Отже, підсумком дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та вирішення наукового-практичного завдання щодо здійснення операцій з давальницькою сировиною та вдосконалення на цій основі організації та методики їх обліку та аналізу. Одержані результати дають змогу зробити такі висновки: 1. Операції з давальницькою сировиною є поширеним явищем у діяльності промислових підприємств України. Критичний аналіз наявних наукових праць показав, що вчені не мають одностайної думки щодо даного економічного явища. З огляду на це у роботі викладено власний підхід щодо впливу операцій з давальницькою сировиною на діяльність підприємств і зроблено висновок, що в короткостроковому періоді їхній вплив є позитивним, а в довгостроковому – навпаки, оскільки сповільнює процеси реструктуризації та розвитку підприємств. 2. Узагальнення теоретичних і практичних підходів до здійснення операцій з давальницькою сировиною дало змогу з’ясувати, що критерії визнання операцій з давальницькою сировиною та давальницької сировини потребують удосконалення. У роботі досліджено та уточнено дані критерії, що дозволить визначати більш чіткі підходи при виборі методики обліку господарських операцій. 3. Установлено, що класифікаційні ознаки операцій з давальницькою сировиною залежать від особливостей їх організації та здійснення. Розгляд цих особливостей дозволив удосконалити класифікацію операцій з давальницькою сировиною за такими ознаками: а) залежно від форми розрахунку; б) за видами здійснюваних перетворень. Дане напрацювання дасть змогу розширити теоретичне підґрунтя досліджуваних операцій та глибше розкрити питання економічної сутності даних об’єктів обліку. 4. Для успішного здійснення операцій з давальницькою сировиною між резидентами України необхідно вдосконалити нормативну та правову базу, що регламентує застосування даних операцій. Зокрема, потребує перегляду реалізація договірних відносин між замовником та виконавцем. Зважаючи на існування різних підходів щодо правової природи договору з переробки давальницької сировини, автором обґрунтовано власну позицію з цього питання. Зокрема, встановлено, що договір з переробки давальницької сировини синтезує деякі норми як договору підряду, так і договору міни (бартеру), але й водночас суттєво від них відрізняється. Розглянувши визначальні особливості цього документа, автор даний договір класифікував як форму змішаного договору з виокремленням основних його ознак та характерних особливостей. 5. В роботі у науковому та прикладному аспектах розроблено концептуальні передумови щодо побудови обліку досліджуваних операцій через реалізацію основних елементів методу бухгалтерського обліку, які враховують характерні особливості здійснення операцій з давальницькою сировиною. У цьому контексті у дисертації обґрунтовано необхідність та визначено обсяг і зміст розкриття інформації про здійснені операції з давальницькою сировиною у фінансовій звітності замовника та виконавця. Наявність даної інформації забезпечить різних користувачів звітності більш повними та достовірними даними, необхідними для прийняття ефективних управлінських рішень. 6. Об’єкти операцій з давальницькою сировиною необхідно оцінювати, беручи до уваги можливі форми розрахунків та виділяючи етапи здійснення операцій з давальницькою сировиною у замовника та виконавця. У зв’язку з цим у роботі було виокремлено такі об’єкти оцінки: давальницька сировина; готова та супутня продукція, виготовлена з давальницької сировини; виконані роботи з переробки. Обґрунтовано, що метод оцінки даних об’єктів обліку залежатиме від вибраної форми розрахунку між контрагентами даних операцій. 7. Розглядаючи питання оцінки, автор дійшов висновку, що проблема визначення справедливої вартості об’єктів операцій з давальницькою сировиною нині ще недостатньо розв’язана на теоретичному рівні. Зважаючи на особливості цих операцій, а також на підходи, що застосовують у вітчизняній та міжнародній практиці, обґрунтовано, що для визначення справедливої вартості виділених об’єктів доцільно використовувати такі методичні підходи вартісної оцінки, як витратний, дохідний та порівняльний. 8. У ході дослідження виявлено, що методика та організація обліку операцій з давальницькою сировиною суттєво залежать від їхніх економічних та організаційних особливостей, які полягають у такому: право власності на давальницьку сировину та продукти її переробки належить замовнику; можливо застосовувати різні форми розрахунку між замовником та виконавцем за переробку давальницької сировини. На основі цього автором удосконалено практику відображення операцій з давальницькою сировиною на рахунках бухгалтерського обліку в обох контрагентів даних операцій. Запропоновано відображати дані операції введенням у робочий план рахунків субрахунків другого та третього порядку та застосуванням одночасно різних позабалансових рахунків для розкриття додаткової інформації про операції з давальницькою сировиною у суб’єктів господарювання, що підвищить якість обліково-аналітичної інформації про наявність та рух даних цінностей. 9. Вирішальний вплив на вибір напряму аналізу здійснення операцій з давальницькою сировиною має специфічний характер поєднання виробничих, трудових та матеріальних ресурсів замовника та виконавця. З огляду на це в роботі зосереджено увагу на показниках ефективності використання залучених ресурсів та визначено узагальнювальні показники фондомісткості, трудомісткості, матеріаломісткості та комплексний показник ресурсомісткості в розрізі суб’єктів даних операцій. 10. Вибір форми розрахунків між замовником та виконавцем при здійсненні операцій з давальницькою сировиною повинен бути науково обґрунтованим. У роботі запропоновано застосовувати математичний метод аналізу ієрархій, що базується на оцінці визначених критеріїв, які прямо впливають на кінцевий результат. У контексті досліджуваних операцій ефективність кожної з можливих форм розрахунків установлювалась на основі таких критеріїв, як обсяг давальницької сировини та прибуток від здійснення операцій з давальницькою сировиною. 11. Запропоновані в дисертації підходи щодо вдосконалення організації та методики відображення операцій з давальницькою сировиною сприятимуть побудові більш ефективної системи обліку та аналізу досліджуваних операцій. При цьому автором, безумовно, враховувалася специфіка організації та здійснення даних операцій. |