Клименко Вікторія Іванівна. Обгрунтування системи медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами : Дис... д-ра наук: 14.02.03 - 2009.
Анотація до роботи:
Клименко В.І. Обґрунтування системи медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2009.
Дисертація присвячена вивченню впливу стресових станів особистості на виникнення та ускладнення перебігу серцево-судинних захворювань, обґрунтуванню та розробці концептуальних напрямків оптимізованої системи медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами.
Визначена значна поширеність порушення психоемоційного стану у кардіологічних хворих вже при гіпертонічній хворобі І ст. на фоні поступового зростання поширеності основних нозологій хвороб системи кровообігу, особливо серед працездатного населення. Більш глибокі порушення психоемоційного стану виявлені при наявності ускладненого перебігу серцево-судинних захворювань, до яких призводять комплексна дія психосоціальних чинників. Вивчено стан медичної допомоги кардіологічним хворим та доведено її недосконалість щодо психотерапевтичної допомоги даній категорії хворих.
Запропоновані концептуальні напрямки оптимізованої системи медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами, якісно новими елементами якої стали алгоритм комплексного спостереження психоемоційного стану кардіологічних хворих з розподілом функціональних взаємозв’язків між лікарями соматичного та психотерапевтичного профілів та схема організації комплексної медичної допомоги кардіологічним хворим орієнтована на лікарів соматичного профілю, особливо первинної ланки.
Впровадження окремих елементів в діяльність медичних закладів довело її медичну, соціальну та економічну ефективність.
Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена недосконалість існуючої системи надання медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами, що обумовило необхідність обґрунтування концептуальних напрямків оптимізації існуючої системи, впровадження якої довело свою медичну, соціальну та економічну ефективність.
Встановлено, що поширеність порушень психоемоційного стану серед кардіологічних хворих становить 85 % (на 100 опитаних) на фоні зростання рівня загальної захворюваності хворобами системи кровообігу за період 1995-2006 р.р. по Запорізькій області на 214,4 % проти 169,9 % по Україні та первинної на 163,7 % та 160 %, відповідно, а також зростання показника первинної інвалідності серед працездатного населення на 17,2 %, що свідчить про наявні проблеми в системі організації медичної допомоги кардіологічним хворим із стресами.
Показано, що провідними чинниками впливу на психоемоційний стан кардіологічних хворих є емоційні напруга та навантаження на роботі (група кардіологічних хворих зі змінами психоемоційного стану – 97±3,8 % проти 63±6,4 % в групі кардіологічних хворих без змін психоемоційного стану, р<0,01), відсутність перспективи у власному житті та житті дітей (77±4,2 % і 40±4,0 %, р<0,01, відповідно), події в країні, які створюють ситуацію тривоги у індивідуума (74±4,9 % та 56±4,9 %, р<0,05, відповідно), сімейні конфлікти (87±3,4% і 16±2,1%, р<0,001, відповідно).
Виявлено, що ускладнення перебігу серцево-судинних захворювань супроводжуються накопичуванням особистої тривожності до 53,9±0,74 балів у хворих на ГХ ІІІ ст. та 58,4±1,01 балів у хворих на ІХС з післяінфарктним кардіосклерозом, призводячи до виникнення депресивного стану невротичного генезу та виснаження резервів компенсаторних можливостей, що підтверджується найвищим показником інсулін-кортизолового індексу (2,37) та виснаження депо норадреналііну.
Встановлено, що наявність кардіологічної патології понад 10 років призводить до її психосоматизації, що підтверджується прямими кореляційними зв’язками з рівнем соціальної фрустрованості (r=+0,72, р<0,05) та особистої тривожності (r=+0,64, р<0,01), на зміни яких впливають психосоціальні чинники, збільшуючи рівень стресового навантаження, свідченням чого є наявність позитивних кореляційних зв’язків між ступенем опору стресу та низькими матеріально-побутовими умовами (r=+0,64, р<0,05), періодичними конфліктами в сім’ї (r=+0,73, р<0,05), тривалістю захворювання (r=+0,53, р<0,05), який посилюється при наявності ускладнень (r=+0,71, р<0,05), та емоційною напругою (r=+0,86, р<0,05).
Доведено, що існуюча система надання медичної допомоги кардіологічним хворим є недосконалою, особливо в частині їх забезпечення психотерапевтичною допомогою запобіганню впливу стресів як результат недостатньої обізнаності лікарів загальносоматичного профілю з питань психічного здоров’я, недосконалої інтеграції психотерапевтичної допомоги в загальносоматичну мережу медичних закладів, нескоординованості нормативної бази діяльності лікувально-профілактичних закладів і розподілу функцій між лікарями різними за фахом, недостатньої укомплектованості психотерапевтами (на 70,3 % - по Україні з 308,5 штатних посад, 50,9 % з 13,75 - по Запорізькій області, 2007 р.) та лікарями психологами (21,3 % з 37,5 - по Україні, у Запорізькій області з 2 посад зайнято 0,5 не за фахом).
Результати експертних оцінок дозволили встановити, що найважливішими медико-організаційними факторами негативного впливу на рівень здоров’я та отримання якісної медичної допомоги кардіологічними хворими із стресовими станами є несвоєчасність (9,75 балів), недостатність часу (за нормами навантаження на 1 лікарську посаду) (9,74 балів), відсутність бесіди про дотримання здорового способу життя (9,69 балів), недостатня кваліфікація медичного персоналу (9,62 балів), неможливість залучення при необхідності суміжного спеціаліста (9,4 балів), несвоєчасне звернення хворого після психоемоційного напруження, стресу (9,38 балів), потреба в фахівцях психотерапевтичної служби (9,22 балів), невиконання лікарями медичних стандартів та протоколів надання медичної допомоги (8,64 балів), недостатня матеріально-технічна база лікувально-профілактичних закладів (8,04 балів).
Результати визначення впливу макро- та мікросоціальних чинників на виникнення та ускладнення перебігу серцево-судинних захворювань, обумовлених наявністю стресу, дозволило обґрунтувати концептуальні напрямки та розробити модель оптимізованої системи медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами з включенням до неї як існуючих і частково змінених елементів системи охорони здоров’я, так і якісно нових: алгоритм комплексного спостереження психоемоційного стану кардіологічних хворих, орієнтований на лікарів первинної медико-санітарної допомоги та кардіологів, схема організації комплексної медичної допомоги кардіологічним хворим, інтеграція яких надала системі нових властивостей.
Особливістю запропонованої моделі стало включення оцінки психоемоційного стану до комплексного спостереження за здоров’ям кардіологічних хворих в лікувально-профілактичних закладах всіх рівнів, а також тісна співпраця лікарів загальносоматичного профілю (лікарі загальної практики, кардіологи, невропатологи, інтерністи та ін.) з психотерапевтичною службою, що забезпечує належну медичну допомогу кардіологічним хворим: комплексне обстеження, лікування та реабілітаційні заходи.
Впровадження в практику окремих елементів запропонованої моделі оптимізованої системи організації комплексної медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами значно підвищило медичну ефективність за рахунок загальних показників стану здоров’я хворого при вибуванні із стаціонару: майже всі хворі, які отримали психотерапевтичну допомогу, були виписані з покращенням загального стану, зниження частоти гіпертонічних кризів на 47,4 %, зменшення частоти та сили ангінальних приступів на 38,7 %, зниження тривалості лікування у стаціонарі в 2,1 рази за рік, відвідування лікарів терапевтичного профілю у поліклініці в реабілітаційному періоді на протязі року знизилися в 2,3 та у працюючих досягли нормативу, зростання коефіцієнта корисності приводить до зростання показника років якісного життя на 0,17QALY.
Запропонована модель оптимізованої системи медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами, доцільність якої визнали 96 % лікарів-експертів в тому числі з них 23,4 % - керівники закладів охорони здоров’я, не потребує додаткових затрат і може бути рекомендована для впровадження в діяльність медичних закладів всіх рівнів.
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:
Клименко В.І. Емоційні стреси як чинник ризику хвороб системи кровообігу / В.І. Клименко // Медичні перспективи. – 2005. – Т.Х, № 4. – С. 87-90.
Клименко В.І. Вплив соціальних факторів на розвиток артеріальної гіпертензії коморбідно пов’язаної зі стресом / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. – 2007. - № 2. – С. 56-60.
Клименко В.І. Вплив психоемоційного стану на розвиток серцево-судинних захворювань / В.І. Клименко // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. Випуск 71. Т.1. – 2007. - Запоріжжя. – С. 64-71.
Клименко В.І. Методи оцінки психоемоційного стану кардіологічних хворих, пов’язаного зі стресом / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. – 2007. - № 3. – С. 43-45.
Клименко В.І. Соціально-психологічні чинники ризику розвитку ішемічної хвороби серця / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. – 2007. - № 4. – С. 28-31.
Клименко В.І. Окисна модифікація білків плазми крові як один із показників стрес-реакції у кардіологічних хворих / В.І. Клименко // Патологія. – 2007. – Т.4, № 2. – С. 81-84.
Клименко В.І. Психосоматична природа хвороб системи кровообігу як підґрунтя для зміни показників стану здоров’я населення в Україні / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. – 2007. - № 5. – С. 76-80.
Клименко В.І. Науково-методичні підходи до комплексного спостереження кардіологічних хворих із стресовими станами / В.І. Клименко // Галицький лікарській вісник. – 2007. - № 4. – С. 50-52.
Клименко В.І. Аналіз стану здоров’я України за 1985-2005 роки. Місце хвороб системи кровообігу / В.І. Клименко // Архів клінічної медицини. – 2007. - № 2. – С. 4-6.
Клименко В.І. Місце медичної психології в комплексній терапії кардіологічних хворих // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. Випуск 71. Т.2. – 2007. - Запоріжжя. – С. 155-161.
Клименко В.І. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна державна проблема / В.І. Клименко // Вісник соціальної медицини і охорони здоров’я України. – 2007. - № 4. – С. 17-21.
Клименко В.І. Психоемоційний стан та нейроендокринна адаптація у кардіологічних хворих із стресовими станами / В.І. Клименко // Патологія. – 2007. – Т.4, № 3. – С. 60-63.
Клименко В.І. Зміни стану психічного здоров’я як чинник ризику хвороб системи кровообігу / В.І. Клименко // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. – 2008. - № 1. – С. 136-139.
Клименко В.І. Проблеми психічного здоров’я кардіологічних хворих / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. – 2007. - № 6. – С. 65-67.
Клименко В.І. Організація комплексного спостереження за психоемоційним станом кардіологічних хворих / В.І. Клименко // Вісник соціальної медицини і охорони здоров’я України. – 2008. - № 1. – С. 37-41.
Клименко В.І. Інтеграція психотерапевтичної служби в систему медичної допомоги кардіологічним хворим / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. – 2008. - № 1. – С. 35-38.
Клименко В.І. Модель оптимізованої медичної допомоги кардіологічним хворим / В.І. Клименко // Охорона здоров’я України. – 2008. – № 1. – С. 59-63.
Клименко В.І. Організаційні заходи щодо профілактики хвороб системи кровообігу, коморбідно пов’язаних зі стресами / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. – 2008. - № 2. – С. 9-13.
Клименко В.І. Вплив чинників середовища на психоемоційний стан кардіологічних хворих з позицій організації охорони здоров’я / В.І. Клименко // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. Випуск 73. Т.1. – 2008. - Запоріжжя. – С. 55-64.
Клименко В.І. Медико-організаційні фактори, які впливають на стан здоров’я кардіологічних хворих із стресами / В.І. Клименко // Запорожский медицинский журнал. – 2008. - № 3. – С. 50-53.
Клименко В.І. Організація психотерапевтичної допомоги кардіологічним хворим / В.І. Клименко // Галицький лікарській вісник. – 2008. - № 2. – С. 103-106.
Клименко В.І. Ефективність психотерапії в системи медичної допомоги кардіологічним хворим / В.І. Клименко // Архів клінічної медицини. – 2008. - № 1. – С. 79-82.
Клименко В.І. Медико-організаційні аспекти лікувально-профілактичних заходів кардіологічним хворим із стресовими станами / В.І. Клименко // Вісник соціальної медицини і охорони здоров’я України. – 2008. - № 2. – С. 49-55.
Клименко В.І. Збереження психічного здоров’я нації – основа профілактики хвороб системи кровообігу / В.І. Клименко // Україна. Здоров’я нації. – 2008. – Т.5, № 1. – С. 19-22.
В інших виданнях:
Клименко В.І. Вплив хвороб системи кровообігу на потенціал життя населення Україні // Україна. Здоров’я нації. – 2007. - № 3. – С. 48-51.
Методичні рекомендації:
Оцінка психоемоційного стану кардіологічних хворих: Методичні рекомендації / В.М. Корнацький, В.І. Клименко. – К., 2007. – 19 с.
Організація комплексної медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами: Методичні рекомендації / В.М. Корнацький, В.І. Клименко. – К., 2007. – 21 с.
Медико-організаційні заходи профілактики та лікування кардіологічних хворих із стресовими станами: Методичні рекомендації / В.І. Клименко. – К., 2008. – 20 с.
Аналітично-статистичний посібник:
Стан здоров’я населення України та забезпечення надання медичної допомоги. (Аналітично-статистичний посібник) – К., 2007. – 97 с. Дисертант входить до складу робочої групи по підготовці посібника.
