У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні і розробці науково-методичних та практичних підходів щодо удосконалення обліку і контролю витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції зернопереробних підприємств галузі хлібопродуктів України в інформаційному забезпеченні управління підприємством в ринкових умовах господарювання. Проведене дисертаційне дослідження дало змогу зробити такі теоретичні і науково-практичні висновки: 1. Підвищення ефективності функціонування зернопереробних підприємств галузі хлібопродуктів в ринкових умовах є одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки України. Економічне зростання зернопереробних підприємств передбачає перебудову процесу господарювання, його зміни відповідно до вимог ринку та удосконалення основних функцій управління – обліку і контролю витрат виробництва. 2. За результатами проведеного дослідження визначено, що одним із важливих аспектів виробничої діяльності зернопереробних підприємств є облік витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції. Собівартість продукції як об’єктивна економічна категорія характеризує індивідуальні витрати товаровиробника і забезпечує просте відтворення. Важливим моментом є формування структури витрат для визначення напрямів зниження собівартості продукції. 3. У дисертаційній роботі обґрунтовано застосування на зернопереробних підприємствах методу середньозваженої собівартості для оцінки запасів. Враховуючи той факт, що на комбінатах хлібопродуктів запасами виступають зернові культури, які переважно є однойменними, але різної якості та вартості, використання запропонованого методу оцінки запасів спрощує визначення вартості зерна при формуванні помельних партій. 4. Сутність собівартості як складного синтетичного показника полягає у групуванні різнорідних витрат. Саме цим зумовлюється потреба у науково обґрунтованій класифікації витрат, яка б враховувала галузеву специфіку зернопереробного виробництва. Проведені дослідження дали змогу виокремити найважливіші класифікаційні ознаки виробничих витрат зернопереробних підприємств для потреб фінансового та управлінського обліку. 5. Дослідженням визначено варіанти побудови обліку витрат заготівельної діяльності на комбінатах хлібопродуктів із заготівлі сільськогосподарської продукції. Розглянуто форми закупівлі зернових культур та більш докладно висвітлено взаєморозрахунки за договорами контрактації. Запропоновано етапи організації процесів закупівлі зернових культур для виробництва борошномельної, круп’яної та комбікормової продукції для цілей обліку і контролю. 6. Доведено, що оперативний облік створює інформаційні можливості для поточного управління процесами, які не знаходять відображення в бухгалтерському обліку і одночасно є основою моделювання окремих об’єктів у системі бухгалтерського обліку. З метою раціональної організації оперативного обліку витрат на зернопереробних підприємствах запропоновано реєстр передачі зміни для круп’яного заводу з виокремленням різних потокових ліній, а для комбікормового виробництва – з поділом продукції на гранульовані та розсипні комбікорми. 7. Дослідження показали, у зернопереробному виробництві значну питому вагу мають виробничі відходи, що потребує належної організації їх обліку та правильного визначення впливу величини зернових відходів на рівень собівартості продукції. У роботі удосконалено методику оцінки зернових відходів; запропоновано “Відомість обліку руху виробничих відходів”, яка є кількісним та вартісним балансом відходів зернопереробного виробництва; обґрунтовано виділення окремого субрахунку “Відходи виробництва” на рахунку 209 “Інші матеріали” для поліпшення процесу управління зерновими відходами. 8. Відповідно до технологічних та організаційних особливостей зернопереробного виробництва запропоновано порядок формування центрів витрат і центрів відповідальності для борошномельного, круп’яного та комбікормового виробництва з використанням обліку відхилень від норм. Побудову обліку відхилень від норм рекомендовано провадити за такими ознаками: розробка класифікатора видів, причин, винуватців відхилень; визначення методів виявлення відхилень; відбір носіїв інформації про відхилення від норм; розробка методики обліку відхилень за центрами витрат. 9. Обґрунтовано доцільність використання однопередільного методу калькулювання собівартості продукції із застосуванням нормативного методу обліку в частині витрачання сировини, який є найбільш придатним для зернопереробного виробництва. Використання елементів нормативного методу обліку має забезпечити своєчасне виявлення економії або додаткових витрат за рахунок відхилень від установленого технологічного процесу або змін складу витраченої сировини. 10. Особливе місце за сучасних умов господарювання зернопереробних підприємств відводиться внутрішньогосподарському контролю, який сприяє підвищенню економічної ефективності виробництва зниженням витрат. На основі досліджень визначено, що провідну роль у системі управління витратами виробництва зернопереробних підприємств відіграє оперативний контроль, який сприяє ліквідації непродуктивних витрат та істотно впливає на підвищення економічної ефективності зернопереробного виробництва. У роботі пропонується здійснювати оперативний контроль витрат за розробленою номенклатурою місць технологічного процесу виробництва зернопродукції. 11. Визначення методичних аспектів внутрішнього аудиту витрат виробництва з позицій його тлумачення як самостійної частини аудиторського контролю дає змогу сформулювати мету створення служб внутрішнього аудиту на зернопереробних підприємствах, визначити аудиторські номенклатури, які мають формуватися внутрішнім аудитором, скласти графік подання останньому службами підприємства інформації, необхідної для здійснення таких перевірок, а також розробити посадову інструкцію внутрішнього аудитора. 12. Дослідженням доведено, що організація обліку та внутрішньо-господарського контролю витрат з використанням управлінської інформаційної системи “Ренесанс” на зернопереробних підприємствах забезпечить їх комплексне управління, надасть можливість реалізації всіх функцій управління витратами і забезпечить зворотній зв’язок між всіма рівнями діяльності та управління. Викладені рекомендації та пропозиції були апробовані на зернопереробних підприємствах Кіровоградської області і отримали позитивну оцінку. | 