У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань, що виявляється в удосконаленні методичних засад та інструментарію обліку і аналізу доходів і витрат банківської установи. Проведена робота дала змогу сформулювати низку висновків теоретичного та науково-прикладного характеру, котрі забезпечили вирішення завдань дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети. Прибутковість і ефективність діяльності банків є основними складовими процесу формування фінансово стійкої банківської системи, яка відіграє значну роль у русі економіки України по шляху ринкових реформ. Дослідження сутності доходів і витрат банківської установи як основних чинників впливу на обсяг отриманого банком прибутку – необхідна умова подальшого удосконалення системи їх обліку, аналізу і управління.
2. Роль і значення бухгалтерського обліку як функції управління комерційним банком постійно зростає, через що важливо і необхідно виділити у сучасній системі бухгалтерського обліку трьох взаємопов’язаних підсистем: фінансового, управлінського обліку, а також обліку з метою оподаткування. Особливого значення такий поділ набуває при організації процедур обліку доходів і витрат банку. 3. З позицій вимог до інформаційного забезпечення управлінського процесу у сфері банківської діяльності важливо опрацювати спільну класифікацію доходів і витрат з орієнтацією на потребу комплексного управління активами і пасивами. На основі аналізу наукових досліджень запропоновано класифікацію банківських доходів і витрат, яка забезпечує формування оптимальної інформаційної бази, придатної для ефективного механізму обліку, аналізу, планування, контролю і управління. Цю класифікацію узгоджено із чинним Планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України за основними напрямами групування (залежно від зміни обсягів діяльності, залежно від можливості віднесення на відповідний банківський продукт / центр відповідальності, з метою аналізу). 4. Вивчення, систематизація та узагальнення досвіду країн з розвинутою економікою щодо організації інформаційного забезпечення процесу управління дало можливість довести об'єктивну необхідність створення у банках України підсистеми управлінського обліку. Для усунення проблеми неоднозначного трактування змісту управлінського обліку розмежовано поняття, пов’язані з управлінським обліком. Доведено, що під внутрішнім обліком слід розуміти облік доходів і витрат та калькулювання собівартості банківських продуктів, а також визначення ефективності різних рівнів банківської діяльності. Управлінський облік визначається як система управління доходами і витратами банку, елементами якої є внутрішній облік, планування, аналіз доходів і витрат, контроль за виконанням планів, підготовка проектів управлінських рішень, розробка класифікацій доходів і витрат та відповідних методик реалізації елементів системи, а також сукупність причинно-наслідкових зв’язків між ними. Запровадження контролінгу доцільне за потреби координації всієї управлінської системи з метою забезпечення цілеспрямованого управління банківською установою. 5. Управлінський облік як складова інтегрованої системи бухгалтерського обліку в банку повинна бути оптимально організована і задовольняти інформаційні потреби будь-якого рівня управління. Вивчення і аналіз стану опрацювання процедур управлінського обліку в банках України та в зарубіжних країнах з цього питання дозволив запропонувати і обґрунтувати доцільність організації комплексної системи внутрішнього обліку із застосуванням елементів трансфертного ціноутворення і операційно-вартісного підходу. Вона передбачає поділ центрів відповідальності на три групи відповідно до їх функцій; визначає послідовність внутрішнього обліку. З метою створення цієї системи удосконалено методику розрахунку внутрішніх цін; запропоновано методику розподілу небанківських доходів і витрат між центрами відповідальності і між банківськими продуктами, клієнтами. Це уможливлює одержання повного обсягу інформації про доходи, витрати і ефективність роботи кожного підрозділу банку, прибутковість окремих банківських послуг і клієнтів. При формуванні методики внутрішнього обліку збережено традиційні підходи до організації облікового процесу через визначення такого елементу методу бухгалтерського обліку як документація. Запропоновано регістри внутрішнього обліку: табелі обліку робочого часу, розрахунку вартості 1 години роботи працівників, регістри розподілу витрат, зведеної інформації про доходи і витрати за клієнтами, продуктами, підрозділами. 6. За умов впровадження в процес управління банків сучасних методик необхідно в організаційній структурі кожного банку передбачити специфічну структуру – казначейство, яка здійснює фінансові операції на відкритих ринках. Для чіткого виконання процедур управлінського обліку, підвищення відповідальності працівників та розмежування функцій казначейства відповідно в його структурі слід виокремити внутрішній банк – центр відповідальності для виконання функції ведення внутрішнього обліку. 7. З огляду на динамічний розвиток системи бухгалтерського обліку в єдності трьох підсистем – фінансового, управлінського обліку та обліку з метою оподаткування вдосконалення потребує такий елемент методу бухгалтерського обліку, як план рахунків. За підсумками досліджень методики внутрішнього обліку сформовано загальну схему 8 класу Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, яка складається з розділу рахунків обліку активів і пасивів кожного центру прибутку і розділу рахунків обліку доходів і витрат за центрами відповідальності, до яких запропоновано застосувати коди аналітичного обліку, які вказують на відповідність видів доходів чи витрат відповідній класифікаційній групі. Формування такого плану рахунків сприятиме гармонізації підсистеми фінансового і управлінського обліку в напрямі формування ефективної облікової системи. 8. Реформування системи бухгалтерського обліку в банках на основі міжнародних принципів і стандартів та дія вимог податкового законодавства спричинили відмінність методик обліку доходів і витрат у підсистемі фінансового обліку і валових доходів і витрат у підсистемі обліку з метою оподаткування. Важливо у цьому зв’язку уникнути відмінностей, які призводять до оподаткування прибутку, що не відображає реальний фінансовий стан банківської установи. Досягнення цього можливе за таких умов: обліковування валових доходів і валових витрат на основі загальних принципів бухгалтерського обліку з урахуванням постійних і тимчасових різниць, які виникають між фінансовою та податковою базами оцінки і піддаються кількісній оцінці; розрахунку фінансових результатів господарської діяльності з використанням іманентного підходу (регламентація стандартами обліку тільки типових облікових ситуацій); активізації діяльності та поступового підвищення ролі організацій професіоналів-бухгалтерів у розробленні та запровадженні бухгалтерських положень (стандартів), форм і правил складання фінансової звітності. У формуванні підсистеми управлінського обліку важливе інформативне значення відводиться плануванню і аналізу доходів і витрат. Формування цих складових управлінського обліку на основі системного підходу передбачає концептуальне переопрацювання засад економічного аналізу банківської діяльності (предмету, мети, методичного апарату) з орієнтацією на процедурні потреби управлінського обліку. Важливо у цьому зв’язку використовувати класифікацію видів аналізу за змістом процесу управління: оперативний, стратегічний.
10. Загальна процедура стратегічного аналізу доходів і витрат банківської установи будується на взаємозв’язку із плануванням і прогнозуванням доходів і витрат і на логічно витриманій послідовності виконання дій: підготовка програми (бізнес-плану); розробка на основі програми бюджетного пакету, який включає програмний бюджет і бюджети центрів відповідальності з використанням даних внутрішнього обліку. У такий спосіб стратегічний аналіз доходів і витрат інтегрується у підсистему управлінського обліку. На основі вивчення чинних в банках України методик планування у дисертації удосконалено загальну методику і побудовано її на урахуванні переваг існуючих. Сучасні умови діяльності банків окреслюють інформаційну потребу у прогнозуванні банківських доходів і витрат. Організація процедури прогнозування на базі методики планування з використанням елементів стохастичного моделювання дозволяє отримувати реальні планові показники з орієнтацією на досягнення стратегічних цілей. 11. Результатом удосконалення методики оперативного аналізу доходів і витрат банку стало формулювання такої послідовності дій: аналіз динаміки і структури доходів і витрат за укрупненими, а далі – деталізованими групами; факторний аналіз найвпливовіших груп доходів (витрат); “дзеркальний” аналіз; коефіцієнтний аналіз. Доведено доцільність проведення аналізу на основі принципу дзеркальності за умови використання даних внутрішнього обліку, організованого за схемою, поданою в другому розділі дисертації. Обґрунтовано можливість практичного застосування розробленої методики на практиці. 12. Для розширення інформаційної бази прийняття управлінських рішень як доповнення до загальноприйнятої аналітичної моделі запропоновано проведення аналізу беззбитковості діяльності та означено напрями практичного використання методу. З метою широкого запровадження, методика аналізу беззбитковості діяльності модифікована відповідно до специфіки банківської діяльності. Ефективність цього аналізу підвищується завдяки розмежуванню методик аналізу беззбитковості виробництва і реалізації банківських продуктів і аналізу беззбитковості загальної банківської діяльності та формуванню системи аналітичних показників, пов’язаних з аналізом беззбитковості. | 