kosey N.V., Zdanovich I.E.). Луценко С.І. – аналіз даних, підготовка до друку.

5. The efficacy of Divigel on prevention and treatment the symptoms of surgical menopause // 8^th World Congress of Gynecological Endocrinology.- Florence, Italy.- 2000.- Vol.14, Sup.2.- P.84. (співавт.: Kosey N.V., Tatarchuk T.F., Kvasha T.I.). Луценко С.І. – статистична обробка даних, підготовка до друку.

6. HRT in women after ovary hysteroophorectomy and its influence on the coagulative features of blood // Climacteric.- Vol.5, Supp.1.- 2002.- P.108. (співавт: T.Tatarchuk, S.Regeda, N.Kosey, G.Vasilchuk, V.Solsky). Луценко С.І. – аналіз даних, оформлення роботи, підготовка до друку.