Анотація до роботи:

Рябков С. В. Обґрунтування технології мікрозрошення розсадника та саду мінералізованими водами в умовах півдня Одеської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02. – Сільськогосподарські меліорації (сільськогосподарські науки). Інститут гідротехніки і меліорації УААН, Київ, 2005.

У роботі викладено результати досліджень водного режиму та процесів засолення і осолонцювання ґрунту за краплинного зрошення водами з різним ступенем мінералізації розсаднику на вегетативних підщепах та молодого інтенсивного саду.

Доведена можливість вирощування високоякісного садивного матеріалу на півдні України на краплинному зрошенні мінералізованими водами. Водночас встановлено, що сприятливі умови для вирощування саджанців і плодових насаджень формуються за умови застосування для поливу систем краплинного зрошення в поєднанні з комплексом профілактичних промивань, хімічною та біологічною меліорацією ґрунтів.

Встановлено, що мінералізація поливної води сульфатно-натрієвого складу не повинна перевищувати 3 г/дм³. Після закінчення терміну вирощування саджанців зрошувану ділянку треба переводити в богарні умови ведення землеробства з вирощуванням активно адаптованих культур.

1. Дослідженнями доведено можливість вирощування високоякісного садивного матеріалу на півдні України на краплинному зрошенні мінералізованими водами. Водночас встановлено, що сприятливі умови для вирощування саджанців і плодових насаджень формуються, якщо для поливу застосовуються системи краплинного зрошення в поєднанні з комплексом профілактичних промивань, хімічною та біологічною меліорацією ґрунтів.

2. Встановлено, що застосування краплинного зрошення, з підтриманням передполивної вологості ґрунту не нижче 75 % НВ, дає змогу формувати протягом вегетаційного періоду сприятливий водний режим, який характеризується такими особливостями:

на початку вегетаційного періоду рух вологи у всіх горизонтах має низхідний характер, поступово змінюючись на висхідний у верхніх горизонтах. Найінтенсивніше вологозапаси ґрунту використовуються з горизонту 0–40 у розсаднику, та 0–45 см – у саду;

перед поливом у верхніх горизонтах ґрунту рух вологи має висхідний характер. Після поливу на глибині 0–40 у розсаднику та 0–50 см у саду напрям руху змінюється на низхідний. Протягом 3–4 днів після проведення поливу знову змінюється на висхідний;

у нижніх горизонтах ґрунтового профілю напрям руху вологи залежить від режиму зрошення, опадів та загальної кількості доступних вологозапасів ґрунту на початку вегетації і може мати як висхідний, так і низхідний характер.

3. За даними досліджень встановлено, що формування сумарного водоспоживання розсадника та саду за краплинного зрошення має такі особливості:

за трьома роками досліджень величина сумарного водоспоживання розсадника становить 3622 м³/га, а у молодому інтенсивному саду, до вступу його в плодоношення – 507 дм³ на рослину (845 м³/га);

максимальна інтенсивність водоспоживання становить у розсаднику 26 м³/га (3,1 дм³ на 1 м ряду), а в саду – 5,83 м³/га (3,5 дм³ на рослину) за добу;

мінімальний міжполивний період у розсаднику – 6 діб, а у саду – 7 діб;

для покриття дефіциту вологи поливна норма на важкосуглинкових ґрунтах за підтримання передполивної вологості у розсаднику 75 % НВ і міжрядді 1,2 м повинна становити 18–19 дм³/м ряду, тобто 150–158 м³/га. Поливна норма в інтенсивному саду, до вступу в пору плодоношення повинна становити 23–25 дм³ на рослину (при передполивній вологості 75 % НВ), що за схемою садіння 4,0х1,5 м є 38,3–41,7 м³/га.

4. Своєчасне проведення поливів забезпечується при використанні для контролю вологозапасів ґрунту тензіометрів, які повинні встановлюватись у розсаднику на глибині 20 см і на відстані 15–20 см від штамба, а в саду – відповідно на 25–30 і 23–25 см.

5. Проведення поливів мінералізованою водою призводить до накопичення солей та поглинутого натрію в зоні зволоження ґрунту. Максимальна кількість всіх водорозчинних та токсичних солей за краплинного зрошення зосереджується на межі зони зволоження ґрунту. Винятком є його нижня частина, оскільки під крапельницею створюються умови для кращого вимивання солей під час опадів. Найбільша кількість поглинутого натрію зосереджується під краплинним водовипуском.

6. Мінімізація негативного впливу зрошення мінералізованою водою досягається проведенням профілактичних промивань водою найнижчої із можливих мінералізації та гіпсування ґрунту. Максимальний промивний ефект досягається за умови попереднього формування підвищеної вологості ґрунтів у зонах накопичення солей, що дає змогу найбільш повно використовувати осінньо-зимово-весняні опади для вимивання водорозчинних солей у нижчі горизонти ґрунту. Проведення гіпсування приштамбових зон зменшує рівень вторинного осолонцювання ґрунту та сприяє зниженню кількості водорозчинних солей у зонах зволоження.

7. Через два роки від початку дії водних меліорацій фауна безхребетних, особливо комах, на ділянці краплинного зрошення перебуває у початковій стадії її мезофілізації.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях

1. Лозовіцький П. С., Шевель І. В., Усатий С. В., Рябков С. В. Хімічний склад води основних прісноводних рік півдня України // Вісник Рівненського державного технічного університету. – Рівне. –2000. –Вип. 1 (3). – С. 91–100.

2. Ромащенко М. І., Рябков С. В. Краплинне зрошення розсадника та саду мінералізованими водами в умовах півдня Одещини // Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво. – Рівне, 2002. – Вип. 27. – С. 76–83.

3. Рябков С. В. Вплив мінералізованої води на ґрунт при мікрозрошенні розсадника в умовах півдня Одеської області // Меліорація і водне господарство. – 2002. –Вип. 88. – С. 74–79.

4. Стовбчатий В. М., Рябков С. В., Новачок О. М. Вплив краплинного зрошення на безхребетних ґрунту та його поверхні // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. – Рівне, 2003. –Вип. 3 (22). – С. 56–63.

5. Рябков С. В. Обґрунтування необхідності проведення промивок ґрунту при краплинному зрошенні розсадника та саду мінералізованими водами // Меліорація і водне господарство. – 2003. –Вип. 89. – С. 27–38.

6. Медведєв В. В., Лактіонова Т. М., Почепцова Л. Г., Лізогубов В. О., Ромащенко М. І., Корюненко В. М., Коломієць С. С., Рябков С. В., Усатий С. В. Основна гідрофізична характеристика як інтегральна оцінка особливостей вологопровідності ґрунту // Вісник аграрної науки. – 2004. –№ 4. – С. 21–24.

7. Рябков С. В. Аналіз процесів засолення та осолонцювання ґрунту за краплинного зрошення мінералізованими водами // Меліорація і водне господарство. – 2004. –Вип. 91. – С. 74–82.

8. Рябков С. В., Корюненко В. М. Водоспоживання розсаднику при краплинному зрошенні // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. – Рівне, 2004. –Вип. 3 (22). – С. 56–63.

Тези доповідей

1. Рябков С. В. Вплив мінералізованих вод на ґрунти при мікрозрошенні розсадника в умовах півдня Одеської області // Тез. допов. VI з’їзду Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків. Меліорація ґрунтів. –Харків, ННЦ “ІГА”. –2002. Кн. друга. –С. 281–283.

2. Рябков С. В., Усатий С. В. Дослідження контурів зволоження ґрунту при краплинному зрошенні високоінтенсивних садів та розсаднику // Матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених. –Херсон, 2002. № 3. –С. 90–92.

3. Рябков С. В. Технологічні особливості краплинного зрошення мінералізованими водами // Матеріали науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та співробітників Таврійської державної агротехнічної академії. – Мелітополь, 2005.