Дисертаційне дослідження дозволило виробити науково обґрунтовані положення щодо вдосконалення методики обліку, аналізу та аудиту грошових коштів, отримати практичні результати, спрямовані на раціоналізацію грошового обігу господарюючих суб’єктів та підвищення їх платоспроможності. Результати дослідження дають змогу сформулювати наступні положення: 1. Дослідження природи грошей, закономірностей та особливостей їх функцій з метою розв’язання низки проблем формування грошових потоків свідчить про необхідність оновлення методик обліку, економічного аналізу та аудиту підприємств. Об’єктивна оцінка результатів діяльності підприємств базується на основі використання поняття „грошові кошти”. Вони є необхідною умовою діяльності підприємств, яка забезпечує безперервність постачання, виробництва та реалізації продукції. 2. За результатами аналізу літературних джерел встановлено неоднозначність тлумачення понять „грошовий потік” та „грошові потоки”, що пов’язано з різними підходами до визначення категорії „кошти”. Жоден із підходів до визначення поняття „грошовий потік” не виключає, а доповнює один одного, вжитий відособлено і без певних характеристик не несе значного, змістовного навантаження. У зв’язку з цим у дисертації запропоновано оперувати поняттям „грошові потоки” залежно від аналітичних потреб. 3. Класифікація грошових потоків у спеціальній літературі представлена недостатньо. Відсутні комплексні дослідження проблем бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів та грошових потоків. З метою надання інформації для раціонального управління грошовими потоками у дисертаційній роботі уточнено їх класифікацію. 4. Відповідно до вимог раціональної побудови Плану рахунків запропоновано змінити назви окремих рахунків і субрахунків. Це дозволить точніше відображати призначення рахунків і об’єкти, що обліковуються на них. Зокрема, назву рахунка 30 „Каса” слід змінити на „Грошові кошти в касі та їх еквіваленти” і передбачити субрахунки: 301 „Грошові кошти в касі в національній валюті”, 302 „Грошові кошти в касі в іноземній валюті”, 303 „Еквіваленти грошових коштів в національній валюті”, 304 „Еквіваленти грошових коштів в іноземній валюті”. За рахунком 35 „Інші поточні фінансові інвестиції” відповідно слід обліковувати тільки об’єкти поточних фінансових інвестицій. 5. У даний час на практиці не завжди дотримуються вимоги міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку щодо поділу активів на оборотні і необоротні. Тому грошові кошти, щодо яких існують обмеження у використанні протягом операційного циклу або дванадцяти місяців з дати Балансу, слід виключати зі складу оборотних активів і відображати як необоротні активи. Недотримання цієї вимоги призводить до викривлення показників фінансової звітності, коефіцієнтів, що розраховуються на її основі, і негативно впливає на обґрунтування і прийняття управлінських рішень. Форма Балансу згідно з П(С)БО 2 передбачає відображення грошових коштів та їх еквівалентів окремо в національній та іноземній валюті. Така деталізація переобтяжує Баланс і не вносить додаткової змістовної інформації про фінансовий стан підприємства. Тому дані про наявність грошових коштів та їх еквівалентів пропонується наводити у Балансі одним рядком, а інформацію про склад, переведення та хеджування іноземної валюти відображати у Примітках, як вимагають Міжнародні стандарти фінансової звітності. 6. У дисертації відокремлені складові системи управління грошовими коштами підприємства. Важливим елементом бюджету грошових коштів (прогнозу грошових потоків), застосування якого позитивно впливає управління грошовими коштами підприємств споживчої кооперації. 7. Уповільнення інкасації дебіторської заборгованості негативно впливає на фінансовий стан і платоспроможність підприємства. Застосування методів її прискорення суттєво підвищить ефективність управління грошовими коштами. Одним із способів прискорення інкасації дебіторської заборгованості є запровадження знижок за оплату у встановлений термін (грошових знижок). У дисертації пропонується обліковувати операції, пов’язані з наданням покупцям грошових знижок за нетто-методом. Цей метод значною мірою відповідає принципу обачності, оскільки запобігає завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Для обліку фінансових доходів від втрачених знижок з продажної вартості рекомендується ввести до чинного Плану рахунків субрахунок 734 з відповідною назвою. 8. На забезпеченість підприємств грошовими коштами та фінансовий стан підприємства впливає політика підприємств щодо оплати боргів. Оплата рахунків в межах строку дії знижки може бути значною економією. Тому у випадку обмеженості грошових коштів слід оцінити позитивні сторони кредитування у банку. З метою розв’язання проблеми визнання і оцінки вартості придбання товарно-матеріальних цінностей і кредиторської заборгованості перевагу слід надати нетто-методу як такому, що уможливлює більш точне відображення вартості придбаних активів і відповідних зобов'язань, а також дозволяє встановити факти неефективності менеджменту у випадку втрати знижки. Для обліку втрачених знижок запропоновано ввести субрахунок 953 з відповідною назвою. 9. У дисертації вдосконалено порядок складання Звіту про рух грошових коштів прямим та непрямим методами з метою використання даних Звіту для управління господарською діяльністю споживчої кооперації. Розроблені конкретні заходи щодо прискорення процесу залучення грошових коштів і уповільнення їх виплат. Представлена схема алгоритму формування грошових потоків та модель цього процесу, яка описується блок-схемою. Доведено потребу у складанні Звіту про рух грошових коштів щоквартально. 10. Організація внутрішнього аудиту є досить актуальною, для підприємств споживчої кооперації, де до цього часу використовується традиційна модель проведення контрольно-ревізійної роботи. Запропоновано перейти до методики проведення внутрішнього аудиту, призначення якого полягає у наданні незалежного висновку щодо інформації, включеної до фінансової звітності. Розкриті функції і задачі внутрішнього аудиту, послідовність виконання, мета і завдання аудиту операцій з грошовими коштами та грошовими потоками. З метою збереження грошових коштів та контролю за рухом грошових потоків запропоновано внести зміни та доповнення до Положення про ведення касових операцій, а саме: скоротити обсяги готівкових розрахунків, особливо при поставках одних і тих самих товарів; порядок здійснення безготівкових розрахунків необхідно перевіряти як у платника готівкових коштів, так і їх отримувачів; слід технічно посилити засоби захисту приміщень і касових апаратів; визначити посади осіб, які можуть виконувати функції касира за його відсутності, методику проведення системи ефективного внутрішнього контролю грошових коштів шляхом впровадження внутрішнього аудиту на підприємствах споживчої кооперації. Це дозволить посилити контрольні процедури повноти надходження грошових коштів і створити механізм їх раціонального витрачання. 11. Критичний аналіз літератури свідчить про недостатнє з’ясування сутності та вивчення закономірності руху грошових коштів. У дисертації обґрунтовано методику економічного аналізу грошових потоків на основі аналізу існуючих методичних підходів, виходячи із потреб управління підприємствами споживчої кооперації. У межах чинної методики ретроспективного аналізу грошових потоків проведено аналітичні дослідження практичних матеріалів системи Черкаської обласної спілки споживчих товариств з орієнтацією на традиційні і додаткові завдання. Це дозволило виявити внутрішні резерви підвищення платоспроможності підприємства, обґрунтувати конкретні шляхи щодо недопущення браку ліквідності, дати оцінку потенційного банкрутства і шляхів фінансового оздоровлення, оцінити раціональність управління грошовими коштами та формування грошового потоку, визначити різницю між кредиторською і поточною дебіторською заборгованістю, оцінити чистий оборотний капітал від операційної діяльності, оцінити інформаційне забезпечення на базі сучасних комп’ютерних технологій. Удосконалено методику прогнозного аналізу грошових потоків, значення якої полягає у визначенні необхідної суми грошових коштів для здійснення безперебійної господарської діяльності у певному заданому періоді. Це досягається шляхом складання бюджету грошових коштів, дозволяє слідкувати за рухом грошових потоків підприємства на постійній основі та своєчасно виявляти відхилення. |