У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо обліку і контролю витрат основного виробництва машинобудівного підприємства, що виявляється в посиленні контрольної функції обліку. Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки: 1. В умовах високої ресурсозатратності вітчизняного машинобудівного виробництва незадовільний контроль виробничих витрат, недостатньо достовірне калькулювання собівартості видів продукції, а також низька управлінська орієнтованість обліку витрат основного виробництва обумовлені недосконалістю теоретичних положень обліку. 2. Для правильного розв’язання проблеми удосконалення методів обліку витрат виробництва та практичного їх застосування на підприємствах упорядковано облікові методи відповідно до концепцій управління виробництвом: наукової організації управління, теорії прийняття рішень, моделі виробничої стратегії, „точно-в-строк”, загального управління якістю, автоматизації виробництва і управління виробництвом, оновлення бізнес-процесу. 3. Систематизовано економічні підходи до визначення складу витрат виробництва та приведено у відповідність до економічної сутності облікове визначення категорії „витрати виробництва”, відповідно якому облік витрат виробництва означає облік споживання ресурсів у процесі виробництва. 4. Для забезпечення управління підприємством інформацією про індивідуальні витрати виробництва запропоновано визначати амортизацію основних засобів виключно виходячи із їх первинної вартості. При цьому періодом нарахування амортизації запропоновано визнати період, за який передбачено повернути вкладені кошти, а не термін корисного використання основних засобів. За таким підходом облік витрат виробництва і облік необоротних засобів надаватиме достовірну інформацію і про витрати виробництва, і про вартість необоротних засобів. 5. Визначено основні групування витрат виробництва, до яких віднесено групування за елементами витрат, за статтями калькуляції, за доцільністю витрачання, за видами готової продукції; та уточнено принципи їх утворення в обліку. Повне виявлення непродуктивних витрат виробництва, до яких включено наднормативні виробничі витрати і втрати незавершеного виробництва, означатиме повний контроль витрат виробництва. 6. Виявлено теоретичні вади нормативного методу обліку як засобу контролю витрат, внаслідок яких нормативний метод не отримав практичного поширення на вітчизняних підприємствах, у тому числі через виявлення відхилень витрат від норм лише в розрізі статей калькуляції у вартісному вимірі (та їх документальне незабезпечення), відсутність групування непродуктивних витрат за цехами, трудомісткість обліку змін норм тощо. 7. Досягнуто підвищення точності калькулювання собівартості видів продукції машинобудівного підприємства з повним технологічним циклом шляхом запровадження безнапівфабрикатного варіанту зведення витрат ливарного виробництва з визначенням матеріальної складової виробництва литва. Такий підхід забезпечує можливість визначення змінної собівартості видів продукції, що дозволить формувати додаткові показники діяльності підприємства, зокрема маржинальний дохід, точку беззбитковості тощо. 8. З метою підвищення достовірності калькулювання собівартості видів машинобудівної продукції запропоновано облік умовно-постійних витрат за виробничими і управлінськими дільницями з врахуванням витрат на використання приміщень. Запропоновано розподіляти умовно-постійні витрати дільниць безпосередньо між готовою продукцією (видами готової продукції) та незавершеним виробництвом. 9. Запропоновано забезпечення тотожності способів калькулювання змінної собівартості готової продукції і незавершеного виробництва, що дозволить більш точне обчислення собівартості готової продукції та надасть можливість збільшити аналітичність інформації. Адже фактична собівартість продукції буде показувати не лише витрати за статями калькуляції, але й вартість видів ресурсів, які увійшли до продукції. 10. Для здійснення повного контролю втрат незавершеного виробництва на машинобудівному підприємстві запропоновано облік руху матеріальних ресурсів і відрядної заробітної плати в незавершеному виробництві у натуральних і вартісних вимірниках. Розроблено методику оцінки вибуття матеріальних ресурсів із незавершеного виробництва. 11. Досягнуто вдосконалення контролю собівартості продукції машинобудівного підприємства шляхом запровадження єдиної номенклатури статей фактичної і планової собівартості продукції, здійснення контролю собівартості в поресурсному розрізі. Враховуючи, що калькулювання фактичної собівартості продукції є умовою виконання контролю собівартості продукції, основною метою обліку витрат виробництва є контроль виробничих витрат і собівартості продукції. | 