Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та методологічні рекомендації щодо удосконалення обліку і контролю операцій майнового страхування з метою задоволення соціальних потреб населення, підвищення ефективності страхування та конкурентоспроможності страхових продуктів на ринку. Проведені дослідження дозволили сформулювати наступні висновки і пропозиції. 1. На основі проведеного дослідження доведено, що майнове страхування в Україні зростає відповідно до поліпшення добробуту населення і спрямоване на захист його від непередбачуваних страхових подій, а в разі їх виникнення, до відшкодування завданих збитків, передбачених системою страхування. 2. Виявлена тенденція до укрупнення страхових компаній, збільшення страхового капіталу шляхом їх об’єднання та зростання кількості страхових посередників у страховому бізнесі, що потребує впровадження у страхових компаніях інтегрованої системи господарського обліку, як необхідної умови підвищення оперативності і достовірності економічної інформації в управлінні операціями майнового страхування. 3. Відповідно до завдань впровадження прогресивних форм методології обліку операцій майнового страхування знайшла подальший розвиток класифікація послуг майнового страхування, основною рисою якої є системний підхід до визначення й розмежування об’єктів страхування, цілісний вигляд та ієрархічна структура якої дозволяє оперативно відображати в обліку інформацію про виникнення надзвичайних подій та відповідно застосовувати управлінські рішення про попередження збитків і втрат. 4. Дістала подальший розвиток методологія обліку операцій страхування за методом нарахування, яка сприяє контролю відповідальності страхової компанії, дозволяє оперативно управляти реалізацією страхового продукту і вчасно попереджувати негативні явища. 5. Обґрунтовано доцільність застосування розрахунку резерву незароблених премій методом “pro rata temporis”, за яким премія “накопичується” щоденно у розрізі договорів страхування і відповідає величині взятих страховиком зобов’язань, що наближує облік резервів незароблених премій до їх економічного змісту і розширює можливості оперативного контролю. 6. Вперше розроблено модель інтегрованого обліку операцій страхування в комп’ютерному середовищі та технологія інформаційного забезпечення прийняття оперативних рішень за місцями їх прийняття і центрами відповідальності, практичне застосування якої передбачає надання можливості страховику коригувати діяльність для досягнення ним стратегічних цілей із поточним контролем оперативної діяльності. 7. З метою ліквідації недоліків у функціонуванні контролю операцій страхування удосконалено його організацію відповідно до центрів відповідальності за місцями прийняття рішень та з урахуванням новітніх тенденцій – контролінгу, що є дієвим механізмом комплексного контролю і сприяє зниженню непродуктивних втрат на всіх етапах реалізації страхового продукту. 8. Вперше розроблено алгоритм контролю прибутку страхової компанії та факторів, що на нього впливають, метою якого є виявлення і використання резервів зростання прибутку та прогноз його на наступний період, що є важливим знаряддям фінансового моніторингу як на стадії встановлення планів, так і в процесі їх виконання. 9. Удосконалено методику контролю якісних та кількісних результатів діяльності страхової компанії, що сприяє фінансовій стабільності і знижує ризик банкрутства страховиків та є надійним гарантом для страхувальників щодо профілактики збиткам, а саме запропоновано прогресивну організації поточного контролю операцій страхування на основі комп’ютерної технології контролю подій, які відбуваються з договорами страхування (початок дії, призупинення у випадку порушення умов, завершення) із урахуванням операцій перестрахування та сформованими страховими резервами, що знижує можливості зловживань з договорами та страховими полісами. Застосування розроблених в дисертації теоретико-методичних рекомендацій і пропозицій в практичному інструментарії управління реалізацією страхових продуктів суб’єктів страхового підприємництва сприятимуть розширенню їх страхового поля, зростанню інвестиційної та клієнтської привабливості, зміцненню фінансового стану, оскільки забезпечують основу для прийняття управлінських рішень в реальному масштабі часу. | 