Анотація до роботи:

Шолохова Л.Б. Обгрунтування та оцінка ефективності комбінованої фармакотерапії хворих на остеоартроз.—Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12—ревматологія.—Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2002.

Метою дослідження було підвищення ефективності та безпечності комплексного лікування ОА щодо досягнення і збереження довготривалого стійкого клінічного ефекту, запобігання прогресуванню хвороби, зниження частоти виникнення побічних явищ на основі комбінованої терапії з ХП, НПЗЗ і СЕТ.

Аналіз отриманих результатів продемонстрував високу ефективність у хворих на ОА курсової терапії комбінацями ХП, СЕТ і НПЗЗ (у 96,7%) та СЕТ і НПЗЗ (у 90%) в порівнянні з монотерапією НПЗЗ (у 46,7%). За віддаленими результатами комбінація ХП, СЕТ і НПЗЗ переважає комбінацію СЕТ і НПЗЗ і монотерапію НПЗЗ. Безпечність комбінованої терапії з використанням ХП, СЕТ і НПЗЗ не відрізняється від монотерапії НПЗЗ. ЦОГ-2 селективний НПЗЗ німесулід більш безпечний в порівнянні з неселективним НПЗЗ диклофенаком, проте не поступається йому за ефективністю та віддаленими результатами.

1. На підставі проведеного комплексного клініко-інструментального дослідження доведено, що застосування комбінованої терапії з використанням ХП, СЕТ і НПЗЗ підвищує ефективність та безпечність лікування хворих на ОА і забезпечує довготривалий стійкий клінічний ефект.

2. Комбінована терапія ОА з включенням ХП, СЕТ і НПЗЗ ефективна за клінічними, лабораторними та інструментальними показниками у 96,7% хворих, в той час як комбінація препарату СЕТ і НПЗЗ – у 90%, а використання монотерапії НПЗЗ - лише у 46,7% пацієнтів.

3. Ефективність лікування обстежених хворих на ОА залежить від клінічної характеристики суглобового синдрому перед лікуванням: ефективність комбінацій ХП, СЕТ і НПЗЗ вище у хворих вираженим, ніж з різко вираженим СТОА; монотерапія НПЗЗ ефективна у половини хворих зі значно вираженим і неефективна у хворих з різко вираженим СТОА. Результати лікування комбінаціями ХП, СЕТ і НПЗЗ, а також монотерапії НПЗЗ не відрізняються у хворих з І та ІІ рентгенологічними стадіями ОА.

4. Найбільш тривале збереження отриманого ефекту забезпечує комбінація ХП, СЕТ і НПЗЗ: 3 місяці у 72% хворих, півроку—у 48%, 9 місяців—у 21%, рік—у 10% хворих. Використання комбінації СЕТ і НПЗЗ супроводжується збереженням ефекту лікування на протязі 3 місяців у 63%, півроку - у 37%, 9 місяців - у 4% хворих. Тривалість ефекту монотерапії НПЗЗ складає лише 3 місяці у 21% хворих. За даними рентгенографії на протязі року після означеного фармакотерапевтичного лікування негативної динаміки морфологічних змін в уражених суглобах обстежених хворих на ОА не виявлено.

5. Побічні ефекти однаково часто зустрічались при використанні комбінацій ХП, СЕТ і НПЗЗ (36,7% ПЕ), СЕТ і НПЗЗ (40% ПЕ), а також монотерапії НПЗЗ (36,7%ПЕ).

6. Селективний інгібітор ЦОГ-2 німесулід не відрізняється від ЦОГ неселективного НПЗЗ диклофенака за ефективністю (у 56,6% та 46,7% хворих відповідно) і віддаленими результатами (отриманий ефект тривав 3 місяці у 29,4% і 21% хворих відповідно); монотерапія німесулідом більш безпечна, ніж монотерапія диклофенаком (загальна частота ПЕ відповідно 10% і 36,7%), в першу чергу, завдяки суттєвому зменшенню негативної дії на систему травлення.

Публікації автора:

1. Шолохова Л.Б. Оценка эффективности системной энзимотерапии в лечении остеоартроза // Український ревматологічний журнал.—2001.—№2(4).—С. 36—38.

2. Шолохова Л.Б. Диференційний вибір медикаментозного лікування хворих на остеоартроз // Український ревматологічний журнал.—2001.—№.—3-4 (5-6).—С.72—76.

3. Коваленко В.Н., Шолохова Л.Б. Эффективность селективных ингибиторов ЦОГ-2 в лечении больных остеоартрозом // Український ревматологічний журнал.—2000.—№1(1).—С. 37—40.

Автором самостійно визначені мета і завдання дослідження, проаналізована наукова література з проблеми, самостійно обстежено 30 хворих на ОА, підготовлений матеріал до друку.

4. Галицкая А.К., Гармиш Е.А., Шолохова Л.Б. Использование различных лекарственных форм ингибиторов ЦОГ-2 в лечении больных остеоартрозом // Український ревматологічний журнал.—2001.—№1(3).—С. 32—35.

Особисто автором сформовані групи хворих, визначені критерії ефективності, обстежено 30 хворих основної групи; підготовлений до друку матеріал.

5. Шуба Н.М., Іваницька Л.М., Борткевич О.П., Галицька А.К., Шолохова Л.Б. Нестероїдні протизапальні препарати при довготривалому застосуванні у хворих з ревматичними хворобами суглобів: порівняльна оцінка ефективності та безпечності // Врачебная практика.—2000.—№4.—С. 10—15.

Особисто автором обстежені 30 хворих на ОА з визначенням функціонального стану СС в динаміці, проведений аналіз наукової літератури з проблеми.

6. Шолохова Л.Б. Лечение остеоартроза, осложненного реактивным синовитом // Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології—від гіпотез до фактів”. Київ, 2001.—С.172.

7. Шолохова Л.Б. Сравнительная эффективность различных схем лечения остеоартроза // Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології—від гіпотез до фактів”. Київ, 2001.—С.172.

8. Шуба Н.М., Коваленко В.М., Шолохова Л.Б., Галицкая А.К. Сравнительная оценка отдаленных результатов лечения больных остеоартрозом селективными и неселективными ингибиторами ЦОГ-2 // Научно-практическая ревматология.—2000.—№4.—С. 114—115.

Особисто здобувачем проведено збір і статистичний аналіз матеріалу, вивчення літератури з проблеми, підготовка до друку.