Анотація до роботи:

Коваль П. Ф. Облік та контроль діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – Національний аграрний університет, м. Київ, 2003.

Дисертація присвячена актуальним питанням вдосконалення систем обліку та контролю діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ, що сприятиме їх ефективному розвитку та економічному зростанню в умовах формування в Україні ринкових відносин. У дисертації досліджуються тенденції розвитку та проблеми сільських господарств бюджетних установ, вплив їх управлінсько-технологічних особливостей на організацію обліку і контролю.

На підставі дослідження розроблені “Рекомендації з обліку, аналізу і контролю діяльності підсобних сільських господарств бюджетних установ”. Запропоновано застосування меморіально-ордерної форми обліку для бюджетних установ з використанням загальноприйнятих для системи АПК первинних документів, у відповідності з “Методичними рекомендаціями з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві”; таблицю для переходу з журнально-ордерної форми на меморіально-ордерну; програму ревізії фінансово-господарської діяльності; порядок проведення вибіркових перевірок місць зберігання товарно-матеріальних цінностей.

З метою покращення інформаційного забезпечення управління витратами підсобного сільського господарства пропонується використання методичних прийомів управлінського обліку: визначення точок беззбитковості, бюджетування, методу “стандарт-кост” тощо.

Обґрунтовані особливості проведення економічного аналізу, прогнозування, бізнес-планування.

В результаті дисертаційного дослідження визначено, що в бюджетних установах Чернігівської області створені підсобні сільські господарства, які є значними територіально-майновими комплексами – мають в своєму управлінні десятки тисяч гектарів землі сільськогосподарського призначення, вирощують тисячі голів тварин та птиці, десятки тисяч тон рослинницької продукції. Відсутні єдиний плановий підхід до створення та розвитку таких господарств, немає належної нормативної бази, яка б забезпечила їх ефективну діяльність, управління цими господарствами через впровадження систем обліку та контролю. Отримані результати дають змогу зробити наступні висновки:

1. Можливості сільських господарств бюджетних установ необхідно враховувати в державних програмах розвитку АПК.

2. Використовувати меморіально-ордерну форму з застосуванням первинних документів, уніфікованих для підприємств АПК на основі “Методичних рекомендацій з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві”, для установ Держдепартаменту з виконання покарань застосовувати таблицю трансформації з журнально-ордерної форми в меморіально-ордерну, розглянуту в дисертації.

3. Проводити роботу з визначення окремих аспектів облікової політики, які можливо застосовувати у підсобних господарствах та передбачати таке застосування окремим наказом.

4. Вважати доцільним створення систем управлінського обліку, які б задовольняли оперативною інформацією керівників підсобних господарств та адміністрацію бюджетних установ для забезпечення беззбиткової роботи.

5. Рекомендувати ведення обліку витрат та доходів за центрами відповідальності (ферми, поля, культури), використання спеціальних відомостей, які дозволяють систематизувати дані про витрати і випуск продукції.

6. Використовувати для відображення і аналізу процесів матеріального виробництва метод “стандарт-кост”. Запровадити бюджетування в центрах відповідальності, проводити економічний аналіз за напрямками діяльності.

7. Ревізію фінансово-господарської діяльності підсобних господарств проводити у відповідності з рекомендованою нами програмою, вважати доцільною незалежну аудиторську перевірку.

8. Для отримання оперативної інформації про активи підприємства необхідно проводити міжінвентаризаційні раптові перевірки місць зберігання цінностей, застосовуючи статистичний спосіб вибірки позицій для перевірки.

9. В процесі розробки бізнес-планів та маркетингової політики підсобних сільських господарств враховувати особливості їхньої діяльності: орієнтація на конкретні установи; створення за рахунок позабюджетних коштів; обмеженість в можливостях використання продукції; особливості бухгалтерського обліку, звітності, ціноутворення, оподаткування; відсутність управлінського обліку; використання як трудової сили утримуваного контингенту.

10. Підвищити роль Державної контрольно-ревізійної служби в контролі за діяльністю підсобних сільських господарств бюджетних установ за рахунок створення підрозділу в обласному управлінні ДКРС з контролю за позабюджетними коштами.

Публікації автора:

1. Коваль П. Ф. Вибіркові дослідження у внутрішньогосподарському контролі // Вісник ЧДТУ. – 1998. – № 6.– С. 265-268.

2. Іванов Л.П., Коваль П.Ф. Планування контрольно-ревізійної роботи // Вісник ЧДТУ. – 1998. – № 7. – C. 146-149.

3. Коваль П. Ф. Облік і внутрішньогосподарський контроль за збереженням і рухом основних засобів в бюджетних установах // Збірник тез та текстів виступів на міжнародній науковій конференції. Частина 1. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – С. 132-140.

4. Коваль П. Ф. Облік та контроль діяльності підсобних сільськогосподарських виробництв бюджетних установ // Вісник ЧДТУ. – 2000. – № 11. – С.112-120.

5. Коваль П. Ф. Бізнес-планування та маркетингова політика у підсобних сільськогосподарських виробництвах бюджетних установ // Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть. Матеріали VIII науково-практичної конференції, 24 – 26 травня 2001 р. – Київ: Політехніка, 2001. – С. 117 – 118.

6. Коваль П. Ф. Напрямки підвищення ефективності роботи сільськогосподарських виробництв бюджетних установ Чернігівської області // Вісник ЧДТУ. – 2001.– № 14. – С. 133-136.