У дисертації здійснено теоретичне й практичне обґрунтування методики обліку та аналізу фінансових результатів діяльності аграрних підприємств і запропоновано нове вирішення наукових проблем та практичних завдань. Вони знайшли втілення у рекомендаціях автора щодо вдосконалення облікової моделі формування фінансових результатів аграрних підприємств, уточнення й відображення фінансових результатів діяльності в облікових регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності та адаптації моделей комплексного аналізу фінансових результатів і їх прогнозування на основі маржинального аналізу до умов галузі. Це знайшло відображення в таких наукових і практичних результатах, отриманих автором: 1. Розроблено відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи» форму розділу Приміток до річної фінансової звітності «Фінансовий результат за звітний рік від сільськогосподарської діяльності» на основі узагальнення методичних особливостей визначення фінансових результатів від сільськогосподарської діяльності: від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів, від реалізації сільськогосподарської продукції та поточних біологічних активів та від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю. 2. Досліджено порядок формування виробничих витрат і витрат собівартості реалізованої продукції та практику ведення бухгалтерського обліку аграрних підприємств. Встановлено, що П(С)БО 16 «Витрати» не містить характеристику наднормативних виробничих витрат та методику їх відображення і розподілу за видами продукції (робіт, послуг), а в Інструкції до Плану рахунків не встановлено окремого субрахунку для узагальнення інформації про наднормативні виробничі витрати. На основі систематизації інформації чинних нормативно-правових документів та первинних документів бухгалтерського обліку розроблено порядок формування наднормативних виробничих витрат, методику їх обліку на окремому субрахунку 905 «Наднормативні виробничі витрати», типову кореспонденцію рахунків з рекомендаціями щодо їх аналітичного обліку та форму облікового регістру для їх відображення. Це дало можливість удосконалити методику формування собівартості реалізованої продукції у внутрішньогосподарському (управлінському) обліку. 3. Удосконалено й систематизовано облік фінансових результатів від іншої звичайної, іншої операційної діяльності та надзвичайних подій. Запропоновано розмежовувати облік витрат з нестач і втрат оборотних і необоротних активів на різних рахунках бухгалтерського обліку (з обліку витрат операційної та іншої звичайної діяльності). Зокрема, рекомендовано відшкодовані суми нестач і втрат від псування активів відносити: оборотних активів – на інші доходи від операційної діяльності; необоротних активів – на інші доходи від звичайної діяльності. Запропоновано внести зміни у назву субрахунку 947 «Витрати з нестач і втрат від псування оборотних активів» та субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування активів» та доповнити характеристику цих субрахунків. Уточнено форму № Інв.-19 с.-г. «Відомість результатів інвентаризації» та розділ Х «Нестачі і втрати від псування цінностей» Приміток до річної звітності (форма № 5) відповідно до чинних нормативно-правових документів. В обліку надзвичайних доходів і витрат уточнено методику оцінки запасів, знищених (втрачених) внаслідок надзвичайних подій, та класифікацію повторюваних і неповторюваних витрат відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 16 «Витрати», уточнено економічний зміст показників про надзвичайні доходи і витрати Звіту про фінансові результати та методику їх відображення у цьому звіті. 4. Встановлено, що застосування діючих субрахунків до рахунку 79 «Фінансові результати» не дає змоги визначити кінцевий фінансовий результат (чистий прибуток, чистий збиток) діяльності підприємства за звітний рік та взаємоув’язування даних бухгалтерського обліку із показниками фінансової звітності. Нормативні документи з бухгалтерського обліку не передбачають порядку відображення витрат з податку на прибуток у складі діючих субрахунків рахунку 79 «Фінансові результати». Обґрунтовано необхідність введення субрахунку 795 «Фінансовий результат звітного періоду» та методику обліку формування кінцевого фінансового результату. 5. Встановлено, що затверджені Міністерством аграрної політики в 2001 р. облікові регістри журнально-ордерної форми не повністю враховують вимоги національних стандартів бухгалтерського обліку і Плану рахунків та особливості обліку формування фінансових результатів у сільськогосподарських підприємствах. Удосконалено форми облікових регістрів з обліку реалізації продукції (робіт, послуг) (Журнал–ордер № 11 с.-г., аналітичні дані), з обліку витрат (Журнал–ордер № 15 с.-г., аналітичні дані). В результаті впорядкування форми облікових регістрів відповідають вимогам нормативних актів щодо обліку реалізації продукції та формування фінансових результатів і містять необхідну інформацію для складання фінансової звітності. 6. У процесі дослідження організації обліку розподілу прибутку в різних організаційно–правових формах господарювання було встановлено, що в переважній більшості підприємств не відображують в обліку окремі господарські операції, пов’язані з використанням прибутку. В дисертаційній роботі досліджено і систематизовано напрями використання прибутку та обґрунтовано доцільність введення субрахунків 426 «Фонди спеціального призначення» і 477 «Забезпечення виплат за фондами споживання» у всіх сільськогосподарських підприємствах незалежно від форми власності. Розроблені пропозиції дадуть змогу підсилити контроль за використанням прибутку в аграрних підприємствах, сприятимуть ефективному використанню фінансових ресурсів і виступатимуть як економічні важелі управління економічними процесами в підприємствах. 7. Розроблено методику проведення аналізу фінансових результатів аграрних підприємств та рекомендовано систему фінансових показників, які дадуть можливість кількісно й якісно оцінювати діяльність підприємств, визначати залежність між цією діяльністю і кінцевими результатами господарювання. За цією методикою здійснено аналіз фінансових результатів аграрних підприємств Черкаської області і надано пропозиції щодо ліквідації збиткових підприємств та збитковості галузі. 8. Перехід до формування в бухгалтерському обліку виробничої собівартості продукції за неповними витратами потребує впровадження методики аналізу впливу змінних і постійних витрат на величину маржинального доходу. З огляду на це в роботі систематизовано й уточнено види і склад маржинального доходу, класифікацію показників маржинального аналізу фінансових результатів залежно від видів собівартості продукції, що використовуються для проведення внутрішньогосподарського (управлінського) аналізу фінансових результатів підприємств. На основі дослідження в роботі виокремлено такі види маржинального доходу та їх склад: маржинальний валовий дохід, маржинальний виробничо-комерційний дохід, маржинальний дохід сегмента, маржинальний дохід сільськогосподарської діяльності. Така методика дає змогу своєчасно відкоригувати вплив різних чинників на величину фінансового результату діяльності аграрного господарства, а також оцінити економічні наслідки прийнятих рішень. Удосконалення бухгалтерського обліку, звітності та аналізу при формуванні фінансових результатів аграрних підприємств дадуть можливість регулювати фінансово-господарські відносини відповідно до ринкових механізмів на мікро – та макроекономічному рівнях, а також впливати на ефективність розвитку галузі. | 